Кінець таблиці 1

Назва показника

Значення для марок

Метод контролювання^

A-92-Євро

A-95-Євро

A-98-Євро

12 Об'ємна частка органічних кисневмісних сполук, %, не більше ніж6’:

— метанолу7

— етанолу8

— ізопропілового спирту

— ізобутилового спирту

— третбутилового спирту

— простих ефірів

— інших органічних кисневих сполук з температурою кінця кипіння не вище ніж 210 °С

3,0

5,0

10,0

10,0

7,0

15,0

10,0

3,0 5,0 10,0 10,0 7,0 15,0 10,0

3,0 5,0 10,0 10,0 7,0 15,0

10,0

Згідно з ДСТУ EN 1601, або

ДСТУ EN 13132*, або ASTM D 4815 [31], або ASTM D 5845 [ЗО], або EN 1601 [28], або EN 13132 [29]

1) Методи контролювання, на які є посилання в цьому стандарті, містять вимоги щодо точності. У суперечливих випадках використовують методики згідно з EN ISO 4259 [32].

21 Під час розраховування кінцевого результату необхідно відняти поправковий коефіцієнт 0,2 перед реєструванням да­них відповідно до вимог Директиви Європейського Союзу 98/70/ЕС [33], враховуючи поправку 2003/17/ЕС [34].

^Арбітражний метод (у суперечливих випадках) за показником 3 — EN ISO 3675 [7].

^Арбітражний метод (у суперечливих випадках) за показником 9 —ASTM D 1319 [20].

5’ Арбітражний метод (у суперечливих випадках) за показником 10 — EN 12177 [27].

  1. Арбітражний метод (у суперечливих випадках) за показниками 11, 12 — EN 1601 [28].

  2. Додають стабілізувальну добавку.

  3. У разі потреби додають стабілізувальну добавку.

* Арбітражний метод у разі постачання продукції на внутрішній ринок.

Примітка 1. Показники 1—7, 9—12 визначають за методами з EN, EN ISO, ISO та ASTM D під час постачання продукції на експорт за межі СНД. При цьогиу арбітражні методи за цими показниками треба визначати у договорі на постачання продукції.

Примітка 2. Значення за показником 6 не повинно перевищувати 5 мг/100 см3 до введення присадок та добавок для по­кращення експлуатаційних показників якості бензинів.



  1. Вимоги до сировини

Для виготовлення бензинів використовують нафту' згідно з ГОСТ 9965, стабільний газовий конден­сат — згідно з [35] або іншими нормативними документами на нафту та конденсат, допущеними до ви­користовування у встановленому порядку. На сировину треба мати висновок санітарно-епідеміологіч­ної експертизи центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я та сертифікат (паспорт) якості.

  1. Присадки та добавки

    1. Для покращення експлуатаційних показників якості бензинів дозволене уведення присадок та добавок, допущених до застосування у встановленому порядку, і вони не повинні містити фосфор.

    2. Добавки, які додають до бензинів для захисту каталітичних систем нейтралізаторів спра­цьованих газів транспортних засобів, не повинні мати фосфору.

    3. Допустиме уведення барвників та маркерів, дозволених до застосування в установленому порядку.

    4. Для обмеження кислотності бензинів кислотність етанолу, який додають до бензинів, не по­винна перевищувати 0,007 % (мас.) (у перерахунку на оцтову кислоту) згідно з ASTM D 1613 [36].

  2. Кліматична вимоги

    1. Вимоги до класів леткості бензинів наведено у таблиці 2.

Таблиця 2 — Вимоги до класів леткості бензинів

Назва показника

Значення показника для класів леткості

Метод контролювання

А

в

С/Сі

D/D,

Е/Еі

F/F,

1 Тиск насиченої пари,

45,0—

45,0—

50,0—

60,0—

65,0—

70,0—

Згідно з ДСТУ 4160й*,

кПа, (ТНП) у межах

60,0

70,0

80,0

90,0

95,0

100,0

або ГОСТ 1756, або

2 Фракційний склад:

— за температури 70 °С

20,0—

20,0—

22,0—

22,0-

22.0—

22,0—

ASTM D 323 [37], або EN 13016-1 [38], або ASTM D 5482 [39]

Згідно з ГОСТ 2177**

випаровується, % (об.),

48,0

48,0

50,0

50,0

50,0

50,0

або ДСТУ*, або

(В70), у межах

— за температури 100 °С

46,0-

46,0—

46,0—

46,0—

46,0—

46,0—

ДСТУ ISO 3924, або EN ISO 3405 [40], або

випаровується, % (об.),

71,0

71,0

71,0

71,0

71,0

71,0

ASTM D 86 [41], або

(В 100), у межах

— за температури 150 °С

75,0

75,0

75,0

75,0

75,0

75,0

ASTM D 6733 [42], ASTM D 3710 [43]

випаровується, % (об.), (В150), не менше ніж — кінець кипіння, °С, не

210

210

210

210

210

210


вище ніж

— залишок у колбі, % (об.),

2

2

2

2

2

2


не більше ніж

3 Індекс парової пробки

Сі

Di

Еі

Fi


(ІПП)1>, не більше ніж (ІПП=10 • ТИП + 7 • В70)

1050

1150

1200

1250


1) Для бензинів класів А, В, С, D, Є, F індекс парової пробки не нормують. * Див. с.1.

