Таблиця 2 — Класи NOX
Клас NOX |
Максимальна концентрація NOX, мг/кВттод |
1 |
260 |
2 |
200 |
3 |
150 |
4 |
' 100 |
7 МЕТОДИ ВИПРОБУВАННЯ
Загальні положення
Характеристики випробувальних газів (газів порівняння та граничних газів)
Системи призначено для використання газів різної якості. Метою цього стандарту є перевіряння задовільної роботи системи під час використання кожної із сімейств або груп газів, а також тиску, для яких її сконструйовано, за потреби з використанням відповідних регулювальних пристроїв.
Випробувальні гази, випробувальні тиски й категорії системи, наведені в цьому стандарті, відповідають параметрам, зазначеним в EN 437:2003.
Характеристики газів порівняння та граничних газів наведено в таблицях 4 й 5. Значення, наведені в таблиці 4, заміряні та виражені за 15 °С, отримано з ISO 6976:1995.
Умови для підготування випробувальних газів
Склад використовуваних випробувальних газів має бути якнайбільше наближений до значень, наведених у таблиці 4. У складі цих газів треба дотримувати такі правила:
число Воббе використаного газу має бути в межах ± 2 % від значення, наведеного в таблиці 4, для відповідного випробувального газу (це припущення охоплює похибки вимірювальних інструментів);
складники, які використовують для підготовлення сумішей, повинні мати чистоту, зазначену в таблиці 3.
Таблиця 3 — Чистота випробувальних газів
Газ |
Чистота, % |
Азот (N2) |
99 |
Водень (Н2) |
99 |
Метан (СН4) |
95а’ |
Пропілен (С3Н6) |
95а’ |
Пропан (С3На) |
95а’ |
Бутан3’ (С4Н10) |
95а’ |
а) За повної концентрації Н2, CO та О2 нижче ніж 1 % та повної концентрації N2 та СО2 нижче ніж 2 %. 3) Може бути використано будь-яку суміш ізо/н-бутану. |
Ці вимоги не обов'язкові для кожного складника, якщо остаточна суміш за складом відповідає складу, який могло бути складено зі складників, що задовольняють попередні умови. Тому приготування суміші можна розпочати з газу, що вже містить у відповідних пропорціях кілька складників остаточного складу.
Для газів другого сімейства:
для випробувань, виконаних із газами порівняння G 20 або G 25, газ, що належить відповідно до будь-якої групи Н або L, або Е, може бути використано, навіть якщо його склад не задоволь
няє зазначеному вище за умови, що після додавання пропану або водню відповідно, остаточний склад матиме число Воббе в межах ± 2 % від значення, наведеного в таблиці 4 для відповідного газу порівняння;
для приготування граничних газів як основний газ замість метану можна використовувати інші гази:
для граничних газів G 21, G 222 та G 23 можна використовувати природний газ групи Н;
для граничних газів G 27 та G 231 можна використовувати природні гази групи Н або L, або Е;
для граничних газів G 26 можна використовувати природний газ групи L.
У всіх випадках остаточний склад, досягнутий додаванням пропану або водню, матиме число Воббе в межах ± 2 % від значення, наведеного в таблиці 4, для відповідного граничного газу, й уміст водню в остаточному складі відповідно дорівнюватиме значенню, наведеному в таблиці 4.
Таблиця 4 —■ Характеристики випробувальних газіва) (газ сухий за 15 °С та 1 013,25 мбар)
Сімейство та група газів |
Випробувальні гази |
Познака |
Обсяг складу |
І/Ц |
н, |
И4 |
И4 |
d |
% |
МДж/м3 |
МДж/м3 |
МДж/м3 |
МДж/м3 |
|
|||
Гази першого сімействаЬ) |
||||||||
Група А |
Газ порівняння |
G 110 |
СН4 = 26 |
|
|
|
|
|
Неповного згорання, відриву полум'я та |
Н2 = 50 |
21,76 |
13,95 |
24,75 |
15,87 |
0,411 |
||
Граничний сажоутворювальний газ |
N2 = 24 |
|
|
|
|
|
||
Граничний газ проскакування полум'я |
G 112 |
СН4 = 17 |
|
|
|
|
|
|
Н2 = 59 |
19,48 |
11,81 |
22,36 |
13,56 |
0,367 |
|||
N2 = 24 |
|
|
|
|
|
|||
Гази другого сімейства |
||||||||
Група Н |
