Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід подавати з нового ряд­ка, відокремивши крапкою з комою від попереднього тексту. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки (ДСТУ 3008).

Приклад

«Відомо, що

z=m2-ml(31)

+ О2

де Му — математичне очікування відхилення міцності;

М2математичне очікування відхилення навантаження;

ст-і — середнє квадратичне відхилення міцності;

о2 — середнє квадратичне відхилення навантаження [23]».

  1. Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках ви­конуваних операцій, із повторенням знака операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак «х» (ДСТУ 3008).

  2. Якщо у звіті тільки одна формула (рівняння), її (його) нумерують згідно з вимогами 6.5.2.

  3. Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою (ДСТУ 3008). Приклад

f1(x,y) = S1iS1<S1max, (1.1)

f2(x, у) = S2 і S2 < S2max. (1.2)

  1. Посилання

    1. Посилання в тексті звіту на джерела зазначають порядковим номером за переліком по­силань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у роботах [1—7]...» (ДСТУ 3008).

    2. Наводити посилання на джерела у виносках не дозволяється.

    3. При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їхні номери.

При посиланнях слід писати: «... у розділі 4 ...», «... дивись 2.1 ...», «... за 3.3.4 ...», «... відповідно до 2.3.4.1 ...»,«... на рис. 1.3 ...», або «... на рисунку 1.3 ...», «... у таблиці 3.2 ...», «... (див. 3.2)...», «... за формулою (3.1)...», «... у рівняннях (1.23) - (1.25)...», «... у додатку Б ...» (ДСТУ 3008).

  1. При посиланнях у тексті додатка на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: «... на рисунку А.2...», «... на рисунку А.1...» - якщо рисунок єдиний у додатку А; «... в таб­лиці Б.З...», або «... в табл.Б.З...»; «... за формулою (В.1)...», «... у рівнянні (Г.2)...» (ДСТУ 3008).

  2. Джерела, що цитуються тільки у додатках, повинні розглядатися незалежно від тих, які цитують в основній частині звіту, і вони повинні бути перелічені наприкінці кожного додатка в пе­реліку посилань.

Форма цитування, правила складання переліку посилань і виносок повинні бути аналогічни­ми прийнятим у основній частині звіту. Перед номером цитати і відповідним номером у переліку посилань і виносках ставлять позначення додатка (ДСТУ 3008).

  1. При посиланнях на нормативні документи (стандарти, технічні умови, регламенти тощо), що мають позначення, наводять ці позначення без останніх цифр, які визначають рік затвердження.

Посилання можна робити на нормативний документ у цілому або на його розділи, підрозді­ли, пункти, підпункти, додатки, таблиці, формули та рівняння, ілюстрації. При посиланнях позна­чення нормативного документа у квадратні дужки не беруть.

Приклади

... згідно з ДСТУ 3008 ...

... відповідно до ДБН А.1.1-3, розділ 7 ...

... розраховують за ГОСТ 27548, формула (4.1)...

... зазначено у ГСТУ 41-00032626-00-011, рисунок А.З ...

... відповідно до СТП 41-14308279-037, таблиця Б.2 ...

  1. Таблиці

    1. Таблиці, що містять цифровий, текстовий або змішаний матеріал, оформлюють за ри­сунком 6.1 і розташовують серед тексту або на окремих сторінках.

Таблиця

(номер)

(назва таблиці)




Заголовки граф






Підзаголовки граф






Рядки (горизонтальні рядки)











Головка


Боковик (графа для заголовків рядків)


Графи (колонки)



Рисунок 6.1

  1. Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії, що об­межують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею (ДСТУ 3008).

  2. Таблицю необхідно розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадуєть­ся вперше, або на наступній сторінці.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті звіту (ДСТУ 3008).

  1. Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією, окремо в межах кожного розділу та кожного додатка.

Позначення таблиці складається зі слова «Таблиця», номера розділу (для таблиць додат­ків — літери, що позначає додаток) і порядкового номера таблиці, відокремленого крапкою.

Приклади

Таблиця 2.1 — перша таблиця другого розділу.

Таблиця В.4 — четверта таблиця додатка.

  1. Якщо у звіті одна таблиця, її нумерують згідно з вимогами 6.7.4.

Приклади

Таблиця 7.1 — єдина таблиця звіту, розміщена у розділі 7;

Таблиця Б.1 — єдина таблиця звіту, розміщена у додатку Б.

  1. Кожна таблиця повинна мати назву, яку друкують через тире після позначення таблиці малими літерами (крім першої великої) над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

  2. Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик.

