Страница 2: ДСТУ 4498:2005. Патока крохмальна. Технічні умови (62605)

Кінець таблиці 2

Примітка 1. Допустимо, за погодженням зі споживачем, виготовлення патоки з масовою часткою сухих речовин менше ніж 78,0 %.

Примітка 2. Для мальтозної патоки, яку використовують у виробництві пива, допустимо установлювати показники «масова частка окремих вуглеводів, %», зокрема глюкози — 4,0—20,0; мальтотриози — 6,0—23,0; інших вуглеводів, не більше — 22,0.

Метод визначання наведено у додатку А.

Таблиця 3 — Допустимі рівні вмісту токсичних елементів

• крохмаль кукурудзяний сухий — згідно з ДСТУ 3976;

• крохмаль картопляний — згідно з ДСТУ 4286;

• крохмаль пшеничний — згідно з чинним нормативним документом;

• крохмаль ячмінний — згідно з чинним нормативним документом.

Допустимо використовувати інші види крохмалю згідно з чинною в Україні нормативною доку­ментацією.

• олію кукурудзяну — згідно з ДСТУ ГОСТ 8808;

• олію соняшникову не нижче 1 сорту — згідно з ДСТУ 4492;

• кислоту соляну синтетичну технічну — згідно з ДСТУ 2904;

• вугілля активне гранульоване АГ-3 — згідно з ГОСТ 20464;

• вугілля активне освітлювальне деревне порошкоподібне — згідно з ГОСТ 4453;

• соду кальційовану технічну — згідно з ГОСТ 5100;

• натр їдкий технічний — згідно з ГОСТ 2263;

• натрію бісульфіт технічний — згідно з ГОСТ 902;

• натрію гідросульфіт технічний — згідно з ГОСТ 246;

• натрію піросульфіт — згідно з ГОСТ 11683;

• натрій оцтовокислий технічний марки А — згідно з ГОСТ 2080;

• порошок перлітовий фільтрувальний — згідно з ДСТУ 3665;

• препарати ферментні: бактеріальну альфа-амілазу, термостабільну бактеріальну альфа- амілазу, глюкоамілазу очищену, грибну альфа-амілазу — згідно з чинним нормативним документом.

Допустиме застосовування іншої сировини, ферментних препаратів та матеріалів вітчизняного чи імпортного виробництва за якістю, що відповідає вимогам, встановленим органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, для виробництва харчової продукції.

5. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

   1. Виробляють крохмальну патоку відповідно до загальних вимог щодо безпеки згідно з ГОСТ 12.3.002, вимогдо виробничого устатковання згідно з ГОСТ 12.2.124, і процес повинен відпо­відати вимогам, що викладені у ДНАОП 18.10-1.27 [4].

   2. Вимоги до природного та штучного освітлення під час виробництва крохмальної патоки повинні відповідати СНиП 11-4 [5].

   3. Вимоги до опалення, вентиляції і кондиціювання під час виробництва крохмальної патоки повинні відповідати СНиП 2.04.05 [6].

   4. Вимоги до повітря робочої зони під час виробництва крохмальної патоки повинні відповіда­ти ГОСТ 12.1.005.

   5. Пожежну безпеку забезпечують згідно з ГОСТ 12.1.004.

6. ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

   1. Стічні води під час виробництва крохмальної патоки потрібно піддавати очищанню і вони повинні відповідати вимогам СанПиН 4630 [7].

   2. Контролюють викиди шкідливих речовин в атмосферу згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [8].

   3. Охороняють ґрунт від забруднення побутовими та промисловими відходами відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 [9].

7. МАРКУВАННЯ

   1. На кожній авто- чи залізничній цистерні олійною фарбою потрібно наносити дані по трафа­рету із зазначанням назви продукції, місткості котла і маси продукції.

   2. Для кожної авто- чи залізничної цистерни потрібно оформляти товарно-транспортну накладну із зазначанням: назви продукції; назви підприємства-виробника і місцеперебування; номера партії; номера цистерни; маси нетто; маси брутто; дати виготовляння; номера цього стандарту.

   3. На кожну бочку, флягу чи контейнер-цистерну марковання наносять безпосередньо на поверхню (на одне із днищ) або на паперовий ярлик. Ярлик наклеюють на поверхню або прикріплю­ють до горловини бочки, фляги чи контейнер-цистерни. Допустимо для захисту ярлика вміщувати його в поліетиленовий пакет або заклеювати поліетиленовою плівкою.

   4. На ярликах державною мовою України повинна бути зазначена така інформація:

• загальна назва продукції із зазначанням виду і сорту;

• назва та повна адреса виробника, місце виготовляння продукції;

• кількість нетто у встановлених одиницях виміру (вага, об’єм);

• харчова та енергетична цінність продукту (показники зазначені у додатку Б);

• дата виробництва та строк придатності;

• номер партії виробництва;

• умови зберігання;

• позначення цього стандарту.

Залежно від умов контракту допустимо наносити додаткову інформацію.

Марковання, що характеризує продукцію, повинне містити дані, вказані у 7.4.