Газ порівняння |
G 20 |
СН4= 100 |
45,67 |
34,02 |
50,72 |
37,78 |
0,555 |
Газ неповного згорання |
G 21 |
СН4= 87 |
|
|
|
|
|
|
Граничний сажоутворювальний газ |
|
С3НВ= 13 |
49,60 |
41,01 |
54,76 |
45,28 |
0,684 |
|
Граничний газ проскакування полум’я |
G 222 |
СН4 = 77 |
42,87 |
28,53 |
47,87 |
31,86 |
0,443 |
|
Граничний газ відриву полум’я |
|
Н2 =23 |
|
|
|
|
|
|
G 23 |
СН4 = 92,5 |
41,11 |
31,46 |
45,66 |
34,95 |
0,586 |
||
|
N2 = 7,5 |
|
|
|
|
|
||
Група L |
Газ порівняння та граничний газ проскакування полум’я |
G 25 |
СН4 = 86 |
37,38 |
29,25 |
41,52 |
32,49 |
0,612 |
|
N2 = 14 |
|
|
|
|
|
||
Газ неповного згорання |
G 26 |
СН4 = 80 |
|
|
|
|
|
|
Граничний сажоутворювальний газ |
|
С3Н8 = 7 |
40,52 |
33,36 |
44,83 |
36,91 |
0,678 |
|
Граничний газ відриву полум'я |
|
N2 = 13 |
|
|
|
|
|
|
G 27 |
СН4 = 82 |
35,17 |
27,89 |
39,06 |
30,98 |
0,629 |
||
|
N2 = 18 |
|
|
|
|
|
||
Група Е |
Газ порівняння |
G 20 |
СН4= 100 |
45,67 |
34,02 |
50,72 |
37,78 |
0,555 |
Газ неповного згорання |
G 21 |
СН4 = 87 |
49,60 |
41,01 |
54,76 |
45.28 |
0,684 |
|
Граничний сажоутворювальний газ |
|
С3НВ= 13 |
|
|
|
|
|
|
Граничний газ проскакування полум'я |
G 222 |
СН4 = 77 |
42,87 |
28,53 |
47,87 |
31,86 |
0,443 |
|
Граничний газ відриву полум’я |
|
Н2 = 23 |
|
|
|
|
|
|
G 231 |
СН4 = 85 |
36,82 |
28,91 |
40,90 |
32,11 |
0,617 |
||
|
N2 = 15 |
|
|
|
|
|
||
Гази третього сімейства01 |
||||||||
Третє сімейство та групи ЗВ/Р та ЗВ |
Газ порівняння, неповного згорання та граничний сажоутворювальний газ |
G ЗО |
пС4Н10 - 50 іСдНіо = 50 |
80,58 |
116,09 |
87,33 |
125,81 |
2,075 |
Граничні: газ відриву полум’я та газ |
G 31 |
С3НВ= 100 |
70,69 |
88,00 |
76,84 |
95,65 |
1,550 |
|
проскакування полум'я |
G 32 |
С3Н6 =100 |
68,14 |
82,78 |
72,86 |
88,52 |
1,476 |
Кінець таблиці 4
Сімейство та група газів |
Випробувальні гази |
Познака |
Обсяг складу |
W, |
н, |
И4 |
' И4 |
d |
% |
МДж/м3 |
МДж/м3 |
МДж/м3 |
МДж/м3 |
|
|||
Група ЗР |
Газ порівняння, неповного згорання, граничний сажоутво- рювальний газ та газ відриву полум'я |
G 31 |
С3Н8 = 100 |
70,69 |
88,00 |
76,84 |
95,65 |
1,550 |
Газ відриву полум'я та граничний ra3d) |
G 32 |
С3н6= 100 |
68,14 |
82,78 |
72,86 |
88,52 |
1,476 |
|
а)Для газів, які використовують у міжнародному або місцевому масштабі, див. додаток В.4.
|
Таблиця 5 — Питома теплота згорання випробувальних газів третього сімейства
Познака випробувального газу |
Ні МДж/кг |
Hs МДж/кг |
G ЗО |
45,65 |
49,47 |
G 31 |
46,34 |
50,37 |
G 32 |
45,77 |
48,94 |
Практичне застосування випробувальних газів
Вибирання випробувальних газів
Гази, потрібні для випробувань, описаних у 7.3.2, 7.3.3, 7.3.4 та 7.3.6, має бути визначено відповідно до 7.1.1, а також 7.1.2.
Для полегшення випробувань, описаних в інших розділах, дозволено замінити газ порівняння на газ, що фактично застосовується, за умови, що його число Воббе буде в межах + 5 % від значення газу порівняння.
Якщо система може використовувати гази кількох груп або сімейств, застосовують випробувальні гази, вибрані зі списку, наведеного в таблиці 2, відповідно до 7.1.5.1. Вибрані гази для кожної категорії наведено в таблиці 4.
Умови подавання та регулювання пальникових пристроїв
Початкове регулювання пальникових пристроїв
До виконання потрібних випробувань пальниковий пристрій має бути оснащено необхідним устаткованням (інжектором(-ами)), що відповідають сімейству або групі газів, яких стосуються зазначені випробування (див. таблицю 2). Будь-який(-і) регулятор(и) витрати газу встановлено відповідно до інструкцій виробника з використанням відповідного(-их) газу(-ів) порівняння (див. 7.1.5.1) та відповідним(и) нормальним(и) тиском(-ами), зазначеним у 7.1.4.