Кінець таблиці 1
|
Назва показника |
Значення для марок |
Метод контролювання^ |
||
|
A-92-Євро |
A-95-Євро |
A-98-Євро |
||
|
12 Об'ємна частка органічних кисневмісних сполук, %, не більше ніж6’: — метанолу7’ — етанолу8’ — ізопропілового спирту — ізобутилового спирту — третбутилового спирту — простих ефірів — інших органічних кисневих сполук з температурою кінця кипіння не вище ніж 210 °С |
3,0 5,0 10,0 10,0 7,0 15,0 10,0 |
3,0 5,0 10,0 10,0 7,0 15,0 10,0 |
3,0 5,0 10,0 10,0 7,0 15,0 10,0 |
Згідно з ДСТУ EN 1601, або ДСТУ EN 13132*, або ASTM D 4815 [31], або ASTM D 5845 [ЗО], або EN 1601 [28], або EN 13132 [29] |
|
1) Методи контролювання, на які є посилання в цьому стандарті, містять вимоги щодо точності. У суперечливих випадках використовують методики згідно з EN ISO 4259 [32]. 21 Під час розраховування кінцевого результату необхідно відняти поправковий коефіцієнт 0,2 перед реєструванням даних відповідно до вимог Директиви Європейського Союзу 98/70/ЕС [33], враховуючи поправку 2003/17/ЕС [34]. ^Арбітражний метод (у суперечливих випадках) за показником 3 — EN ISO 3675 [7]. ^Арбітражний метод (у суперечливих випадках) за показником 9 —ASTM D 1319 [20]. 5’ Арбітражний метод (у суперечливих випадках) за показником 10 — EN 12177 [27].
* Арбітражний метод у разі постачання продукції на внутрішній ринок. Примітка 1. Показники 1—7, 9—12 визначають за методами з EN, EN ISO, ISO та ASTM D під час постачання продукції на експорт за межі СНД. При цьогиу арбітражні методи за цими показниками треба визначати у договорі на постачання продукції. Примітка 2. Значення за показником 6 не повинно перевищувати 5 мг/100 см3 до введення присадок та добавок для покращення експлуатаційних показників якості бензинів. |
||||
Вимоги до сировини
Для виготовлення бензинів використовують нафту' згідно з ГОСТ 9965, стабільний газовий конденсат — згідно з [35] або іншими нормативними документами на нафту та конденсат, допущеними до використовування у встановленому порядку. На сировину треба мати висновок санітарно-епідеміологічної експертизи центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я та сертифікат (паспорт) якості.
Присадки та добавки
Для покращення експлуатаційних показників якості бензинів дозволене уведення присадок та добавок, допущених до застосування у встановленому порядку, і вони не повинні містити фосфор.
Добавки, які додають до бензинів для захисту каталітичних систем нейтралізаторів спрацьованих газів транспортних засобів, не повинні мати фосфору.
Допустиме уведення барвників та маркерів, дозволених до застосування в установленому порядку.
Для обмеження кислотності бензинів кислотність етанолу, який додають до бензинів, не повинна перевищувати 0,007 % (мас.) (у перерахунку на оцтову кислоту) згідно з ASTM D 1613 [36].
Кліматична вимоги
Вимоги до класів леткості бензинів наведено у таблиці 2.
Таблиця 2 — Вимоги до класів леткості бензинів
|
Назва показника |
Значення показника для класів леткості |
Метод контролювання |
||||||
|
А |
в |
С/Сі |
D/D, |
Е/Еі |
F/F, |
|||
|
1 Тиск насиченої пари, |
45,0— |
45,0— |
50,0— |
60,0— |
65,0— |
70,0— |
Згідно з ДСТУ 4160й*, |
|
|
кПа, (ТНП) у межах |
60,0 |
70,0 |
80,0 |
90,0 |
95,0 |
100,0 |
або ГОСТ 1756, або |
|
|
2 Фракційний склад: — за температури 70 °С |
20,0— |
20,0— |
22,0— |
22,0- |
22.0— |
22,0— |
ASTM D 323 [37], або EN 13016-1 [38], або ASTM D 5482 [39] Згідно з ГОСТ 2177** |
|
|
випаровується, % (об.), |
48,0 |
48,0 |
50,0 |
50,0 |
50,0 |
50,0 |
або ДСТУ*, або |
|
|
(В70), у межах — за температури 100 °С |
46,0- |
46,0— |
46,0— |
46,0— |
46,0— |
46,0— |
ДСТУ ISO 3924, або EN ISO 3405 [40], або |
|
|
випаровується, % (об.), |
71,0 |
71,0 |
71,0 |
71,0 |
71,0 |
71,0 |
ASTM D 86 [41], або |
|
|
(В 100), у межах — за температури 150 °С |
75,0 |
75,0 |
75,0 |
75,0 |
75,0 |
75,0 |
ASTM D 6733 [42], ASTM D 3710 [43] |
|
|
випаровується, % (об.), (В150), не менше ніж — кінець кипіння, °С, не |
210 |
210 |
210 |
210 |
210 |
210 |
|
|
|
вище ніж — залишок у колбі, % (об.), |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
|
не більше ніж 3 Індекс парової пробки |
— |
— |
Сі |
Di |
Еі |
Fi |
|
|
|
(ІПП)1>, не більше ніж (ІПП=10 • ТИП + 7 • В70) |
— |
— |
1050 |
1150 |
1200 |
1250 |
|
|
1) Для бензинів класів А, В, С, D, Є, F індекс парової пробки не нормують. * Див. с.1.
