Пробу випробовуваного парафіну масою (ЗО ± 5) г розплавляють на водяній бані і у разі наявності вологи або механічних домішок фільтрують за температури 60—70 °С через фільтрувальний папір.

У склянці приладу зважують з похибкою не більше ніж 0,01 г (10 ± 0,1) г парафіну і після роз- плавлення парафіну на водяній бані додають зважені з тією самою похибкою (100 ± 0,1) г ацетоно-бен- зольної суміші або метилетилкетону.

У склянку з розчинником і парафіном занурюють мішалку та термометр і безперервно перемішу­ючи нагрівають суміш до повного розчинення парафіну. Переносять склянку в охолоджувальну баню, яка має температуру мінус (22 ± 0,5) °С, одночасно занурюють склянку з фільтром для фільтрування під вакуумом.

Суміш парафіну з розчинником охолоджують до мінус (20 ± 0,5) °С та витримують за цієї темпе­ратури протягом 5-ти хв.

Періодично суміш перемішують за допомогою кільцевої мішалки, щоб запобігти виникненню гру­док парафіну.

В охолоджену суміш занурюють охолоджений фільтр і під'єднують за допомогою і'умового корка колбу для приймання фільтрату. Зібраний прилад приєднують до вакуумного насоса зі відсмоктують у колбу від 35 до 50 см3 фільтрату.

Колбу з фільтратом зважують з похибкою не більше ніж 0,01 г.

До колби з фільтратом приєднують холодильник і на водяній бані відганяють розчинник. Холо­дильник від’єднують і залишки розчинника випаровують протягом 30-ти хв, розмістивши колбу у тер­мостаті за температури (105 + 2) °С.

Колбу з оливою охолоджують на повітрі за кімнатної температури протягом 30-ти хв. Потім зважують з похибкою не більше ніж 0,0005 г.

  1. Обробляння результатів

Масову частку оливи у випробовуваному парафіні (Х^) у відсотках обчислюють за такою форму­лою:

х т1 • т2 ' 100

1 П?з т4 (ті-Л74)' С)

де ті — маса залишку оливи у колбі після відганяння розчинника, г;

т2маса розчинника для розчинення проби парафіну, г;

т3 маса проби парафіну, г;

т4 — маса відібраного у колбу фільтрату, г.

За результат випробовування приймають середнє арифметичне двох паралельних визначань, різниця між якими не повинна перевищувати такі величини:

  • за масової частки оливи до 2,0 % допустиме розходження — 0,2 % ;

  • за масової частки оливи більше ніж 2,0 % допустиме розходження — 0,5 %.

  1. Визначання наявності бенз-а-пірену

    1. Суть методу

Метод полягає в екстрагуванні із парафіну поліциклічних ароматичних вуглеводнів циклогексаном, реекстрагуванні нітрометаном, у хроматографічному фракціюванні в тонкому шарі оксиду алюмінію для виділення індивідуальних сполук з наступним низькотемпературним спектральним люмінесцентним аналізуванням виділених фракцій та якісним визначанням присутності бенз-а-пірену.

  1. Засоби контролювання та допоміжні пристрої:

  • комплекс спектральний обчислювальний універсальний КСВУ-23 з будь-яким реєструвальним пристроєм;

  • опромінювач хроматографічний згідно з чинними нормативними документами [14];

  • ртутно-кварцова лампа типу ДРШ-500 згідно з чинними нормативними документами [15];

  • ротаційний випарювальних типу ИР-1М2 згідно з чинними нормативними документами [16], або перегонний пристрій;

  • чашка кристалізаційна ЧКЦ-25000 згідно з ГОСТ 25336;

  • колонка хроматографічна з внутрішнім діаметром 11—15 мм, висотою робочої частини 130— 150 мм;

  • пластинки скляні для хроматографії в тонкому шарі адсорбенту розміром (130 х 180) мм;

  • колби плоскодонні типу П-1-100-29/32 ТХС, П-1-250-29/32 ТХС згідно з ГОСТ 25336;

  • лійки фільтрувальні ВФ-2-32-ПОР 100 ТХС згідно з ГОСТ 25336;

  • насос водоструминний згідно з ГОСТ 25336;

  • посудини Дюара кварцові місткістю 1 л;

  • посудини Дюара металеві типу СК-16 згідно з чинними нормативними документами [17];

  • пробірки з кварцового скла висотою 300 мм і внутрішнім діаметром 16 мм згідно з ГОСТ 19908 з відміткою на висоті 4 мм від дна пробірки;

  • вага технічна Т1-200 загальної призначеності, 2 кл. точності згідно з ГОСТ 24104;

  • оксид алюмінію «для хроматографії» згідно з чинними нормативними документами [18];

  • н-гексан «для хроматографії» згідно з чинними нормативними документами [19];

  • ацетон — згідно з ГОСТ 2603;

  • нітрометан — згідно з чинними нормативними документами [20];

  • циклогексан марки х.ч.— згідно з чинними нормативними документами [21];

  • азот рідкий технічний — згідно з ГОСТ 9293.

