Терміни і норми електричних випробувань захисних засобів наведені в додатку 1.
На рукавичках та килимах, а також на інших захисних засобах, які пройшли випробування з позитивним результатом, повинно бути поставлено клеймо із зазначенням дати випробування. Не використовувати рукавички, килими та інші захисні засоби із терміном випробування, що сплинув.
Електрослюсар зобов'язаний розписатися в журналі видачі захисних засобів в одержанні кожного з предметів індивідуального захисту.
Запобіжний пояс, карабін, ланцюг (або мотузка) повинні бути перед зміною оглянуті для встановлення їх справності. Запобіжний пояс повинен мати реєстраційний номер і дату останнього випробування.
Мотузка повинна мати сертифікат заводу-виготовлювача з указаниям розміру розривного зусилля, яке повинне бути не менше 1050 кг.
Електрослюсар зобов'язаний працювати тільки справним інструментом,
який він зобов'язаний оглядати щоразу перед зміною.
Перед початком роботи електрослюсар повинен одягти відповідні ЗІЗ.
Перед початком роботи повинна бути перевірена справність електроінструменту. При цьому особлива увага повинна бути звернена на: а) міцність кріплення всіх вузлів і деталей;
цілісність гумових кабелів і заземлення;
надійність механічних і електричних з'єднань;
перевірку роботи перемикачів шляхом кількаразового їх вмикання і вимикання; д) наявність мастила, охолоджувальної рідини.
Порядок перевірки справності устаткування, інструмента.
Машини, механізми, устаткування, що використовуються у виробництві, на які є вимоги по забезпеченню безпеки праці, життя і здоров'я людей, повинні відповідати виданим у встановленому порядку сертифікатам, що засвідчують безпеку їх використання.
При виявленні відхилинь від умов сертифікату в пускових, попереджувальних, гальмових і очисних устроях, системах блокування і сигналізації, вентиляції та освітлення електрослюсар зобов'язаний довести про це до відома керівництва дільниці.
Про всі помічені несправності устаткування, пристроїв, пристосувань, інструменту, захисних засобів, виявлених при огляді, електрослюсар повинен повідомити керівнику робіт (майстру, виконробу) і до усунення несправностей до роботи не приступати.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ
Відомості щодо безпечної організації праці.
Електрослюсар, що приступає до роботи, зобов'язаний прийняти чергування у змінюваного і разом із ним оглянути всі ввірені йому установки, після чого один повинен розписатися в спеціальному журналі в тому, що він здав, а другий у тому, що він прийняв чергування.
Всі помічені при цьому неполадки в устаткуванні, електричних, повітряних та інших мережах записуються в «Журналі здачі і приймання зміни». Про неполадки, які заважають подальшій роботі, слід негайно повідомити керівнику робіт.
Електрослюсар, в обслуговуванні якого знаходиться шахтовий підйом, приступаючи до роботи, зобов'язаний в першу чергу перевірити стан шахтового підйома і простежити за тим, як машиніст випробує його на холостому ходу. Результати огляду електрослюсар повинен записати в спеціальний «Журнал огляду шахтового підйома».
Результати перевірки і свої зауваження, а також відомості про виконаний ремонт протягом зміни електрослюсар повинен записати в «Журналі прийому і здачі зміни».
Під час чергування електрослюсар не має права відлучатися з території своєї дільниці, за винятком випадків обслуговування ввірених йому установок, що знаходяться поза дільницею.
Електрослюсар зобов'язаний негайно доповісти безпосередньому керівнику про всі випадки, що, на його думку, можуть створювати небезпеку для працюючих і аварії установок.
Електрослюсар не повинен допускати до роботи по керуванню механізмами та обслуговуванню електроустановок осіб, які не мають на це права.
Підключення або відключення механізмів і електропристроїв, що експлуатуються, дозволяється тільки по письмовому розпорядженню механіка дільниці.
Електрослюсар не повинен:
обслуговувати електроустаткування під напругою без застосування захисних засобів;
ремонтувати електроустановки та електромережі, що знаходяться під напругою;
експлуатувати несправні електроустановки, а також установки з несправним захисним заземленням;
залишати без нагляду електропривод машин і механізмів. При уході з робочого місця особи, яка працює на машинах і механізмах, електроустановка повинна бути відключена від мережі;
проводити перевірку наявності напруги без застосування покажчика напруги або спеціального струмошукача.
В установках, які експлуатуються безпосередньо на будівельному майданчику, а також у підземних умовах, ізоляція повинна вимірюватись один раз на місяць. При перервах у роботі електроустановок більш ніж на 10 днів ізоляцію слід перевіряти щоразу перед їх включенням.
Електрослюсар зобов'язаний після виконання ремонтних або монтажних робіт, перед включенням електроустановки, випробувати її ізоляцію.