** Арбітражний метод у разі постачання продукції на внутрішній ринок.
Примітка И. Показники 1—2 визначають за методами з EN ISO, EN та ASTM під час постачання продукції на експорт за межі СНД. При цьому арбітражні методи за цими показниками потрібно визначати у договорах на постачання продукції.
Діаграму визначання класів леткості бензинів (рисунок А.1) і рекомендації до сезонного застосування бензинів різних класів в Україні (таблиця А.1) наведено в додатку А.
ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ
Клас небезпеки бензинів відповідно до ГОСТ 12.1.007:
у разі інгаляційного впливу — 3 (речовини помірнонебезпечні);
у разі потрапляння в шлунок — 4 (речовини малонебезпечні);
у разі потрапляння на шкіру — З (речовини помірнонебезпечні).
Контролювання повітря робочої зони під час роботи з бензинами провадять на наявність парів вуглеводнів (ГДК = 300 мг/м3, 4 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.005), бензину (ГДК = 100 мг/м3, 4 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.005), оксиду вуглецю (ГДК = 20 мг/м3, 4 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.005).
Бензини мають слабко виражений кумулятивний та інгаляційний вплив, зумовлюють помірне подразнення шкіри (інтенсивністю 1 бал) та сухість шкіри, подразнюють слизові оболонки. Бензини мають незначний алергенний і подразнювальний вплив, слабку резорбтивну здатність.
У разі потрапляння бензинів:
на слизові оболонки — необхідно промити їх великою кількістю теплої води;
на шкіру — змити теплою водою з милом чи іншим мийним засобом згідно з ГОСТ 12.4.068;
у шлунок — спричинити блювання, промити шлунок і направити потерпілого в лікувальний заклад.Бензини — це легкозаймисті, особливо небезпечні горючі та вибухопожежонебезпечні рідини. Температура самозаймання бензинів — від 225 °С до 370 °С, температура спалахнення у відкритому тиглі — від мінус 27 °С до мінус 39 °С, концентраційні границі поширення полум’я — від 0,76 % (об.) до 5,16 % (об.), температурні межі займання: нижня — від мінус 27 °С до мінус 39 °С, верхня — від мінус 8 °С до мінус 27 °С.
У разі розливання бензину у приміщенні його необхідно зібрати (матеріалом, що здатен вербувати рідину) та перенести в окрему ємкість, місце розливання протерти насухо ганчіркою, помістити її в спеціальний металевий ящик, а потім знешкодити згідно з вимогами ДСанПіН 2.2.7.029 [44].
Під час роботи з бензинами треба застосовувати засоби індивідуального захисту, передбачені типовими галузевими нормами, затвердженими у встановленому порядку: спецодяг — згідно з ГОСТ 12.4.112 і ГОСТ 12.4.111, шкіряні черевики — згідно з ДСТУ 3962, комбіновані рукавиці — згідно з ГОСТ 12.4.010, захисні окуляри типу ЗН — згідно з ГОСТ 12.4.013. Працівників треба забезпечити засобами індивідуального захисту органів дихання. В лабораторіях треба працювати в бавовняних і лляних халатах згідно з чинними нормативними документами.
Персонал, який працює з бензинами, повинен проходити попередні та періодичні медичні огляди згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівникам певних категорій [45].
Щоб запобігти забрудненню повітря виробничих приміщень, необхідно забезпечити герметичність ємкостей, устатковання, комунікацій та засобів відбирання проб згідно з ДСТУ 4488, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.2.061, СП 1042 [46] відповідно.
