ДСТУ 4839:2007 сторінка 2 з 4
Кінець таблиці 1
|
Назва показника |
Значення для марок |
Метод контролювання^ |
||
|
A-92-Євро |
A-95-Євро |
A-98-Євро |
||
|
12 Об'ємна частка органічних кисневмісних сполук, %, не більше ніж6’: — метанолу7’ — етанолу8’ — ізопропілового спирту — ізобутилового спирту — третбутилового спирту — простих ефірів — інших органічних кисневих сполук з температурою кінця кипіння не вище ніж 210 °С |
3,0 5,0 10,0 10,0 7,0 15,0 10,0 |
3,0 5,0 10,0 10,0 7,0 15,0 10,0 |
3,0 5,0 10,0 10,0 7,0 15,0 10,0 |
Згідно з ДСТУ EN 1601, або ДСТУ EN 13132*, або ASTM D 4815 [31], або ASTM D 5845 [ЗО], або EN 1601 [28], або EN 13132 [29] |
|
1) Методи контролювання, на які є посилання в цьому стандарті, містять вимоги щодо точності. У суперечливих випадках використовують методики згідно з EN ISO 4259 [32]. 21 Під час розраховування кінцевого результату необхідно відняти поправковий коефіцієнт 0,2 перед реєструванням даних відповідно до вимог Директиви Європейського Союзу 98/70/ЕС [33], враховуючи поправку 2003/17/ЕС [34]. ^Арбітражний метод (у суперечливих випадках) за показником 3 — EN ISO 3675 [7]. ^Арбітражний метод (у суперечливих випадках) за показником 9 —ASTM D 1319 [20]. 5’ Арбітражний метод (у суперечливих випадках) за показником 10 — EN 12177 [27].
* Арбітражний метод у разі постачання продукції на внутрішній ринок. Примітка 1. Показники 1—7, 9—12 визначають за методами з EN, EN ISO, ISO та ASTM D під час постачання продукції на експорт за межі СНД. При цьогиу арбітражні методи за цими показниками треба визначати у договорі на постачання продукції. Примітка 2. Значення за показником 6 не повинно перевищувати 5 мг/100 см3 до введення присадок та добавок для покращення експлуатаційних показників якості бензинів. |
||||
-
Вимоги до сировини
Для виготовлення бензинів використовують нафту' згідно з ГОСТ 9965, стабільний газовий конденсат — згідно з [35] або іншими нормативними документами на нафту та конденсат, допущеними до використовування у встановленому порядку. На сировину треба мати висновок санітарно-епідеміологічної експертизи центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я та сертифікат (паспорт) якості.
-
Присадки та добавки
-
Для покращення експлуатаційних показників якості бензинів дозволене уведення присадок та добавок, допущених до застосування у встановленому порядку, і вони не повинні містити фосфор.
-
Добавки, які додають до бензинів для захисту каталітичних систем нейтралізаторів спрацьованих газів транспортних засобів, не повинні мати фосфору.
-
Допустиме уведення барвників та маркерів, дозволених до застосування в установленому порядку.
-
Для обмеження кислотності бензинів кислотність етанолу, який додають до бензинів, не повинна перевищувати 0,007 % (мас.) (у перерахунку на оцтову кислоту) згідно з ASTM D 1613 [36].
-
-
Кліматична вимоги
-
Вимоги до класів леткості бензинів наведено у таблиці 2.
-
Таблиця 2 — Вимоги до класів леткості бензинів
|
Назва показника |
Значення показника для класів леткості |
Метод контролювання |
||||||
|
А |
в |
С/Сі |
D/D, |
Е/Еі |
F/F, |
|||
|
1 Тиск насиченої пари, |
45,0— |
45,0— |
50,0— |
60,0— |
65,0— |
70,0— |
Згідно з ДСТУ 4160й*, |
|
|
кПа, (ТНП) у межах |
60,0 |
70,0 |
80,0 |
90,0 |
95,0 |
100,0 |
або ГОСТ 1756, або |
|
|
2 Фракційний склад: — за температури 70 °С |
20,0— |
20,0— |
22,0— |
22,0- |
22.0— |
22,0— |
ASTM D 323 [37], або EN 13016-1 [38], або ASTM D 5482 [39] Згідно з ГОСТ 2177** |
|
|
випаровується, % (об.), |
48,0 |
48,0 |
50,0 |
50,0 |
50,0 |
50,0 |
або ДСТУ*, або |
|
|
(В70), у межах — за температури 100 °С |
46,0- |
46,0— |
46,0— |
46,0— |
46,0— |
46,0— |
ДСТУ ISO 3924, або EN ISO 3405 [40], або |
|
|
випаровується, % (об.), |
71,0 |
71,0 |
71,0 |
71,0 |
71,0 |
71,0 |
ASTM D 86 [41], або |
|
|
(В 100), у межах — за температури 150 °С |
75,0 |
75,0 |
75,0 |
75,0 |
75,0 |
75,0 |
ASTM D 6733 [42], ASTM D 3710 [43] |
|
|
випаровується, % (об.), (В150), не менше ніж — кінець кипіння, °С, не |
210 |
210 |
210 |
210 |
210 |
210 |
||
|
вище ніж — залишок у колбі, % (об.), |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
||
|
не більше ніж 3 Індекс парової пробки |
— |
— |
Сі |
Di |
Еі |
Fi |
||
|
(ІПП)1>, не більше ніж (ІПП=10 • ТИП + 7 • В70) |
— |
— |
1050 |
1150 |
1200 |
1250 |
||
1) Для бензинів класів А, В, С, D, Є, F індекс парової пробки не нормують. * Див. с.1.
