Примітка. У разі неохідності значення гальмівного шляху (SJ обчислюється згідно з Б.1.

  1. Для ДТЗ випуску до 1988 року допускається відхилення від нормативів на 10 % (збільшення нормативу гальмівного шляху та тривалості спрацьовування і зменшення норма­тиву усталеного сповільнення).

  2. Умови проведення дорожніх випробувань

    1. Дорога для випробувань повинна мати цементо- чи асфальтобетонне покриття. Поверхня дороги повинна бути сухою, чистою та рівною. Поздовжній і поперечний ухили — не більше ніж 1,5 %. Ширина — не менше ніж 7,5 м.

    2. Антиблокувальна система гальм (за її наявності) повинна бути у працездатному стані.

    3. Шини ДТЗ повинні бути чистими та сухими. Тиск повітря в них повинен відповіда­ти вимогам ІЕ.

    4. ДТЗ повинен випробовуватися у спорядженому стані з водієм та засобами ви­мірювань (у разі необхідності — з оператором-випробувачем).

    5. Випробування повинні здійснюватися з від’єднаним від трансмісії двигуном, а також з відключеними приводами додаткових ведучих мостів та розблокованими трансмісійни­ми диференціалами, якщо це передбачено конструкцією ДТЗ.

    6. Випробування повинні проводитися для ДТЗ з «холодними» гальмівними меха­нізмами (РГС ДТЗ не використовувалась протягом 30—40 хв).

    7. У процесі гальмування РГС не допускається коригування водієм траєкторії руху ДТЗ, якщо цього не потрібно для убезпечення руху. У випадку коригування траєкторії резуль­тат випробувань не зараховується.

    8. Початкова швидкість гальмування повинна бути в межах від 35 км/год до 45 км/год. ДТЗ, які за технічними характеристиками не можуть рухатися з цими швидкостями, повинні починати гальмування з максимальної швидкості. При цьому норматив гальмівного шляху по­винен бути обчислений за формулою таблиці 7 відповідно до категорії ДТЗ.

    9. Зусилля на органі керування РГС під час гальмування не повинне перевищувати значення 490 Н для ДТЗ категорій Му і /Ц та 686 Н для ДТЗ інших категорій.

Примітка 1. Для ДТЗ з приводом РГС, джерелом енергії якого не є мускульне зусилля водія, допускається зусилля на органі керування не контролювати.

Примітка 2. Для ДТЗ, не обладнаних пристроями регулювання гальмівних сил, нормативне зусилля на органі керування РГС (або відповідний рівень енергії) повинне бути зменшене у співвідношенні Mq /М* Цю умову допус­кається виконувати за допомогою упора, який обмежує хід органа керування РГС. Якщо при цьому ефективність гальмування гірша, ніж наведена у 8.7.1.2, то випробування потрібно повторити для ДТЗ з повною масою без зменшення нормативного зусилля.

      1. Гальмування повинне здійснюватися у режимі екстренного повного гальмуван­ня за умови одноразового впливу на орган керування.

      2. Під час гальмування не допускається вихід ДТЗ за межі коридора руху шириною 3,5 м.

      3. Гальмівний шлях чи усталене сповільнення і тривалість спрацьовування повинні визначатися як середнє арифметичне, округлене до десятих часток, за результатами двох гальмувань у протилежних напрямках. Якщо різниця між будь-яким із цих значень та середнім більше ніж 5 %, випробування необхідно повторити.

    1. Вимоги безпеки під час проведення дорожніх випробувань

      1. Перед проведенням контрольного гальмування необхідно провести попередні гальмування з початкових швидкостей 20 км/год, ЗО км/год з додержанням усіх умов 8.7.1.5.

      2. Ділянка дороги, на якій проводяться випробування, повинна бути перекритою для руху у встановленому порядку.

  1. Метод стендових випробувань

    1. Критеріями ефективності гальмування РГС є значення загальної питомої гальмів­ної сили і тривалості спрацьовування гальмівної системи на стенді, а для ДТЗ категорії О з інерційною РГС — тільки величина загальної питомої гальмівної сили. Для автопоїздів додатко­вими критеріями є значення коефіцієнта сумісності і асинхронності тривалостей спрацьову­вання РГС його ланок.

    2. Загальна питома гальмівна сила (Ут) обчислюється за формулою (1) і повинна бути не менше: для ДТЗ категорії Му — 0,59, для ДТЗ інших категорій та автопоїздів (враховуючи автопоїзди на базі ДТЗ категорії Му) — 0,51. При цьому максимальне значення коефіцієнта нерівномірності гальмівних сил коліс будь-якої осі (/Q, визначене за формулою (2), не повин­не перевершувати 20 % у діапазоні гальмівних сил від ЗО % до 100 % максимального значення.

п

(і)

п ма*д ’

pje: — сума максимальних гальмівних сил усіх коліс ДТЗ, Н;

/«1

д — прискорення вільного падіння, м/с2;

п — кількість коліс ДТЗ.

Кн-^п~-^х100%, (2)

'тлптах

де: Р, Рт гальмівні сили, відповідно, лівого та правого коліс однієї осі, Н;

Слотах— значення гальмівної сили, найбільше з Р1п чи Рт, Н.

Примітка. Не допускається використовувати значення гальмівних сил, одержаних, коли колеса ДТЗ заблоко­вано.

  1. Для ДТЗ категорії О з інерційною РГС загальна питома гальмівна сила повинна бути не менше 0,45 при значенні штовхального зусилля в зчіпному пристрої не більше: для причепів з центральною чи спареними осями — 0,1 х Мах д, для двохосьових причепів — 0,067 х Ма х д.

  2. Тривалість спрацьовування гальмівної системи на стенді повинна бути не більше: 0,5 с — для ДТЗ та автопоїздів з гідравлічним приводом; 0,8 с — для ДТЗ з іншими типами привода.

  3. Для ДТЗ випуску до 1988 року допускається відхилення від нормативів на 10 % (зменшення нормативу загальної питомої гальмівної сили І збільшення нормативу тривалості спрацьовування).

  4. Значення коефіцієнтів сумісності ланок автопоїзда (Л^), обчислених за формулою (3), повинні бути не менше ніж 0,9.

Кс=^, О)

С ГСп

де: утНі YTn — загальна питома гальмівна сила, відповідно, наступних та попередніх ланок автопоїзда, починаючи з тягача.

Примітка 1. Число коефіцієнтів сумісності повинне бути на одиницю менше за число ланок автопоїзда.

Примітка 2. Для автопоїзда у складі сідельного тягача та напівпричепа навантаження на зчепному пристрої повинно враховуватись у масі тягача.

  1. Асинхронність тривалостей спрацьовування РГС ланок автопоїзда (Д т), обчисле­на за формулою (4), не повинна перевищувати 0,3 с:

A t — І^слн - тслп| >

(4)

де: тспп— тривалість спрацьовування РГС, відповідно, наступної та попередньої ланок

автопоїзда, безпосередньо сполучених між собою, с.

    1. Умови проведення стендових випробувань

      1. ДТЗ повинен випробовуватися у стані повної маси. Допускається проводити вип­робування ДТЗ з пневматичним приводом РГС у спорядженому стані. У цьому випадку повинні бути перераховані максимальні гальмівні сили коліс (для визначення загальної питомої галь­мівної сили) та тривалість спрацьовування гальмівної системи на стенді за методикою, що наведена у додатку Б.

      2. Під час визначення тривалості спрацьовування гальмівної системи на стенді три­валість приведення у дію органу керування РГС не повинна перевищувати 0,2 с.

      3. Зусилля на органі керування РГС не повинне перевищувати 490 Н для ДТЗ кате­горії Л4| та 686 Н для ДТЗ інших категорій.

      4. Випробування повинні проводитися для ДТЗ з «холодними» гальмівними меха­нізмами.

      5. Шини ДТЗ повинні бути чистими та сухими, без сторонніх предметів у протек­торі. Тиск повітря в них повинен відповідати вимогам ІЕ.

      6. ДТЗ, ефективність РГС якого залежить від роботи двигуна, повинні випробовува­тись під час його роботи у режимі мінімальної частоти обертання холостого ходу.

      7. Загальна питома гальмівна сила і тривалість спрацьовування гальмівної системи на стенді повинні визначатися як середнє арифметичне значення за результатами трьох вип­робувань, округлене до десятих часток. Якщо різниця між будь-яким із цих значень та се­реднім більше ніж 5 %, випробування необхідно повторити.

    2. Під час проведення стендових випробувань повинні виконуватись вимоги безпеки відповідного розділу експлуатаційної документації на гальмівний стенд.

  1. Контроль ефективності гальмування СГС повинен проводитися методом дорожніх чи стендових випробувань.

    1. Метод дорожніх випробувань

      1. Критерієм ефективності гальмування СГС є можливість утримування ДТЗ у нерухо­мому стані протягом не менше ніж 5 хв на ділянці дороги з нормативним поздовжнім ухилом за 8.8.1.2.

      2. Поздовжній ухил повинен бути не менше: для ДТЗ повної маси категорій Мта N—16 %; для ДТЗ у спорядженому стані категорії М— 23 % та категорії N— 31 %.

      3. Для ДТЗ категорії О у разі від’єднання від тягача поздовжній ухил повинен відпо­відати значенням, що встановлені в 8.8.1.2 для відповідної категорії одиночного ДТЗ, до якої відноситься тягач.

      4. Умови проведення дорожніх випробувань

        1. Випробування повинні проводитися для двох положень ДТЗ на ухилі: передніми колесами вниз та вгору.

        2. Дорога для випробувань повинна мати цементно- чи асфальтобетонне покриття. Поверхня дороги повинна бути рівною, сухою і чистою.

        3. Зусилля на органі керування не повинне перевищувати 392 Н для ДТЗ категорії Му та 588 Н для ДТЗ Інших категорій.

        4. Умови проведення випробувань повинні відповідати вимогам 8.7.1.5.3, 8.7.1.5.5, 8.7.1.5.6.