** Арбітражний метод у разі постачання продукції на внутрішній ринок.



Примітка И. Показники 1—2 визначають за методами з EN ISO, EN та ASTM під час постачання продукції на експорт за межі СНД. При цьому арбітражні методи за цими показниками потрібно визначати у договорах на постачання продукції.

    1. Діаграму визначання класів леткості бензинів (рисунок А.1) і рекомендації до сезонного за­стосування бензинів різних класів в Україні (таблиця А.1) наведено в додатку А.

  1. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

    1. Клас небезпеки бензинів відповідно до ГОСТ 12.1.007:

  • у разі інгаляційного впливу — 3 (речовини помірнонебезпечні);

  • у разі потрапляння в шлунок — 4 (речовини малонебезпечні);

  • у разі потрапляння на шкіру — З (речовини помірнонебезпечні).

  1. Контролювання повітря робочої зони під час роботи з бензинами провадять на наявність парів вуглеводнів (ГДК = 300 мг/м3, 4 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.005), бензину (ГДК = 100 мг/м3, 4 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.005), оксиду вуглецю (ГДК = 20 мг/м3, 4 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.005).

  2. Бензини мають слабко виражений кумулятивний та інгаляційний вплив, зумовлюють помірне подразнення шкіри (інтенсивністю 1 бал) та сухість шкіри, подразнюють слизові оболонки. Бензини мають незначний алергенний і подразнювальний вплив, слабку резорбтивну здатність.

  3. У разі потрапляння бензинів:

  • на слизові оболонки — необхідно промити їх великою кількістю теплої води;

  • на шкіру — змити теплою водою з милом чи іншим мийним засобом згідно з ГОСТ 12.4.068;

  1. у шлунок — спричинити блювання, промити шлунок і направити потерпілого в лікувальний заклад.Бензини — це легкозаймисті, особливо небезпечні горючі та вибухопожежонебезпечні рідини. Температура самозаймання бензинів — від 225 °С до 370 °С, температура спалахнення у відкритому тиглі — від мінус 27 °С до мінус 39 °С, концентраційні границі поширення полум’я — від 0,76 % (об.) до 5,16 % (об.), температурні межі займання: нижня — від мінус 27 °С до мінус 39 °С, верхня — від мінус 8 °С до мінус 27 °С.

  2. У разі розливання бензину у приміщенні його необхідно зібрати (матеріалом, що здатен вер­бувати рідину) та перенести в окрему ємкість, місце розливання протерти насухо ганчіркою, помісти­ти її в спеціальний металевий ящик, а потім знешкодити згідно з вимогами ДСанПіН 2.2.7.029 [44].

  3. Під час роботи з бензинами треба застосовувати засоби індивідуального захисту, передбачені типовими галузевими нормами, затвердженими у встановленому порядку: спецодяг — згідно з ГОСТ 12.4.112 і ГОСТ 12.4.111, шкіряні черевики — згідно з ДСТУ 3962, комбіновані рукавиці — згідно з ГОСТ 12.4.010, захисні окуляри типу ЗН — згідно з ГОСТ 12.4.013. Працівників треба забезпечити за­собами індивідуального захисту органів дихання. В лабораторіях треба працювати в бавовняних і лляних халатах згідно з чинними нормативними документами.

Персонал, який працює з бензинами, повинен проходити попередні та періодичні медичні огляди згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівникам певних категорій [45].

  1. Щоб запобігти забрудненню повітря виробничих приміщень, необхідно забезпечити герме­тичність ємкостей, устатковання, комунікацій та засобів відбирання проб згідно з ДСТУ 4488, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.2.061, СП 1042 [46] відповідно.