При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номе­рами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці (ДСТУ3008). Позначення та назву такої таблиці наводять один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами зліва друкують «Продовження таблиці » (над останньою частиною — «За­кінчення таблиці ») із зазначенням її номера.

  1. Заголовки граф таблиці починають із великої літери, а підзаголовки — з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть із великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять.

Заголовки і підзаголовки граф наводять в однині (ДСТУ 3008).

  1. Ілюстрації

    1. Ілюстрації (рисунки, креслення, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) необхідно розта­шовувати у звіті безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у звіті (ДСТУ 3008).

    2. Ілюстрації слід подавати у звіті таким чином, щоб їх можна було розглядати не повер­таючи книгу або повернувши її на 90° за годинниковою стрілкою. Переносити частину ілюстрації на іншу сторінку заборонено.

    3. Якщо ілюстрації створені не автором звіту, необхідно при поданні їх у звіті дотримува­тись вимог законодавства про авторські права (ДСТУ 3008).

    4. Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, розміщені у звіті, мають відповідати ви­могам стандартів «Единой системы конструкторской документации» та «Единой системы про­граммной документации» (ДСТУ 3008).

    5. Фотознімки форматом меншим за А4 мають бути наклеєні на аркуші білого паперу формату А4 (ДСТУ 3008). Наклеювати більш ніж два такі фотознімки на один аркуш паперу заборонено.

Інші ілюстрації подавати наклеєними на аркуш паперу не дозволяється.

  1. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст) (ДСТУ 3008).

  2. За потреби пояснювальні дані до ілюстрації можна подавати на окремому (наступному) ар­куші із зазначенням: «До рисунку ». Розташовувати їх потрібно так само, як і ілюстрації.Кожна ілюстрація повинна мати назву, яку розміщують під ілюстрацією після її позначення через тире з великої літери без крапки у кінці.

  3. Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією, окремо у ме­жах кожного розділу основного тексту та кожного додатка. Не можна наводити ілюстрації у вступі, висновку та інших структурних елементах звіту, які не мають власної нумерації.

  4. Ілюстрацію позначають словом «Рисунок», до якого (через проміжок) додають:

  • позначення розділу та порядковий номер ілюстрації, відокремлений крапкою, для ілюст­рацій основної частини;

  • літеру, якою позначено додаток, та порядковий номер ілюстрації, відокремлений крапкою, для ілюстрацій додатків.

Приклади

Рисунок 5.1 — Схема опорних профілів Верхньої площі (перший рисунок п’ятого розділу)

Рисунок 5.2 — Схема опорних профілів Нижньої площі (другий рисунок п'ятого розділу) Рисунок А.З — Діаграма зміни тиску (третій рисунок додатка А).

    1. Позначення ілюстрації разом з її назвою розміщують після пояснювальних даних або (якщо пояснювальних даних немає чи вони подані на окремій сторінці) під ілюстрацією.

    2. Картографічні матеріали, рисунки, креслення, графіки, схеми, діаграми, фотознімки, розмір яких не дозволяє розмістити їх на одному аркуші формату А4 або АЗ, слід подавати у кни­гах графічних додатків.

  1. Терміни та визначення

    1. У звіті необхідно вживати терміни та їхні визначення, встановлені термінологічними стан­дартами. За наявності стандартизованого терміна використовувати для позначення відповідного поняття інший термін заборонено.

    2. У разі вживання в звіті термінів, не встановлених стандартами, їхні визначення наводять у переліку термінів, позначень та скорочень. Введені в звіт нестандартизовані терміни та визна­чення повинні відповідати основним вимогам ДСТУ 3966 (додатки Г та Д).

    3. Упродовж усього звіту одному й тому самому терміну повинен відповідати лише один опис поняття і навпаки. Не можна використовувати різні терміни для опису тотожних понять.

  2. Скорочення

    1. У звіті можуть бути використані скорочення:

  • загальноприйняті відповідно до української орфографії;

  • установлені стандартами;

  • впроваджені безпосередньо в звіті.

    1. Повна назва скорочуваного слова (вислову) має бути наведена за першого згадуван­ня в тексті звіту із зазначенням після неї у дужках його скорочення (абревіатури). При наступних згадуваннях рекомендовано уживати прийняте скорочення (абревіатуру).

    2. Скорочення повинні бути однаковими по всьому тексту звіту. Заборонено використо­вувати однакові скорочення для двох або більше повних форм, що відрізняються між собою, за винятком застосування однакових абревіатур для множини та однини.

    3. Імена фізичних осіб у звіті можна подавати або повністю, або у скороченні (перша літе­ра імені з крапкою). Форму запису імен визначає відповідальний виконавець.

