---

Напрямок обертання двигунів і вентиляторів потрібно чітко зазначати.

Ремінні приводи, якщо такі використовують, має бути розроблено та розміщено так, щоб був урахованим захист для оператора.

Має бути забезпечено засоби для полегшення регулювання натягнення ременя. Доступ до таких засобів має бути можливим тільки із застосуванням загальнодоступних інструментів.

Двигуни й вентилятори має бути монтовано так, щоб мінімізувати шуми й вібрацію.

Місця змазки, за потреби, мають бути легкодоступними.

Функціювання будь-якого захисного пристрою не повинно блокуватися будь-яким пристроєм контролювання.

За нормальної роботи система не повинна містити будь-яких засобів контролювання, необхід­них для використання споживачам.

Системи категорій І₂н, Ігь І2Е. І2Е+. 'зв//р. 'зр. І'гнзв//р. Игнз+. "гнзр. Игьзв/р. 'І2ЕЗв//р> ІІ2Е+3+ ^та І'гЕ+зр не буде обладнано регуляторами витрати газу. Проте відрегульовані системи всіх цих категорій, окрім ІІ2Е+3+. можуть мати регулятор витрати газу, що складається з регулювального ґвинта на регуляторі газу.

Системи категорії ІІ_1а2Н мають містити регулятор витрати газу для першого сімейства газів.

Для систем категорії ІІ₂нз+. ^які містять регулятор витрати газу, є можливість запускати його поза зоною роботи, якщо до цих систем постачається газ третього сімейства. Це також застосовно до систем категорії ІІ_1а2Н, якщо до них постачається газ другого сімейства. Для систем категорії ІІ_2Е+ЗР, які містять регулятор витрати газу, є можливість запускати його поза зоною роботи повністю та частково (див. 5.2.7), якщо до цих систем постачається газ другого сімейства.

Регулятори потрібно регулювати тільки за допомогою інструментів і вони встановлюються в робоче положення.

Наявність пристрою визначення діапазону в системі не обов’язково.

Для систем категорії ІІ_1а2Н регулятор витрати газу та пристрій визначення діапазону може бути одним і тим самим пристроєм. Однак, якщо регулятор витрати газу має бути герметизовано повністю або частково, якщо до системи подається газ другого сімейства, то пристрій регулювання рівня газу або його герметизовану частину в подальшому не повинен використовувати монтажник як пристрій визначення діапазону.

Використання пристроїв регулювання аерації не дозволено. *

Клапани з ручним керуванням, кнопки ввімкнення або електричні перемикачі, потрібні для нормальної роботи й уведення в експлуатування системи, мають надавати із системою або за­значати в інструкціях виробника.

Клапани з ручним керуванням мають бути типу з обертанням на 90°.

Клапани з ручним керуванням має бути сконструйовано або розміщено так, щоб унеможли­вити їхнє випадкове спрацювання, але мають бути легкими для використання, якщо це потрібно, їх має бути розроблено так, щоб марковання операційних позицій «ВІДКРИТО» та «ЗАКРИТО» були легко помітними.

Якщо відсіяний клапан системи передбачено як складову частину системи, він має функці- ювати за тиску, що дорівнює 1,5 від максимального тиску подавання, та має бути легкодоступним.

Клапани з ручним керуванням, які використовують тільки для виконання операцій ВІДКРИТО/ ЗАКРИТО, мають надавати з жорстким упором на позиціях «ВІДКРИТО» та «ЗАКРИТО».

Такі засоби контролювання мають надавати для забезпечення співвідношення газу до повітря в камері згорання, яке зберігається за тиску нижче від атмосферного в камері згорання, як зазначив виробник.

Регулятори мають відповідати EN 88-1:2007.

Якщо регулятор нуля не застосовують для системи згорання газів першого та другого сімейств, подавання газу до пальника й будь-якого запалювального пальника має контролювати вбудований регулятор, установлений зверху автоматичних відсічних клапанів, за винятком випадків, коли він не входить до складу пристроїв багатофункційного керування.

Для системи, що спалює гази третього сімейства, установлення регулятора не обов’язково.

