Вимірюють на повітронагрівачах перед і за зволожувачем, головним чином, одночасно з вимірюванням на зволожувачі (див. 7.3.4). Немає необхідності проводити окремі вимірювання на окремих теплообмінниках і на працюючому без них зволожувачі. При цьому припускають, що завдяки однорідності температури на повітряному вході повітронагрівача температури на виході повітря з повітронагрівача не відрізняються на поперечному перерізі від середнього значення більш ніж на 10 %. У цьому випадку досить виміряти витрату теплоносія і його охолодження на одному з теплообмінників. Теплопродуктивність окремих повітронагрівачів розраховують за загальною теплопродуктивністю і за різницями ентальпій, узятими з «h, х-діаграми» (див. рисунок G. 12). Змінювання стану повітря в зволожувачі визначають за температури повітря на вході і:
для форсункових або зрошувальних зволожувачів — за температури на вологому термометрі на виході (у той час як для рециркуляційних зволожувачів, квазіадіабатичних, що працюють у рівновазі, важливо вимірювати температуру води замість температури повітря);
для парових зволожувачів або зволожувачів з упорскуванням пари — за температури пари.
За необхідності тепловий баланс повинен враховувати теплові потоки через стінки повітроводу або корпусу вентиляторів.
7.3.3.2 Невизначеність вимірювань
Граничні значення невизначеності вимірювань треба обчислювати згідно з 7.5.
7.3.4 Повітрозволожувачі
Для вимірювання на повітрозволожувачах діють ті самі правила, що і для теплообмінників (див. 7.3.3). Вимірювати треба одночасно з вимірюванням на теплообмінниках під час того самого випробовування (див. 7.3.3.1).
Для форсункових або зрошувальних повітрозволожувачів припускають, що є характеристичні криві, що показують зволоження як різницю значень вмісту вологи в повітрі або як відносний параметр, співвіднесений з максимальною різницею значень вмісту вологи і падінням тиску повітря
Система утилізації тепла являє собою окремий випадок теплообмінника, тому тут діють ті самі правила, що і для теплообмінників.
Для регенеративних систем утилізації тепла, які переносять також і вологу (категорія III), характеристичними параметрами є і нагрівання, і зволоження (зворотний показник вологості).
У загальному випадку треба випробовувати не тільки параметри, що визначають теплові характеристики і падіння тиску, але й однорідність температури на поперечному перерізі повітроводу після кожного окремого теплообмінника.
Вимірювання
Повинні бути виміряні такі параметри:
потік повітря і температура повітря на вході і виході теплообмінника;
максимальний відхил температури повітря від середньої величини на вході і виході теплообмінника;
падіння тиску в повітряному потоці і потоці теплоносія або холодоносія.
Додатково повинні бути виміряні такі характеристики:
для повітронагрівачів: витрата теплоносія і його охолодження, а також вологість повітря на пристроях входу і виходу;
для повітроохолоджувачів: витрата холодоносія і його теплоприплив, а також зниження вологості повітря;
для систем утилізації тепла з переносом вологи (категорія III): збільшення вологості (зворотний показник вологості);
для регенеративних систем утилізації тепла (категорії II і III): витрата теплоносія (наприклад, також непрямий через обертання ротора) і потужність, споживана двигуном приводу (наприклад, на приведення в дію циркуляційного насоса).
За наявності характеристичних графіків достатньо вимірювати в одній робочій точці.
Якщо характеристичні графіки відсутні, а виміряна витрата повітря істотно відрізняється від розрахункового номінального значення (> 30 %), показник нагрівання (зворотний показник нагрівання) або показник охолодження треба виміряти принаймні за трьох різних значень витрати повітря, а результати перераховуватися для розрахункової робочої точки. При цьому масова витрата іншого середовища повинна утримуватися в розрахунковому діапазоні (± 20 %).
