1. Готування розчину ОС-20 із масовою часткою близько 3 %

Наважку 3,00 г ОС-20, зважену з точністю до 0,01 г, розчиняють у 100 см3 дистильованої води під час нагрівання, розчин охолоджують.

  1. Натрій сірчистокислий, сухий препарат

Натрій сірчистокислий використовують як маскувальний реагент у вигляді сухої речовини.

      1. Готування індикатору кислотного хром темно-синього з масовою часткою 0,5% Наважку індикатору 0,50 г, зважену з точністю до 0,01 г, розчиняють у 20 см3 аміачного буфер­ного розчину та доводять етанолом до об’єму 100 см3.

    1. Установлення градуювальної характеристики

      1. У мірні колби місткістю 25 см3 відміряють мірним циліндром по 20 см3 робочих градую- вальних розчинів іонів нікелю з масовою концентрацією 0, 0,01, 0,025, 0,05, 0,075, 0,10, 0,15, 0,20, 0,25 мг/дм3 (7.2.1.3), додають сухий натрій сірчистокислий на кінці скляної лопатки ЗО—40 мг, пе­ремішують до повного розчинення реактиву, додають 2,0 см3 буферного розчину, 0,3 см3 водного розчину ОС-20 та 0,1 см3 розчину ПАН. Після додавання кожного реагента розчин перемішують, не допускаючи утворення піни, і залишають на 3—4 хв. Потім до розчину додають 0,1 см3 розчи­ну трилону Б. Доводять розчин до ризки водою (7.1), перемішують і через 1—2 хв вимірюють оп­тичну густину розчину за довжини хвилі 540 нм або 570 нм у кюветі з довжиною 50 мм проти «хо­лостого» розчину, що містить усі реагенти, крім нікелю.

      2. Як «холостий» розчин використовують воду (7.1), в яку додано всі реактиви в таких са­мих кількостях і послідовності, як у 7.3.1.

      3. Для кожного градуювального розчину нікелю виконують дослідження кілька разів (п = 5) і розраховують середнє арифметичне значення оптичної густини. За одержаними даними будують градуювальний графік залежності оптичної густини від масової концентрації нікелю (мг/дм3) або одержують рівняння градуювальної залежності згідно з ДСТУ ISO 8466-1.

      4. Градуювальний графік перевіряють для кожної нової партії реактивів і після приготування но­вих розчинів реактивів; у цьому разі градуювальну характеристику перевіряють за кількома точками.

  1. ВИПРОБОВУВАННЯ

    1. Пробу води об’ємом 20 см3 вміщують у мірну колбу місткістю 25 см3. Якщо пробу води було законсервовано під час відбирання, її нейтралізують розчином амміаку до pH 3—4 по універсаль­ному індикаторному папірцю, додають сухий натрій сірчистокислий на кінці скляної лопатки ЗО—40 мг, перемішують до повного його розчинення, додають 2,0 см3 буферного розчину, 0,3 см3 водного розчину ОС-20 та 0,1—0,3 см3 розчину ПАН. Після додавання кожного реагента розчин пе­ремішують і залишають на 3—4 хв. Потім до розчину додають кількість трилону Б, що еквівален­тна твердості води та ще 1—2 краплини (розрахунок кількості трилону Б у 8.3), доводять до рис­ки водою (7.1), перемішують і через 1—2 хв вимірюють оптичну густину розчину за довжини хвилі 540 нм або 570 нм у кюветі довжиною 50 мм.

    2. Як «холостий» розчин використовують воду (7.1), в яку додано всі реактиви в таких самих кількостях та послідовності, як у 8.1.

    3. Об’єм трилону Б, який додають до проби під час визначання нікелю згідно з 8.1, розрахо­вують за формулою:

TVnD

трБ л/трБ • 1 ооо ’

де /Тр Б — об’єм розчину трилону Б, см3;

Т — загальна твердість проби води, мг-екв/дм3;

Упр — об’єм проби води, см3;

Л/тр.Б — концентрація трилону Б, г-екв/дм3 (н).

Наприклад, за твердості води у пробі 10 мг-екв/дм3 і об’ємі проби води 20 см3, розрахований об'єм розчину трилону Б (7.2.3) дорівнює 2 см3; за твердості води у пробі 5 мг-екв/дм3 і об’ємі про­би води 10 см3, розрахований об’єм 0,1 н розчину трилону Б (7.2.3) дорівнює 0,5 см3. До проби води згідно з 8.1 додають розрахований об’єм і ще 1—2 краплі розчину трилону Б.

