---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СТАЛІ КОРОЗІЙНОТРИВКІ

В

БЗ № 12-2005/921

изначення тривкості до міжкристалічної корозії
Частина 2. Феритні, аустенітні
та феритно-аустенітні (двофазні) сталі
Випробування на корозію
у сірчанокислотних середовищах
(EN ISO 3651-2:1998, IDT)

ДСТУ EN ISO 3651-2:2005

Видання офіційне

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
200

9ПЕРЕДМОВА

1. ВНЕСЕНО: Технічний комітет «Стандартизація методів контролю механічних, металографічних і корозійних властивостей металопродукції» (ТК 81)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: В. Вахрушева, д-р техн, наук; Т. Дергач, канд. техн, наук; Л. Сєвєріна

2. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від ЗО грудня 2005 р. № 385 з 2007-07-01

З Національний стандарт ДСТУ EN ISO 3651-2:2005 ідентичний з EN ISO 3651-2:1998 Ermittlung der Bestandigkeit nichtrostender Stable gegen interkristalline Korrosion — Teil 2: Nichtrostende ferritische, austenitische und ferritisch-austenitische (Duplex-) Stable — Korrosionsversucb in schwefelsaurehaltigen Medien (Визначання тривкості до міжкристалічної корозії корозійнотривких сталей. Частина 2. Феритні, аустенітні та феритно-аустенітні (двофазні) сталі. Випробовування на корозію в сірчанокислих середовищах) і долучений з дозволу CEN, rue de Stassart 36, В-1050 Brussels. Усі права щодо використовування європейських стандартів у будь-якій формі і будь-яким способом залишаються за CEN та її національними членами, і будь-яке використання без письмового дозволу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (ДССУ) заборонено

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з німецької (de)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.
Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 200

9ЗМІСТ

с.

Національний вступ IV

Вступ IV

1. Сфера застосування 1

2. Ціль випробовування ... 2

   1. Перевіряння тривкості до міжкристалічної корозії самого матеріалу 2

   2. Перевіряння ефективності термічної обробки на твердий розчин 2

3. Термічне сенсибілізувальне обробляння 2

4. Корозійні випробовування 2

   1. Суть методу 2

   2. Випробні зразки З

   3. Готування випробних зразків 4

5. Апаратура для випробовування 5

6. Методи випробовування 5

   1. Метод А 5

      1. Випробувальний розчин 5

      2. Випробовування 5

   2. Метод В 5

      1. Випробувальний розчин 5

      2. Випробовування 6

   3. Метод С 6

      1. Випробувальний розчин 6

      2. Випробовування 6

   4. Випробовування на згин 6

7. Опрацьовування результатів 7

8. Протокол випробування 7

Додаток А Приклади застосовування методів випробовування 7

Додаток В Порівнювання умов випробовування, які звичайно використовують у різних національних стандартах 8

Додаток НА Бібліографія 8НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад EN ISO 3651-2:1998 Ermittlung der BestSndigkeit nichtrostender Stable gegen interkristalline Korrosion — Tell 2: Nichtrostende ferritische, austenitische und ferritisch-austenitische (Duplex-) Stable — Korrosionsversuch in schwefelsaurehaltigen Medien (Визначання тривкості до міжкристалічної корозії корозійнотривких сталей. Частина 2. Феритні, аустенітні та феритно-аустенітні (двофазні) сталі. Випробовування на корозію в сірчанокислих середовищах).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК 81 «Стандартизація методів контролю механічних, металографічних і корозійних властивостей металопродукції».

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

• слова «ця частина стандарту» замінено на «цей стандарт»;

• замінено назву стандарту відповідно до вимог національної стандартизації України;

• структурні елементи цього стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Зміст», «Націо­нальний вступ», першу сторінку та «Бібліографічні дані» — оформлено відповідно до вимог національної стандартизації України;

• до розділів 2, 4, 6 долучено «Національні примітки», виділені в тексті рамкою;

• термін «корозійнотривкі сталі», застосований у цьому стандарті, відповідає терміну «неіржавкі сталі» з ISO 3651-2;

• одиниці об’єму «мл», «л» замінено на «см³», «дм³» (системи SI) відповідно до серії стандартів ДСТУ 3651-97;

• зі стандарту вилучено «Vorwort» та «Anerkennungsnotiz»;

• до стандарту долучено національний додаток НА щодо чинних в Україні стандартів, на які є посилання в тексті цього стандарту.

