Якщо трубу Вентурі застосовують для виконання дослідних робіт або використовують як еталонний ЗВ під час калібрувальних або перевірних робіт, то рекомендовано збільшити не менше ніж вдвічі значення довжини прямолінійних ділянок ВТ до ЗП, наведені в таблиці 3.
Якщо довжина прямолінійних ділянок ВТ не є меншою за значення, наведене в колонці А таблиці 3, то невизначеність коефіцієнта витікання труби Вентурі відповідає наведеній в 5.7.1, 5.7.2 і 5.7.3.
Якщо довжина прямолінійної ділянки ВТ до труби Вентурі або після неї є меншою за значення, наведене в колонці А, але не менше від значення, наведе в колонці Б таблиці З, то необхідно арифметично додати додаткову невизначеність 0,5 % до невизначеності коефіцієнта витікання труби Вентурі, наведеної в 5.7,1, 5.7.2 і 5,7.3.
Не допускається;
встановлювати прямолінійні ділянки ВТ, довжина яких є меншою за наведену в колонці Б таблиці 3;
одночасно встановлювати до труби Вентурі і після неї прямолінійні ділянки ВТ, довжина яких є меншою за наведену в колонці А таблиці 3.
Рекомендовано регулювання витрати потоку здійснювати арматурою, розташованою після труби Вентурі. Запірна арматура, яка акахоруться на ВТ до труб'л Вентурі, повинна бути повністю відкритою.
Якщо діаметр прохідного отвору запірної арматури відрізняється від діаметра ВТ не більше ніж на 1 %, то таку запірну арматура можна вважати частиною прямолінійної ділянки ВТ.
Запірна арматура, наведена в таблиці 3, має такий самий номінальний діаметр, як і ВТ, а діаметр її прохідного отвору відрізняється від діаметра ВТ на значення, більше ніж 1 %.
Довжину прямолінійних ділянок ВТ, яку наведено в таблиці 3, визначено експериментально в умовах стабілізованого потоку безпосередньо перед досліджуваним МО. На практиці цю умову може бути враховано виконанням таких вимог:
якщо до труби Вентурі встановлено послідовно декілька МО, треба застосовувати таке:
довжину прямолінійної ділянки ВТ між трубою Вентурі і найближчим до неї МО визначають за 6.2.1-6.2.7;
прямолінійна ділянка ВТ між двома найближчими до труби Вентурі МО повинна мати довжину, яка дорівнює половині або більше ніж половині значення, визначеного за даними таблиці 3 для р, яке дорівнює 0,70 (незалежно від фактичного значення р) і типу іншого МО, найвіддаленішого від труби Вентурі. При цьому відстань між МО є кратною внутрішньому діаметру ділянки ВТ між цими МО. Якщо довжину прямолінійної ділянки ВТ для р=0,70 вибрано з колонки А таблиці 3, то невизначеність коефіцієнта витікання відповідає наведеній в 5.7.1, 5.7.2 і 5.7.3. Якщо довжину прямолінійної ділянки ВТ для Р=0,70 вибрано з колонки Б таблиці 3, то до невизначеності коефіцієнта витікання слід арифметично додати додаткову невизначеність 0,5 %.
Якщо відстань між другим і третім МО є меншою, ніж 50, і третій МО потребує більшої прямолінійної ділянки, то прямолінійну ділянку між двома найближчими до ЗП МО визначають як половину або більше ніж половину значення, яке визначається за даними таблиці 3 для р, яке дорівнює 0,70 (незалежно від фактичного значення р) і типу третього МО;
допускається часткове або повне скорочення відстані між двома МО, найближчими до труби Вентурі відповідним збільшенням довжини ВТ між трубою Вентурі і найближчим перед нею МО (наприклад, див. рисунок 2). При цьому повинна виконуватися умова б).
дифузор; 2 - кульовий кран або засувка; 3 - труба Вентур!
