---

Невизначеність значень для тривалих контактів менша, ніж для нетривалих. Тому для три­валих контактів установлені точні значення опікового порога. Для тривалих контактів також зни­кає різниця значень для різних груп матеріалів.

Точних даних для опіків за тривалості контакту меншої ніж 1 с немає. З графіків, наведених на рисунках 2-6, неможливо визначити значення опікового порога за тривалості контакту мен­шої ніж 1 с.

Примітка. Використання стандарту для дуже малих тривалостей контакту розглянуто в 5.3.2.

Для нетривалих контактів (тривалість контакту від 1 до 10 с) області опікових порогів задають­ся не числами, а графічно, залежно від тривалості контакту. Опікові пороги матеріалів з ана­логічними характеристиками теплопровідності об’єднані в одну область.

Опікові пороги, наведені на рисунку 2, відносяться до гладких поверхонь з металу без по­криття. Для шорстких металевих поверхонь значення можуть бути вищими ніж значення для ана­логічних гладких поверхонь, але не більше, ніж на 2 °С (над верхньою межею зазначеної на ри­сунку області опікових порогів).

Вплив покриття металевої поверхні на опіковий поріг зображений на рисунках За і ЗЬ. Зна­чення подано як перевищення температури поверхні металів із покриттям над значенням опіко­вого порога для металів без покриття. Для одержання власне значення опікового порога для металів із покриттям необхідно визначити значення перевищення температури Д7_лз рисунків За чи ЗЬ і додати до значення опікового порога для металів без покриття Т_п, узятого з рисунку 2.

Область опікових порогів для кераміки, склокераміки, скла, фарфору і каменеподібних ма­теріалів (мармур, бетон) наведена на рисунку 4.

Значення опікових порогів для мармуру і бетону знаходяться на нижній межі цієї області. Аналогічні значення для скла знаходяться на верхній межі області.

Область опікових порогів для пластмас (поліамід, акрил-скло, політетрафторетилен, дуро- пласт) зображена на рисунку 5.

Примітка. Пластмаси мають залежно від їхнього хімічного складу, дуже різні значення теплопровідності. Об­ласть опікових порогів, що відповідає більшості пластмас, зображена на рисунку 5. Однак для тих пластмас, які мають характеристики теплопровідності, що значно відрізняються від характеристик теплопровідності матеріалів, зазначе­них у 4.2.2.5, опікові пороги, наведені на рисунку 5, використовувати не можна. Для цих матеріалів значення опікових порогів необхідно розраховувати, оцінювати або вимірювати, як це зазначено в додатку А.

75 ^(°С)

70

65

60

55

50

123456 789 10

Рисунок 2 — Область опікових порогів для випадку контакту шкіри з гарячою гладкою поверхнею з металу без покриття

- - - 150 мкм

100 мкм

50 мкм

/(с)

Рисунок За — Перевищення значень в області опікових порогів з рисунку 2 для металів,
покритих лаком із товщиною шару 50 мкм, 100 мкм і 150 мкм

Рільсан 400 мкм

— Порошок 90 мкм

— — Порцелянова емаль 160 мкм

Порошок 60 мкм

Рисунок ЗЬ — Перевищення значень в області опікових порогів з рисунку 2 для металів, покритих рільсаном² (товщина шару 400 мкм), порошком (60 мкм і 90 мкм) і порцеляновою емаллю (160 мкм)

Рисунок 4 — Область опікових порогів для випадку контакту шкіри з гарячою гладкою поверхнею з кераміки, скло- і каменеподібних матеріалів

Область опікових порогів для пластмас (поліамід, акрил-скло, політетрафторетилен, дуро- пласт) наведена на рисунку 5.

Примітка. Пластмаси мають залежно від їхнього хімічного складу, дуже різні значення теплопровідності. Об­ласть опікових порогів, що відповідає більшості пластмас, наведена на рисунку 5. Однак для тих пластмас, які мають характеристики теплопровідності, що значно відрізняються від характеристик теплопровідності матеріалів, зазначе­них у 4.2.2.5, опікові пороги, наведені на рисунку 5, використовувати не можна. Для цих матеріалів значення опікових порогів необхідно розраховувати, оцінювати або вимірювати, як це зазначено в додатку А.