Копії стандартів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Головному фонді нормативних документів.

ВСТУП

Термін «випробування на тривкість до міжкристалічної корозії» означає корозійні випробо­вування, які проводять на сталях і сплавах для перевірки переважного корозійного руйнування по границях зерен (у зонах, прилеглих до границь зерен).

Корозійнотривкі аустенітні та феритно-аустенітні (двофазні) сталі та сплави можна руйну­вати по границях зерен після впливу на них температур від 500 °С до 1000 °С, корозійнотривкі феритні сталі — після впливу на них температур вище 850 °С. Ці температури, які можуть спро­вокувати схильність до міжкристалічної корозії, можуть бути у разі гарячого деформування (кування, прокатування), у разі неправильного термообробляння на твердий розчин або в процесі зварювання.

Примітка. У разі застосування цього випробування міжкристалічна корозія по границях зерен можлива за наяв­ності збіднених хромом зон, утворених унаслідок виділення карбідів хрому, сігма-фази або інших інтерметалевих фазДСТУ EN ISO 3651-2:2005

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СТАЛІ КОРОЗІЙНОТРИВКІ

Визначення тривкості до міжкристалічної корозії
Частина 2. Феритні, аустенітні
та феритно-аустенітні (двофазні) сталі
Випробування на корозію
в сірчанокислотних середовищах

СТАЛИ КОРРОЗИОННОСТОЙКИЕ

Определение стойкости к межкристаллической коррозии
Часть 2. Ферритные, аустенитные
и ферритно-аустенитные (двухфазные) стали
Испытание на коррозию в сернокислотных средах

CORROSION RESISTANT STEELS

Determination of resistance to intergranular corrosion
Part 2. Ferritic, austenitic
and ferritic-austenitic (duplex) steels
Corrosion test in media contaning sulfuric acid

Чинний від 2007-07-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює методи визначання тривкості корозійнотривких феритних, аусте­нітних та феритно-аустенітних (двофазних) сталей і сплавів до міжкристалічної корозії в сере­довищах, які містять сірчану кислоту. Крім того, він установлює ціль випробування. Описано кілька методів випробовування:

Метод А: Випробування в розчині сірчанокислотної міді та 16-відсоткової сірчаної кислоти (випробування Штрауса);

Метод В: Випробування в розчині сірчанокислотної міді та 35-відсоткової сірчаної кислоти;

Метод С: Випробування в розчині сірчанокислотнго окисного заліза (III) і 40-відсоткової сірчаної кислоти.

Ці методи застосовують для корозійнотривких сталей і сплавів, які постачають у вигляді литих, катаних або кованих виробів або у вигляді труб і які призначені для використовування в слабкоокислювальних середовищах (наприклад у сірчаній кислоті, фосфорній кислоті).

Якщо немає будь-яких указівок у стандарті на виріб, застосування методів А, В або С по­трібно узгоджувати між зацікавленими сторонами.

Приклади застосування трьох указаних у цьому стандарті методів для різних корозійнотрив­ких сталей наведено в додатку А.

Примітка. Результат випробування на корозію суворо дійсний тільки для корозійного середовища, застосовуваного у випробуванні. Випробування є підставою для оцінювання тривкості до міжкристалічної корозії, проте не може бути підставою для оцінювання тривкості до інших видів корозії (загальної корозії, пітингової корозії, корозійного розтріскування) Споживач повинен вибирати те чи інше випробування на корозію залежно від умов експлуатування тої чи іншої сталі Це випробування у жодному разі не можна розглядати як абсолютний критерій якості матеріалу

Видання офіційне

2. ЦІЛЬ ВИПРОБУВАННЯ

Це випробування на тривкість до міжкристалічної корозії можна проводити з ціллю, описа­ною в 2.1 або 2.2.

Це перевіряння можна застосовувати тільки до сталей з низьким умістом вуглецю (С < 0,03 %), а також на стабілізованих сталях, які найтривкіші до міжкристалічної корозії. Ці сталі випробо­вують після сенсибілізувального термічного оброблення, за якого сенсибілізування відбуваєть­ся внаслідок термообробляння або внаслідок зварювання (див. розділ 3).