Рисунок 2 - Схема розташування кульового крана або засувки при ₽ = 0,6
МО виду «Два або більше колін в одній або різних площинах» (див. таблицю 3) має бути поміщено на відстані від труби Вентурі, яка є не меншою, ніж потрібно між цим МО і трубою Вентурі, відповідно до даних таблиці 3, незалежно від кількості МО між цим МО і трубою Вентурі. При цьому відстань є кратною внутрішньому діаметру ділянки ВТ, розташованого безпосередньо перед трубою Вен турі, і її вимірюють від труби Вентурі до межі МО (включаючи довжини МО між ними). Якщо відстань визначено за даними, наведеними в колонці Б, тоді до невизначеності коефіцієнта витікання має бути арифметично додано додаткову невизначеність 0,5 %. При цьому не допускається скорочувати довжину інших прямолінійних ділянок ВТ, тобто додаткова невизначеність не повинна додаватися більше ніж один раз, враховуючи вимоги 6.2.8, а) і б);
за наявності двох або більше колін, їх повинні розглядати як один МО (див. таблицю 3), якщо довжина між послідовними колінами є меншою, ніж 15D,
На рисунку 3 зображено два приклади застосування вимог, наведених в 6.2.8, а) і б).
х^О.уіО, х *-угв,5
В)
Рисунок 3 - Приклади визначення необхідних довжин прямолінійних ділянок ВТ (див.
6.2.9)
В кожному прикладі друге МО (див. рисунок 3) відносно труби Вентурі є МО виду «Два або більше колін в одній або різних площинах», а відносний діаметр труби Вентурі дорівнює 0,75. Довжину прямолінійних ділянок ВТ будемо визначати з умови недопустимості додаткової невизначеності коефіцієнта витікання.
Якщо перший МО - кульовий кран (див. рисунок 3, а), то:
довжина прямолінійної ділянки ВТ між трубою Вентурі і краном повинна бути не меншою,-ніж 5.5D (див. таблицю 3);
довжина прямолінійної ділянки ВТ між МО виду «Два або більше колін s одній або різних площинах» і краном повинна бути не меншою, ніж 9D (див. пункт 2 переліку а) 6 2.8);
відстань між МО виду «Два або більше колін в одній або різних площинах» і трубою Вентурі повинна бути не меншою, ніж 22D (див. перелік б) S.2.8).
Отже, якщо кульовий кран має довжину 1D, то потрібна додаткова ділянка завдовжки 6,50 = 22D-1D-9D-5.5D. Цю ділянку ВТ може бути розташовано або повністю до кульового крана або після нього, або частково до кульового крана і частково після нього.
Рекомендації переліку а) 6.2.8 дають змогу перемістити кульовий кран до МО за умови, що відстань між МО і трубою Вентурі буде не меншою, ніж 220 (див. рисунок 3, б)).
Якщо перший МО - перехідник (дифузор) від 0,67D до D на довжині 2,50 (див. рисунок З, в), то:
довжина прямолінійної ділянки ВТ між дифузором і трубою Вентурі повинна бути не меншою, ніж 70 (див. таблицю 3);
довжина прямолінійної ділянки ВТ між МО виду «Два або більше колін в одній або різних площинах» і дифузором повинна бути щонайменше 9-0,670=60 (див. пункт 2 переліку а) 6.2.8);
відстань між МО виду «Два або більше колін в одній або різних площинах» і трубою Вентурі повинна бути щонайменше 220 (див. перелік б) 6.2.8).
Отже, з врахуванням довжини дифузора 2,50, потрібна додаткова ділянка ВТ завдовжки 6,50=220-70-60-2,50, яку може бути розташовано або повністю до крана або після нього, або частково до або частково після нього.
Струминовилрямлячі та пристрої підготовлений потоку
Для зменшення довжини прямолінійних ділянок ВТ до труби Вентурі можна застосовувати струминовипрямлячі або ППП. Допускається використовувати тільки ті види струминовипрямлячів або ППП, які пройшли випробування на відповідність вимог, наведених в ГОСТ 8.586.1 (додаток Ж). У будь-якому разі випробування повинні проводитися із застосуванням труби Вентурі.
Додаткові вимоги щодо встановлення труб Вентурі
Округлість і циліндричність труби
На ділянці ВТ завдовжки не менше 2D, розташованою безпосередньо перед вхідною торцевою циліндричною частиною труби Вентурі, жодне значення діаметра в будь- якій площині на цьому відрізку не повинно відрізнятися від середнього значення внутрішнього діаметра ВТ більше ніж на 2 %.
Середнє значення внутрішнього діаметра ВТ, який прилягає до труби Вентурі, не повинне відрізнятися більше ніж на 1 % від значення середнього діаметра вхідної циліндричної ділянки труби Вентурі (див. 5.2.2).
Внутрішній діаметр ВТ безпосередньо за трубою Вентурі повинен бути не менше 90 % діаметра на зрізі його дифузора. Це означає, що може бути застосовано трубопроводи з таким самим діаметром отвору, як і у вихідного перерізу дифузора труби Вентурі.
Шорсткість
Відносна шорсткість ВТ на довжині не менше 2D до труби Вентурі повинна задовольняти умову RalD < 3,2-Ю-4.
Кріплення труби Вентурі
Зміщення осі ВТ перед трубою Вентурі відносно осі труби Вентурі, виміряне в площині стику трубопроводу з циліндричною ділянкою А труби Вентурі, повинне бути не більшим, ніж 0,0050. Взаємний перекіс осей труби Вентурі і ВТ повинен бути не більшим, ніж 1 %. Сума наведеного осьового зміщення і половини відхилу діаметра (див. 6.4.1.2) ВТ від середнього значення діаметра циліндричної ділянки А повинна бути не більшою, ніж 0,0075 D.
ДОДАТОКА
(обов’язковий)
КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ МІСЦЕВИХ ОПОРІВ
А.1 Коліно і група колін
А.1.1 «Коліно» - згин трубопроводу рівного перерізу в одній площині під кутом у, який
Рисунок А. 1 - Коліно і групи колін
А.1.2 «Два або більше колін в одній або різних площинах» - два або більше колін, осі яких розташовані в одній площині або різних площинах (рисунок А.1, б), в), г), д), е)), які йдуть одне за одним на відстані І < 15D.
А.1.3 Межею між коліном (групою колін) і прямолінійною ділянкою ВТ вважають переріз, в якому згин трубопроводу переходить в пряму ділянку.
А. 1.4 Внутрішній радіус згину колін повинен бути не меншим, ніж радіус трубопроводу.
А.2 Трійники
А.2.1 Трійник — фітинг, що складається з трьох з’єднаних ланок трубопроводу, осі яких лежать в одній площині.
«Трійник із заглушкою» - трійник, який складається з однієї заглушеної ланки і двох відкритих ланок (рисунок А.2, а), б)).
Якщо діаметр заглушеної труби трійника, який не змінює напрямку потоку (рисунок А.2, б)), є меншим, ніж 0,13D, то цей трійник не є МО.
«Трійник, який розгалужує потік» - трійник, в який потік входить через одну ланку (рисунок А.2, в), г)), а виходить через дві ланки.
«Трійник, який змішує потоки» - трійник, з якого потік виходить з однієї ланки (рисунок А.2, д), е)), а входить в дві ланки.
А.2.2 При визначенні довжини прямолінійної ділянки перед трійником або за ним відстань вимірюють від точки перетину осей ланок.
А.2.3 Якщо відстань між трійниками, які розгалужують потік, не перевищує 5D, то всі трійники об'єднують в один МО - «трійник, який розгалужує потік» (рисунок А.2, ж)).
