---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ГІДРОКОСТЮМИ

Частина 1. Страхувальні гідрокостюми
Технічні вимоги та вимоги безпеки

(EN ISO 15027-1:2002, IDT)

Д

БЗ № 11-2007/604

СТУ EN ISO 15027-1:2007

Видання офіційне

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
201

2ПЕРЕДМОВА

1. ВНЕСЕНО: Науково-виробниче підприємство «Катран», Технічний комітет стандартизації «Безпека промислової продукції та засоби індивідуального захисту працюючих» (ТК 135)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: А Данилевський, А. Єременко, О. Бараннік

2. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 4 грудня 2007 р. Ne 344 з 2009-07-01

З Національний стандарт ДСТУ EN IS0 15027-1:2002 відповідає EN ISO 15027-1:2002 Immersion suits — Part 1: Constant wear suits, requirements including safety (Гідрокостюми. Частина 1. Страхувальні гідро­костюми. Технічні вимоги та вимоги безпеки) і внесений з дозволу CEN, rue de Stassart 36, В 1050 Brussels. Усі права щодо використання європейських стандартів у будь-якій формі І будь-яким спо­собом залишаються за CEN

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еп)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати та розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 2012

ЗМІСТ

с.

Національний вступ IV

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

З Терміни та визначення понять З

4. Вимоги 4

5. Марковання 8

Додаток А Настанови для виробників, користувачів, перевіряльників і інспекторів з охорони праці щодо сфери застосування і властивостей гідрокостюмів (зокрема теплоізоляційних) згідно зі стандартами EN ISO 10

Додаток ZA Розділи цього стандарту, які відповідають суттєвим вимогам або іншим положенням Директив ЄС 13НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад EN ISO 15027-1:2002 Immersion suits — Part 1: Constant wear suits, requirements including safety (Гідрокостюми. Частина 1. Страхувальні гідрокостюми. Технічні вимоги та вимоги безпеки).

EN ISO 15027-1:2002 було розроблено технічним комітетом CEN7TC 162 «Захисний одяг, засоби захисту рук і рятувальні жилети», секретаріат якого очолює Німецький Інститут зі Стандартизації DIN, спільно з технічним комітетом ISO/TC 188 «Малі плавзасоби».

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК 135 «Безпека промислової продукції та засоби індивідуального захисту працюючих».

У стандарті зазначено вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

• вилучено «Передмову до EN ISO 15027-1», Інформацію стосовно цього стандарту долучено до «Національного вступу»;

• слова «цей європейський стандарт», «цей документ», «ця частина стандарту» замінено на «цей стандарт»;

• структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку, розділ «Терміни та визначення понять» та «Бібліографічні дані» —оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

• у розділі 2 «Нормативні посилання» подано «Національне пояснення», виділене рамкою;

• у довідковому додатку ZA, який є невід'ємною частиною цього стандарту, наведено взає­мозв’язок з Директивою ЄС;

• познаки одиниць вимірювання відповідають вимогам системи стандартів ДСТУ 3651:1997 Метрологія. Одиниці фізичних величин.

EN 340, ISO 188, EN 15027-2 І EN 15027-3:2002, на які є посилання у цьому стандарті, прийнято в Україні як національні ДСТУ EN 3402001 (EN 340:1993, IDT), ДСТУ ISO 188:2005 (ISO 188:1998, IDT), ДСТУ ВМ IS015027-22007 (EN IS015027-22002, IDT) і ДСТУ EN IS015027-32007 (EN 15027-32002, IDT).

Копії нормативних документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Голов­ному фонді нормативних документів.ДСТУ EN ISO 15027-1:2007

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ГІДРОКОСТЮМИ

Частина 1. Страхувальні гідрокостюми
Технічні вимоги та вимоги безпеки

ГИДРОКОСТЮМЫ

Часть 1. Страховочные гидрокостюмы
Технические требования и требования безопасности

IMMERSION SUITS

Part 1: Constant wear suits
Requirements and safety requirements

Чинний від 2009-07-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт визначає вимоги щодо конструкції, технічних характеристик, безпечності гідрокос­тюмів і методів їх випробовування.

Цей стандарт установлює вимоги до страхувальних гідрокостюмів.

Вимоги до рятувальних гідрокостюмів визначено в EN ISO 15027-2, вимоги щодо методів випро­бовування гідрокостюмів обох типів встановлено в EN ISO 15027-3.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті зазначено положення з інших стандартів через датовані й недатовані посилання. Ці нормативні посилання наведено у відповідних місцях тексту, а перелік стандартів подано нижче. У разі датованих посилань пізніші зміни до будь-якого з цих видань або перегляд їх стосуються цього стандарту тільки тоді, коли їх уведено разом зі змінами чи переглядом. У разі недатованих посилань треба користуватись останнім виданням наведених документів (разом зі змінами).

