Таблиця 2 — Класи NOX

Клас NOX

Максимальна концентрація NOX, мг/кВттод

1

260

2

200

3

150

4

' 100



7 МЕТОДИ ВИПРОБУВАННЯ

  1. Загальні положення

    1. Характеристики випробувальних газів (газів порівняння та граничних газів)

Системи призначено для використання газів різної якості. Метою цього стандарту є пере­віряння задовільної роботи системи під час використання кожної із сімейств або груп газів, а також тиску, для яких її сконструйовано, за потреби з використанням відповідних регулювальних пристроїв.

Випробувальні гази, випробувальні тиски й категорії системи, наведені в цьому стандарті, відповідають параметрам, зазначеним в EN 437:2003.

Характеристики газів порівняння та граничних газів наведено в таблицях 4 й 5. Значення, наведені в таблиці 4, заміряні та виражені за 15 °С, отримано з ISO 6976:1995.

  1. Умови для підготування випробувальних газів

Склад використовуваних випробувальних газів має бути якнайбільше наближений до значень, наведених у таблиці 4. У складі цих газів треба дотримувати такі правила:

  1. число Воббе використаного газу має бути в межах ± 2 % від значення, наведеного в та­блиці 4, для відповідного випробувального газу (це припущення охоплює похибки вимірювальних інструментів);

  2. складники, які використовують для підготовлення сумішей, повинні мати чистоту, зазначену в таблиці 3.

Таблиця 3 — Чистота випробувальних газів

Газ

Чистота, %

Азот (N2)

99

Водень (Н2)

99

Метан (СН4)

95а

Пропілен (С3Н6)

95а

Пропан (С3На)

95а

Бутан3’ (С4Н10)

95а

а) За повної концентрації Н2, CO та О2 нижче ніж 1 % та повної концентрації N2 та СО2 нижче ніж 2 %.

3) Може бути використано будь-яку суміш ізо/н-бутану.



Ці вимоги не обов'язкові для кожного складника, якщо остаточна суміш за складом відповідає складу, який могло бути складено зі складників, що задовольняють попередні умови. Тому приго­тування суміші можна розпочати з газу, що вже містить у відповідних пропорціях кілька складників остаточного складу.

Для газів другого сімейства:

  1. для випробувань, виконаних із газами порівняння G 20 або G 25, газ, що належить відповід­но до будь-якої групи Н або L, або Е, може бути використано, навіть якщо його склад не задоволь­

  2. няє зазначеному вище за умови, що після додавання пропану або водню відповідно, остаточний склад матиме число Воббе в межах ± 2 % від значення, наведеного в таблиці 4 для відповідного газу порівняння;

  3. для приготування граничних газів як основний газ замість метану можна використовувати інші гази:

  1. для граничних газів G 21, G 222 та G 23 можна використовувати природний газ групи Н;

  2. для граничних газів G 27 та G 231 можна використовувати природні гази групи Н або L, або Е;

  3. для граничних газів G 26 можна використовувати природний газ групи L.

У всіх випадках остаточний склад, досягнутий додаванням пропану або водню, матиме чис­ло Воббе в межах ± 2 % від значення, наведеного в таблиці 4, для відповідного граничного газу, й уміст водню в остаточному складі відповідно дорівнюватиме значенню, наведеному в таблиці 4.

Таблиця 4 —■ Характеристики випробувальних газіва) (газ сухий за 15 °С та 1 013,25 мбар)

Сімейство та група газів

Випробувальні гази

Познака

Обсяг складу

І/Ц

н,

И4

И4

d

%

МДж/м3

МДж/м3

МДж/м3

МДж/м3


Гази першого сімействаЬ)

