Страница 2: ДСТУ ISO/IEC 12119:2003. Інформаційні технології. Пакети програм. Тестування і вимоги до якості (62557)

Примітка. Твердження «від версії X» могло б пізніше стати помилковим з появою версії X+3, з якою пакет програм не зміг би працювати.

д) Інтерфейси з іншими продуктами

Якщо опис продукту посилається на інтерфейси з іншими продуктами, то ці інтерфейси або продукти потрібно ідентифікувати.

8. Додаткові пункти

Кожен фізичний компонент продукту, який постачають, повинен бути ідентифікований, зокре­ма, усі друковані документи і всі носії даних.

Потрібно зазначити вид програм, які постачають, наприклад, вихідні програми, об’єктні модулі чи завантажувані модулі.

Примітка. Формати носіїв (наприклад, формат дискет) зазначати не обов'язково, тому що набір можливих форматів визначає необхідна система (див. 3.1.2 f)).

8. Інсталяція

Потрібно зазначити, чи може інсталяція продукту бути виконана користувачем.

8. Підтримка

Потрібно зазначити, чи запропонована підтримка під час функціювання продукту.

8. Обслуговування

Потрібно зазначити, чи запропоновано обслуговування. Якщо обслуговування запропонова­но, повинно бути зазначено, що саме воно містить.

1. Загальний огляд функцій

Опис продукту повинен забезпечити огляд функцій продукту, які можуть бути потрібні корис­тувачу, а також необхідні дані та пропоновані засоби.

Для кожної функції (особливо для опції або варіанта) потрібно ясно зазначити, чи є вона ча­стиною:

• продукту;

• розширювання продукту, повністю описаного в описі продукту;

• розширювання продукту, на яке є посилання в описі продукту;

• застосунку без гарантії.

Примітка. Не кожна функція, яка може бути потрібна користувачу, повинна бути згадана, і не кожна деталь виклику функції повинна бути надана.

2. Граничні значення

Якщо використовування продукту обмежене специфічними граничними значеннями продук­ту, останні потрібно зазначити. Прикладами є:

• мінімальні або максимальні значення;

• довжини ключів;

• максимальна кількість записів у файлі;

• максимальна кількість критеріїв пошуку;

• мінімальний розмір зразка.

Обмеження потрібно зазначити у випадку неможливості забезпечити фіксовані граничні зна­чення (коли, наприклад, вони залежать від типу застосунку або від даних, що вводяться). Можуть бути забезпечені поєднання значень, що допускаються, і потрібно зробити посилання на більш спе­цифічну інформацію в документації користувача.

3. Безпека

Опис продукту повинен містити інформацію про засоби, якщо вони є, для запобігання несан­кціонованому доступу, випадковому або навмисному, до програм і даних.

Опис продукту повинен містити інформацію про процедури зберігання даних.

Примітка. Досить зазначити , наприклад, що в операційній системі є можливість резервного копіювання.

Повинні бути описані додаткові властивості продукту, що забезпечують його функційні мож­ливості. Прикладами є:

• здатність перевіряти правильність інформації, що вводиться;

• здатність захищати від серйозних наслідків в разі помилки користувача;

• здатність відновлюватись після помилки.

1. Інтерфейс користувача

Потрібно назвати тип інтерфейсу користувача, наприклад, командний рядок, меню, вікна, функ- ційний ключ, функція допомоги.

2. Необхідні знання

Специфічні знання, необхідні для застосовування продукту, повинні бути специфіковані. При­кладами є:

• знання технічної галузі;

• знання операційної системи;

• знання, одержувані після спеціальної підготовки;

• знання мови, відмінної від тієї, на якій наведено опис продукту.

Повинні бути зазначені усі природні мови документації користувача й інтерфейсу користува­ча (зокрема повідомлення про помилки і видиму інформацію, тобто ту, що не потребує визначан­ня типу даних), як самого пакета програм, так і всіх інших продуктів, згаданих в описі продукту.