В силових і освітлювальних проводах, що експлуатуються, ізоляцію треба перевіряти (вимірювати опір) не рідше 2-х разів на рік - у приміщеннях (місцях) з підвищеною небезпекою і не рідше 4-х разів на рік - у приміщеннях (місцях) дуже небезпечних.
При вимірюванні опору ізоляції в силових проводках потрібно відключати напругу і приймачі електроенергії. Під час вимірюванні в освітлювальних проводках всі лампи і запобіжники слід видалити, а групові щитки, вимикачі, штепсельні розетки та освітлювальну арматуру залишити приєднаними.
В електроустановках з ізольованою нейтраллю, які експлуатуються в умовах підвищеної небезпеки, необхідно встановлювати безупинний контроль ізоляції. У випадках зменшення встановленого опору ізоляції прилади безупинного контролю повинні відключити мережу або подати відповідний сигнал.
Напруга в мережі освітлення повинна бути:
в тунелях із незачеканеною металевою обробкою і в сирих тунелях з неметалевою обробкою - 36 В;
на щитах, укладачах збірної обробки, пересувних металевих помостах, бурових візках -12 В;
в тунелях із зачеканеною металевою обробкою і сухих тунелях із неметалевою обробкою -127 і 220 В;
для переносних світильників у будь-яких умовах -12 В.
Для живлення пересувних механізмів, що працюють у підземних виробках, повинні застосовуватись гнучкі гумові кабелі марки ГРСШ або КРПТ.
Пересувні механізми повинні приєднуватись гнучким кабелем від найближчої до механізму розподільної електрозбірки або освітлювальної кабельної коробки. При цьому не здійснювати більше одного приєднання до одного затискача. Відводи гнучких кабелів до пересувних механізмів повинні бути міцно закріплені.
Г нучкий шланговий кабель, що живить пересувний механізм (навантажувальну машину, перекачувані насоси, насоси для нагнітання та ін.), повинен бути обов'язково підвішений. По закінченні роботи пересувного механізму кабель повинен бути відключений.
Всі гнучкі кабелі, що знаходяться під напругою, повинні бути розтягнуті і підвішені. Не тримати гнучкі кабелі під напругою у вигляді «бухт» і «вісімок», крім випадків, коли за умовами гірничих робіт і конструкцій машин (еректори, підвісні насоси та ін.) передбачається запас шлангового гнучкого кабеля під напругою на спеціальному барабані або візку.
При протягуванні кабелів через отвори або труби не слід наближати руки до отворів для уникнення їх затягування. Під час прокладки кабеля не треба знаходитися між кабелем і кутом споруди.
Кабелі, прокладені у виробках з металевим або дерев'яним кріпленням, слід підвішувати з невеличким провисанням і розташовувати на такій висоті, щоб уникнути можливе пошкодження кабеля у випадку сходу вагонеток з рейок, а також у випадках обриву підвішування і падіння його на рейки. Відстань між точками підвішування кабеля повинно бути не більше 3 м, а відстань між кабелями - не менше 5 см. Жорстке закріплення броньованих кабелів допускається тільки у виробках з бетонним і металевим кріпленням.
У похилих виробках з кутом нахилу більше 45 градусів підвішення кабелів слід здійснювати з застосуванням хомутів, скоб або інших пристосувань, що розвантажують кабель від дії власної ваги. Відстань між місцями кріплення кабеля в похилих виробках не повинна перевищувати 3 м.
Кабелі, що прокладаються по свердловині, повинні бути надійно закріплені на сталевому тросі за допомогою спеціальних пристосувань, що знижують навантаження кабеля від дії власної ваги. Особа, яка спостерігає за спуском кабеля і направляє його повинна мати запобіжний пояс, прикріплений до надійної опори.
При прокладці кабеля в камерах і підземних виробках зовнішній джутовий (горючий) покрив броньованих кабелів повинен бути знятий, а броня кабеля покрита спеціальним лаком, що захищає її від корозії. Покриття броні лаком у процесі експлуатації кабеля повинно провадитись систематично.
Не обшивати кабель дерев'яними коробами.
Електрична проводка на риштуваннях, помостах, будівельних механізмах у тунелях та інших підземних виробках, а також на будмайданчиках повинна виконуватися шланговим гнучким кабелем або шланговим проводом. Не виконувати силові, а також освітлювальні мережі в підземних виробках голим проводом.
Вимикач на переносних і пересувних електромеханізмах необхідно встановлювати на їх корпусах, а не на струмопровідних проводах до них. Приєднання електромеханізмів і апаратів до мереж слід виконувати тільки через пусковий пристрій.