1 23456789 10

Г(с) Рисунок 5 — Область опікових порогів на випадок контакту шкіри з гарячою гладкою

поверхнею з пластмаси

Область опікових порогів для дерева зображена на рисунку 6.

Для м’якого, сухого дерева значення знаходяться на верхній межі області. Для твердого, вологого дерева — навпаки, на нижній межі області.

4.2.3 Опікові пороги за тривалості контакту від 1 хвилини та більше

У таблиці 1 наведено значення опікових порогів для випадків стикання з поверхнею за три­валості контакту від 1 хвилини та більше.

Таблиця 1

Примітка. Значення 51 °С для тривалості контакту 1 хв також застосовують для інших, не зазначених у таблиці

матеріалів з високою теплопровідністю.

■„(°С) ¹⁴⁵

140 —

Відсутність опіку

1 234 56789 10

t(c)

Рисунок 6 — Область опікових порогів на випадок контакту шкіри з гарячою гладкою поверхнею з дерева

Значення 43 °С для всіх матеріалів за тривалості контакту 8 год та більше справедливе лише в тих випадках, коли з гарячою поверхнею стикається невелика ділянка тіла (менше ніж 10 % шкіряного покриву тіла) чи голови (менше ніж 10 % шкіряного покриву голови). Якщо ж поверх­ня контакту не локальна чи гаряча поверхня стикається з життєво важливими частинами обличчя (наприклад, з дихальними шляхами), то серйозні ушкодження можуть виникати в тих випадках, коли температура поверхні не перевищує 43 °С.

5. ЗАСТОСУВАННЯ

   1. Загальні вимоги

Для оцінювання ризику дістати опік під час контакту шкіри з гарячою поверхнею машини вимірюється температура машини відповідно до 5.2. Потім за цим стандартом визначають зна­чення опікового порога. При цьому необхідно враховувати властивості матеріалу поверхні та пе­редбачувану тривалість контакту. У 5.3 наведено процедуру вибору відповідного значення опі­кового порога. Порівняння виміряної температури поверхні з опіковим порогом, як це зазначено в 5.4, дає відповідь на питання про те, чи є ризик дістати опік.

Для нормування в стандартах типу С граничних значень температури поверхні для захисту від опіків ці значення можуть вибиратися відповідно до 5.3.

Температуру поверхні вимірюють у тому місці чи в тих місцях машини, де може статися кон­такт зі шкірою.

Вимірювання слід проводити за нормального режиму роботи машини. При цьому повинна бути визначена максимальна температура поверхні, якої вона досягає наприкінці періоду нор­мального режиму роботи.

Примітка. Під час вимірювання температури поверхні необхідно стежити за тим, аби був забезпечений хороший контакт датчика з поверхнею. Для цього необхідне відповідне притискання і використання теплопровідної пасти. Контактна поверхня датчика повинна прилягати до контрольованої поверхні по площині і не мати перекосів. Для зчитування вимі­ряного значення необхідно зачекати, доки не відбудеться повне вирівнювання температури поверхні і датчика, а темпе­ратура не перестане змінюватися. Для більш швидкого вирівнювання температури корисним може виявитися підігріван­ня датчика вимірювального пристрою перед вимірюванням у будь-якій точці гарячої поверхні.

Для вимірювання температури поверхні слід використовувати електричний термометр із кон­тактним датчиком із металу невеликої теплоємності. Похибка вимірювального приладу повинна бути не більшою ніж ± 1 °С в області температур до 50 °С і не більшою ніж ± 2 °С — в області температур понад 50 °С .

Примітка. Дані, наведені в цьому стандарті, отримані за допомогою вищезгаданого вимірювального приладу; значення температури поверхні, вимірювані іншим приладом, не можуть порівнюватися з цими даними.

