Розміри перерізу прихваток приймаються мінімально необхідними для забезпечення розплавлення їх при накладанні швів проектного перерізу. Довжина прихваток у конструкціях, виконаних зі сталей класу до С390 включно, не повинна бути меншою ніж 50 мм, відстань між прихватками - не більшою за 500 мм, а в конструкціях, виконаних зі сталі класу С440, відповідно 100 мм і 400 мм.
Розміри прихваток для стикових з’єднань обираються глибиною (3-4) мм, шириною (6-8) мм, для кутових, таврових і напускних з’єднань катет (3-5) мм, але не більше половини катета шва зварного з’єднання.
Прихватки для складання конструкцій виконуються із застосуванням тих же зварювальних матеріалів і такої ж якості, що й основні шви зварних з’єднань.
На деталях, виготовлених зі сталей класу до С390 включно, дозволяється виконання прихваток поза місцями розташування швів для тимчасового скріплення деталей у процесі їхньої обробки (пакетного свердління, гнуття тощо). Ці прихватки після виконання свого призначення видаляються, а місця їх розташування зачищаються.
У зварних з’єднаннях, що виконуються автоматами і напівавтоматами, складальні прихватки виконуються електродами, що забезпечують задану міцність з дотриманням вимог, що висуваються до постійних зварних з’єднань.
Форми кромок і розміри зазорів при складанні зварних з’єднань, а також вивідних планок повинні відповідати величинам, зазначеним у ГОСТ 5264 і ГОСТ 11 534, ГОСТ 8713 і ГОСТ 11533, ГОСТ 14771 і ГОСТ 23518 на шви зварних з’єднань, а в конструкціях зі сталі класу С440 і вище - відповідати спеціальним вказівкам у кресленнях КМ.
Усі місцеві уступи і зосереджені нерівності на складальних деталях, що перешкоджають їхньому щільному з’єднанню, необхідно до складання усувати плавним зачищенням за допомогою абразивного круга.
Уступи "А" в площині з’єднання (депланація рис. 11.1) не повинні перевищувати 0,1 товщини з’єднувальних листів, але не більше 2 мм.
Уступи "С" в площині з’єднання по торцях листів для вільних кромок (рис. 11.1), наприклад, поясів двотаврових балок і коробчастих балок без примикання до них інших елементів складають С < 3 мм (для поясів шириною до 400 мм).
Уступи кромок по торцях листів у з’єднаннях, які входять в замкнутий контур, наприклад, поясів балок і коробок, які дотикаються в стик до ребристих плит і других елементів складають С < 2 мм.
З’єднання: а - стикове; б - стикове з неперпендикулярними кромками; в - стикове з Х-подібною розділкою кромок; г - кутове, таврове, внапуск;
А - депланація; С - уступ по торцях кромок; b - зазор; р - притуплення; В - ширина пояса
Рисунок 11.1 - Допуски при складанні з’єднань під зварювання
Пакети з деталей під болтові з’єднання щільно стягуються болтами, а отвори в пакетах суміщаються складальними пробками.
Щільність стяжки пакета при складанні перевіряється щупом товщиною 0,3 мм, який не повинен проходити всередину між складеними деталями більше ніж на 20 мм, і простукуванням болтів контрольним молотком вагою 0,5 кг. Болти при цьому не повинні тремтіти або переміщуватися.
Зазор між деталями в з’єднаннях, для яких проектом передбачене щільне припасування, не повинен перевищувати 0,3 мм. При цьому щуп такої самої товщини не повинен проходити між приторцьованими поверхнями деталей.
Обушки парних кутників, що лежать в одній площині, не повинні бути зміщені один відносно іншого більше ніж на 0,5 мм у межах вузлів і прикріплень і більше ніж на 1 мм на інших ділянках.
Граничні відхили параметрів відправних елементів конструкцій від проектних наведено в таблиці 9.