Не захаращувати проходи в електрокамеру будь-якими предметами, матеріалами, устаткуванням. При вході в електрокамеру повинен бути вивішений попереджувальний напис «Вхід стороннім заборонений». При відсутності постійного обслуговуючого персоналу двері електрокамери повинні бути закриті на замок. В електророзподільних камерах перед розподільним щитом, а також за ним на всю довжину щита підлога повинна бути покрита дерев'яними решітками і гумовими килимами.
Електрокамери для електричних машин, апаратури і розподільних пристроїв повинні мати освітленість не менше 50 лк. Проходи позаду і попереду розподільних пристроїв повинні бути шириною не менше 1 м.
Головні щити розподільних пристроїв повинні мати вольтметри, а на фідерах, що відходять, повинні бути встановлені амперметри. Всі струмоведучі частини розподільних щитів, зборок, щитків і ін. повинні мати огороджуючі устрої. Клемні дошки електродвигунів і пускової апаратури повинні бути закриті кожухами. Застосовувати тільки калібровані плавкі вставки.
Заземленню підлягають всі металеві неструмопровідні частини установок і конструкцій, що можуть опинитись під напругою, у тому числі корпуса електродвигунів, трансформаторів, генераторів, електроінструмента, металеві огородження електричних пристроїв, металеві колони, на яких встановлені електроустановки.
При заземленні електроустановок різних призначень і напруг на один загальний заземлюючий пристрій, він повинен задовольняти вимогам, пред'явленим до заземлення того електроустаткування, для якого необхіден найменший опір заземлюючого пристрою.
У підземних виробках слід влаштовувати загальну мережу заземлення, до якої повинні приєднуватись всі предмети і місцеві заземлителі, які підлягають заземленню.
Заземлювачами можуть бути листи сталі площею не менше 0,75 м2 і товщиною не менше 5 мм, а також труби діаметром не менше 38 мм, довжиною не менше 2 м, які поміщені в зумпф або водозбірник. Тюбінгова обробка готового тунеля може бути використана як складова частина загальношахтної зазелюючої мережі, якщо вимірюваний опір її буде не вище 2 Ом.
Опір заземлюючого пристрою, який використовується для заземлення електроустаткування на поверхні, не повинен бути більше 4 Ом. Опір заземлюючого пристрою, до якого приєднані генератори, трансформатори 100 кВА і не менше, може бути 10 Ом.
В якості заземлюючих провідників повинна, як правило, застосовуватись сталь. Ця вимога не відноситься до пересувних електроприймачів, до
освітлювальних кабельних ліній чотирипроводної системи трифазного струму, а також до всіх випадків, коли застосування сталі зустрічає конструктивні ускладнення.
Сталеві заземлюючі провідники повинні мати переріз не менше приведених у додатку 2.
Не використовувати голі алюмінієві провідники в землі в якості заземлювачів або заземлюючих провідників.
Зазамлюючі провідники у приміщеннях повинні бути доступні для огляду.
У сирих місцях, а також при наявності в місцях робіт їдких парів необхідно вжити заходів щодо захисту заземлюючих провідників. У сирих приміщеннях, а також приміщеннях із їдкими парами заземлюючі провідники слід розташовувати на відстані від стін не менш ніж на 10 мм.
Мідні та алюмінієві заземлюючі провідники в електроустановках напругою до 1000 В повинні мати перерізи, приведені в додатку 3.
У місцях перехрещування заземлюючих провідників з кабелями, з трубопроводами, а також у місцях, де можливі механічні пошкодження заземлюючих провідників останні повинні бути надійно захищені.
Прокладка заземлюючих провідників через стіни, фундаменти або конструкції повинна бути виконана у відкритих прорізах, у трубах або інших жорстких обрамленнях.
В місцях вводу заземлюючих провідників в приміщенні повинні бути встановлені пізнавальні знаки.
Відкрито прокладені заземлюючі провідники, а також всі конструкції, проводи і смуги в мережі заземлення повинні бути пофарбовані в чорний колір. Допускається фарбування відкритих заземлюючих провідників в інші кольори з урахуванням фарбування та оформлення приміщення, при цьому вони повинні мати в місцях приєднань і відгалужень не менш ніж 2 смуги чорного кольору на відстані 150 мм один від одного.
Електрослюсар зобов'язаний стежити, щоб при виконанні заземлення, з'єднання заземлюючих провідників між собою мали надійний контакт і здійснювались за допомогою зварювання. Довжину напускання (довжину зварювального шва) слід вибирати рівну подвійній ширині при прямокутному перерізіі або шести діаметрам при круглому перерізі. Якщо зварювання виконати неможливо, то на місця з'єднань заземлюючих провідників треба накласти захисні покриття.
При використанні заземлюючих провідників потрібно додержуватись таких неодмінних вимог:
