ПМК-П-80 ДСТУ Б В.2.7-131:2007 означає "пісок кварцовий мелений (пилокварц) із вмістом оксиду заліза без обмеження і з вмістом фракції 50 мкм не менше 80 %, що випускається згідно з ДСТУ Б В.2.7-131:2007";
КМ-АТ ДСТУ Б В.2.7-131:2007 означає "кварц мелений марки А із вмістом оксиду заліза (Fe2O3) до 0,05 % за діапазоном крупності понад 10 мкм до 50 мкм включно, що випускається згідно з ДСТУ Б В.2.7-131:2007".
5.1 Продукція повинна відповідати вимогам цього стандарту, видобуватися, оброблятися та використовуватися за технологічною документацією, затвердженою в установленому порядку.
5.2 Основні фізико-хімічні показники піску кварцового повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 3, піску кварцового меленого (пилокварцу) – в таблиці 4.
5.3 Вміст важких мінералів (важкої фракції щільністю більше 2,9 г/см3) у збагачених пісках марок ПК-010-З, ПК-015-З, ПК-020-З, ПК-025-З за масою не повинен перевищувати 0,05 %; марок: ПК-030-З, ПК-040-З, ПК-050-З – 0,1 %.
5.4 Вміст оксиду хрому (Сr2О3) та оксиду титану (ТіО2) не повинен перевищувати:
– для марок ПК-010-З, ПК-015-З, ПК-020-З, ПК-025-З:
Сr2О3 – 0,00015 %, ТіО2 – 0,05 %;
– для марок ПК-030-З, ПК-040-З, ПК-050-З:
Сr2О3 – 0,0003 %, ТіО2 – 0,1 %.
Для інших марок кварцового піску вміст цих оксидів не нормується.
Масова частка Сr2О3, ТіО2 у піску кварцовому визначається споживачем.
5.5 Продукція повинна становити собою однорідні сипкі матеріали. У піску кварцовому та в пилокварці всіх марок не допускається наявність сторонніх забруднюючих домішок, видимих неозброєним оком.
У піску кварцовому Новоселівського, Малишевського, Берестовеньківського родовищ допускається наявність вуглефікованих домішок, що присутні у видобутій гірничій масі, які не впливають на якість продукції.
6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
6.1 Продукція пожежо- і вибухобезпечна.
6.2 Підприємство-виробник повинно проводити оцінювання продукції на радіаційну активність або мати сертифікат якості, який щорічно поновлюється й видається спеціалізованою лабораторією. Зважена сума питомої активності природних радіонуклідів радію-226, торію-232, калію-40 (Аеф.) згідно з ДБН В.1.4-1.01 та НРБУ не повинна перевищувати 370 Бк/кг, що відповідає І класу використання (без обмежень за радіоактивністю) будівельних матеріалів та мінеральної будівельної сировини.
6.3 Продукція за ступенем впливу на організм людини відноситься до помірно небезпечних речовин і відповідає ІІІ класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.005. Гранично допустима концентрація (ГДК) пилу піску кварцового в повітрі робочої зони виробничих приміщень не повинна перевищувати 1 мг/м3 згідно з ГОСТ 12.1.005 та ДНАОП 12.11-1.01. Періодичність контролю – не рідше одного разу на квартал.
6.4 Загальні вимоги безпеки повинні відповідати вимогам ГОСТ12.0.001.
6.5 Водопровідна система і каналізація повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01, у приміщенні повинна бути питна вода відповідно до ГОСТ 2874.
6.6 Все обладнання і комунікації повинні бути заземлені від статичної електрики відповідно до ГОСТ 12.1.018.
6.7 Технологічний процес повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.3.009, СП 1042. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005. При концентраціях шкідливих речовин в повітрі робочої зони, що перевищують гранично допустимі норми, необхідно вжити заходів із захисту працюючих та виявлення і усунення причин, що призвели до забруднення повітря робочої зони.
6.8 Параметри мікроклімату, шуму та вібрації повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042, ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039.
6.9 Приміщення, в яких виконуються роботи з виробництва пилокварцу, повинні бути забезпечені припливно-витяжною вентиляцією відповідно до ГОСТ 12.4.021 та СНиП 2.04.05, а робочі місця – індивідуальною витяжкою.
6.10 Працівникам необхідно забезпечити безпечні умови праці згідно з вимогами СНиП ІІІ-4 та СП 3905. До роботи на виробництві допускаються особи, які пройшли відповідний інструктаж.