Якщо загальна твердість проби води невідома, її визначають згідно з ГОСТ 4151.

    1. У тому разі, коли масова концентрація нікелю в пробах води вища за 0,25 мг/дм3, випро­бовування проводять з меншим об’ємом проби чи з пробою, яку розведено водою (7.1).

  1. ОПРАЦЬОВУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

    1. Масову концентрацію нікелю визначають за градуювальним графіком або розраховують за рівнянням градуювальної характеристики згідно з ДСТУ ISO 8466.

    2. За остаточний результат випробування беруть середнє арифметичне значення результатів двох паралельних визначень, між якими розбіжність, яку допускають, не повинна перевищувати 0,005 мг/дм3.

    3. Якщо пробу води перед випробовуванням було розведено, масову концентрацію нікелю обчислюють за формулою:

2

(2)

0 ■ Сго
Г4 _
ГР

С/ —

V

де Сгр — масова концентрація нікелю за градуювальним графіком або обчислена за рівнянням градуювальної залежності;

V — об’єм проби в кубічних сантиметрах, яку взято для випробовування і доведено дисти­льованою водою до 20 см3.

  1. КОНТРОЛЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

У цьому стандарті контролювання результатів проводять згідно з ДСТУ ГОСТ 27384.

  1. Збіжність

Допустиме розходження між двома паралельними визначеннями, отриманими в одній лабо­раторії, в одній серії досліджень, не повинно перевищувати 10 %.

  1. Відтворюваність

Допустима розбіжність між результатами досліджень, виконаних у двох різних лабораторіях, не повинна перевищувати 15 %.

  1. Допустима похибка

Границі допустимої відносної похибки вимірювання масової концентрації нікелю за цією ме­тодикою за довірчої ймовірності Р = 0,95 та п = 3 такі:

Інтервал концентрацій нікелю у воді, мг/дм3

Допустима відносна похибка вимірювання, %

0,01—0,05

± 18

понад 0,05—0,25

± 10



  1. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАННЯ

Протокол має містити таку інформацію:

  • посилання на цей стандарт;

  • повну ідентифікацію проби;

  • результат вимірювання в міліграмах на кубічний дециметр із точністю до 15 %;

  • щодо готування проби (якщо воно є);

  • будь-який відхил від процедури, зазначеної в цьому стандарті, або будь-які інші обстави­ни, які можуть вплинути на результат.

Отримані результати дослідження оформляють у вигляді протоколу за формою, яку наведе­но в додатку А.

  1. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

    1. Протипожежні правила щодо безпеки в лабораторіях мають відповідати ГОСТ 12.1.004.

    2. Контролювання рівня виробничого шуму, вібрації, атмосферного повітря, освітлення про­водять згідно з ДСН 3.3.6.037 [3], ДСН 3.3.6.039 [4], ДСН 3.3.6.042 [5] та СНиП ІІ-4 [6].

    3. Контролювання стану повітря робочої зони — згідно з ГОСТ 12.1.005.

    4. Експлуатація електронно-обчислювального устатковання має відповідати вимогам пра­вил [7].

    5. Лабораторні приміщення, у яких готують реактиви та обробляють проби, мають бути об­ладнані витяжною вентиляцією, водопроводом, каналізацією, електрикою, засобами зв’язку, опа­ленням і забезпечувати безпечні умови праці. Мікроклімат у лабораторних приміщеннях має відпо­відати вимогам ДСН 3.3.6.042 [5]. Роботи з органічними розчинниками потрібно проводити у ви­тяжній шафі.

    6. У хімічній лабораторії необхідно додержуватись правил техніки безпеки під час роботи зі скляним посудом, електроприладами, хімічними реактивами, розчинниками.

  2. ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

    1. Контролювання шкідливих викидів в атмосферу — згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [8].

    2. Охорона ґрунту від забруднення побутовими та промисловими відходами — згідно з СанПиН 42-128-4690 [9].

    3. Охорона поверхневих вод від забруднення — згідно з СанПиН 4630 [10].

