---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Посуд лабораторний скляний

ПОСУД МІРНИЙ

Методи використання
та перевіряння місткості
(ISO 4787:1984, IDT)

Д

БЗ № 1-2010/32

СТУ ISO 4787:2009

Видання офіційне

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2011

ПЕРЕДМОВА

1. ВНЕСЕНО: Національний науковий центр «Інститут метрології» (ННЦ «Інститут метрології») спільно з Технічним комітетом «Загальні норми і правила державної системи забезпечення єдності вимірювань» (ТК 63) Держспоживстандарту України

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Г. Народницький, канд. фіз.-мат. наук

2. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 15 грудня 2009 р. № 452 з 2011-07-01

З Національний стандарт відповідає ISO 4787:1984 Laboratory glassware — Volumetric glassware — Methods for use and testing of capacity (Посуд лабораторний скляний. Посуд мірний скляний. Методи використання та перевіряння місткості)

Ступінь відповідності — ідентичний (ЮТ)

Переклад з англійської (еп)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням чинності в Україні ГОСТ 8.234-77)

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати І розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 201

1ЗМІСТ

с.

Національний вступ IV

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Метод вимірювання 2

4. Терміни та визначення понять 2

5. Апаратура та матеріали 2

6. Чинники, які впливають на точність лабораторного мірного посуду З

7. Установлення меніска 4

8. Тривалість зливання 4

9. Перевіряння 5

10. Використання 6

Додаток А Рекомендований метод очищування мірного скляного посуду 8

Додаток В Розраховування об’єму 8НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ISO 4787:1984 Laboratory glassware — Volumetric glassware — Methods for use and testing of capacity (Посуд лабораторний скляний. Посуд мірний скляний. Методи використання та перевіряння місткості).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 63 «Загальні норми і правила державної системи забезпечення єдності вимірювань».

Цей стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

• слова «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;

• структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

• вилучено попередній довідковий матеріал «Передмову» до ISO 4787:1984;

• долучено структурний елемент «Зміст»;

• у розділі «Нормативні посилання» наведено «Національне пояснення», виділене в тексті рамкою;

• відповідно до вимог ДСТУ 3651.1-97 термін «коефіцієнт кубічного теплового розширення» замінено на «температурний коефіцієнт об'ємного розширення»;

• відповідно до вимог ДСТУ 3651.1-97 одиницю вимірювання густини «г/мл» замінено на «г/см³»;

• виправлено помилку оригіналу: в останньому реченні В.2.2 додано температурний коефіцієнт об’ємного розширення скла 25-10*⁶ °С^-1.

Міжнародний стандарт ISO 1042, на який є посилання в цьому стандарті, прийнято в Україні як національний стандарт ДСТУ ISO 1042:2005 Посуд лабораторний скляний. Колби мірні з однією позначкою (ISO 1042:1998, IDT). Інші міжнародні стандарти, на які є посилання в цьому стан­дарті, не прийнято в Україні як національні та чинних замість них немає.

Копії нормативних документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Головному фонді нормативних документів.ДСТУ ISO 4787:2009

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ПОСУД ЛАБОРАТОРНИЙ СКЛЯНИЙ

ПОСУД МІРНИЙ

Методи використання та перевіряння місткості

ПОСУДА ЛАБОРАТОРНАЯ СТЕКЛЯННАЯ
ПОСУДА МЕРНАЯ
Методы использования и проверки вместимости

LABORATORY GLASSWARE

VOLUMETRIC GLASSWARE

Methods for use and testing of capacity

Чинний від 2011-07-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

У цьому стандарті наведено методи перевіряння скляного мірного посуду, які забезпечу­ють найвищу точність під час застосовування.

Міжнародні стандарти для окремих типів скляного мірного посуду мають розділи щодо визначення місткості, в яких достатньо детально описано методи визначення місткості Цей стандарт дає додаткову інформацію щодо такого визначення.

