---

Виконують тільки для приладів, які атестують на 3-й або 4-й розряд.

Б.3.4.1.1 Визначання похибки дрейфу нуля приладу, дискретність відліку якого менша, ніж ціна повірочної поділки або ціну повірочної поділки не встановлено

На приладі встановлюють нульові покази, після чого тричі по черзі навантажують і розванта­жують прилад гирями, маса яких дорівнює (або приблизно дорівнює) 10е, кожен раз фіксуючи по­кази навантаженого приладу І_ь /₂, /3.

Похибку дрейфу нуля Е_о визначають за формулою:

£_о»І(/,+/₂+/₃)-М„. (Б.1)

О

де М_еГ— номінальне значення маси еталонних гир.

Б.3.4.1.2 Визначання похибки дрейфу нуля для приладу, який не має пристроїв для індикації показів з меншою ціною поділки (не більше ніж 0,2е)

На приладі встановлюють нульові покази, після чого на платформу встановлюють вантаж L_o, який приблизно дорівнює нулю (наприклад, 10е), і фіксують покази приладу /₀. Послідовно дода­ють на платформу додаткові гирі масою 0,1 е доти, доки покази приладу однозначно не збільшаться на одну поділку шкали (/₀ + е).

Похибку дрейфу нуля Е_о обчислюють за формулою:

Eq ⁼Iq ~Lq+0,5е-ALq, (Б.2)

де L_o— загальна маса додаткових гир.

Б.3.4.1.3 Похибка не повинна перевищувати границь допустимої похибки приладу, зазначе­них в ЕД або встановлених у цьому стандарті.

Б.3.4.2 Визначання похибки показів приладів

Б.3.4.2.1 Визначання похибки показів приладу, дискретність відліку якого менша, ніж ціна по­вірочної поділки або ціну повірочної поділки не встановлено

Похибку показів визначають не менше ніж за п’яти навантажень. Значення маси вантажу має бути рівномірно розподілено в діапазоні зважування, і дорівнювати або бути близькими до точок: Міп', 0,5 Max', Мах', а також точок, у яких змінюється нормована похибка (для приладів, виготов­лених згідно з ДСТУ EN 45501). Перед визначанням похибки і після кожного розвантаження вста­новлюють нульові покази. Еталонні гирі розташовують у центрі платформи спочатку в порядку зро­стання їхніх номінальних мас до значення Мах' приладу, а потім у спадному порядку. Кожен раз повністю розвантажують прилад. До протоколу заносять покази приладу під час навантажування і після розвантаження.

Значення похибки показів приладу Д_п/ обчислюють за формулою:

Д_п/ - h ~ іоі ~ Яг- (Б.З)

Б.3.4.2.2 Визначання похибки показів для приладів, які не мають пристроїв для індикації по­казів з меншою ціною поділки (не більше ніж 0,2е)

Точки діапазону зважувань приладу, в яких прикладають навантаження, а також порядок його прикладання і встановлення показів на нуль — як у Б.3.4.2.1. Перед визначанням похибки показів приладу визначають похибку нульових показів. На платформу встановлюють вантаж масою при­близно 10е, фіксують покази приладу /, після чого послідовно додають гирі-допуски, доки покази приладу не зміняться однозначно на одну поділку шкали. Похибку нульових показів обчислюють за формулою (Б.2) цієї ПДМА.

Похибку приладу за кожного навантаження визначають, як описано нижче.

За певного вантажу масою L фіксують покази /. Додаткові гирі масою (0,1 е (гирі-допуски) дода­ють послідовно доти, доки покази приладу однозначно не зміняться на одну поділку шкали (/ + d). Цей додатковий вантаж масою AL, що перебуває на вантажоприймальному пристрої платформи, створює покази Р, які без заокруглення обчислюють за формулою:

Р=/ + 0,5е-Д/_. (Б.4)

Похибку приладу до заокруглення обчислюють за формулою:

E = P-L = l+Q,5e-&L-L. (Б.5)

Виправлену похибку до заокруглення обчислюють за формулою:

E_q= E-E_q. (Б.6)

Б.3.4.2.3 Похибка показів приладу в режимі автоматичного компарування

Виконують для приладів, які обладнано автоматичним пристроєм переміщення гир під час визначання СКВ показів приладу. Похибку показів приладу обчислюють за формулою:

v=T-(M_eri-M_erN), (Б.7)

де Т — середнє арифметичне різниці значень маси гир, які встановлено на пристрої пе­реміщення гир. Це значення зчитують з дисплея приладу або з надрукованого протоколу;

/И_егл/, Men — умовне значення маси гир, які встановлено на пристрої переміщення гир на по­зиції N та позиції, призначеної для гирі, яку повіряють, відповідно. Ці значення бе­руть зі свідоцтв на еталонні гирі.