  3. ВИМОГИ ДО ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ПЕРСОНАЛУ

    1. Визначати мікрокількості нікелю у воді дозволено кваліфікованому фахівцю-хіміку не молодше 18 років, який пройшов медогляд згідно з вимогами ДНАОП 0.03-4.02 [11], пройшов на­вчання з питань охорони праці згідно з вимогами ДНАОП 0.00-4 15 [12], володіє технікою пробо- готування для хімічних аналізів, технікою фотометричного аналізу, оброблення даних за допомо­гою електронно-обчислювального устатковання, теорією і практикою в галузі аналітичної хімії, тех­нікою безпеки в хімічній лабораторії та технікою надання першої долікарської допомоги.

    2. Оцінювання кваліфікації фахівців, перевіряння рівня їх компетенції і підготовки, виконан­ня вимог щодо безпеки підтверджує атестація фахівців у встановленому порядку відповідно до чинного законодавства.

ДОДАТОК А
(обов’язковий)

ПРОТОКОЛ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАННЯ

(назва випробувальної лабораторії)

Відомості про атестацію у Державній метрологічній системі

(номер свідоцтва про атестацію, дата видачі)

ПРОТОКОЛ №від

Назва об’єкта випробування

Замовник

Дата виконання

Виконувач

Керівник лабораторії

М. П.


(підпис)


(підпис)


(ПІБ, посада)


(ПІБ, посада)



Назва показника

Одиниця вимірювання

НД на метод випробовування

Значення показника

Примітки

за нормативним документом

фактичне



















ДОДАТОК Б
(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. Державні санітарні правила і норми. Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання. Затв. наказом МОЗ України від 23.12.96 № 383.

  2. Директива ЄС 98/83/ЄС щодо якості води, призначеної для споживання людиною.

З ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку. Затв. Міністерством охорони здоров’я України 01.12.99 № 37.

  1. ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої, загальної локальної вібрації. Затв. постано­вою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 39.

  2. ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. Затв. постановою Головно­го державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 42.

  3. СНиП Н-4-79 Строительные нормы и правила естественного и искусственного освещения. Нормы проектирования (Будівельні норми і правила природного і штучного освітлення. Норми проектування). Затв. постановою ДержКомбуду СРСР від 27.06.79 № 100.

  4. Правила охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин. Затв. наказом Держнаг- лядохоронпраці від 10.02.99 № 21.

  5. ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруд­нення хімічними і біологічними речовинами). Затв. Міністерством охорони здоров’я України 08.07.97 № 201.

  6. СанПиН 42-128-4690-88 Санитарные правила содержания территорий населенных мест (Санітарні пра­вила утримування територій населених місць). Затв. Міністерством охорони здоров'я СРСР 05.08.88 № 4690.

  7. СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (Санітарні правила та норми охорони поверхневих вод від забруднення). Затв. Міністерством охорони здоров’я СРСР 07.07.88 № 4630.

  8. ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про медичний огляд працівників певних категорій. Затв. наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.94 № 45.

  9. ДНАОП 0.00-4.15-98 Типове положення про навчання з питань охорони праці. Затв. наказом Держ- наглядохоронпраці від 09.01.98 № 4.

Патент 75500 Україна, МПК 7 G01 N21/00. Фотометричний спосіб визначення нікелю у воді / Терлець- ка Г. В , Богословська Т. О., Ієвлєва О. С. та Кущевська Н. Ф. — надрук. 17.04.2006, Бюл. № 4.

Goncharuk V. V., Terletskaya А. V., Bogoslovskaya Т. A., lievlieva О. S. / Rapid photometric methods for water analysis in field. Extraction-free procedures for the determination of traces of regulated metals with 1-(2-pyridylazo)- naphtol-2 // Proceedings of the International conference on analytical chemistry and chemical analysis (AC& CA- 05) (Kiev, September 2005). — Kiev, 2005. — P. 199—200. (Гончарук В. В., Терлецька Г. В., Богословська Т. О., Ієвлєва О. С. / Експресні фотометричні методи аналізу води в польових умовах. Безекстракційні методи визна­чення мікрокількостей металів, що нормуються у воді, з використанням 1-(2-піридилазо)-нафтолу-2 // Мате­ріали Міжнародної конференції з аналітичної хімії та аналітики. — Київ, 2005. — с. 199—200).

Код УКНД 13.060.50

Ключові слова: аналіз; визначення нікелю; природні, питні та очищені зворотні води; фото­метричний метод.