** Арбітражний метод у разі постачання продукції на внутрішній ринок.
Примітка И. Показники 1—2 визначають за методами з EN ISO, EN та ASTM під час постачання продукції на експорт за межі СНД. При цьому арбітражні методи за цими показниками потрібно визначати у договорах на постачання продукції.
-
-
Діаграму визначання класів леткості бензинів (рисунок А.1) і рекомендації до сезонного застосування бензинів різних класів в Україні (таблиця А.1) наведено в додатку А.
-
-
ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ
-
Клас небезпеки бензинів відповідно до ГОСТ 12.1.007:
-
-
у разі інгаляційного впливу — 3 (речовини помірнонебезпечні);
-
у разі потрапляння в шлунок — 4 (речовини малонебезпечні);
-
у разі потрапляння на шкіру — З (речовини помірнонебезпечні).
-
Контролювання повітря робочої зони під час роботи з бензинами провадять на наявність парів вуглеводнів (ГДК = 300 мг/м3, 4 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.005), бензину (ГДК = 100 мг/м3, 4 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.005), оксиду вуглецю (ГДК = 20 мг/м3, 4 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.005).
-
Бензини мають слабко виражений кумулятивний та інгаляційний вплив, зумовлюють помірне подразнення шкіри (інтенсивністю 1 бал) та сухість шкіри, подразнюють слизові оболонки. Бензини мають незначний алергенний і подразнювальний вплив, слабку резорбтивну здатність.
-
У разі потрапляння бензинів:
-
на слизові оболонки — необхідно промити їх великою кількістю теплої води;
-
на шкіру — змити теплою водою з милом чи іншим мийним засобом згідно з ГОСТ 12.4.068;
-
у шлунок — спричинити блювання, промити шлунок і направити потерпілого в лікувальний заклад.Бензини — це легкозаймисті, особливо небезпечні горючі та вибухопожежонебезпечні рідини. Температура самозаймання бензинів — від 225 °С до 370 °С, температура спалахнення у відкритому тиглі — від мінус 27 °С до мінус 39 °С, концентраційні границі поширення полум’я — від 0,76 % (об.) до 5,16 % (об.), температурні межі займання: нижня — від мінус 27 °С до мінус 39 °С, верхня — від мінус 8 °С до мінус 27 °С.
-
У разі розливання бензину у приміщенні його необхідно зібрати (матеріалом, що здатен вербувати рідину) та перенести в окрему ємкість, місце розливання протерти насухо ганчіркою, помістити її в спеціальний металевий ящик, а потім знешкодити згідно з вимогами ДСанПіН 2.2.7.029 [44].
-
Під час роботи з бензинами треба застосовувати засоби індивідуального захисту, передбачені типовими галузевими нормами, затвердженими у встановленому порядку: спецодяг — згідно з ГОСТ 12.4.112 і ГОСТ 12.4.111, шкіряні черевики — згідно з ДСТУ 3962, комбіновані рукавиці — згідно з ГОСТ 12.4.010, захисні окуляри типу ЗН — згідно з ГОСТ 12.4.013. Працівників треба забезпечити засобами індивідуального захисту органів дихання. В лабораторіях треба працювати в бавовняних і лляних халатах згідно з чинними нормативними документами.
Персонал, який працює з бензинами, повинен проходити попередні та періодичні медичні огляди згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівникам певних категорій [45].
-
Щоб запобігти забрудненню повітря виробничих приміщень, необхідно забезпечити герметичність ємкостей, устатковання, комунікацій та засобів відбирання проб згідно з ДСТУ 4488, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.2.061, СП 1042 [46] відповідно.