Конструкція та доступність регулятора мають бути такими, щоб його можна було легко на­лагодити або розмістити поза зоною обслуговування для використання іншого газу, але потрібно вживати заходів безпеки проти несанкційованого втручання, що може призвести до труднощів під час регулювання.

Однак для систем категорій І_2Е+, И_2Е+3+ та Іі₂е+зр регулятор газу не повинен функціювати в діапазоні двох нормальних тисків — пари тисків газів другого сімейства (тобто від 20 мбар до 25 мбар). Для систем категорій ІІ_2Е+3+^та Н₂е+зр можливо встановлення регулятора частково поза зоною обслуговування, якщо до систем подаються гази другого сімейства, у такий спосіб, що регулятор не функціює в діапазоні двох нормальних тисків — пари тисків газів другого сімейства (тобто від 20 мбар до 25 мбар).

Багатофункційні засоби керування мають відповідати EN 126:2004.

Автоматичні відсічні клапани мають відповідати EN 161:2007.

Подавання газу до основного пальника мають контролювати два автоматичні відсічні клапани, з’єднані з газопроводом послідовно, один з яких класу А чи В, інший — класу А, В, С або J. Якщо використовують клапан класу J, треба застосовувати фільтр, що не допускає проходу частинок, розмір яких не перевищує 0,2 мм. Цей фільтр умонтовують на вході клапана класу J.

Подавання пускового газу має контролювати один автоматичний відсіяний клапан класу А чи В.

Цей клапан може бути розміщено»як вхідний клапан для подавання газу до основного паль­ника, якщо він класу В, і подавання пускового газу виконується одразу від виходу цього клапана. Якщо подавання пускового газу контролює один автоматичний відсічний клапан, підведена теплота під час запалювання не повинна перевищувати 1 кВт або 5 % від підведеної теплоти основного пальника, залежно від того, яке значення менше.

Ці пристрої наведено як приклади. Допустимо застосовувати будь-який інший пристрій, що має принаймні еквівалентний рівень захисту.

» !•

X X

^вJ В Р

ВА

X X

В J ВР

X

^в ВА

1. Системи із запалювальним пальником із підведеною теплотою, що не перевищує 1 кВт або 5 %
   від підведеної теплоти основного пальника.

X X

В J ВР

2. Системи з прямим запалюванням основного пальника.

Познаки'.

ВА — запалювальний пальник;

ВР — основний пальник.

Рисунок 1 — Конфігурація автоматичного відсіяного клапана

Фільтр має бути встановлено на вхідному отворі будь-якого пальника, що містить автоматич­ний відсічний(-і) клапан(и) для перешкоджання проникненню сторонніх речовин. Фільтр може бути складником верхнього автоматичного відсічного клапана. Максимальний розмір отворів фільтра має бути не більше ніж 1,5 мм, а його сітка не повинна допускати проходження кінцевого калібра діаметром більше ніж 1 мм.

У газових трактах, які містять більше ніж 1 автоматичний відсічний клапан, має бути встанов­лено тільки один фільтр, за умови, що він забезпечує належний захист для всіх клапанів.

Для клапанів, що виконують фільтрувальну дію (самоочищення), і для клапанів розміром У?. (або DN15) чи нижче, дозволено не застосовувати фільтр.

Якщо регулятор встановлено на вході автоматичного відсічного(-их) клапана(-ів), фільтр може бути встановлено на вході регулятора.

Убудовані механічні термостати мають відповідати EN 257.

Кожен пальниковий пристрій має бути обладнано відповідним пристроєм для перевіряння наявності потоку повітря впродовж попереднього продування, запалювання та функціювання при­строю (див. 6.6.1е та 6.6.2).

Має бути пристрій перевіряння повітря для кожного пальника, у цьому разі давач має бути розміщено на кожному пальчиковому пристрої, або пристрій перевіряння повітря для кожної від­відної труби, у цьому разі давач має бути розміщено на впускному отворі кожної відвідної труби.