  2. Виробничі приміщення, у яких працюють з бензинами, потрібно обладнувати припливно-витяжною вентиляцією згідно зі СНиП 2.04.05 [47], ГОСТ 12.4.021, водопровідною системою та каналізацією — згідно зі СНиП 2.04.01 [48], штучним освітленням — згідно з ДБН В.2.5-28 [49], опаленням згідно зі СНиП 2.04.05 [47], питною водою — згідно з ГОСТ 2874, засобами виявляння та гасіння пожежі — згідно з ГОСТ 12.1.004, а також вони мають відповідати вимогам щодо мікроклімату, шуму та вібрації згідно з ДСН 3.3.6.042 [50], ДСН 3.3.6.037 [51], ДСН 3.3.6.039 [52].

  3. Зони приміщень, в яких можливе утворення вибухонебезпечного середовища під час роботи з бензинами згідно з НПАОП 40.1-1.32 [53] належать до вибухонебезпечних зон класу 2; категорія при­міщень згідно з НАПБ Б.07.005 (ОНТП 24) [54] — А (вибухопожежонебезпечні). Під час роботи в цих приміщеннях треба виконувати правила згідно з НАПБ А.01.001 [55].

Перед входом у приміщення потрібно вивішувати попереджувальні знаки безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026.

  1. Усе технологічне устатковання і комунікації з транспортування бензину потрібно захищати від статичної електрики засобами захисту1 згідно з ГОСТ 12.4.124 та НПАОП 0.00-1.29 [56]; одночасно треба виконувати вимоги ГОСТ 12.1.018.

  2. У приміщеннях, де провадять роботи з бензинами, заборонено працювати з відкритим вогнем; штучне освітлення, електрокомунікації, електричне устатковання потрібно виготовляти вибухобезпеч- ними згідно з НПАОП 40.1-1.32 [53].

Під час роботи з бензинами не дозволене використання інструменту, що у разі удару утворює іскру.

  1. Під час зливання та наповнювання ємкостей бензинами потрібно додержуватися вимог щодо безпеки згідно з НАПБ А.01.001 [55].

  2. Приміщення, де провадять роботи з бензинами, треба оснащувати первинними засобами по­жежогасіння відповідно до вимог НАПБ А.01.001 [55]. У разі загоряння бензину рекомендовано засто­совувати такі засоби пожежогасіння: пісок, повсть, розпилену воду, пінний вогнегасник, дрібнорозпи- лену воду, піну, порошок; у разі об’ємного гасіння — вуглекислий газ, вогнегасні порошки класів В та ABC, перегріту пару, засоби порошкового та аерозольного гасіння, які мають державний сертифікат відповідності, у кількості відповідно до чинних норм.

  3. Приміщення для виготовлення та зберігання продукції площею до 750 м2 обладнують систе­мою автоматичної пожежної сигналізації, за площі приміщення 750 м2 і більше — системою автома­тичного пожежогасіння.

  4. Для всіх вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщень треба розробляти загаль- нооб’єктну інструкцію щодо заходів пожежної безпеки відповідно до додатка 1 НАПБ А.01.001 [55].

  5. Робочий персонал треба забезпечувати санітарно-побутовими приміщеннями згідно зі СНиП 2.09.04 [57].

S ВОЛОГИ ЩОДО ОХОРОЖ довшжя

  1. Ефективними засобами захисту довкілля є герметизування устаткований та запобігання роз­ливанню бензинів. Витоки бензину, у разі аварійних розливань, необхідно терміново усувати.

  2. Наявність бензинів у питній воді недопустима; її визначають за наявністю райдужної плівки на поверхні води.

  3. Для підтримання екологічної безпеки усіх операцій із бензинами технічний стан і відповідність вимогам безаварійного експлуатування ємкостей для зберігання та транспортування бензинів, трубо­проводів і арматури та устаткованая для роботи з ними потрібно в обов’язковому порядку регулярно за встановленими регламентами перевіряти та контролювати, а виявлені несправності та недоліки — оперативно ліквідовувати.

  4. Об’єм допустимих викидів небезпечних речовин в атмосферне повітря потрібно розраховувати згідно з ГОСТ 17.2.3.02. Вміст бензину в атмосферному повітрі має бути не вище ГДК — 5/1,5 мг/м3, IV клас небезпеки згідно з ДСП 201 [58].

7 МАРКУВАННЯ ТА ПАКУВАННЯ

  1. Маркування

    1. Маркують бензини згідно з ДСТУ 44542.

    2. Транспортне маркування — згідно з ГОСТ 14192 з наношуванням маніпуляційного знака «Берегти від нагрівання» та марковання згідно з ДСТУ 4500-5 з відповідною класифікацією транспортної небезпеки вантажу згідно з ГОСТ 19433 (клас 3, підклас 3.1. класифікаційний шифр 3111).

    3. Продукція, що пройшла сертифікацію, повинна мати сертифікат відповідності та/чи знак відповідності згідно з ДСТУ 2296 за порядком сертифікування, установленим у системі УкрСЕПРО.

  2. Пакування