Вимірюють на повітронагрівачах перед і за зволожувачем, головним чином, одночасно з вимірюванням на зволожувачі (див. 7.3.4). Немає необхідності проводити окремі вимірювання на окремих теплообмінниках і на працюючому без них зволожувачі. При цьому припускають, що завдяки однорідності температури на повітряному вході повітронагрівача температури на виході повітря з повітронагрівача не відрізняються на поперечному перерізі від середнього значення більш ніж на 10 %. У цьому випадку досить виміряти витрату теплоносія і його охолодження на одному з теплообмінників. Теплопродуктивність окремих повітронагрівачів розраховують за загальною теплопродуктивністю і за різницями ентальпій, узятими з «h, х-діаграми» (див. рисунок G. 12). Змінювання стану повітря в зволожувачі визначають за температури повітря на вході і:
m) для форсункових або зрошувальних зволожувачів — за температури на вологому термометрі на виході (у той час як для рециркуляційних зволожувачів, квазіадіабатичних, що працюють у рівновазі, важливо вимірювати температуру води замість температури повітря);
n) для парових зволожувачів або зволожувачів з упорскуванням пари — за температури пари.
За необхідності тепловий баланс повинен враховувати теплові потоки через стінки повітроводу або корпусу вентиляторів.
7.3.4.2 Невизначеність вимірювань
Граничні значення невизначеності вимірювань треба обчислювати згідно з 7.5
.
Перевіряння систем регулювання, контролювання І вмикання
Загальні відомості
Для перевіряння характеристик контролювання і для того, щоб переконатися, що контрольні і регулювальні пристрої правильно виконують свої функції стосовно керованої ними системи, недостатньо випробовувати окремі пристрої системи, тому що успішне контролювання залежить не тільки від характеристик передавання контрольного пристрою, але і від характеристик самої системи.
Безпосередньо поруч із давачами, установленими в трубах, камерах і повітроводах, повинна бути зручна для вимірювань точка, або, що є кращим, ці давачі повинні бути обладнані індикаторами, що дозволяють перевірити фактичну виміряну величину.
Для давачів різниці тисків або для регуляторів, у яких немає індикатора, рекомендовано мати не менше двох з’єднань під тиском, що закриваються для вимірювань під час випробовування.
Регулятори
Напрямок дії виконавчого елемента
Треба змінити задане значення в позитивному і негативному напрямку і переконатися, що напрямок виконавчого елемента змінюється правильно.
Задане значення регульованої величини
Для одного або кількох заданих значень (відповідно до специфікації) треба перевірити, що за заданого режиму фактичне значення регульованої величини збігається із заданим. У випадку застосовування програмованих контролерів треба визначити режим обговореного навантаження.
Вплив еталонних контролерів
Для еталонних регуляторів треба перевірити, що для лінійної залежності градієнт, напрямок дії виконавчого механізму і робоча точка відповідають вимогам. Для нелінійної залежності криву треба перевіряти на узгоджені значення.
Еталонний каскадний контролер
Якщо еталонний каскад складається із двох контрольних контурів, ведучого і веденого, перевіряти стабільність треба для кожного із цих контурів.
Невизначеність вимірювань
Загальні відомості
Під час кожного вимірювання завжди наявна невизначеність, що випливає зі схеми і методу вимірювання, вимірювального устатковання і зчитування показів. Для величини, обчисленої на підставі вимірювання кількох окремих величин, невизначеність результувальної величини визначають застосовуванням закону поширення невизначеностей окремих вимірюваних величин. Припускають, що невизначеності незалежні одна від одної і для кожної з них виконують нормальний розподіл Гауса. Отже, наприклад, дві випадково обрані величини можуть мати невизначеність у тому самому напрямку. Однак невизначеність для кожного параметра буде перебувати в межах, установлених у попередніх розділах. Якщо робочі характеристики змінюються під час періоду вимірювання, треба враховувати вплив таких змін на результати вимірювання. Якщо буде потреба, вимірювання треба повторити кілька разів для того, щоб визначити величину таких впливів.
Невизначеність результатів вимірювання
Під час визначання невизначеності вимірювання треба враховувати такі чинники:
невизначеність, викликану впливами в точці вимірювання;
невизначеність показів;
невизначеність середніх значень (якщо вимірюваний параметр коливається);
невизначеність дисплея вимірювального устатковання (похибка вимірювального устатковання);
невизначеність характеристик речовин, наприклад, густину;
невизначеність під час перетворювання.