EN 340 Protective clothing — General requirements

EN 1095 Deck safety harness and safety line for use on recreational craft — Safety requirements and test methods

EN ISO 13934-1 Textiles — Tensile properties of fabrics— Part 1: Determination of maximum force and elongation at maximum force using the strip method (IS0 13934-1:1999)

EN ISO 13934-2 Textiles — Tensile properties of fabrics — Part 2: Determination of maximum force using the grab method (ISO 13934-2:1999)

ISO 105-B04 Textiles — Tests for colour fastness — Part B04: Colour fastness to artificial weathering: Xenon arc fading lamp test

IS0188 Rubber, vulcanised or thermoplastic — Accelerated ageing and heat-resistance tests

IS01421 Rubber- or plastics-coated fabrics — Determination of tensile strength and elongation at break

ISO 2411:1991 Rubber- or plastics-coated fabrics — Determination of coating adhesion

ISO 3801 Textiles — Woven fabrics — Determination of mass per unit length and mass per unit area

ISO 4674 Fabrics coated with rubber or plastics — Determination of tear resistance

ISO 7854 Rubber- or plastics-coated fabrics — Determination of resistance to damage by flexing

ISO 9227 Corrosion tests in artificial atmospheres — Salt spray tests

Видання офіційне

prEN ISO 12402-2:2000 Personal flotation devices — Part 2: Class В (offshore lifejackets, extreme conditions — 275 N), safety requirements (ISO/DIS 12402-2:2000)

prEN ISO 12402-3:2000 Personal flotation devices — Part 3: Class C (offshore lifejackets —150 N), safety requirements (ISO/DIS 12402-3:2000)

prEN IS0 12402-4:2000 Personal flotation devices — Part 4: Class D (inland/close to shore lifejackets — 100 N), safety requirements (ISO/DIS 12402-4:2000)

prEN ISO 12402-5:2000 Personal flotation devices — Part 5: Class E (buoyancy aids — 50 N), safety requirement (ISO/DIS 12402-5:2000)

prEN ISO 12402-8:2000 Personal flotation devices — Part 8: Additional items, safety requirements and test methods (ISO/DIS 12402-8:2000)

EN IS015027-2 Immersion suits — Part 2: Abandonment suits, requirements including safety (IS015027-22002)

EN ISO 15027-3:2002 Immersion suits — Part 3: Test methods (ISO 15027-3:2002)

AATCC Method 30:1981 Fungicides, evaluation on textiles: mildew and rot-resistance of textiles¹¹ International Convention for the Safety of Life at Sea (IMO), 1974, amendment 1983²¹.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

EN 340 Одяг захисний. Загальні вимоги

EN 1095 Ремені безпеки палубні прив’язні і троси страхувальні для оснащення прогулянкових су­ден. Вимоги безпеки та методи випробовування

EN ISO 13934-1 Текстиль. Властивості тканин під час розтягування. Частина 1. Визначання мак­симальної прикладеної сили і відносного видовження тканини за максимальної прикладеної сили ме­тодом смужки

EN ISO 13934-2 Текстиль. Властивості тканин під час розтягування. Частина 2. Визначання мак­симальної прикладеної сили греб-методом

ISO 105-В04 Текстиль. Випробовування на стійкість кольору. Частина В04: стійкість кольору до атмосферних впливів: ксенонова дугова лампа

ISO 188 Гума. Методи випробовування на пришвидшене старіння чи теплостійкість

IS01421 Тканини з гумовим чи полімерним покриттям. Визначання розривної міцності І розрив­ного видовження

ISO 2411:1991 Тканини з гумовим чи полімерним покриттям. Визначання адгезії покриття

ISO 3801 Текстиль. Ткані вироби. Визначення маси на одиницю довжини та маси на одиницю площі

ISO 4674 Тканини з гумовим чи полімерним покриттям. Визначання опору на розрив

ISO 7854 Тканини з гумовим чи полімерним покриттям. Визначення опірності до пошкодження під час багаторазового згинання

ISO 9227 Випробовування на корозієтривкість у штучній атмосфері. Випробовування в сольовому тумані

prEN ISO 12402-2:2000 Засоби рятування на воді індивідуальні. Частина 2. Рятувальні жилети, рівень якості 275. Вимоги безпеки

prEN ISO 12402-3:2000 Засоби рятування на воді індивідуальні. Частина 3. Рятувальні жилети, рівень якості 150. Вимоги безпеки

prEN ISO 12402-4:2000 Засоби рятування на воді індивідуальні. Частина 4. Рятувальні жилети, рівень якості 100. Вимоги безпеки

prEN ISO 12402-5:2000 Засоби рятування на воді індивідуальні. Частина 5. Допоміжні засоби забезпечення плавучості (рівень 50). Вимоги безпеки

prEN ISO 12402-8:2000 Засоби рятування на воді індивідуальні. Частина 8. Допоміжні пристосу­вання. Вимоги безпеки і методи випробовування

EN ISO 15027-2:2002 Гідрокостюми. Частина 2. Рятувальні гідрокостюми. Технічні вимоги та ви­моги безпеки (ISO 15027-2:2002)

EN ISO 15027-3:2002 Гідрокостюми. Частина 3. Методи випробовування (ISO 15027-3:2002)