Таблиця 9 - Граничні відхили розмірів відправних елементів
|
Розміри. Технологія виконання операцій |
Граничні відхили, ± мм |
|||||||
|
Інтервали розмірів, м |
||||||||
|
<1,5 |
>1,5 <2,5 |
>2,5 <4,5 |
>4,5 <9,0 |
> 9,0 <15,0 |
> 15,0 <21,0 |
>21,0 <27,0 |
>27,0 |
|
- ручне кисневе різання за розміткою |
2,5 |
3,0 |
3,5 |
4,0 |
4,5 |
5,0 |
|
|
|
- різання за розміткою на ножицях чи пилою або кисневе (напів-, чи автоматичне)за шаблоном |
1,5 |
2,0 |
2,5 |
3,0 |
3,5 |
4,0 |
— |
- |
|
- різання на потокових лініях або ножицями чи пилою по упору |
1,0 |
1,5 |
2,0 |
2,5 |
3,0 |
3,5 |
— |
— |
|
- при обробленні на кромкостругальному чи фрезерному станку |
0,5 |
1,0 |
1,5 |
2,0 |
2,5 |
3,0 |
— |
— |
|
1.2 Різниця довжини діагоналей (листові деталі): - при зварюванні у стик |
|
|
4,0 |
5,0 |
6,0 |
|
|
|
|
- при зварюванні внапуск |
— |
— |
6,0 |
8,0 |
10,0 |
— |
— |
— |
|
1.3 Відстань між центрами отворів: - крайніх, утворених намічанням |
2,0 |
2,0 |
2,5 |
3,0 |
3,5 |
4,0 |
— |
|
|
- те саме суміжних |
1,5 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
|
1,0 |
1,0 |
1,5 |
2,0 |
2,5 |
3,0 |
|
|
|
- суміжних |
0,7 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
|
2 Габарити відправних елементів: - при складанні на стелажах на болтах за намічанням |
3,0 |
4,0 |
5,0 |
7,0 |
10,0 |
12,0 |
14,0 |
15,0 |
|
- при складанні в кондукторах, інших пристроях з закріпленням фіксаторами або по копіру з фіксаторами |
2,0 |
2,0 |
3,0 |
5,0 |
7,0 |
8,0 |
9,0 |
10,0 |
|
- при довжині, ширині між фрезерованими поверхнями |
0,5 |
1,0 |
1,5 |
2,0 |
2,5 |
3,0 |
3,5 |
4,0 |
Кінець таблиці 9
|
Розміри. Технологія виконання операцій |
Граничні відхили, ± мм |
||||||||
|
Інтервали |
розмірів, м |
||||||||
|
<1,5 |
LO ю ОЇ A VI |
>2,5 <4,5 |
>4,5 <9,0 |
>9,0 <15,0 |
> 15,0 <21,0 |
>21,0 <27,0 |
>27,0 |
||
|
- для рулонних полотнищ, що зварюються при монтажі: - за шириною у стик |
|
|
|
7,0 |
10,0 |
12,0 |
|
|
|
|
- також внапуск |
— |
— |
— |
11,0 |
16,0 |
19,0 |
— |
— |
|
|
- за довжиною у стик |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
+ 10,0 |
+20,0 |
|
|
- також внапуск (незалежно від довжини) |
— |
— |
— |
- |
— |
- |
— |
+50,0 |
|
|
3 Відстань між групами монтажних отворів, утворених при обробці в окремих деталях: - складання за намічанням |
3,0 |
4,0 |
5,0 |
7,0 |
10,0 |
12,0 |
14,0 |
15,0 |
|
|
- складання за допомогою фіксаторів |
2,0 |
2,0 |
3,0 |
5,0 |
7,0 |
8,0 |
9,0 |
10,0 |
|
|
- утворених по кондукторах |
0,5 |
1,0 |
1,5 |
2,0 |
2,5 |
3,0 |
3,5 |
4,0 |
|
Примітка 1. Для вільних кромок за п. 1.1 відхил допускається до + 5,0 мм.
Примітка 2. При визначенні параметрів необхідно використовувати рулетки 2-го класу точності.
ЗВАРЮВАННЯ
Зварювання сталевих конструкцій необхідно здійснювати за розробленим на підприємстві технологічним регламентом у вигляді типових або спеціальних технологічних інструкцій, технологічних карт тощо, які враховують особливості і стан виробництва.
Зварювання конструкцій необхідно виконувати на основі атестованих технологій згідно з ДСТУ ISO 15 609-1, ДСТУ ISO 15 614-1.