Межа невизначеності первинних вимірюваних параметрів залежить від перших чотирьох із перерахованих джерел невизначеності. В окремих розділах даного стандарту наводять еталонні значення очікуваної невизначеності вимірювання. Там, де це можливо, варто оцінювати невизначеність вимірювання до проведення вимірювання, обчислень на основі вимірювання і запису в протоколі вимірювання.
Користуючись законом поширення похибки, загальну невизначеність можна обчислити, виходячи з невизначеностей окремих вимірюваних параметрів у такий спосіб.
Якщо результат вимірювання х утворений сумою або різницею кількох окремих вимірюваних величин Xj, наприклад:
№ *1 + Х2-Х3+ Х„
тоді загальну невизначеністьVy визначаютьзаформулою:
Тут Vi— окрема невизначеність (довірча границя).
Якщо результат вимірювання х являє собою добуток або частку кількох окремих вимірюваних величин ХІ, наприклад:
тоді треба користуватися відносною невизначеністю:
При цьому загальну невизначеність буде виражено як
2+ ?2
2 * Т3 •
Якщо результат вимірювання являє собою ступеневу функцію кількох окремих величин , наприклад:
тоді загальну невизначеність обчислюють за формулою:
7.5.3 Обчислювання похибки вимірювального устатковання
Невизначеність вимірюваних параметрів визначають як довірчу границю загальної невизначеності вимірювання для статистичного довірчого рівня Р = 95 %.
Границі похибки (довірчі границі) окремих вимірювальних приладів, таким чином, визначають:
застосовуючи правила для конкретного окремого вимірювання (наприклад, вимірювання витрати);
на підставі відомих границь похибки (класів точності) вимірювального устатковання, якщо відсутнє калібрування вимірювального устатковання;
якщо вимірювальне устатковання відкаліброване — за невизначеністю, визначеною під час випробовувань;
відповідно до загального досвіду вимірювання.
Приклад невизначеності вимірювання долучено у додаток К.
ДОДАТОК А (довідковий)
ПЕРЕВІРЯННЯ КОМПЛЕКТНОСТІ
А.1 Документи, передані клієнтові
А. 1.1 Список основних концептуальних даних, що потребують узгодження:
Базові концептуальні дані для характеристик системи (для кожної функційної частини):
умови в приміщенні (влітку, взимку) І невизначеності;
час роботи;
теплові навантаження в приміщенні (тривалість, тип);
інші джерела емісії;
пристрої на виході;
витрата зовнішнього повітря за нормальних (мінімальних, максимальних) або розрахункових умов зовнішнього повітря;
кількість людей у приміщенні;
фізичні характеристики будівлі (фасадні системи, вікна, козирки, покрівлі тощо);
відношення тиску в приміщенні до тиску в сусідніх зонах (+/-);
швидкості повітря в приміщенні;
зважений за шкалою А рівень звукового тиску в приміщенні і зважений за шкалою А рівень звукового тиску на виході із приміщення і отворі викидного повітря;
клас забрудненості (підстава для вимірювання);
типи фільтрів (класи фільтрів);
основні метеорологічні дані (літо (зима));
опалювання, охолоджування, електроенергія;
розрахункові дані для теплообмінника (літні (зимові) температури);
якість води;
різниця тисків у точці передавання енергії;
напруга і частота струму в мережі.
Базові дані для перевіряння економічної ефективності для оптимізації експлуатаційних витрат на етапі планування:
вартість енергії;
час роботи систем протягом року;
прибуток на вкладений капітал (відсотки на вкладений капітал);
витрати на оплату праці персоналу;
параметр для змінювання витрат;
інші основні дані.
А.1.2 Інвентарні документи:
Інвентарний опис зі специфікаціями на всі компоненти системи кондиціонування повітря:
Інвентарні кресленики в погодженому масштабі, кольорові.
Схеми з’єднання для системи кондиціонування повітря, охоплюючи схеми автоматичного контролювання.
Схеми керування, охоплюючи схеми електропроводки і трубопроводів (схеми виводів).
Схеми для всіх систем керування, охоплюючи схеми виводів.
Сертифікати на спеціальні компоненти (наприклад, протипожежні клапани).
Звіт компанії, що робила установлювання, про виконання нагляду.
А.1.3 Документи на експлуатування і обслуговування:
