Страница 2: ДСТУ Б В.2.7-106-2001. Герметизуючі нетверднучі полімерні матеріали Бутепрол-2М, Тегерон. Технічні умови (62379)

• назва і адреса підприємства-виробника;

• найменування матеріалу і його умовне позначення;

• маса нетто і брутто;

• номер партії і дата виготовлення;

• вказівки щодо зберігання і застосування;

• позначення цього стандарту;

• штамп ВТК.

5. Вимоги безпеки

   1. Організація і технологічний процес виробництва і застосування матеріалів у будівництві повинні відповідати вимогам наступних нормативних документів: ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.018. ГОСТ 12.1.019, ГОСТ 12.2.008, ГОСТ 12.2.015, ГОСТ 12.2.061, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.4.011, а також вимогам цього стандарту.

   2. Матеріали БУТЕПРОЛ-2М і ТЕГЕРОН при застосуванні - малонебезпечні нетоксичні речовини, за характером дії на організм людини відносяться до 4-го класу небезпеки за ГОСТ 12.1.007.

   3. Пожежонебезпечність і токсичність виробництва матеріалів визначаються властивостями сировинних компонентів і допоміжних матеріалів, із яких вони виготовлені (див. додаток А).

   4. Не допускається застосування сировинних та допоміжних матеріалів, які не мають інструкцій з техніки безпеки та пожежної безпеки.

   5. Категорія приміщень і будівель виробництва матеріалів за вибухо-пожежною та пожежною безпекою згідно з нормами технологічного проектування (ОНТП 24-86), СНіП 2.09.02 і ПУЕ наведені в таблиці 2.

Таблиця 2 - Вибухопожежна і пожежна небезпека виробничих приміщень та будівель

При загоранні мастила індустріального застосовують усі засоби пожежогасіння (кошма, азбестова ковдра, пісок, пінні і порошкові вогнегасники).

• попередній медичний огляд у відповідності з вимогами Мінохорон-здоров'я України;

• професійну підготовку;

• ввідний інструктаж з безпеки праці, виробничої санітарії, пожежної та електробезпеки.

5. 1. Періодичність проведення інструктажів на робочих місцях та перевірки знань працівників з охорони праці і безпечному виконанню процесів повинні відповідати вимогам "Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці".

   2. Медичний огляд осіб, які займаються виробництвом матеріалів і виконують герметизаційні роботи, необхідно проводити в порядку, встановленому Мінохорони здоров'я України (Закон України "Про охорону праці", наказ Міністерства охорони здоров'я від 31.03.1994 р. № 45).

   3. При зміні технології виробництва, заміні сировинних матеріалів, обладнання, зміні умов праці, а також у випадку порушень вимог безпеки всі працюючі повинні проходити позаплановий інструктаж з записом у журналі реєстрації перевірок знань працівників з техніки безпеки.

   4. При виробництві матеріалів працюючі повинні бути забезпечені спеціальними одягом, взуттям та індивідуальними засобами захисту у відповідності з ГОСТ 12.4.010, ГОСТ 12.4.011.

   5. При виробництві матеріалів стічні води відсутні, технологія виробництва передбачає безвідходне виробництво.

   6. Обладнання, комунікації та ємкості повинні бути заземлені від статичної електрики за ГОСТ 12.1.018, ГОСТ 12.1.019, ГОСТ 12.1.30 і ПУЕ.

   7. Контроль зь вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинен виконуватись у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.005.

   8. Контроль рівня шуму на робочих місцях повинен виконуватися у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.003.

   9. Контроль рівня вібрації на робочих місцях повинен виконуватися у відповідності з вимогами ГОСТ 12.4.012.

   10. Контроль освітленості на робочих місцях повинен виконуватися у відповідності з вимогами СНіП 11-4.

   11. Контроль показників мікроклімату в робочих приміщеннях повинен виконуватися за ГОСТ 12.1.005.

6. Вимоги охорони навколишнього середовища

   1. Для дотримання норм гранично допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами у відповідносгі з вимогами ГОСТ 17.2.5.02 підприємство- виробник матеріалів повинне бути оснащене пилоуловлювачами з газоочисними спорудами за ГОСТ 25757 або іншими типами пилоуловлювального обладнання за узгодженням з місцевими санітарно-епідеміологічними службами.