Пристрій перевіряння повітря потрібно випробувати в стані відсутності потоку повітря до за­пуску системи. Під час випробовування пристрою в разі відсутності потоку повітря запуск системи , не дозволено.

Збій у постачанні потоку повітря в будь-який час упродовж попереднього продування, запа­лювання та функціювання пальника може призвести до енергонезалежного блокування системи, енергозалежного блокування чи аварійного відімкнення, у такий спосіб, що повторний запуск може відбутися тільки після наступного автоматичного повторення операцій.

Керування системою має бути розроблено так, щоб виконувалося принаймні одне переві­ряння давана тиску в стані відсутності потоку повітря кожні 24 год.

Кожен пальниковий пристрій має бути обладнано автоматичною системою керування пальни­ком, що відповідає EN 298:2003.

Неправильність або непослідовність функціювання пристроїв із ручним керуванням (на­приклад, кнопок натискання та перемикачів) не повинна несприятливо впливати на безпеку автоматичної системи керування пальником.

Згідно з умовами виконання випробувань, описаних у 7.2.1, швидке перемикання (вмикання та вимикання) будь-якого пускового перемикача не повинно становити ризиковані умови для роботи.

Безпосередньо перед будь-якою спробою запалювання або відкриття автоматичних відсічних клапанів систему потрібно продувати. Період продування буде достатнім для очищення принаймні одного об’єму системи. Виробник системи повинен зазначати період продування і його перевіряють згідно з умовами випробування, описаними в 7.2.2.

Попереднє продування не є необхідним після відімкнення відвідної труби в результаті зонового контролювання за умови, якщо не відімкнено вентилятор.

На кожному пальчиковому пристрої система давач полум’я має містити засоби для перешкод­жання збудженню будь-якого газового клапана та пристрою запалювання, якщо полум’я або стан імітації полум’я є впродовж періоду запуску.

За відсутності полум’я в робочому режимі давач полум'я має показувати причину:

1. енергозалежне блокування; або

2. енергонезалежне блокування; або

3. один із наступних станів за умови, що такі спроби не можуть стати причиною виникнення небезпечних умов:

1. аварійне зупинення, за яким слідує автоматичне повторне ввімкнення; або

2. відновлення іскри.

Час для того, щоб система давана полум'я відімкнула живлення пальника й автоматичні від- січні клапани під час порушення режиму горіння не повинно перевищувати 2 с. Це треба переві­ряти в умовах випробування, описаних у 7.2.4. Незважаючи на цю вимогу, якщо використовують систему відновлення іскри, цей час може бути подовжено для того, щоб надати можливість спроби повторного запалювання, але він не повинен перевищувати першого часу безпеки.

Пускове газове полум’я потрібно встановлювати на основному пальнику чи окремому газо­вому пальнику.

Перший час безпеки не повинен бути більше ніж 20 с. Виробник системи повинен зазначати час безпеки і його перевіряють в умовах випробування, описаних у 7.2.3.

Іскра запалювання (або інші засоби запалювання) не повинна бути активізованою до закін­чення періоду попереднього продування та має деактивуватися в або перед закінченням першого часу безпеки.

Автоматичний відсічний(-і) клапан(и) пускового газу не повинні бути активованими до того, як буде активізовано іскру запалювання (або інші засоби запалювання).

Якщо пускове газове полум’я не визначено до кінця першого часу безпеки, відбуватиметься енергозалежне й енергонезалежне блокування.

Автоматичні відсічні клапани основного газу не повинні бути активізованими для пропуску по­току основного газу в пальник до того, як буде визначено пускове газове полум’я.

Основний автоматичний відсічний клапан під час подавання основного газу може бути від­критим для пропуску потоку пускового газу, якщо подавання пускового газу відбувається з виходу першого автоматичного відсічного клапана основного газу.

Перший час безпеки має бути не більше ніж 10 с. Виробник системи повинен зазначати час безпеки і його перевіряють в умовах випробування, описаних у 7.2.3.

Іскра запалювання (або інші засоби запалювання) не повинна бути активованою до закінчення періоду попереднього продування та має деактивуватися в або перед закінченням часу безпеки.