А.2.4 Якщо відстань між трійниками, які змішують потоки, не перевищує 5D, то всі трійники об'єднують в один МО - «трійник, який змішує потоки» (рисунок А.2, и)).
А.З Перехідні ділянки труб
А.3.1 Дифузор - конусне розширення трубопроводу з прямолінійною або криволінійною твірною (рисунок А.З, а).
Дифузор характеризують конусністю Кг і відношенням діаметра ВТ після дифузора до діаметра ВТ до дифузора. Конусність дифузора визначають як відношення різниці діаметрів двох прямолінійних ділянок трубопроводів, з'єднаних конусом, до довжини / цього конуса за формулою:
Kr=D, (D2/ Drl)/!, (А.1)
де Di і D2 - діаметри двох прямолінійних ділянок трубопроводу, причому D2> D{.
Дифузор, який має конусність (0,1 Зі 0,01) і відношення діаметрів (1,49 ±0,03), належить до МО виду «Перехід від 0,67D до D на довжині 2.5D».
Дифузор, який має конусність (0,25± 0,03) і відношення діаметрів (1,33 ±0,03), належить до МО виду «Перехід від 0.75D до D на довжині D».
Дифузор, який має конусність в межах від 0,25 до 0,5 і відношення діаметрів (2±0,04), належить до МО виду «Перехід від 0,50 до D на довжині від D до 2D».
Дифузор вважають прямолінійною ділянкою у разі виконання таких умов:
0<£г<0,2; (А.2)
1<В2/Д^1,1. (А.З)
В цьому разі довжину прямолінійної ділянки ВТ обчислюють без врахування дифузора як МО.
А.3.2 Симетричне різке розширення (рисунок А.З, б) - уступ або дифузор, який задовольняє такі умови:
^>0,5; (А.4)
£>2/Д>1,1. (А.5)
А.3.3 Конфузор - конусне звуження трубопроводу з прямолінійною або криволінійною твірною (рисунок А.З, в)).
Рисунок А.З — Перехідні ділянки і запірна арматура
Конфузор характеризують конусністю Кг, яку обчислюють за формулою (А.1), і відношенням діаметра ВТ до конфузора до діаметра ВТ після конфузора.
Конфузор, який має конусність (0,14± 0,015) і відношення діаметрів (1,33 ±0,03), належить до МО виду «Перехід від 1,330 до D на довжині 2,30».
Конфузор, який має конусність (0,8±0,03) і відношення діаметрів (3±0,06), належить до МО виду «Перехід від ЗО до D на довжині 3,5D».
Конфузор, який має конусність в межах від 0,33 до 0,67 і відношення діаметрів (2±0,04), належить до МО виду «Перехід від 20 до О на довжині від 1,50 доЗО».
Конфузор вважають прямолінійною ділянкою у разі виконання умов:
0<^<0}2; (А.6)
1,0 < Д Щ <1,1. (А.7)
А.3.4 Симетричне різке звуження - конфузор або уступ (рисунок А.З, г)), якщо він відповідає умовам:
(
Кг> 0,67;
А.8)(А.9)
А.3.5 Межею між дифузором або конфузором і прямолінійною ділянкою ВТ вважають переріз, в якому конус переходить в прямий круглий циліндр,
А.З.6 ПерехідУїі ділянки ВТ рекомендовано виготовляти з криволінійною твірною відповідно до ГОСТ 17378 з врахуванням вимог цього додатка.
А.4 Запірна арматура
А.4.1 Запірну арматуру класифікують відповідно до ГОСТ 24856.
На рисунку А.З зображено як приклади схеми запірної арматури: засувки (рисунок А.З, ДІЇ; кульового крана (рисунок А.З, є)); конусного крана (рисунок А.З, иії; заслінки (рисунки А.З ж), к)); клапана (рисунок А.З, л)).
Примітка. В технічній літературі часто замість терміна «клапан» користуються терміном «вентиль», замість «заслінка» - «затвор».