7. Правила приймання

   1. Матеріали приймаються партіями. Партією слід, вважати кількість герметизуючого матеріалу однієї марки, яка виготовлена із одних і тих самих компонентів, за однією і тією же рецептурою і технологією, в одну зміну.

   2. Кожна партія матеріалу повинна супроводжуватись документом, який засвідчує його якість.

У документі повинні бути вказані:

• найменування, адреса і товарний знак підприємства-виробника;

• найменування і марка матеріалу;

• номер партії і дата виготовлення;

• маса нетто і брутто;

• результати проведених випробувань;

• позначення цього стандарту.

Відібрані проби (брикети або куски джгута) зберігаються в поліетиленовій плівці з позначенням номера партії і дати виготовлення.

• зовнішній вигляд;

• границя міцності при розтягуванні;

• відносне подовження при розриві;

• характер руйнування;

• водопоглинання;

• опір текучості;

• міцність зчеплення з основою;

• пенетрація.

При приймально-здавальних випробуваннях перевіряють комплектність, маркування, упакування матеріалів.

• густина;

• відносне подовження при температурі мінус 40°С і мінус 60°С.

Контроль цих показників виконується один раз на шість місяців.

При отриманні незадовільних результатів повторних приймально-здавальних випробувань уся партія матеріалу бракується.

При отриманні незадовільних результатів повторних періодичних випробувань вони переводяться в приймально-здавальні до отримання позитивних результатів не менше ніж на п'яти партіях підряд, після чого цей вид випробування переводиться в періодичний.

8 Методи контролю

• найменування матеріалу, що випробовується, і його марка;

• дата виготовлення;

• номер партії;

• вид випробування;

• кількість зразків, які підлягали випробуванню;

• значення кожного паралельного випробування;

• середнє арифметичне значення показника;

• позначення цього стандарту;

• посада та прізвище особи, яка проводила випробування;

• умови проведення випробування.

Суть методу полягає у візуальному огляді поперечних зрізів випробувального матеріалу.

- скальпель або металевий ніж.

На зразку випробувального матеріалу, відібраного за п. 7.3 цього стандарту, робиться поперечний зріз.

Матеріал повинен відповідати вимогам, які викладені в п. 4.1.2 і п. 4.1.3 цього стандарту.

Число зразків для випробування повинне бути не менше п'яти: від кожних будь-яких двох відібраних за п. 7. З цього стандарту брикетів або кусків джгута виготовляються по 2 зразка і із третього брикета або куска джгута - 1 зразок.

• машина розривна, яка забезпечує вимірювання навантаження з похибкою не більше 1,0 % і швидкість руху рухомого захвату (10 ± 0,5) мм/хв;

• захвати сталеві, схема яких представлена на рисунку 1.

Допускається зміна конструкції захватів згідно з типом розривної машини;

• лінійка металева за ГОСТ 427;

• шафа електрична сушильна, яка забезпечує підтримку температури в діапазоні від плюс 50 до плюс 100°С;

• трафарет, виготовлений із прозорого органічного скла за ГОСТ 17622, ГОСТ 9784 або віконного скла за ГОСТ 111 (рисунок 2).

Товщина скла повинна бути від 1 до 2 мм. Довжина трафарета - (48 ± 2) мм і ширина - (28 ± 2) мм. Розмітка сітки на склі робиться механічним або хімічним (травлення) способами;

• основа у вигляді призми із бетону марки 200 завдовжки і завширшки (50 ± 1) мм і завтовшки (20 ± 1) мм (не менше 10 шт);

• основа прямокутної форми із скла за ГОСТ 111 завдовжки і завширшки (50 ± 1) мм (не менше 10 шт);

• планки дерев'яні обмежувальні розміром (52х20х10) ± 2 мм (не менше 10 шт);

Р

Рисунок 1 - Схема сталевих захватів

• мастило індустріальне за ГОСТ 20799;

• папір антиадгезійний за ТУ 13-0281020-621;

• крейда за ГОСТ 12085;

• штангенциркуль за ГОСТ 166;

• секундомір за ТУ 25-1819.0021;

• ніж або скальпель за ГОСТ 21240;

• ацетон за ГОСТ 2768;

• грунтовка КН-2;КН-3;51-Г-18 за ТУ 38.105,1243.

Допускається повторне, але не більше 10-кратне використання бетонних основ без видалення ґрунтувального покриття, при цьому проводять обов'язкове повторне грунтування.