Примітка. Ця вимога перевищує надану в ISO 9127:1988, 6.1.7, де згадування про використані мови можна робити на вибір.

3. Адаптація до потреб користувача

Якщо продукт може бути адаптований користувачем, тоді інструменти цієї адаптації й умови їхнього використовування потрібно ідентифікувати. Прикладами є:

• зміни параметрів;

• зміни обчислювальних алгоритмів;

• прикріплення до функційних клавіш.

4. Захист від порушення авторського права

Якщо технічний захист від порушення авторського права може перешкодити застосуванню, тоді цей захист повинен бути зазначений. Прикладами є:

• технічний захист від копіювання;

• запрограмовані дати закінчення строку використовування;

• інтерактивні нагадування про оплату за копії.

5. Ефективність використовування і задоволення вимог користувача

Опис продукту може містити дані про ефективність використовування і задоволення вимог ко­ристувача.

Примітка. Такі дані можуть випливати із настанови, наведеної ISO 9241-11.

Національна примітка

Копії міжнародних стандартів ISO/IEC 9127 та ISO/IEC 9244-11 можна одержати у Головному фонді нормативних до­кументів НД «УкрНДНЦ».

Опис продукту може містити дані про поводження продукту в часі, такі як час відповіді, швидкість передавання даних для функцій під час заявлених умов (наприклад, конфігурації сис­теми і профілі завантажування).

Опис продукту може містити твердження про супроводжуваність.

Опис продукту може містити твердження про мобільність.

Документація користувача повинна містити інформацію, необхідну для використовування про­дукту. Усі функції, заявлені в описі продукту, і усі функції, які викликає користувач у програмі, по­винні бути детально описані у документації користувача.

Усі граничні значення, наведені в описі продукту, потрібно повторити в документації корис­тувача.

Якщо інсталяцію може проводити користувач, документація користувача повинна містити на­станову з інсталяції, що містить усю необхідну інформацію (див. 3.3.1 а)). Настанова з інсталяції повинна точно визначати мінімальні і максимальні розміри однократно інстальованих файлів.

Якщо обслуговування може бути виконано користувачем, то до документації користувача по­трібно долучити настанову з обслуговування програми, що містить всю інформацію, необхідну для конкретного виду обслуговування.

Уся інформація в документації користувача повинна бути коректна. До того ж, її подання по­винне бути позбавлене від двозначностей і помилок.

Документи, що належать до документації користувача, повинні бути внутрішньо несупереч- ливі, несуперечливі один з одним і з описом продукту. Кожен термін повинен скрізь мати однако­ве значення.

Примітка. Сумісність із програмами і даними розглянуто у 3.3.1 d).

Документація користувача повинна бути зрозуміла групі користувачів, що зазвичай виконують заявлені робочі завдання, наприклад, використовуючи належний добір термінів, графічні зобра­ження, детальні пояснення і посилання на джерела потрібної інформації.

Документація користувача повинна бути легка для огляду, так щоб взаємозв’язки були пізнавані.

Кожен документ повинен мати зміст і алфавітний покажчик.

Якщо не забезпечена друкована форма документа, то потрібно зазначити процедуру його дру­кування.

1. Інсталяція

Якщо інсталяцію може виконати користувач, потрібно забезпечити можливість успішно інста­лювати програми за інформацією в настанові з інсталяції. Кожна з необхідних систем, наведених в описі продукту, повинна бути достатньою для інсталяції програм.

Після інсталяції повинна бути можливість перевірити, можуть функціювати програми чи ні, наприклад, використовуючи надані тестові варіанти або за допомогою власноручного перевірян­ня за допомогою відповідних повідомлень.

2. Наявність функцій

Усі функції, згадані в документації користувача, потрібно виконувати у формі, наведеній в до­кументації користувача, з відповідними засобами, властивостями і даними й у рамках наведених там граничних значень.

Примітка. Виходячи з того, що усі функції, наведені в описі продукту, повинні також з'явитися в документації користу­вача, випливає, що їх так само потрібно виконувати.