Цим способом перевіряють тонкі вироби, які можуть охолоджуватися достатньо швидко. Перевірка має значення тільки для сталей, не наведених у 2.1. Матеріал перевіряють у стані постачання, тобто без сенсибілізувальної термообробки.

Національна примітка

Під тонкими треба розуміти вироби завтовшки 0,5 мм і менше. При цьому зразки випробовують без сенсибілізації' лише за умови, якщо це передбачено нормативним документом на виріб.

3. ТЕРМІЧНЕ СЕНСИБІЛІЗУВАЛЬНЕ ОБРОБЛЯННЯ

   1. Термічне обробляння для сенсибілізації

Щоб перевірити тривкість до міжкристалічної корозії самого матеріалу (див. 2.1), для ста­білізованих сталей і сталей з низьким умістом вуглецю, треба проводити сенсибілізувальне термообробляння. Сенсибілізувальне термообробляння треба проводити за таких умов: .

Т1: Нагрівання до (700 ± 10) °С, витримування ЗО хв, охолоджування у воді або

Т2: Нагрівання до (650 ±10) °С, витримування 10 хв, охолоджування у воді.

Ці обробки можна застосовувати тільки для аустенітних і двофазних сталей.

Вид сенсибілізувальної обробки треба встановлювати в стандарті на виріб або в замовленні на нього. Якщо немає інших указівок у технічній документації на металопродукцію, треба засто­совувати термічну обробку Т1.

Сенсибілізування виготовлянням зварних зразків можна застосовувати як альтернативу до 3.1 за відповідним узгодженням між сторонами. Випробні зразки, які після зварення не піддавали відпалюванню на твердий розчин, треба випробовувати в стані після зварення. В цьому разі будь- яке додаткове сенсибілізувальне оброблення проводити не треба.

Сенсибілізування зварюванням можна застосовувати на всіх корозійнотривких сталях, для яких чинний цей стандарт.

4. КОРОЗІЙНІ ВИПРОБОВУВАННЯ

   1. Суть методу

Випробний зразок, підготовлений відповідно до вимог 4.2 і 4.3, занурюють у разі випробу­ванні за методом А, В або С на певний час у киплячий розчин. Після завершення кип’ятіння зразок згинають. Після згину його вигнуту сторону досліджують на наявність тріщин, які могли з’явилися внаслідок міжкристалічної корозії.

Для труб з малим діаметром до 60 мм (діаметр труби має бути менше отвору в колбі, що містить випробувальний розчин) замість випробування на згин проводять випробування на сплющення кільця.

Національна примітка

Випробний зразок повинен мати загальну площу поверхні від 15 см¹² до 35 см². Для листів і стрічок завтовшки більше ніж 6 мм товщина зразка не повинна перевищувати 6 мм, при цьому одна з поверхонь зразка має відповідати поверхні сплющення.

Зразки відбирають від виробу відповідно до вимог стандарту на виріб. У суперечливих випадках за можливості треба застосовувати плоский зразок таких розмірів:

• товщина від 2 мм до 6 мм;

• ширина не менше ніж 10 мм;

• довжина не менше ніж 50 мм.

З плоских виробів виготовляють дві пластини завдовжки приблизно 100 мм і шириною при­близно 50 мм, з’єднують між собою зварюванням; зразок обробляють механічно відповідно до рисунка 1.

З труб із кільцевим швом випробний зразок вирізають механічним способом згідно з рисунком 2.

Якщо чотири шматки листа з’єднують зварюванням хрестоподібним швом, то перший на­плавлений валок треба укладати згідно з рисунком 3 в повздовжньому напрямі випробного зразка.

За товщини стінки більше ніж 6 мм одну з поверхонь зразка треба механічно обробити до товщини 6 мм, а іншу поверхню обробленого зразка треба залишити в початковому стані. Необ- роблену поверхню треба утворювати після згину випуклу сторону зразка.

Розміри у міліметрах

1 — зварний шов;

2 — вісь згинальної оправки

Рисунок 1 — Випробний зразок листів і стрічок зі стиковими швами

1

і— зварний шов;

І — вісь згинально'! оправки

Рисунок 3 — Випробний зразок листів і стрічок

зі стиковими швами, які перехрещуються

У разі зварних труб із зовнішнім діаметром понад 60 мм випробні зразки, які готують, мають бути завдовжки не менше ніж 50 мм і шириною не менше ніж 20 мм згідно з рисунком 4.