Для вибору використовуваного значення опікового порога слід діяти відповідно до 5.3.2 та 5.3.3.

Необхідно розрізняти, чи стався контакт випадково, чи він відбувається навмисне, — наприк­лад, для того, щоб доторкнутися до органу керування.

У разі випадкового дотику слід використовувати мінімальну тривалість контакту — 1с. Якщо ж передбачається сповільнена реакція (наприклад, коли робота проводиться за умов, що обмежують свободу пересування, коли працівник похилого віку чи інвалід), то необхідно вибирати більшу три­валість контакту, — для таких випадків пропонується 4 с (див. додаток В).

Для випадків свідомого дотику до гарячої поверхні максимальна тривалість контакту повинна або вимірюватися, або оцінюватися. Потім цей час береться за основу як фактична тривалість контакту. При цьому перевага віддається вимірюванню максимальної тривалості дотику. Якщо ж максимальна тривалість дотику не може бути виміряна, то слід обрати відповідну тривалість контакту за таблицею В.1. Тривалість контакту для свідомого дотику до гарячої поверхні не може вибиратися меншою ніж 4 с.

За допомогою встановленої тривалості контакту за рисунками 2-6 обирають значення опіко­вого порога для тривалості контакту від 1 до 10 с і за таблицею 1 — значення опікового порога для тривалості контакту від 1 хв й більше.

Для тривалості контакту від 10 с до 1 хв значення опікового порога можна визначати методом інтерполяції значень опікового порога для конкретного матеріалу, наведених на рисунках 2-6 для 10 с (див. 4.2.2), і значень, наведених у таблиці 1, для 1 хв (див. 4.2.3).

Для тривалостей контакту більших ніж 1 хв, що знаходяться між періодами часу, наведеними в таблиці 1, значення опікового порога можна також визначати методом інтерполяції значень опі­кових порогів, установлених для найближчого коротшого та наступного тривалішого контакту.

Для встановлення граничних значень температури рекомендується діяти таким чином. Усередині області опікових порогів для групи матеріалів на рисунках 2-6 рекомендується виби­рати значення поблизу нижньої межі області, якщо ймовірність контакту з гарячою поверхнею велика, і значення поблизу верхньої границі області, якщо ймовірність мала.

Матеріали, не наведені на рисунках 2-6 і в таблиці 1, у деяких випадках можуть оцінюва­тися за їхньою теплопровідністю. Теплова інерція (див. додатки А та Е) відповідного матеріалу повинна порівнюватися із значеннями теплової інерції таких груп матеріалів: метали, керамічні і склоподібні матеріали, пластмаси чи дерево. Тоді за основу для відповідного матеріалу може бути взятий опіковий поріг групи речовин, що мають таку ж теплову інерцію. Передумовою для цього є те, що порядок величини теплової інерції для розглядуваного матеріалу може з достат­ньою точністю вимірюватися чи оцінюватися порівняно з тепловими інерціями зазначених у цьому стандарті груп матеріалів. Якщо ж навіть порядок величини теплової інерції розглядуваного мате­ріалу невідомий, то значення опікового порога за цим стандартом одержати не можна. Це, зокре­ма, може стосуватися деяких пластмас (наприклад, стиропор ^}), теплопровідність яких може знач­но відрізнятися від теплопровідності пластмас, зазначених у 4.2.

Якщо значення температури поверхні, виміряне відповідно до 5.2, знаходиться вище опіко­вого порога, обраного відповідно до 5.3, то під час стикання шкіри з гарячою поверхнею слід чекати її ушкодження. Якщо ж виміряна температура поверхні знаходиться нижче опікового по­рога, то ушкодження шкіри відбуватися не повинно.

Якщо виміряна температура поверхні знаходиться всередині області, зображеної на рисун­ках 2-6, то ушкодження шкіри може бути, а може і не бути. Це відповідає неточності, з якою визначалося значення опікового порога.