Посуд малої місткості охоплює посуд місткістю від 0,1 мл до 2000 мл До нього належать піпетки з однією позначкою, градуйовані вимірювальні піпетки, бюретки, вимірювальні колби, градуйовані вимірювальні циліндри Для посуду місткістю менше ніж 0,1 мл наведені в цьому стандарті процедури з визначення місткості не рекомендовано

Примітка 1. Перевіряння є процес, під час якого визначають відповідність окремого зразка вимогам стандарту та його похибку в одній або кількох точках

Примітка 2 Цей стандарт не подає детального опису пікнометрів згідно з ISO 3507, однак процедури для визначення місткості скляного посуду, наведені нижче, здебільшого можуть бути застосовані для калібрування пікнометрів

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

ISO 384 Laboratory glassware — Principles of design and construction of volumetric glassware

ISO 385/1 Laboratory glassware — Burettes — Part 1: General requirements

ISO 385/2 Laboratory glassware — Burettes — Part 2: Burettes for which no waiting time is specified

ISO 385/3 Laboratory glassware — Burettes — Part 3' Burettes for which a waiting time of 30 s is specified

ISO 648 Laboratory glassware — One-mark pipettes

ISO 835/1 Laboratory glassware — Graduated pipettes — Part 1' General requirements

ISO 835/2 Laboratory glassware — Graduated pipettes — Part 2: Pipettes for which no waiting time is specified

Видання офіційне

ISO 835/3 Laboratory glassware — Graduated pipettes — Part 3 Pipettes for which a waiting time of 15 s is specified

ISO 835/4 Laboratory glassware — Graduated pipettes — Part 4 Blow-out pipettes

ISO 1042 Laboratory glassware — One-mark volumetric flasks

ISO 3507 Pyknometers

ISO 4788 Laboratory glassware — Graduated measuring cylinders

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 384 Посуд лабораторний скляний Принципи проектування та конструювання мірно­го скляного посуду

ISO 385/1 Посуд лабораторний скляний Бюретки Частина 1 Загальні вимоги

ISO 385/2 Посуд лабораторний скляний Бюретки Частина 2 Бюретки без встановленої тривалості очікування

ISO 385/3 Посуд лабораторний скляний Бюретки Частина 3 Бюретки з тривалістю очіку­вання ЗО с

ISO 648 Посуд лабораторний скляний Піпетки з однією позначкою

ISO 835/1 Посуд лабораторний скляний Піпетки градуйовані Частина 1 Загальні вимоги

ISO 835/2 Посуд лабораторний скляний Піпетки градуйовані Частина 2 Піпетки без вста­новленої тривалості очікування

ISO 835/3 Посуд лабораторний скляний Піпетки градуйовані Частина 3 Піпетки з трива­лістю очікування 15 с

ISO 835/4 Посуд лабораторний скляний Піпетки градуйовані Частина 4 Піпетки видувні

ISO 1042 Посуд лабораторний скляний Колби мірні з однією позначкою

ISO 3507 Пікнометри

ISO 4788 Посуд лабораторний скляний Градуйовані мірні циліндри

З МЕТОД ВИМІРЮВАННЯ

Метод вимірювання полягає у визначенні об’єму води, яка міститься в посуді або зливається з посуду Цей об'єм води обчислюють за значеннями маси та табульованої густини води

4. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті застосовують такі терміни та визначення позначених ними понять (див також ISO 384)

Одиницею об'єму має бути кубічний сантиметр (см³) або, в окремих випадках, кубічний дециметр (дм³) чи кубічний міліметр (мм³), для яких можна використовувати інші назви, відпо­відно мілілітр (мл), літр (л) або мікролітр (мкл)

Примітка Термін «мілілітр» (мл) зазвичай використовують як спеціальну назву що відповідає кубічному сантиметру (см³) Також використовують назви «літр» (л) для кубічного дециметра (дм³) та «мікролітр» (мкл) для кубічного міліметра (мм³) відповідно до рішення 12-і Генеральної конференції з метрологи та вимірювань Термін «мілілітр» є загально прийнятим у міжнародних стандартах щодо місткості мірного скляного посуду, зокрема його використано в цьому стандарті

Стандартизована опорна температура, тобто температура, за якої рідина номінального об'єму (номінальної місткості) міститься в лабораторному мірному посуді або зливається з посуду Ця температура має дорівнювати 20 °С

Примітка У тропічних країнах якщо потрібно працювати за температури довкілля яка значно перевищує 20 °С і ці країни не бажають використовувати стандартизовану опорну температуру 20 °С рекомендовано прийняти як опор­ну температуру 27 °С