6.11 Працюючі повинні бути забезпечені санітарно-побутовими приміщеннями відповідно до СНиП 2.09.04.
6.12 Попередні (перед зарахуванням на роботу) і періодичні медичні огляди робітників повинні проводитись відповідно до наказу МОЗ України № 45 від 31.03.1994 року.
6.13 При виробництві продукції необхідно використовувати засоби індивідуального захисту працівників згідно з галузевими нормами.
6.14 При використанні реактивів небезпечних (їдких, токсичних) речовин необхідно керуватися вимогами безпеки, встановленими у нормативній і технічній документаціях на ці реактиви.
6.15 Роботи з концентрованими кислотами й лугами при хімічних випробуваннях продукції повинні виконуватися у витяжних шафах з примусовою вентиляцією.
7 ВИМОГИ ДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
7.1 Токсичні відходи при видобуванні піску кварцового, його збагаченні та при виробництві пилокварцу не утворюються.
7.2 Природоохоронні заходи повинні здійснюватися згідно з вимогами чинного законодавства України й відповідних нормативних актів та стандартів.
7.3 Контроль за станом довкілля, який стосується охорони атмосфери, водних ресурсів та ґрунтів, повинен здійснюватися згідно з вимогами чинних в Україні нормативних документів. Рівень забруднення атмосферного повітря не повинен перевищувати гігієнічних нормативів. Вимоги до охорони атмосферного повітря реалізуються згідно з ДСП-201. Охорона ґрунту від забруднення побутовими і промисловими відходами здійснюється відповідно до вимог СанПиН 42-126-4690. Стічні води, що утворюються, повинні очищуватися. Вміст шкідливих речовин у воді повинен відповідати гранично допустимому скиду (ГДС), який встановлений для забезпечення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин у воді водних об’єктів господарсько-питного та культурно-побутового використання згідно з СанПиН 4630.
7.4 При видобуванні пісків гідромеханізованим способом необхідно забезпечити спуск лише чистих стоків, а при збагаченні пісків – очищення води та повторне її використання.
8 МАРКУВАННЯ
8.1 На кожну пакувальну одиницю (мішок, контейнер) наноситься маркування (ярлик, етикетка, наклейка, напис фарбою або типографським способом), що вміщує такі дані:
– назву та юридичну адресу підприємства-виробника (постачальника) та (або) його товарний знак;
– умовну познаку продукції;
– масу нетто, кг.
8.2 Маркування наноситься українською мовою. При відвантаженні продукції за межі України маркування може виконуватися мовою замовника, що попередньо зазначається у договорі на поставку продукції.
8.3 Кожний транспортний засіб повинен супроводжуватися документом, що містить інформацію про номер транспортного засобу (вагона, автомобіля тощо), дані згідно з 8.1, дату відвантаження продукції, номер партії, маркування для автоматичного розпізнавання (штриховий код продукції).
8.4 У разі транспортування залізничним транспортом допускається об’єднання партій продукції однієї марки. В цьому випадку супровід відвантаженої продукції здійснюється за одним документом згідно з 8.3 (із зазначенням номерів усіх вагонів).
9 ПАКУВАННЯ
9.1 Продукція повинна пакуватися в тару, яка виключає можливість зміни її властивостей під час визначеного терміну зберігання, та навантажуватися в транспортний засіб, який унеможливлює зміни її властивостей при транспортуванні.
За погодженням із споживачем допускається відвантаження продукції у відкриті транспортні засоби.
9.2 Для пакування продукції використовують багаторазові або одноразові контейнери (гумово-кордні, із скляної чи полімерної тканини та інших матеріалів), мішки (багатошарові паперові, з полімерних або комбінованих матеріалів) та іншу упаковку за чинною нормативною документацією.
9.3 Після заповнення продукцією тара повинна бути щільно закрита передбаченими для цього способами (за допомогою клапана, зварювання, склеювання, прошивання тощо).
9.4 Маса однієї пакувальної одиниці (брутто) може становити: для контейнерів – не більше 2500 кг; для мішків – не більше 55 кг.
9.5 Продукцію в мішках постачають окремо або укладають у групову тару за марками, яку формують із використанням спеціальних піддонів, полімерної плівки або інших засобів пакування згідно з нормативною документацією. Максимальна маса продукції в груповій тарі (брутто) визначається виготовлювачем і не повинна перевищувати 2500 кг.
9.6 При пакуванні допускається похибка зважування не більше + 1 % від маси продукції (нетто), зазначеної на упаковці.