  1. Позначення

    1. У звіті можуть бути використані умовні позначення, зображення та знаки, які встанов­лені чинними нормативними документами або впроваджені безпосередньо у звіті.

    2. Позначення, не встановлені стандартами, повинні бути пояснені у переліку термінів, позначень та скорочень.

    3. У тексті звіту перед позначенням дають його пояснення.

    4. Допускається вживання позначень без пояснень:

  • у таблицях — за умови, що вони раніше пояснені в основному тексті;

  • на ілюстраціях — за умови, що вони пояснені в експлікації до цієї ілюстрації або у тексті, розташованому на тій самій сторінці, що й ілюстрація;

  • у графічних додатках — якщо пояснення наведені в окремому графічному додатку;

  • на другому та наступних аркушах графічного додатка, який містить кілька аркушів — якщо пояснення наведені на першому аркуші такого графічного додатка.

  1. На аркуші графічних додатків, який не має пояснень умовних позначень, використаних на ньому, поряд із кутовим штампом слід подавати відомості про місце розташування цих пояснень.

  2. Умовні позначення повинні бути однаковими по всьому тексту звіту: одному й тому са­мому позначенню повинен відповідати лише один певний параметр, і навпаки: один окремий па­раметр не може позначатись кількома різними позначеннями.

  1. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ОСНОВНОЇ ЧАСТИНИ ЗВІТУ

    1. Вступ

      1. Вступ містить:

  • короткий виклад мети та основних задач роботи, актуальності та підстав для її виконан­ня, взаємозв'язку з іншими роботами в цій сфері досліджень;

  • відомості про об’єкт та організацію робіт: адміністративну належність району робіт, його географічне положення, координати і номенклатуру листів карт; терміни виконання польових та камеральних робіт; відомості про фізичних та юридичних осіб, які приймали участь у виконанні звітних робіт та надавали укладачу допомогу або консультації.

    1. За потреби у вступі наводять інші відомості згідно з вимогами нормативних документів та нормативно-правових актів, що поширюються на роботи певного виду.

    2. У вступі проміжного звіту з окремого етапу роботи повинні бути сформульовані мета й задачі роботи на цьому етапі та їхнє місце у виконуваній роботі в цілому (ДСТУ 3008).

    3. У вступі заключного звіту вміщують перелік назв усіх проміжних звітів (ДСТУ 3008).

    4. Вступ розташовують після переліку умовних позначень, скорочень та термінів, почина­ючи з нової сторінки.

  1. Суть звіту

    1. Ця частина повинна містити відомості, які повністю характеризують склад, зміст та ре­зультати виконаних робіт. Загальними вимогами є об’єктивність і стислість подання матеріалу; конк­ретність викладу результатів роботи; обґрунтованість висновків та рекомендацій; повна від­повідність вимогам нормативних документів та нормативно-правових актів, що поширюються на роботи певного виду геологічного вивчення надр (геологічне, геологопрогнозне, еколого-геоло- гічне або інше картування; розвідка або дооцінка запасів родовищ тощо).

    2. Дані у звіті повинні подаватися із додержанням вимог щодо збереження державної тає­мниці та охорони авторських і майнових прав.

    3. Дані, які є власністю укладача і на його погляд підлягають розповсюдженню на комер­ційних засадах, та дані, які не можуть бути подані з додержанням вимог 7.2.2, але є важливими для сприйняття змісту виконаної роботи, повинні бути подані в загальному вигляді із зазначенням порядку та умов отримання повної інформації.

    4. Ця частина звіту повинна містити такі розділи: стан питання; умови проведення робіт; методика робіт; результати робіт; інші - згідно з вимогами нормативних документів та норматив­но-правових актів, що поширюються на роботи певного виду, або за відсутності таких документів та актів - на розсуд відповідального виконавця.

    5. У розділі «Стан питання» подають відомості про історію попередніх геологічних дослід­жень (гідрогеологічних, геофізичних тощо) вивчення відповідно до змісту виконаних робіт, науко­во-методичне обґрунтування виконаних робіт.

    6. У розділі «Умови проведення робіт» подають відомості про фізико-географічні, геологічні, екологічні, економічні, організаційні та інші умови проведення робіт.

    7. У розділі «Методика робіт» подають відомості про зміст виконаних робіт та фактично використані під час їх виконання способи, методи, методики, прийоми та процедури. Для тради­ційних (загальновідомих) способів, методів, процедур наводять лише стислий їх перелік; для но­вих методів, способів чи їхніх модифікацій описують суть, технологію, переваги щодо традиційних і правомірність їхнього застосування.