  1. Проведення випробовування

Для екстрагування поліциклічних ароматичних вуглеводнів із парафіну проводять адсорбційне очищання на хроматографічній колонці. Колонку заповнюють оксидом алюмінію в кількості 15 г. Ок­сид алюмінію не потребує попереднього обробляння. Адсорбент в колонці змочують розчинником — циклогексаном. Зважують з точністю до 0,01 г стружку парафіну масою 1,0 г, зняту не менш ніж в трьох різних місцях зразка парафіну і розчиняють в 4 мл циклогексану. Розчин обережно виливають в підго­товлену колонку і промивають розчинником доти, доки з колонки не піде чистий розчинник (перевірян­ня за коефіцієнтом заломлення циклогексану).

Отриманий з низу колонки циклогексановий розчин екстракту переносять в ділильну лійку і тричі додають по 15 мл нітрометану, кожного разу зливаючи нижній шар розчину в колбу. Отри­маний нітрометановий екстракт випаровують на ротаційному випарнику та водяній бані до утво­рення сухого залишку.

На скляну пластинку наносять просіяний оксид алюмінію з розмірами часток (0,005—0,008) мм, скляною паличкою розрівнюють адсорбент так, щоб отримати шар товщиною 1 мм.

Екстракт розчиняють в 10 мл ацетону та наносять мікропіпеткою на пластинку на відстані 25— ЗО мм від ії нижнього краю в чотирьох точках по 0,05 мл у кожну.

Пластинку з нанесеною пробою встановлюють під кутом (= 30°) у накритий склом кристалізатор, попередньо заповнений н-гексаном таким чином, щоб рівень розчинника досягав нижнього краю пла­стини.

Час проведення хроматографії 30—40 хв.

Після того, як рівень розчинника підніметься до верхньої частини пластинки, її виймають з кристалізатора. Розділені на фракції речовини під контролем УФ-лампи знімають з пластини за до­помогою насоса на фільтрувальну лійку з пористою перегородкою ВФ-2. Екстрагування речовин з ок­сиду алюмінію проводять н-гексаном також під контролем УФ-лампи.

Отриманий екстракт переносять в пробірки з кварцового скла і доводять н-гексаном до мітки (4 мл). Для якісної оцінки вмісту бенз-а-пірену застосовують комплекс спектральний обчислювальний універсальний, який складається з УФ-лампи, монохроматора і реєструвального пристрою. Пробірку з пробою поміщають в посудину Дюара з рідким азотом і опромінюють УФ-лампою, обладнаною скля­ним фільтром УФ-2, щоб визначати необхідну ділянку збудженості люмінесценції бенз-а-пірену. Спектр люмінесценції в межах (400—410) нм реєструють на виході з монохроматора. Лінія спектру 403,0 нм, що характерна для люмінесценції бенз-а-пірену, повинна бути відсутня (тобто наявність бенз-а-пірену у зразку парафіну знаходиться нижче межі визначання його цим методом — 10'10 г/г).

    1. Допускається визначання бенз-а-пирену в парафінах з використанням вітчизняних або іно­земних приладів з аналогічними метрологічними характеристиками та призначеністю згідно з інструк­ціями до них.

  1. Визначання запаху

    1. Засоби контролювання та допоміжні пристрой':

  • склянки місткістю не менше ніж 150 см3 згідно з ГОСТ 25336;

  • баня водяна;

  • випарювальна фарфорова чашка або чашка Петрі;

  • ніж.

  1. Проведення випробовування

Приблизно 100 г парафіну поміщають в склянку, розплавляють на водяній бані і дають застигнути. За допомогою ножа відбирають 5—10 г парафіну і переносять у випарювальну фарфорову чашку або чашку Петрі.

Парафін не повинен мати чітко вираженого запаху.

    1. Марковання і паковання парафінів нафтових твердих контролюють візуально

    2. Показники «Температуру спалахнення, визначену у закритому тиглі» та «Температуру займання» контролюють згідно з ГОСТ 12.1.044.

    3. Повітря робочої зони щодо наявності аерозолю оливи нафтової контролюють відпо­відно до МУ № 2328 [22]; щодо наявності пари вуглеводнів аліфатичних відповідно до МУ № 2896 [23].

    4. Періодичність контролювання повітря робочої зони встановлюють згідно з ГОСТ 12.1.005.

  1. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

Транспортування і зберігання парафінів згідно з ГОСТ 1510. Допускається за домовленості зі спо­живачем транспортувати розплав парафіну за температури не вище ніж 100 °С в автомобільних чи залізничних цистернах, які обладнані спеціальним зливним пристроєм.