10 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ
10.1 Пісок кварцовий транспортують насипом (без тари) або в тарі, а пилокварц – тільки в тарі згідно з правилами навантаження, кріплення й перевезення, які діють на обраному виді транспорту. Транспорт повинен забезпечувати зберігання продукції під час завантаження, розвантаження та транспортування.
10.2 Продукція повинна завантажуватися в ретельно очищені та підготовлені відповідним чином (вистелені плівкою тощо) транспортні засоби і не повинна забруднюватись сторонніми домішками від попередніх вантажів.
10.3 Вид транспорту визначається споживачем із зазначенням його в договорі на поставку продукції. Відповідальність за збереження якості та кількості відвантаженої продукції при транспортуванні несе перевізник (юридична або фізична особа, яка здійснює перевезення).
10.4 Продукцію в тарі потрібно зберігати окремо за марками у складських приміщеннях, насипом за марками – на спеціально відведених майданчиках (критих із твердим покриттям або в кар’єрі – на очищених від сторонніх домішок), обладнаних водовідводом в умовах, які виключають його забруднення сторонніми домішками й наднормативне зволоження.
10.5 Пилокварц повинен зберігатися в закритих приміщеннях.
10.6 Складування продукції, розфасованої в мішки, здійснюється на піддонах у штабелях заввишки не більше 3 м, у контейнерах – заввишки не більше 3 штук.
10.7 Не дозволяється відвантаження продукції в пошкодженій тарі.
11 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
11.1 Загальні положення
11.1.1 Методи контролювання повинні забезпечувати об’єктивну перевірку обов’язкових вимог щодо якості продукуції, встановлених основними показниками й властивостями (таблиці 3 та 4).
11.1.2 Параметри технологічного процесу видобування, збагачення, усереднення, сушки, помелу, розсіву по фракціях, зберіганню, пакуванню, транспортуванню тощо контролюють у відповідності з технологічним регламентом підприємства-виробника.
11.1.3 Засоби вимірювання та випробувальне обладнання, які застосовуються для випробувань, повинні бути повірені й відкалібровані у встановленому порядку. Всі випробування проводяться із використанням каліброваного лабораторного вимірювального посуду.
Для випробувань (вимірювань) допускається використання будь-якого вітчизняного або імпортного обладнання, яке забезпечує точність вимірювань, аналогічну наведеній у даному стандарті.
Нестандартні засоби контролю повинні пройти метрологічну атестацію в установленому порядку.
11.1.4 Для проведення аналізів і приготування розчинів використовують хімічні реактиви не нижче кваліфікації "чистий для аналізу" (ч.д.а.) і дистильовану воду.
11.1.5 Температура приміщення, у якому проводяться випробовування, повинна бути (20±5) оС. Перед початком випробування продукція, реактиви й вода для аналізів повинні мати температуру, що дорівнює температурі повітря в приміщенні.
11.1.6 Усі випробування проводять паралельно не менше ніж на двох наважках проби продукції з проходженням через усі стадії аналізу.
11.1.7 За результат випробування беруть середнє арифметичне значення результатів паралельних випробувань для відповідних методів, але не менше двох проб. Якщо розбіжність у результаті паралельних випробувань перевищує допустимі показники, то проводять повторні визначення. За остаточний результат аналізу беруть середнє арифметичне значення двох останніх паралельних визначень.
11.1.8 Цифрові значення результатів аналізу проб повинні мати останню значущу цифру в тому ж розряді, в якому вона стоїть у відповідних значеннях допустимого розходження результатів паралельних випробувань.
11.2 Обладнання, реактиви та індикатори
11.2.1 Обладнання:
– алонж;
– баня водяна;
– баня піщана;
– бюкси;
– бюретка;
– ваги аналітичні з похибкою не більше 0,0002 г з набором важок;
– ваги лабораторні з похибкою не більше 0,01 г з набором важок;
– електроплитка;
– електрофотоколориметр (спектрофотометр) із набором кювет;
– ексикатор;
– колби конічні 100; 150; 200; 250; 300; 350; 500 см3;
– колби круглодонні 150; 200; 2000; 3000 см3;
– колби мірні 25; 100; 1000 см3;
– крапельниця;
– лійка лабораторна;
– лійка розподільна з притертим краном (200-400) мл;
– лійка з фільтром Шотта № 2;
– ложка пластикова або із нержавіючої сталі місткістю (5 – 15) мл;
– мікробюретка;
– піпетки 2; 5; 10; 20; 100 см3;
