Страница 3: ДСТУ EN 50131-2-6:2012. Системи тривожної сигналізації. Системи охоронної сигналізації. Частина 2-6. Магнітні контактні сповіщувачі (62607)

Імовірність застосування кожного коду має бути однаковою.

Вимоги згідно з 4.6.2—4.6.6 поширюються тільки на сповіщувачі, що мають зовнішні джерела електроживлення, та мають забезпечувати належну роботу компонентів сповіщувача.

Таблиця 3 — Електричні вимоги

Споживання струму в черговому режимі роботи та максимальне споживання струму не ма­ють перевищувати значень, указаних виробником, за номінальної вхідної напруги.

Сповіщувач має відповідати всім функційним вимогам, коли вхідна напруга знаходиться в ме­жах ± 25 % від номінального значення або в межах, указаних виробником. Якщо напруга електро­живлення повільно підвищується, сповіщувач має функціювати в нормальному режимі відповід­но до визначених меж діапазону.

Сповіщувач має функціювати за синусоїдних коливань вхідної напруги в межах ± 10 % від номінального значення з частотою 100 Гц.

Ніяких сигналів або сповіщень не має формуватися в разі ступеневого змінення вхідної на­пруги між номінальною та максимальною, а також між номінальною та мінімальною.

Ця вимога стосується сповіщувачів, що потребують зовнішні джерела електроживлення.

За цього не враховують напругу, що прикладають до герконового сповіщувача.

Сигнал або сповіщення про проникнення мають формувати в разі загальної втрати електрожив­лення. Сигнал або сповіщення не мають формуватися, якщо стан загальної втрати зовнішнього електроживлення виявляється приладом приймально-контрольним завдяки конструкції системи, наприклад системи з адресацією.

Ця вимога поширюється на сповіщувачі, що потребують зовнішні джерела електроживлення.

Примітка. В цьому пункті не враховують напругу, що прикладається до герконового сповіщувача.

Сигнал або сповіщення про несправність мають формуватися в разі досягнення компроміс­ного мінімального рівня напруги, за якого сповіщувач ще продовжує надійно працювати відповідно до технічних вимог виробника. Сигнал або сповіщення не має формуватися, коли стан недостат­нього електроживлення виявляється приладом приймально-контрольним завдяки конструкції системи, наприклад системи з адресацією.

Сповіщувач має бути забезпечено відповідними засобами для того, щоб система охоронної сигналізації мала можливість контролювати цілісність внутрішніх з’єднань. Якщо сповіщувач має з’єднувальний кабель або провід, то в наявності мають бути пристрої для здійснення контролю за допомогою цього з’єднувального кабелю згідно з EN 50131-1 (наприклад захисна петля або вихід лінійного резистора, вмонтованого в корпус сповіщувача).

Примітка. Виконання цієї вимоги покладають на сповіщувач або на відповідну конструкцію системи.

Кліматичну класифікацію стійкості до впливу чинників навколишнього середовища визначе­но згідно з EN 50131-1 та має бути вказано виробником.

Сповіщувачі мають відповідати вимогам відповідних кліматичних випробувань згідно з EN 50130-5, з урахуванням кліматичної класифікації відповідно до таблиць 4 та 5.

Сповіщувачі всіх класів не мають формувати сигнали та залежати від впливів електромагніт­ної сумісності та навколишнього середовища згідно з EN 50130-4 та EN 61000-6-3.

Якщо не визначено інші умови для функційних випробувань, сповіщувач не має формувати сигнали або сповіщення про проникнення, втручання, несправність тощо, коли підпадає під відпо­відний клас кліматичних умов

У разі проведення випробування на стійкість сповіщувач має продовжувати відповідати ви­могам цього стандарту з урахуванням належності до відповідного кліматичного класу.

4. МАРКОВАННЯ, ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТА ДОКУМЕНТАЦІЯ

   1. Марковання та/або ідентифікація

Марковання та/або ідентифікацію має бути застосовано до продукції згідно з EN 50131-1.

Продукція має супроводжуватися зрозумілою та стислою документацією згідно з EN 50131-1. Документація додатково має охоплювати наступну інформацію, враховуючи відповідний клас:

1. перелік усіх опцій, функцій, входів, сигналів або сповіщень, індикаторів і відповідних їм ха­рактеристик;

2. рекомендовану конфігурацію встановлення, відповідні методи фіксування компонентів, недопустимі зони, вимоги до встановлення та розміщення компонентів;

3. робочі відстані наближення/віддалення на феромагнітних та неферомагнітних поверхнях встановлення для всіх рекомендованих конфігурацій і робочих осей;

4. вплив усіх засобів управління на функціювання сповіщувача;

5. будь-які недозволен параметри встановлення засобів управління або їхніх комбінацій;

6. діапазон робочих напруг і/або номінальна робоча напруга, максимальне споживання стру­му та споживання струму в черговому режимі роботи за вказаної номінальної напруги;

д) значення напруги електроживлення, нижче якої має формуватися сигнал про не­справність.

6 ВИПРОБУВАННЯ

Випробування мають проводити для перевіряння належного функціювання сповіщувача згідно технічних характеристик, заявлених виробником. Усі параметри умов випробування повинні мати допустимий відхил від норми в межах ± 10 %, якщо інше не вказане. Перелік випробувань наведено в загальній таблиці результатів відповідно до додатка В.