Транспортувати та зберігати парафіни необхідно з дотриманням вимог пожежної безпеки згідно з ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010, НАПБА 01. 001 [10] та інструкцій пожежної безпеки, що розроб­лені на кожному підприємстві з урахуванням його специфіки.

  1. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

    1. Виробник гарантує відповідність парафінів вимогам цього стандарту у разі дотримання умов транспортування і зберігання.

    2. Гарантійний строк зберігання парафінів марок X — 1 рік з дня виготовлення, парафінів інших марок — 2 роки з дня виготовлення.

Гарантійний строк повинен бути зазначений в паспорті на продукцію.

  1. Після закінчення гарантійного строку зберігання парафіни можна використовувати за умов підтвердженних випробовуванням їх якості на відповідність вимогам цього стандарту.

  2. Розробник цього стандарту та виробник парафінів не приймає на себе відповідальності за результати його застосовування не за прямою призначеністю або за умов, не передбачених цим стандартом, або без дотримання встановлених заходів перестороТи.

ДОДАТОК А
(довідковий)

КОДИ ДКПП ТА ВІДПОВІДНІ їм окп

Таблиця А 1

Марки парафіну

Код ДКПП

Код ОКП

Х-1

23.20.31

02 5511 0111

Х-2

23.20.31

02 5511 0121

B53

23.20.31

02 5511 0221

В55

23.20.31

02 5511 0231

В57

23.20.31

02 5511 0241

Вео

23.20.31

02 5511 0251

Т-1

23.20.31

02 5511 0311

Т-2

23.20.31

02 5511 0312

т-з

23 20.31

02 5511 0313

с

23 20 31

02 5511 0321

Не

23 20.31

02 5512 0102

ДОДАТОК Б

(рекомендований)

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. Р 50-056—96 Продукція фасована в пакованні. Загальні вимоги до кількості

  2. СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха, (СантехНИИпроект)

  3. СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий, (СантехНИИпроект)

  4. ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку

  5. ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації

  6. ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень

  7. ДНАОП 0.00-1.29-97 Правила захисту від статичної електрики. / Затв. нак. Держнаглядохорон- праці України від 22.04.97 № 103. Надано чинності з 01.09.97, «Основа», 1997 р.

  8. ДНАОП 0.00-1.32-2001 Правила будови електроустановок, електрообладнання, спеціальних установок. Затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України 21.06.2001 р., № 272, «Укр- архбудінформ», 2001 р.

  9. ОНТП 24-86 Определение категорий помещений и зданий по взрывоопасной и пожарной опас­ности, затверджені МВС СРСР, 27.02.86 р.

  10. НАПБ А 0.1.001-95 Правила пожежної безпеки в Україні. Зареєстровано Мінюстом України від 14.07.95 № 219/755. Надано чинності наказом МВС України від 22.06.95 № 400, «Укрархбудінформ», 1995 р.

  11. СНиП 23-05-93 Естественное и искусственное освещение, (СантехНИИпроект)

  12. ДНАОП 0.03-4.02-94. Положення про порядок проведення медичних оглядів працівників пев­них категорій. Затверджене наказом МОЗ України від 31.03.1994 № 45

  13. ТУ 25-2021.003-88 Термометры ртутные, стеклянные лабораторные

  14. ТУ 4215-004-16943778-99 Облучатель хроматографический УФС-254/365

  15. ТУ 16-535.281-83 Лампа дуговая ртутно-шаровая типа ДРШ-250, 500

16 ТУ 25-1178-102-84 Испаритель ротационный типа ИР-1 М2

17 ТУ 26-04-622-88 Посудини кріогенні СК-16

18 ТУ 6-09-3916-75 Алюминия окись для хроматографии

19 ТУ 6-09-3375-78 Гексан для хроматографии

20 ТУ 6-09-11-876-77 Нитрометан для хроматографии

21 ТУ 14198-78 Циклогексан для хроматографии

22 МУ 2328-81 Методические указания на газохроматографическое определение суммарного содержания парафиновых углеводородов СгС10 и ароматических углеводородов в воздухе

23 МУ 2896-83 Методические указания по спектрометрическому измерению концентрации мас­ляных аэрозолей в воздухе рабочей зоны

24 DIN 51579 Testing of paraffin. Determination of Needle Penetration (Парафіни нафтові. Метод визначання пенетраціїї голкою).75.140

Ключові слова: парафіни нафтові, технічні вимоги, приймання, вимоги безпеки, транспортування.

Редактор О. Чихман

Технічний редактор О. Касіч

Коректор Т. Нагорна

Комп’ютерна верстка С. Павленко

Підписано до друку 18.12 2003. Формат 60 х 84 1/8.

Ум друк. арк. 1,86. Зам 3949 Ціна договірна

Редакційно-видавничий відділ ДП «УкрНДНЦ»
03150, Киі'в-150, вул. Горького, 174