Страница 2: ДСТУ EN 166-2001. Засоби індивідуального захисту очей. Технічні умови (62266)

6. КОНСТРУКЦІЯ ТА ВИРОБНИЦТВО

   1. Загальна конструкція

Засоби для захисту очей не повинні мати виступних частин, гострих кутів чи інших дефектів, що здатні викликати дискомфорт чи ушкодження під час користування.

Ніяка частина засобу для захисту очей не повинна бути у контакті з користувачем цього засо­бу, не повинна складатися з матеріалів, що відомі, як подразники шкіри.

Стрічки кріплення до голови, що їх використовують як головні засоби кріплення, повинні бути не менш ніж 10 мм шириною.

6. ВИМОГИ

Усі засоби для захисту очей повинні відповідати основним вимогам відповідно до 7.1. Більш того, відповідно до їх передбачуваного використання, засоби для захисту очей повинні, якщо потрібно, відповідати одному чи більш додатковим вимогам, відповідно до 7.2. Альтернативні вимоги, що стосуються додаткових властивостей засобу для захисту очей, відповідно до 7.3.

Отвори для окулярів, що їх монтують, повинні бути такими, щоб прямокутник з мінімальними розмірами 32 мм (довжина) х 25 мм (висота), міг бути цілком описаний для кожного ока (відстань між зіницями = 64 мм)

Силу заломлення світлофільтрів треба вимірювати стандартними методами, деталізованими в розділі З EN 167. Цей пункт стосується також методів вибирання для використання в специфіч­них ситуаціях. Деталі цього методу приведені в доповненні A EN 167.

Характеристики сили заломлення невмонтованих світлофільтрів, що покривають одне око, треба вимірювати методом відповідно до 3.1 EN 167.

Вимірювання сферичної, астигматичної і призматичної сили заломлення треба проводити в ділянці візуального центра світлофільтра, що відповідає відстані між зіницями — 64 мм. Якщо візуальний центр світлофільтра невідомий, треба використовувати геометричний центр.

Припустимі границі для світлофільтрів без коригувального ефекту представлені в таблиці 2.

Припустимі відхилення для вертекса сили світлофільтрів з ефектом, що коригує, зазначені в ISO/DIS 8980-1 і ISO/DIS 8980-2. Світлофільтри, що відповідають вимогам ISO/DIS 8980-1 і ISO/DIS 8980-2 треба відносити до першого класу. Для світлофільтрів другого класу відхилення у переломленні вертекса можуть бути на 0,06 м^-1 вище, ніж для першого класу.

Таблиця 2

Характеристики сили заломлення невмонтованих світлофільтрів, що покривають обидва ока, і світлофільтрів, вмонтованих в окуляри, захисні окуляри чи захисні щитки для обличчя треба ви­значати методом відповідно до 3.2 EN 167.

В ділянці візуального центра світлофільтра відповідно до номінальної відстані між зіницями 64 мм.

Припустимі границі для світлофільтрів без коригувального ефекту, наведено в таблиці 3.

Припустиме переломлення для вертекса (вершини) сили світлофільтрів з корективним (кори­гувальним) ефектом таке, відповідно до 7.1.2.1.1. Відхилення, що відповідають третьому класу, не дозволені.

Примітка. Розходження в призматичній силі заломлення засобу для захисту очей залежать не тільки від призма­тичної сили кожного світлофільтра, але так само від положення оптичної осі світлофільтра у відношенні осі зору й отже, від форми оправи. Тому необхідно використовувати світлофільтри для яких різниця в призматичній силі залишається в припустимих границях для даної оправи.

Таблиця З

Сила заломлення покривальних пластин повинна бути відповідно з границями для оптики 1-го класу, наведених у таблицях 2 і 3.

Якщо мають намір використовувати окуляри для захисту очей тільки для захисту від механіч­них чи хімічних небезпек, їхня передача світла повинна бути більше ніж 74,4 % під час вимірюван­ня відповідно до розділу 6 EN 167 (базується на СІЕ джерело А (2856К)). Вимірювання треба про­водити в ділянці оптичного центра, що відповідає номінальній відстані між зіницями 64 мм. Якщо зоровий центр невідомий, треба використовувати геометричний центр.

Передавальна здатність світлофільтрів з фільтрівною дією повинна відповідати вимогам, при­веденим у спеціальних стандартах, що відносяться до різних типів світлофільтрів (див. 7.2.1)

Вимірювання треба проводити в ділянці зорового центра світлофільтра відповідного номінальній відстані між зіницями 64 мм. Якщо зоровий центр невідомий, треба використовувати геометричний центр.

Коли вимірювання проводять відповідно до розділу 7 EN 167, відносні варіації р! (і Р₂) світло­вої передачі навколо зорових центрів (вмонтовані світлофільтри) не повинні перевищувати значень таблиці 4. Якщо зоровий центр невідомий, треба використовувати геометричний центр.

Коли виходимо з більшого з двох значень, відносне відхилення Р₃ світлової передачі між дво­ма зоровими центрами вмонтованих світлофільтрів і світлофільтрів, що покривають обидва ока, не повинне перевищувати значень таблиці 4 чи 20 %, яким би воно не було.

Якщо світлофільтр має зони чи смуги різної передачі світла, виробник повинен указувати, яка світлова передача повинна бути в кожній зоні чи смузі. Через варіації у вимогах до світлової пере­дачі, кожну зону чи смугу треба оцінювати як окремий світлофільтр.