      5. Вимоги безпеки під час проведення дорожніх випробувань

        1. Ділянка дороги, на якій проводяться випробування, повинна бути перекрита для руху у встановленому порядку.

        2. ДТЗ повинен страхуватися противідкатними упорами, які повинні бути встанов­лені на дорозі нижче по ухилу на відстані не менше ніж 0,1 м і не більше ніж 0,3 м від коліс найбільш навантаженої осі ДТЗ.

    2. Метод стендових випробувань

      1. Критерієм ефективності гальмування СГС є значення загальної питомої гальмівної сили.

      2. Значення загальної питомої гальмівної сили повинне бути не менше ніж 0,16.

      3. Умови проведення випробувань повинні відповідати вимогам 8.7.2.8.4, 8.7.2.8.5, 8.7.2.8.7, 8.7.2.Э.

  2. Контроль ефективності гальмування ДГС повинен проводитися методом дорожніх вип­робувань.

    1. Критерієм ефективності гальмування ДГС є значення усталеного сповільнення ДТЗ.

    2. Під час гальмування в діапазоні швидкостей від 35 км/год до 25 км/год, який допус­кається контролювати за допомогою спідометра ДТЗ, ДГС повинна забезпечувати усталене сповільнення не менше: 0,5 м/с2 — для ДТЗ повної маси; 0,8 м/с2 — для ДТЗ в спорядженому стані.

    3. Умови проведення випробувань повинні відповідати вимогам 8.7.1.5.1, 8.7.1.5.3.

  3. Контроль герметичності пневматичного та пневмогідравлічного привода

    1. Критерієм оцінки герметичності пневматичного чи пневмогідравлічного гальмівно­го привода є значення зниження тиску повітря у ресиверах за встановлений проміжок часу.

    2. Зниження .тиску стисненого повітря у ресиверах повинне бути не більше ніж 0,05 МПа (0,5 кгс/см2) протягом: ЗО хв — у разі вільного положення органу керування; 15 хв — у разі повного приведення в дію органу керування РГС.

    3. Умови проведення контролю

      1. Компресор не повинен працювати.

      2. До початку випробувань тиск повітря у ресиверах повинен дорівнювати значенню нижньої границі регулювання тиску згідно з ІЕ.

  4. Вимоги до обладнання для контролю гальмівних систем

8.11.1 Границя допустимої основної похибки не повинна перевищувати під час вимірю­вання:

— гальмівного шляху

± 5,0 %;

— початкової швидкості гальмування

± 1,5 км/год;

— гальмівної сили

± 3,0 %;

— зусилля на органі керування

± 4,0 %;

— параметрів часу

± 0,01 с;

— тиску стисненого повітря

± 3,0 %;

— усталеного сповільнення

± 4,0 %.

Примітка. Для початкової швидкості гальмування та параметрів часу вказано значення абсолютної похибки, а для решти параметрів — зведеної похибки.



8.11.2 Загальна маса обладнання та засобів вимірювальної техніки, які застосовуються для дорожніх випробувань ДТЗ категорій Мл та /Ц, не повинна перевищувати 25 кг.

  1. СКЛООЧИСНИКИ ТА СКЛООМИВАЧІ ВІТРОВОГО СКЛА

    1. ДТЗ повинен бути обладнаний передбаченими конструкцією склоочисниками та скло- омивачами вітрового скла.

    2. Частота переміщення щіток по мокрому склу в режимі максимальної швидкості склоо­чисників повинна бути не менше ніж 35 подвійних ходів за хвилину.

    3. Кут розмаху щіток по мокрому склу на максимальній швидкості склоочисників повинен бути не менше за передбачений конструкцією ДТЗ.

    4. Щітки склоочисників повинні відчищати робочу зону не більше ніж за 10 подвійних ходів для автобусів, і не більше, ніж за п’ять подвійних ходів для інших ДТЗ так, щоб загальна ширина невитертих смуг по межах зони очищення не перевищувала 10 % довжини щітки. При цьому склоомивачі повинні забезпечувати подання рідини у зону очищення скла у кількості, достатній для його змочування.

У разі вимкнення склоочисників щітки повинні зупинятися в одному з крайніх положень.

    1. Випробування склоочисників проводяться за мінімальних обертів двигуна ДТЗ в ре­жимі холостого ходу. Під час випробування склоочисників з електричним приводом повинні бути увімкнені фари дальнього світла.

  1. ДВИГУН ТА ЙОГО СИСТЕМИ

    1. Гранично допустимий вміст токсичних речовин у газах, що відпрацювали, ДТЗ з бен­зиновими двигунами — згідно з ГОСТ 17.2.2.03.

    2. Гранично допустимий рівень димності газів, що відпрацювали, ДТЗ з дизелями — згідно з ГОСТ 21393.

    3. Рівень зовнішнього шуму, визначений згідно з ГОСТ 27436 на нерухомому ДТЗ, не повинен перевищувати нормативне значення для ДТЗ, що рухається, більш ніж на 10 дБА, чи значення, вказане підприємством-виробником ДТЗ.

    4. Система живлення бензинових двигунів та дизелів не повинна мати підтікання палива.