При розробленні технологічного регламенту зварювання необхідно включати наступні пункти:
специфікацію технології зварювання, яка повинна включати вимоги до витратних матеріалів для зварювання, підігріву, робочої (міжваликової) температури і додаткової термічної обробки зварних швів за необхідності;
заходи щодо виключення деформацій під час зварювання і після зварювання;
послідовність дій при зварюванні з усіма обмеженнями, початкові, кінцеві і проміжні позиції в з’єднаннях, де неможливо виконати зварювання безперервно;
вимоги до проміжних перевірок (наприклад, візуально-оптичний контроль кореневого проходу чи оброблення кореня шва при його підварюванні тощо);
д)вимоги до кантування елементів у процесі зварювання, в поєднанні з послідовністю дій при зварюванні;
повна і детальна інформація про обмеження, що застосовуються;
заходи, які вживаються для недопущення повздовжніх тріщин;
спеціальне обладнання для витратних матеріалів для зварювання (термопенали тощо);
вимоги і критерії приймання зварних швів;
план перевірок і випробувань зварних швів;
м) вимоги до ідентифікації зварних швів (схеми контролю, місця клеймування швів тощо);
н) вимоги до обробки поверхні.
Ефективність виконання зварних з’єднань за встановленим технологічним регламентом, розробленим на підприємстві, забезпечується відповідним устаткуванням для зварювання. Стабільність параметрів режиму, заданого в технологічному регламенті, що забезпечується устаткуванням, оцінюється при операційному контролі процесу зварювання. Матеріали для зварювання СБК наведено в додатку Г.
Вимоги до механічних властивостей металу зварних з’єднань:
тимчасовий опір металу шва не повинен бути нижче ніж тимчасовий опір основного металу;
твердість металу шва - не вище ніж 350 HV - для конструкцій 1-ї групи згідно з додатком Б і 400 HV-для конструкцій інших груп;
ударна в’язкість - KCV"20 > 29 Дж/см2; KCU^° > 29 Дж/см2 за найнижчої температури, яка вимагається відповідними стандартами на марку і категорію сталі, з якої виготовляється конструкція;
кут статичного загину на зразках типу XXVII чи типу XXVIII згідно з ГОСТ 6996 (при діаметрі оправки згідно з НД на основний метал) не менше: 120° - для вуглецевих сталей; 80° - для низьколегованих сталей завтовшки <20 мм; 60°-для низьколегованихсталей завтовшки < 20 мм;
відносне видовження - не нижче 16 %.
Шви зварних з’єднань в залежності від ступеня їх відповідальності, конструктивного оформлення та умов експлуатації поділяються на 3 категорії, характеристику яких наведено в таблиці 10. Категорії зварних швів визначаються в проекті КМ.
Таблиця 10 - Категорії зварних швів
|
Типи швів та умови їх роботи |
Категорія та рівень якості зварних швів |
|
1 Поперечні стикові шви при роботі на розтяг о р > 0,85Ry в розтягнутих поясах і стінках балок, елементів ферм тощо |
І - високий |
|
2 Шви таврові, кутові і з’єднань внапуск при роботі на відрив при напруженнях розтягу ар > 0,857?у та при напруженні туш > 0,857?^ |
|
|
3 Шви в конструкціях або в їх елементах, що відносяться до І категорії, а також у конструкціях II категорії в кліматичних районах будівництва з розрахунковою температурою нижче 40 °С |
|
|
4 Поперечні стикові шви при роботі на розтяг 0,4Ry<ар< 0,857?у, а також шви таврові, кутові і з’єднань внапуск при напруженнях розтягу <ур < 0,85/?у та при напруженнях зрізу туш< 0,857?^ (окрім типу 3) |
II - середній |
|
5 Розрахункові кутові шви при роботі на зріз туш > 0,757?^ в конструкціях І та II категорій (окрім типів 2 та 3) |
|
|
6 Повздовжні стикові шви при роботі на розтяг або зріз 0,47? < су < 0,857? |
|
|
7 Повздовжні кутові шви в основних елементах конструкцій І та II категорій при роботі на розтяг (шви в розтягнутих елементах ферм, поясні шви елементів складених перерізів тощо) |
II - середній |
|
8 Стикові та кутові шви, якими прикріплюються до розтягнутих зон основних елементів конструкцій фасонки вузлові та в’язей тощо. II середній |
|
|
9 Поперечні стикові шви, що сприймають напруження стиску |
III - низький |
|
10 Повздовжні стикові та зв’язувальні кутові шви в стиснутих елементах |
|
|
11 Стикові та кутові шви, якими прикріплюються фасонки до стиснутих елементів |
|
|
12 Стикові та кутові шви в конструкціях III категорії (допоміжні елементи) |