Група А

Газ порівняння

G 110

СН4 = 26






Неповного згорання, відриву полум'я та

Н2 = 50

21,76

13,95

24,75

15,87

0,411

Граничний сажоутворювальний газ

N2 = 24






Граничний газ проскакування полум'я

G 112

СН4 = 17






Н2 = 59

19,48

11,81

22,36

13,56

0,367

N2 = 24






Гази другого сімейства

Група Н

Газ порівняння

G 20

СН4= 100

45,67

34,02

50,72

37,78

0,555

Газ неповного згорання

G 21

СН4= 87






Граничний сажоутворювальний газ


С3НВ= 13

49,60

41,01

54,76

45,28

0,684

Граничний газ проскакування полум’я

G 222

СН4 = 77

42,87

28,53

47,87

31,86

0,443

Граничний газ відриву полум’я


Н2 =23






G 23

СН4 = 92,5

41,11

31,46

45,66

34,95

0,586


N2 = 7,5






Група L

Газ порівняння та граничний газ проскакування полум’я

G 25

СН4 = 86

37,38

29,25

41,52

32,49

0,612


N2 = 14






Газ неповного згорання

G 26

СН4 = 80






Граничний сажоутворювальний газ


С3Н8 = 7

40,52

33,36

44,83

36,91

0,678

Граничний газ відриву полум'я


N2 = 13






G 27

СН4 = 82

35,17

27,89

39,06

30,98

0,629


N2 = 18






Група Е

Газ порівняння

G 20

СН4= 100

45,67

34,02

50,72

37,78

0,555

Газ неповного згорання

G 21

СН4 = 87

49,60

41,01

54,76

45.28

0,684

Граничний сажоутворювальний газ


С3НВ= 13






Граничний газ проскакування полум'я

G 222

СН4 = 77

42,87

28,53

47,87

31,86

0,443

Граничний газ відриву полум’я


Н2 = 23






G 231

СН4 = 85

36,82

28,91

40,90

32,11

0,617


N2 = 15






Гази третього сімейства01

Третє сімейство та групи ЗВ/Р та ЗВ

Газ порівняння, неповного згорання та граничний сажоутворювальний газ

G ЗО

пС4Н10 - 50

іСдНіо = 50

80,58

116,09

87,33

125,81

2,075

Граничні: газ відриву полум’я та газ

G 31

С3НВ= 100

70,69

88,00

76,84

95,65

1,550

проскакування полум'я

G 32

С3Н6 =100

68,14

82,78

72,86

88,52

1,476


Кінець таблиці 4

Сімейство та група газів

Випробувальні гази

Познака

Обсяг складу

W,

н,

И4

' И4

d

%

МДж/м3

МДж/м3

МДж/м3

МДж/м3


Група ЗР

Газ порівняння, неповного зго­рання, граничний сажоутво- рювальний газ та газ відриву полум'я

G 31

С3Н8 = 100

70,69

88,00

76,84

95,65

1,550

Газ відриву полум'я та гранич­ний ra3d)

G 32

С3н6= 100

68,14

82,78

72,86

88,52

1,476

а)Для газів, які використовують у міжнародному або місцевому масштабі, див. додаток В.4.

  1. Для інших груп див. додаток В.4.

  2. Див. також таблицю 5.

  3. Див. виноску 7.1.23>.




Таблиця 5 — Питома теплота згорання випробувальних газів третього сімейства

Познака випробувального газу

Ні МДж/кг

Hs МДж/кг

G ЗО

45,65

49,47

G 31

46,34

50,37

G 32

45,77

48,94



  1. Практичне застосування випробувальних газів

    1. Вибирання випробувальних газів

Гази, потрібні для випробувань, описаних у 7.3.2, 7.3.3, 7.3.4 та 7.3.6, має бути визначено від­повідно до 7.1.1, а також 7.1.2.

Для полегшення випробувань, описаних в інших розділах, дозволено замінити газ порівняння на газ, що фактично застосовується, за умови, що його число Воббе буде в межах + 5 % від зна­чення газу порівняння.

Якщо система може використовувати гази кількох груп або сімейств, застосовують випробу­вальні гази, вибрані зі списку, наведеного в таблиці 2, відповідно до 7.1.5.1. Вибрані гази для кожної категорії наведено в таблиці 4.

  1. Умови подавання та регулювання пальникових пристроїв

    1. Початкове регулювання пальникових пристроїв

До виконання потрібних випробувань пальниковий пристрій має бути оснащено необхідним устаткованням (інжектором(-ами)), що відповідають сімейству або групі газів, яких стосуються за­значені випробування (див. таблицю 2). Будь-який(-і) регулятор(и) витрати газу встановлено відпо­відно до інструкцій виробника з використанням відповідного(-их) газу(-ів) порівняння (див. 7.1.5.1) та відповідним(и) нормальним(и) тиском(-ами), зазначеним у 7.1.4.