Виробничі приміщення, у яких працюють з бензинами, потрібно обладнувати припливно-витяжною вентиляцією згідно зі СНиП 2.04.05 [47], ГОСТ 12.4.021, водопровідною системою та каналізацією — згідно зі СНиП 2.04.01 [48], штучним освітленням — згідно з ДБН В.2.5-28 [49], опаленням згідно зі СНиП 2.04.05 [47], питною водою — згідно з ГОСТ 2874, засобами виявляння та гасіння пожежі — згідно з ГОСТ 12.1.004, а також вони мають відповідати вимогам щодо мікроклімату, шуму та вібрації згідно з ДСН 3.3.6.042 [50], ДСН 3.3.6.037 [51], ДСН 3.3.6.039 [52].
Зони приміщень, в яких можливе утворення вибухонебезпечного середовища під час роботи з бензинами згідно з НПАОП 40.1-1.32 [53] належать до вибухонебезпечних зон класу 2; категорія приміщень згідно з НАПБ Б.07.005 (ОНТП 24) [54] — А (вибухопожежонебезпечні). Під час роботи в цих приміщеннях треба виконувати правила згідно з НАПБ А.01.001 [55].
Перед входом у приміщення потрібно вивішувати попереджувальні знаки безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026.
Усе технологічне устатковання і комунікації з транспортування бензину потрібно захищати від статичної електрики засобами захисту1 згідно з ГОСТ 12.4.124 та НПАОП 0.00-1.29 [56]; одночасно треба виконувати вимоги ГОСТ 12.1.018.
У приміщеннях, де провадять роботи з бензинами, заборонено працювати з відкритим вогнем; штучне освітлення, електрокомунікації, електричне устатковання потрібно виготовляти вибухобезпеч- ними згідно з НПАОП 40.1-1.32 [53].
Під час роботи з бензинами не дозволене використання інструменту, що у разі удару утворює іскру.
Під час зливання та наповнювання ємкостей бензинами потрібно додержуватися вимог щодо безпеки згідно з НАПБ А.01.001 [55].
Приміщення, де провадять роботи з бензинами, треба оснащувати первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ А.01.001 [55]. У разі загоряння бензину рекомендовано застосовувати такі засоби пожежогасіння: пісок, повсть, розпилену воду, пінний вогнегасник, дрібнорозпи- лену воду, піну, порошок; у разі об’ємного гасіння — вуглекислий газ, вогнегасні порошки класів В та ABC, перегріту пару, засоби порошкового та аерозольного гасіння, які мають державний сертифікат відповідності, у кількості відповідно до чинних норм.
Приміщення для виготовлення та зберігання продукції площею до 750 м2 обладнують системою автоматичної пожежної сигналізації, за площі приміщення 750 м2 і більше — системою автоматичного пожежогасіння.
Для всіх вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщень треба розробляти загаль- нооб’єктну інструкцію щодо заходів пожежної безпеки відповідно до додатка 1 НАПБ А.01.001 [55].
Робочий персонал треба забезпечувати санітарно-побутовими приміщеннями згідно зі СНиП 2.09.04 [57].
S ВОЛОГИ ЩОДО ОХОРОЖ довшжя
Ефективними засобами захисту довкілля є герметизування устаткований та запобігання розливанню бензинів. Витоки бензину, у разі аварійних розливань, необхідно терміново усувати.
Наявність бензинів у питній воді недопустима; її визначають за наявністю райдужної плівки на поверхні води.
Для підтримання екологічної безпеки усіх операцій із бензинами технічний стан і відповідність вимогам безаварійного експлуатування ємкостей для зберігання та транспортування бензинів, трубопроводів і арматури та устаткованая для роботи з ними потрібно в обов’язковому порядку регулярно за встановленими регламентами перевіряти та контролювати, а виявлені несправності та недоліки — оперативно ліквідовувати.
Об’єм допустимих викидів небезпечних речовин в атмосферне повітря потрібно розраховувати згідно з ГОСТ 17.2.3.02. Вміст бензину в атмосферному повітрі має бути не вище ГДК — 5/1,5 мг/м3, IV клас небезпеки згідно з ДСП 201 [58].
7 МАРКУВАННЯ ТА ПАКУВАННЯ
Маркування
Маркують бензини згідно з ДСТУ 44542.
Транспортне маркування — згідно з ГОСТ 14192 з наношуванням маніпуляційного знака «Берегти від нагрівання» та марковання згідно з ДСТУ 4500-5 з відповідною класифікацією транспортної небезпеки вантажу згідно з ГОСТ 19433 (клас 3, підклас 3.1. класифікаційний шифр 3111).
Продукція, що пройшла сертифікацію, повинна мати сертифікат відповідності та/чи знак відповідності згідно з ДСТУ 2296 за порядком сертифікування, установленим у системі УкрСЕПРО.
Пакування