-
Виробничі приміщення, у яких працюють з бензинами, потрібно обладнувати припливно-витяжною вентиляцією згідно зі СНиП 2.04.05 [47], ГОСТ 12.4.021, водопровідною системою та каналізацією — згідно зі СНиП 2.04.01 [48], штучним освітленням — згідно з ДБН В.2.5-28 [49], опаленням згідно зі СНиП 2.04.05 [47], питною водою — згідно з ГОСТ 2874, засобами виявляння та гасіння пожежі — згідно з ГОСТ 12.1.004, а також вони мають відповідати вимогам щодо мікроклімату, шуму та вібрації згідно з ДСН 3.3.6.042 [50], ДСН 3.3.6.037 [51], ДСН 3.3.6.039 [52].
-
Зони приміщень, в яких можливе утворення вибухонебезпечного середовища під час роботи з бензинами згідно з НПАОП 40.1-1.32 [53] належать до вибухонебезпечних зон класу 2; категорія приміщень згідно з НАПБ Б.07.005 (ОНТП 24) [54] — А (вибухопожежонебезпечні). Під час роботи в цих приміщеннях треба виконувати правила згідно з НАПБ А.01.001 [55].
Перед входом у приміщення потрібно вивішувати попереджувальні знаки безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026.
-
Усе технологічне устатковання і комунікації з транспортування бензину потрібно захищати від статичної електрики засобами захисту1 згідно з ГОСТ 12.4.124 та НПАОП 0.00-1.29 [56]; одночасно треба виконувати вимоги ГОСТ 12.1.018.
-
У приміщеннях, де провадять роботи з бензинами, заборонено працювати з відкритим вогнем; штучне освітлення, електрокомунікації, електричне устатковання потрібно виготовляти вибухобезпеч- ними згідно з НПАОП 40.1-1.32 [53].
Під час роботи з бензинами не дозволене використання інструменту, що у разі удару утворює іскру.
-
Під час зливання та наповнювання ємкостей бензинами потрібно додержуватися вимог щодо безпеки згідно з НАПБ А.01.001 [55].
-
Приміщення, де провадять роботи з бензинами, треба оснащувати первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ А.01.001 [55]. У разі загоряння бензину рекомендовано застосовувати такі засоби пожежогасіння: пісок, повсть, розпилену воду, пінний вогнегасник, дрібнорозпи- лену воду, піну, порошок; у разі об’ємного гасіння — вуглекислий газ, вогнегасні порошки класів В та ABC, перегріту пару, засоби порошкового та аерозольного гасіння, які мають державний сертифікат відповідності, у кількості відповідно до чинних норм.
-
Приміщення для виготовлення та зберігання продукції площею до 750 м2 обладнують системою автоматичної пожежної сигналізації, за площі приміщення 750 м2 і більше — системою автоматичного пожежогасіння.
-
Для всіх вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщень треба розробляти загаль- нооб’єктну інструкцію щодо заходів пожежної безпеки відповідно до додатка 1 НАПБ А.01.001 [55].
-
Робочий персонал треба забезпечувати санітарно-побутовими приміщеннями згідно зі СНиП 2.09.04 [57].
S ВОЛОГИ ЩОДО ОХОРОЖ довшжя
-
Ефективними засобами захисту довкілля є герметизування устаткований та запобігання розливанню бензинів. Витоки бензину, у разі аварійних розливань, необхідно терміново усувати.
-
Наявність бензинів у питній воді недопустима; її визначають за наявністю райдужної плівки на поверхні води.
-
Для підтримання екологічної безпеки усіх операцій із бензинами технічний стан і відповідність вимогам безаварійного експлуатування ємкостей для зберігання та транспортування бензинів, трубопроводів і арматури та устаткованая для роботи з ними потрібно в обов’язковому порядку регулярно за встановленими регламентами перевіряти та контролювати, а виявлені несправності та недоліки — оперативно ліквідовувати.
-
Об’єм допустимих викидів небезпечних речовин в атмосферне повітря потрібно розраховувати згідно з ГОСТ 17.2.3.02. Вміст бензину в атмосферному повітрі має бути не вище ГДК — 5/1,5 мг/м3, IV клас небезпеки згідно з ДСП 201 [58].
7 МАРКУВАННЯ ТА ПАКУВАННЯ
-
Маркування
-
Маркують бензини згідно з ДСТУ 44542.
-
Транспортне маркування — згідно з ГОСТ 14192 з наношуванням маніпуляційного знака «Берегти від нагрівання» та марковання згідно з ДСТУ 4500-5 з відповідною класифікацією транспортної небезпеки вантажу згідно з ГОСТ 19433 (клас 3, підклас 3.1. класифікаційний шифр 3111).
-
Продукція, що пройшла сертифікацію, повинна мати сертифікат відповідності та/чи знак відповідності згідно з ДСТУ 2296 за порядком сертифікування, установленим у системі УкрСЕПРО.
-
-
Пакування
Побачили розбіжність з офіційним текстом?
Дивіться також
Сборник ГОСТ ЕСКД
Збірник із 154 стандартів
ГОСТ 22558-89
Язык программирования КОБОЛ
ГОСТ 4401-81