Згідно з 5.3.1 EN 60068-1 випробування потрібно проводити за таких умов навколишнього середовища:

температура: від 15 °С до 35 °С;

відносна вологість: від 25 % до 75 %;

атмосферний тиск: від 86 кПа до 106 кПа.

Документальні інструкції виробника з монтування й експлуатування має бути вивчено та ви­користано за всіх випробувань.

. Потрібно відстежувати сигнали або сповіщення про проникнення, втручання або не­справність, або будь-які інші вихідні сигнали або сповіщення.

Сповіщувач треба підімкнути до номінальної напруги електроживлення та надати можливість стабілізуватися протягом 180 с.

Потрібно дотримуватися загальних умов випробувань згідно з 6.2.

Потрібно контролювати вихідний сигнал сповіщувача в разі положення відповідного магніту в межах відстані замикання контактів. Треба рухати відповідний магніт до досягнення положен­ня поза межами відстані розмикання контактів. Необхідно зафіксувати формування сигналу або сповіщення про проникнення під час випробування.

Критерій відповідності/невідповідності: Сигнал або сповіщення про проникнення має бути сформовано, коли магніт рухається за межами відстані розмикання контактів.

Загальні умови випробування згідно з 6.2 мають застосовувати до всіх випробувань цієї серії.

Здійснення виявлення потрібно проводити відповідно до документації виробника. Будь-які регулівні засоби управління має бути долучено до показників, рекомендованих виробником для досягнення заявленого здійснення виявлення.

Рухають відповідний магніт по відношенню до перемикального елемента, виміряють відстані наближення/віддалення, за яких перемикальний елемент формує сигнали або сповіщення про проникнення та реверсу. Зафіксовують відповідний стан перемикального елемента. Зафіксову­ють відстані наближення/віддалення для всіх конфігурацій, заявлених у документації виробника.

Критерій відповідності/невідповідності: Сигнал або сповіщення про проникнення має бути сформовано за межами відстані віддалення, сигнал реверсу має бути сформовано в межах відстані наближення, що заявлена виробником.

Необхідно дотримуватися загальних умов випробувань згідно з 6.2.

Потрібно увімкнути електроживлення сповіщувача та пристрій індикації (за його наявності) і надати йому змогу стабілізуватися протягом 180 с, провести основне випробування виявлен­ня. Необхідно зафіксувати відповідний результат. Після інтервалу часу між сигналами, залежно від класу згідно з 4.4.1, треба провести основне випробування виявлення знову та зафіксувати відпо­відний результат. Потім необхідно відімкнути індикатор тривожного сповіщення (за його наявності) та повторити основне випробування виявлення.

Критерій відповідності/невідповідності: Сповіщувач має формувати сигнал або сповіщення про проникнення в разі проведення основного випробування виявлення. Має бути сформовано сигнал або сповіщення про проникнення, а також спрацювати індикація про проникнення. Дру­гий сигнал або сповіщення про проникнення має формуватися після інтервалу часу залежно від класу згідно з 4.4.1. За вимкнутого індикатора (за його наявності) сповіщувач має продовжувати формувати сигнал або сповіщення про проникнення.

Потрібно дотримуватися загальних умов випробовування згідно з 6.2.

Випробування необхідно проводити зі сповіщувачем, що має клас відповідно до таблиці 1.

Потрібно спробувати зашкодити роботі пристрою безпеки від втручання навмисним пошкоджен­ням корпусу звичайними інструментами відповідно до додатка С, або намагатися отримати до­ступ до з’єднань або компонентів сповіщувача без спричинення видимих зовнішніх пошкоджень. Залежність від класу вказано відповідно до таблиці 1. Необхідно контролювати вихідні сигнали сповіщувача.

Критерій відповідності/невідповідності: Якщо немає зовнішнього пошкодження сповіщувача, сигнал або сповіщення про втручання має бути сформовано до отримання доступу до будь-яких з'єднань схеми та засобів управління, що регулюють роботу сповіщувача.

Мета цього випробування — перевірити функціювання пристрою безпеки від втручання знят­тям сповіщувача з поверхні встановлення.

Треба притиснути сповіщувач до поверхні без кріпильних ґвинтів за винятком випадку, коли вони є складовою частиною пристрою безпеки від втручання.

Повільно відтискають сповіщувач з поверхні за допомогою важеля й намагаються деблоку­вати пристрій безпеки від втручання. Для цього необхідно вставити сталеву смугу довжиною від 100 мм до 200 мм, шириною від 10 мм до 20 мм та товщиною 1 мм між задньою частиною спо­віщувача та поверхнею встановлення. Потрібно спробувати отримати доступ до з’єднань схеми та засобів управління й контролювати формування вихідних сигналів сповіщувачем.

Критерій відповідності/невідповідності: Сигнал або сповіщення про втручання мають форму­ватися перед тим, як буде деблоковано пристрій безпеки від втручання або отримано доступ до будь-яких з'єднань схеми та засобів управління.

Це випробування необхідно виконувати тільки для пристроїв класів 3 та 4.

Перемикальний елемент і відповідний магніт треба розмістити відповідно до інструкції ви­робника, в цьому разі відстань віддалення має складати 50 % від визначеної відстані замикання на вісі Y. Якщо виробником вказано недопустиму зону, значення відстані цєї зони потрібно додати до раніше розрахованої відстані віддалення.