5. ПАКУВАННЯ

   1. Крохмальну патоку фасують у:

• автоцистерни для харчових продуктів — згідно з ГОСТ 9218;

• автоцистерни термічні — згідно з нормативною документацією;

• залізничні цистерни — згідно з ДСТУ 3445;

• бочки сталеві — згідно з ГОСТ 13950;

• бочки для пива алюмінієві — згідно з чинною в Україні нормативною документацією (за винят­ком бочок, виготовлених з листового алюмінію марки АВМ — згідно з ГОСТ 13726);

• бочки полімерні — згідно з чинним нормативним документом;

• контейнер-цистерни — згідно з чинним нормативним документом;

• фляги для молока металеві — згідно з ГОСТ 5037.

Допустимо фасувати крохмальну патоку в інші види тари, зокрема у імпортні, дозволені до використання центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

Перед заливанням крохмальної патоки потрібно перевірити санітарно-технічний стан тари.

Допустимі такі відхили маси нетто одного паковання з патокою крохмальною від маси нетто, що вказана на ярлику:

• до 2 т — ± 2%;

• від 2 т до 6 т — ± 1,25%;

• більше 8 т — ± 1% .

Заповненість транспортної тари повинна становити 99,5%.

5. 2. Тара, призначена для пакування, повинна бути чиста, не мати стороннього запаху та забез­печувати зберігання якості і кількості крохмальної патоки під час транспортування і зберігання.

   3. Цистерни повинні бути щільно закриті накривкою, бути обладнані в нижній частині змійовиком чи паровою оболонкою для розігрівання крохмальної патоки, мати зливні пристрої. Після наливання горловина і нижні зливні пристрої потрібно запломбувати.

   4. Бочки, фляги і контейнер-цистерни з крохмальною патокою повинні бути герметично заку­порені закупорювальними засобами, дозволеними до використання центральним органом виконав­чої влади у сфері охорони здоров’я, і запломбовані підприємством-виробником.

6. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

   1. Крохмальну патоку транспортують усіма видами транспорту відповідно до Правил переве­зення вантажів, чинних на транспорті даного виду.

   2. Крохмальну патоку в бочках і флягах транспортують в контейнерах згідно з ГОСТ 18477.

   3. Криті вагони і контейнери повинні бути сухі і чисті без слідів забруднювальних вантажів (вугілля, вапно, цемент, сіль та інше) і запаху фарби.

   4. Не можна транспортувати крохмальну патоку транспортом, на якому перевозили отруйні хімікати, бензин, керосин та інші отруйні і з сильним запахом вантажі.

   5. Крохмальну патоку зберігають у добре очищених закритих резервуарах, оснащених обігрівальни­ми пристроями. Резервуари повинні бути виготовлені зі сталі марки ВстЗсп 4, згідно з ГОСТ 14637, з полімерним чи емалевим покривом, або з інших матеріалів, дозволених центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для контакту з харчовими продуктами, обладнаних всіма необхідними пристроями та контрольно-вимірювальною апаратурою.

   6. Крохмальну патоку в бочках, флягах чи контейнерах зберігають у закритих складських при­міщеннях або під накриттям, яке оберігає її від дії сонячного проміння.

   7. Температура зберігання та транспортування крохмальної патоки повинна бути не вища ніж плюс 55 ^оС.

   8. У разі зберігання крохмальної патоки з масовою часткою редукувальних речовин меншої ніж 38 % допустиме її побіління внаслідок осідання декстринів, а масовою часткою більше ніж 65 % допустиме утворювання кристалів.

   9. Бочки з крохмальною патокою транспортують і зберігають корком догори.

   10. Термін придатності до споживання крохмальної патоки із зменшеним вмістом сухих речо­вин установлює підприємство-виробникза погодженням зі споживачем.

7. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

   1. Відбирання проб

      1. Від кожної цистерни, бочки, фляги чи контейнер-цистерни, відібраних згідно з11.3, про­бовідбірником відбирають у рівних кількостях точкові проби крохмальної патоки.

Із цистерни точкові проби відбирають під час наливання (із крана) або зливання (із піддона) не менше трьох разів (на початку, всередині і в кінці), а також спеціальним ковшом-пробовідбірником (зондом) або дерев’яним загостреним веслом із середнього шару на глибині від 50 см до 70 см від верхнього рівня.

У разі одночасного наливання декількох цистерн допустимо із об’єднаної проби всіх цистерн складати одну об’єднану пробу.

• назва продукції із зазначенням виду і сорту;

• назва підприємства-виробника;

• номер партії;

• номер цистерни, вагона, машини;

• дата виготовляння;

• дата і місце відбирання проби;

• підписи осіб, що відбирали проби;

• позначення цього стандарту.

Стакан В — 100ТС або ТХС — згідно з ГОСТ 25336.

Лампа електрична — згідно з ГОСТ 2239.

Допустиме застосування інших засобів контролювання та допоміжних пристроїв з технічними і метрологічними характеристиками не нижче зазначених.