Б.3.4.2.4 Похибка показів приладу не повинна перевищувати границь допустимої похибки приладу, зазначених в ЕД або встановлених у цьому стандарті.

Б.3.4.3 Визначання похибки від розташування вантажу на вантажоприймальному пристрої

Б.3.4.3.1 Визначання похибки від розташування вантажу на вантажоприймальному пристрої у режимі зважування

Похибку від розташування вантажу на вантажоприймальному пристрої Д_розт визначають за допомогою гир, значення маси т_розт яких приблизно дорівнює 1/3 Мах'. Бажано визначати за до­помогою однієї гирі. За необхідності використовування більше ніж однієї гирі, їх має бути розта­шовано так, щоб вони займали якнайменшу площу (наприклад, розташовані одна на одній).

Перед визначанням установлюють нульові покази приладу. Випробувальний вантаж установ­люють спочатку в центрі, а потім у точках на платформі приладу, які зазначено на рисунку Б.1.

Рисунок Б.1

До протоколу заносять покази приладу під час навантажування і після розвантаження.

Похибку від розташування вантажу на вантажоприймальному пристрої обчислюють за фор­мулою:

Дрозт ⁼ 4 ~ 4)( ^— ^розт- (6.8)

Б.3.4.3.2 Визначання похибки від розташування вантажу на вантажоприймальному пристрої у режимі автоматичного компарування

Виконують для приладів, які обладнано автоматичним пристроєм переміщення гир за допо­могою принаймні двох гир однакової номінальної маси, яка дорівнює Мах'. Установлюють гирі на

пристрій переміщення і виконують не менше трьох серій зважувань, після чого гирі переміщують на протилежні позиції на пристрої переміщення і знову виконують не менше трьох серій зважуван­ня. Похибку від розташування вантажу на вантажоприймальному пристрої обчислюють за формулою:

△розт ⁼ ~ ^2’ (Б.9)

де 7J, Т₂— середнє арифметичне значення різниці маси гир з л-серій зважувань, отриманих за різного розміщення гир.

Б.3.4.3.3 Похибка від розташування вантажу на вантажоприймальному пристрої не повинна перевищувати границі допустимої похибки приладу, наведені в ЕД або в цьому стандарті.

Б.3.4.4 Визначання СКВ показів приладу

СКВ показів приладу визначають за усіх навантажень, що дорівнюють номінальній масі гир, які будуть повіряти на цьому приладі. Перед визначанням покази приладу встановлюють на нуль. Визначати СКВ можна за допомогою однієї гирі, якою імітують виконання схеми ABBA або АВА або двох гир однакової номінальної маси, які почергово розміщують на вантажоприймальному при­строї.

Кількість циклів зважувань п для приладів з:

Мах' до 100 кг включ. 6

Мах' понад 100 кг 3.

Б.3.4.4.1 Визначання СКВ показів приладу в режимі зважування

СКВ показів приладу визначають так: покази приладу встановлюють на нуль. Гирю розміщу­ють у центрі платформи, а потім знімають. Після кожного розвантаження перевіряють нульові по­кази і, за необхідності, встановлюють покази на нуль. У протокол заносять покази навантажено­го і розвантаженого приладу.

СКВ показів приладу S визначають за формулою:

(Б.11)

(Б.12)

(Б.13)

п

Е(б-'о,)

де І =22І .

П

Б.3.4.4.2 Визначання СКВ показів приладу в режимі ручного компарування СКВ показів при­ладу визначають згідно зі схемою, передбаченою приладом, — ABBA або АВА.

СКВ показів визначають так:

• на платформі розміщують гирю А. Після стабілізації показів установлюють покази на нуль за допомогою клавіші тарування (звичайно позначають <Т>);

• через рівні проміжки часу на платформі почергово розміщують гирі А і В, кожен раз фіксу­ють покази приладу (якщо це передбачив виробник);

• виконують п циклів зважувань (л згідно з Б.3.4.4);

• результати вимірювань зчитують з дисплея пристрою або обчислюють за формулами (Б.11) (для схеми ABBA), (Б.12) (для схеми АВА), (Б.13) і (Б.14):

І ((^/в1 ~ ^А1) ⁺ Св2 ~ ^А2 )).

¹~ 2

І. =і Раї ^+/Аг).
2 ’

п

І =^-;
п

л о

Е('. -')

<^Б-¹⁴>

Б.3.4.4.3 Визначання СКВ показів приладу в режимі автоматичного компарування

Визначають СКВ показів приладу в режимі автоматичного компарування для приладів, які обладнано автоматичним пристроєм для переміщення гир за допомогою декількох (не менше ніж двох) еталонних гир однакової номінальної маси. Гирі встановлюють на автоматичний пристрій для переміщення гир Згідно з ЕД виконують серію зважувань, яка складається з п циклів зважуван­ня (якщо це унеможливлює конструкція приладів, п має дорівнювати або бути не меншим, ніж кількість циклів зважувань, наведена у Б.3.4.4). Після виконання серії зважувань результати обчис­лень для середньоарифметичного і СКВ показів зчитують з дисплея приладу або з надруковано­го протоколу.