3. Коректність

Програми і дані повинні відповідати усім твердженням в описі продукту й у документації ко­ристувача. Функції потрібно виконувати правильно для робочого завдання. Зокрема, програми і дані повинні відповідати усім вимогам у будь-якому документі вимог, на який є посилання в описі продукту.

4. Сумісність

Програми і дані повинні бути внутрішньо несуперечливі і не суперечити опису продукту і до­кументації користувача. Кожен термін повинен скрізь мати одне й те саме значення.

Контролювання виконання програми користувачем і поводження програми (наприклад, по­відомлення, введення екранних форматів і друковані звіти) повинні бути однаково структуровані.

Система, що охоплює апаратне і необхідне програмне забезпечення та програми, що нале­жать продукту, не повинна входити в такий стан, коли користувач не може контролювати її, і не повинна спотворювати і втрачати дані.

Ця вимога повинна також бути виконана у випадку, коли:

• здатність системи використовують до специфікованих границь;

• роблять спроби використовувати здатність системи понад специфіковані межі;

• неправильне введення робить користувач або інша програма, що внесена в список в описі продукту;

• порушуються недвозначні інструкції в документації користувача.

Винятком є тільки ті можливості апаратного забезпечення і переривання операційної систе­ми, які не можуть бути виявлені жодною програмою (наприклад, ключ або комбінація ключів для повторювання системної операції).

Програми повинні розпізнавати порушення синтаксису вводу. У випадку, коли програма роз­пізнає введення як помилкове або як невизначене, вона не повинна обробляти його як дозволе­не введення.

Стосовно використовуваності сторони угод, заснованих на цьому стандарті, заохочуються до дослідження можливості застосування найпізніших видань стандартів у серії ISO 9241.

Примітка. Зокрема повинні бути розглянуті частини 10 і 13 серії ISO 9241.

1. Зрозумілість

Запитання, повідомлення і результати програм повинні бути зрозумілі, наприклад:

• за допомогою відповідного підбирання термінів;

• за допомогою графічних представлень;

• за допомогою надання другорядної інформації;

• за допомогою пояснень у функції допомоги.

Повідомлення про помилки повинні містити детальну інформацію, що пояснює причину або як виправити відповідні помилки користувача (наприклад, з посиланням на пункт у документації користувача).

2. Легкість огляду

Кожен носій даних повинен мати ідентифікацію продукту і, якщо є більше ніж один носій, це має бути відмічено номером або текстом.

Користувач, що працює з програмами, завжди повинен мати можливість з’ясувати, яка функ­ція виконується в даний момент.

Програми повинні надавати інформацію користувачу в такій формі, щоб вона була помітна і легко читалася. Відповідне кодування і групування інформації повинно бути керуване користу­вачем. Де необхідно, програми повинні попереджати користувача.

Повідомлення від програм повинні бути спроектовані так, щоб користувач міг легко розрізнити їх за типом, наприклад:

• підтвердження;

• запити від програм;

• попередження;

• повідомлення про помилки.

Формати екрана вводу, звіти й інші введення і виведення потрібно спроектувати так, щоб були ясні і легкі для огляду. Для цього використовують такі можливості:

• алфавітно-цифрові поля вирівнюють по лівій межі;

• цифрові поля вирівнюють по правій межі;

• у таблицях десяткові крапки або коми розташовують на одній вертикальній лінії;

• межі поля є пізнаваними;

• поля, використання яких обов’язкове, визнають такими;

• ідентифіковані помилки вводу негайно висвічуються на форматі екрана вводу;

• у разі зміни змісту екрана увага користувача акцентується за допомогою візуального або звукового сигналу.

с) Працездатність

Функції, що мають серйозні наслідки, повинні мати здатність повторно виконуватись або про­грами повинні давати чітке попередження про наслідки і просити підтвердження перед виконанням ко­манди. Зокрема, стирання і переписування даних, також як і переривання тривалих процесів, мають серйозні наслідки.