AATCC Метод 30:1981 Випробовування тканин на опірність фунгіцидам: цвілі, гнилизні тощо¹¹

Міжнародна конвенція про охорону людського життя на морі (Міжнародна морська організація (ММО), 1974 р., зміна від 1983 р.)¹².З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті застосовано такі терміни та визначення позначених ними понять:

Костюм, що захищає людину від переохолодження у разі непередбаченого занурювання в воду

Гідрокостюм, що постійно використовують під час робіт на ВОДІ чи біля води, де є ймовірність непередбаченого занурювання в воду. Мінімально обмежує фізичні дії людини

Гідрокостюм, який можна швидко надягти і призначений для випадків, де є загроза непередбаче­ного занурювання в воду

Гідрокостюм, під який не потрапляє вода

Гідрокостюм, під який потрапляє вода

Застібка, яку фіксують під час надягання гідрокостюма

Застібка, що може бути зафіксована під час робіт у воді

Матеріал, густина якого менша за густину води, що забезпечує позитивну плавучість гідрокостюма і складає його невід’ємну частину

Цільний або комбінований матеріал, що покриває зовнішню поверхню гідрокостюма

Матеріал, що відбиває світлові промені

Маска, що дозволяє максимально обмежити потрапляння бризків у дихальні шляхи, тим самим забезпечує підтримування життєдіяльності людини у воді

Трос, який прикріплюють до гідрокостюма чи рятувального жилета іншої людини, а також до кор­пуса човна чи інших об’єктів для утримування людини на видимій відстані, що дозволяє полегшити процес рятування

Одиниця вимірювання теплоізоляційних характеристик матеріалу одягу. 1 CLo = 0,155 Км² • ВТ¹

Одиниця вимірювання теплоізоляційних характеристик матеріалу одягу під час занурювання та гідростатичного стискання

Стан організму, за якого температура тіла нижче ніж 35 °С

Умови навколишнього середовища, у якому працює людина в гідрокостюмі

Страхувальний гідрокостюм, яким користуються пасажири гелікоптерів

Будь-яка споруда чи плавзасіб, що постійно або тимчасово розташовано у морі чи вдалині від берега озера чи річки, і на які не поширюються інші міжнародні правила

Комплект, що складається з гідрокостюма та іншого спорядження, що використовують разом із ним

Підвищення температури тіла, спричинене надлишком тепла, що не може бути компенсовано си­стемою терморегуляції організму, та спричинює зміни в інших системах життєзабезпечення людини.

4. ВИМОГИ

   1. Загальні положення

      1. Пдрокостюмний комплект повинен відповідати всім вимогам цього стандарту, виконувати всі належні йому функції в процесі випробовування (відповідно до розділу З EN ISO 15027-3), матеріал та елементи гідрокостюмного комплекту не повинні бути пошкоджені (відповідно до 4.14 цього стандарту).

      2. Гідрокостюмний комплект для пасажирів гелікоптера також повинен відповідати всім вимо­гам цього стандарту.

      3. До складу гідрокостюмного комплекту можуть входити додаткові елементи (відповідно до prEN ISO 12402-8), однак жоден з них не повинен погіршувати первинні технічні характеристики гідро­костюма. У випадку, якщо ремені безпеки складають невід’ємну частину гідрокостюмного комплекту, розробленого відповідно до цього стандарту, повний комплект також має відповідати стандарту EN 1095, чи іншим стандартам для ременів безпеки, що використовують у комерційних цілях.

      4. Гідрокостюмний комплект має бути розроблений з урахуванням максимального зменшення ризику перегрівання в процесі фізичної діяльності (відповідні методи випробовування описано в 4.13.1 —4.13.4, 4.13.6 і 4.13.7 цього стандарту).

      5. Теплозоляційний матеріал повинен бути надійно закріплений для уникнення його зсуву в процесі роботи. Методи випробовування Ізоляційного матеріалу описано в 3.6 EN ISO 15027-3.

      6. Габарити гідрокостюма не повинні перешкоджати одночасному використанню засобів для підтримування плавучості (відповідно до prEN ISO 12402), крім тих випадків, коли сам гідрокостюм має ідентичні чи кращі технічні характеристики щодо підтримування позитивної плавучості.

      7. Технічні характеристики гідрокостюма необхідно випробовувати тільки після повного циклу його очищення (відповідно до 3.7.1 EN ISO 15027-3). Процедура очищення не повинна впливати на технічні характеристики матеріалу, з якого виготовлено гідрокостюм.

      8. Під час розробляння матеріалу гідрокостюма необхідно звести до мінімуму ризик появи за­чіпок унаслідок чіпляння виступних деталей гідрокостюма за різні предмети (випробовування проводять відповідно до 3.1 EN ISO 15027-3).

      9. Жоден компонент гідрокостюмного комплекту не повинен спричинювати користувачу диском­форт чи ускладнювати його рух. Методи випробовування описано в 3.1 EN ISO 15027-3.

   2. Додаткові комплектувальні