Б.3.4.4.4 СКВ показів приладів у режимі зважування, режимі ручного компарування і режимі автоматичного компарування не повинно перевищувати значень СКВ, які встановлено у цьому стандарті.

Б.3.5 Визначання метрологічних характеристик під час впливу зміни напруги живлення

Визначають метрологічні характеристики під час впливу зміни напруги живлення. Прилад під’єднують до мережі живлення за допомогою ЛАТР. Прилад вмикають і витримують у ввімкненому стані протягом часу, позначеного в ЕД на прилад, але не менше ніж ЗО хв. За допомогою ЛАТР установлюють такі значення напруги живлення:

• (V + 10 %) від верхньої границі напруги живлення, позначеної на приладі;

• (У- 15 %) від нижньої границі зважування, позначеної на приладі.

За цих значень напруги живлення визначають метрологічні характеристики приладу відповідно до Б.3.4.1—Б.3.4.4 цієї типової ПДМА.

Значення метрологічних характеристик приладу не повинно перевищувати значень, наведе­них у ЕД на прилад або нормованих цим стандартом.

Цю операцію не виконують, якщо прилад має сертифікат затвердження типу або сертифікат відповідності затвердженому типу згідно з ДСТУ 3400.

• .3.6 Визначання метрологічних характеристик під час впливу граничних робочих температур

Виконують тільки для приладів, які атестують на 4-й розряд. Прилад піддають впливу по- с-тійних температур у діапазоні від 10 °С до 35 °С за сталої вологості повітря, через 2 год після досягнення приладом температурної стабільності. Визначають метрологічні характеристики за ме­тодиками відповідно до Б.3.4.1—Б.3.4.4 цієї типової ПДМА:

• за початкової температури (20 °С);

• за верхньої границі робочого діапазону температури (35 °С);

• за нижньої границі робочого діапазону температури (10 °С);

— за початкової температури.

Зміна температури не повинна перевищувати 1 °С за хвилину під час нагрівання або охолод­жування.

Абсолютна вологість повітря за цих досліджень не повинна перевищувати 20 г/м³, якщо в ЕД не встановлено інше значення.

Б.3.7 Перевіряння програмного забезпечення приладу

Виконує орган, акредитований на сертифікацію програмного забезпечення, згідно з вимога­ми, встановленими у ДСТУ 2850, ДСТУ 2851 і ДСТУ 2853.

Б.3.8 Визначання метрологічних характеристик градуювальної гирі

Метрологічні характеристики градуювальної гирі визначають під час метрологічної атестації (повірки). На градуювальну гирю має бути чинне свідоцтво про метрологічну атестацію (повірку).

Б.3.9 Опробування методики повірки

Опробування методики повірки приладу виконують, якщо є методика повірки конкретного при­ладу. Опробовують під час виконання операцій відповідно до 3.1—3.4 цієї типової ПДМА.

Б.4 Оцінювання невизначеності показів приладу

Бюджет невизначеності показів приладу наведено у таблиці Б.4. Під час оцінювання похиб­ки усі її складники приводять до нормального закону розподілення з урахуванням коефіцієнта, який дорівнює >/3 —для рівномірного закону розподілення. Ступінь свободи для невизначеностей типу А дорівнює (л - 1) і для невизначеностей типу В — нескінченності (оо).

Б.5 Оформлення результатів метрологічної атестації

Б.5.1 Результати метрологічної атестації заносять до протоколу (рекомендовану форму про­токолу наведено у додатку В цього стандарту), в якому мають бути:

• відомості про результати розгляду технічної документації;

• умови виконання експериментальних досліджень, результати досліджень за кожною опе­рацією;

• отримані числові значення метрологічних характеристик, розрахунок невизначеності по­казів приладу; висновки щодо відповідності приладу вимогам цього стандарту і можливості його застосування як еталонного;

• рекомендації до міжповірочного інтервала;

• підписи осіб, які виконували метрологічну атестацію, а також їхні прізвища і посади.

Зауваги до документації оформлюють у вигляді додатків до протоколу.

Б.5.2 Результати метрологічної атестації вважають позитивними, якщо ваги відповідають ви­могам цього стандарту. За наявності позитивних результатів метрологічної атестації оформлюють свідоцтво за формою, наведеною в додатку Д ДСТУ 3215. Приклад свідоцтва наведено в додат­ку Д цього стандарту. У разі негативних результатів заборонено застосовувати прилад як робочий еталон