Таблиця 4

Вимоги в 7.1.2.2.3.1 треба застосовувати також до приписаних світлофільтрів, з умовою, що варіації в передачі світла, що зв’язані з варіаціями товщини, обумовленими конструкцією світло­фільтра не приймають в розрахунок, забезпечуючи передачу світла, що у жодній точці не відхиляється на фактор 2,68 (один номер затемнення) від її значення в центрі.

Передача ІЧ і УФ променів повинна відповідати спеціальним вимогам номерів затемнення на кожній точці світлофільтра.

Дифузію світла треба вимірювати відповідно до одного із стандартних методів відповідно до розділу 4 EN 167. Вимірювання треба проводити в ділянці візуального центра світлофільтра, що відповідає відстані між зіницями 64 мм. Якщо візуальний центр невідомий, треба використовувати геометричний центр.

Максимальні значення фактора редукції світіння (luminance) повинне бути:

1,00—для фільтрів зварювальника; м лк

Кд . . _ _ -

0,75—для світлофільтрів, використовуваних у засобах захисту очей м лк

від частинок, що мають велику швидкість (див. 7.2.2);

Примітка. Для п’ятилітнього періоду з моменту опублікування цього стандарту максимальне значення юо-^-

М²ЛК

Кд дозволене 0,50—j— для всіх інших світлофільтрів, м лк

За винятком периферичної смуги шириною 5 мм світлофільтри не повинні мати істотних де­фектів, що порушують зір, таких як пухирці повітря, подряпини, домішки, тьмяні плями, ямки, зна­ки цвілі чи чищення, крупинки, віспини, лусочки і нерівність поверхні.

Оцінка повинна вироблятися згідно з методом, поданому в розділі 5 EN 167.

Ця вимога поширюється тільки на покривальні пластинки і світлофільтри з фільтрівним ефек­том і немає необхідності їх оцінювати, якщо вони відповідають вимогам підвищеної міцності чи опір­ності до частинок з високою швидкістю. У цих випадках вони повинні відповідати вимогам 7.1.4.2 або 7.2.2.

Вимога мінімальної міцності виконується, якщо світлофільтр витримує удар сталевої кульки діаметром 22 мм, у цьому разі сила удару дорівнює (100 ± 2) Н під час випробовування відповідно до розділу 4 EN 168.

У цьому разі такого випробовування не повинні виявлятися такі дефекти:

1. поломка світлофільтра: світлофільтр вважають поламаним, якщо тріщини проходять через усю його товщину і він розпадається на дві чи більше частини, чи більше ніж 5 мг матеріалу світло­фільтра відокремляться від поверхні після зіткнення з падаючою кулькою, чи якщо кулька пробиває світлофільтр;

2. деформування світлофільтра: світлофільтр вважають здеформованим, якщо на білому па­пері з’являється мітка за рахунок сторони світлофільтра, протилежної удару.

Світлофільтри повинні витримувати удар сталевої кульки діаметром 22 мм із мінімальною масою 43 г. Швидкість кульки повинна бути приблизно 5,1 м/с, якщо випробовування проводять відповідно до 3.1 EN 168.

Під час такого випробовування не повинні виявлятися такі дефекти:

1. поломка світлофільтра: світлофільтр вважають поламаним, якщо тріщини проходять через усю його товщину і він розпадається на дві чи більше частини чи більше ніж 5 мг матеріалу світло­фільтра відокремлюється від поверхні після зіткнення з падаючою кулькою, чи якщо кулька проби­ває світлофільтр;

2. деформування світлофільтра: світлофільтр вважають здеформованим, якщо на білому па­пері з’являється мітка за рахунок сторони світлофільтра, протилежної удару.

Засіб для захисту очей в зборі повинен витримувати удар сталевої кульки, що падає з визна­ченою швидкістю як у світлофільтр, так і в бічний захист. Діаметри сталевої кульки і відповідну швидкість приведено в таблиці 5.

Випробовування треба проводити відповідно до методу згідно з 3.2 EN 168.

Під час такого випробовування не повинні виявлятися такі дефекти:

1. поломка світлофільтра: світлофільтр вважають поламаним, якщо тріщини проходять через усю його товщину і він розпадається на два чи більш шматки чи більш ніж 5 г матеріалу світло­фільтра відокремиться від поверхні після зіткнення з падаючою кулькою чи якщо кулька пробиває світлофільтр;

2. деформування світлофільтра: світлофільтр вважають здеформованим, якщо на білому па­пері з’являється мітка за рахунок сторони світлофільтра, протилежної удару;

3. поломка оправи світлофільтра: оправу світлофільтра можна вважати поламаною, якщо вона розпадається на дві чи більше частини, чи якщо оправа не може утримувати світлофільтр у належ­ному положенні чи якщо не поламаний світлофільтр відокремлюється від оправи чи якщо кулька пробиває оправу;

4. поломка бічного захисту: бічний захист можна вважати зламаним, якщо тріщини проходять через усю його товщину і вона розпадається на дві чи більше окремі частини, чи один або більше шматків відокремлюється від поверхні в місці удару, чи кулька пробиває бічний захист, чи якщо бічний захист відокремлюється від оправи, чи компоненти бічного захисту відокремлюються від неї.