4. АПАРАТУРА ТА МАТЕРІАЛИ

   1. Ваги

Лабораторні ваги повинні мати достатню навантажувальну здатність для зважування по­суду Розподільча здатність ваг є обмежувальним чинником для точності вимірювання Можна використовувати ваги з індикатором або рівноплечі, з відповідною розподільчою здатністю Ваги повинні мати розподільчу здатність не більше ніж 0,1 від їхньої похибки, встановленої під час пе­ревіряння В інших випадках ваги має бути відкалібровано з потрібною точністю (див 9 3) Ваги мають уможливлювати зважування посуду заданих розмірів

Термометр використовують для вимірювання температури води Для нього границі допу­стимої похибки мають становити ± 0,1 °С (див 9 5)

Барометр має забезпечувати вимірювання атмосферного тиску з потрібною точністю

Примітка Границі допустимої похибки показів барометра мають становити ± 1 мбар¹

Потрібно використовувати дистильовану воду загальної лабораторної призначеності

4. ЧИННИКИ, ЯК! ВПЛИВАЮТЬ НА ТОЧНІСТЬ

ЛАБОРАТОРНОГО МІРНОГО ПОСУДУ

Деякі джерела похибок спільні для перевіряння і для застосування При цьому для одер- жання, мінімальної похибки вимірювання необхідно забезпечити потрібну точність Для забезпе­чення найбільшої точності вимірювання під час застосовування посуд потрібно використовува­ти так само, як під час його перевіряння

Місткість скляного посуду змінюється зі зміною температури, зокрема температура, за якої посуд містить об’єм рідини, що дорівнює номінальній місткості, або такий об’єм з нього зливаєть­ся, є опорною температурою для посуду (див. 4.2)

Примітка. Температурний коефіцієнт об ємного розширення, який треба враховувати для вимірювання об єму скляним посудом, перебуває в межах від 10 10"^6оС"¹до ЗО 10~⁶ °С^-1 Посуд, виготовлений із содо-вапняного скла, має темпе­ратурний коефіцієнт об ємного розширення 30 10~⁶ °С'¹, якщо посуд призначено для температури 20 °С, а використову­ють за температури 27 °С і похибка буде збільшуватися на значення приблизно 0,02 %, яке менше, ніж границі допусти­мої похибки більшості типів мірного скляного посуду Опорна температура не є дуже важливою для практичного вико­ристання скляного посуду, але для забезпечення необхідної узгодженості (див В 1 4) важливо точно визначити опорну температуру і температура посуду має їй відповідати

Температура води, потрібна для перевіряння мірного скляного посуду, має бути виміряна з похибкою не більше ніж 0,1 °С Якщо температура води відрізняється від опорної температу­ри, потрібно виконати коригування відповідно до додатка В.

Якщо скляним мірним посудом вимірюють об’єм розчинів, близьких за температурою, то в розрахунках треба використовувати значення однієї температури.

Об’єм, який містить скляний посуд або який зливається з посуду, залежить від чистоти внутрішньої поверхні скляного посуду Недостатня чистота може збільшити похибку через погане утворення меніска, зумовлене двома причинами'

• неповним змочуванням поверхні скла внаслідок утворення помітного кута між поверхнею рідини і склом замість стікання по дотичній до скла;

• загальним збільшенням радіуса кривизни внаслідок забруднення поверхні рідини, яке зменшує поверхневий натяг

Недостатня чистота посуду, який застосовують для зливання рідини, може бути причиною адитивної похибки внаслідок утворення рідинної плівки, яка є не на всій поверхні та може поши­рюватися або зменшуватися

Хімічне забруднення може спричиняти похибки навіть у разі точних вимірювань

Примітка Невеликі залишки кисню наприклад можуть змінити концентрацію лужного розчину в посудіТому коли використовують посуд з пробкою в основі, особливу увагу потрібно приділяти чистоті основи посуду

Прийнятний метод очищування описано в додатку А Встановити чи є скляний прилад достатньо чистим, можна за допомогою спостережень під час заливання Зливний посуд краще заповнювати рідиною нижче градуювальної лінії (крізь стоп-кран — бюретку та струменем — піпетку) Меніск рідини, що піднімається, не буде змінювати форму Після зайвого заливання та відбирання назад невеликої кількості рідини (струменем у разі зливного посуду, скляною труб­кою у разі наливного посуду) поверхня скла буде залишатися рівномірно змоченою і меніск не буде викривленим на його краях Отже, досвідчений оператор може зробити висновок про чи­стоту скла посуду за формою меніска