НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Безпечність машин

ЗНИЖЕННЯ РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я,
СПРИЧИНЮВАНОГО НЕБЕЗПЕЧНИМИ
РЕЧОВИНАМИ, ЩО ЇХ ВИДІЛЯЮТЬ

МАШИНИ

Ч

БЗ № 4-2003/136

ДСТУ EN 626-1:2003


астина 1. Принципи і технічні вимоги
для виробників машин
(EN 626-1:1994, IDT)

Видання офіційне

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2005

ПЕРЕДМОВА

  1. ВНЕСЕНО: Науково-технічний центр «Станкосерт» (НТЦ «СТАНКОСЕРТ»), Національний науково- дослідний інститут охорони праці (ННДІ охорони праці), технічні комітети зі стандартизації «Вер­стати» (ТК 75) і «Безпека промислової продукції та засоби індивідуального захисту працюючих» (ТК 135)

ПЕРЕКЛАД ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Я. Козловський, Т. Олександрова, В. Ситніченко (НТЦ «СТАНКОСЕРТ»), М. Кривцов, Т. Скрипець (ННДІ охорони праці)

  1. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 27 липня 2003 р. № 126 з 2004-10-01

  2. Національний стандарт відповідає EN 626-1:1994 Safety of machinery — Reduction of risk to health from hazardous substances emitted by machinery — Part 1: Principles and specifications for machinery manufacturers (Безпечність машин. Зниження ризику для здоров’я, спричинюваного небезпечними речовинами, що їх виділяють машини. Частина 1. Принципи та технічні вимоги для виробників машин). Цей стандарт видано з дозволу CEN

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

  1. УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 2005

І

ІЗМІСТ

с.

Національний вступ IV

Вступ IV

  1. Сфера застосування 1

  2. Нормативні посилання 1

  3. Терміни та визначення понять 2

  4. Оцінювання ризику 2

  5. Види передавання небезпечних речовин 3

  6. Вимоги і (або) заходи для усунення і (або) зниження ризику 4

  7. Інформація з експлуатації та технічного обслуговування 5

  8. Перевіряння вимог і (або) заходів безпеки 5

Додаток А Приклади заходів щодо зменшення дії небезпечних речовин 6

Додаток В Бібліографія 7НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад EN 626-1:1994 Safety of machinery — Reduction of risk to health from hazardous substances emitted by machinery — Part 1: Principles and specifications for machinery manufacturers (Безпечність машин. Зниження ризику для здоров’я, спричинюваного небезпечними речовинами, що їх виділяють машини. Частина 1. Принципи та технічні вимоги для виробників машин).

Технічні комітети, відповідальні за цей стандарт, — ТК 75 «Верстати» і ТК 135 «Безпека про­мислової продукції та засоби індивідуального захисту працюючих».

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

  • у «Вступі» подано «Національну примітку» щодо скорочень CEC і EFTA;

  • слова «цей європейський стандарт» замінено на «цей стандарт», «публікації» на «стандарти»;

  • у розділі 2 «Нормативні посилання» та у додатку В подано «Національні пояснення», виділені рамкою;

  • проект стандарту prEN 626-2 замінено на внесений CEN відповідний стандарт EN 626-2;

  • «Національні пояснення» і «Національні примітки» виділено в тексті рамкою;

  • у розділі 8 «Перевіряння вимог і (або) заходів безпеки» prEN 626-2 замінено на внесений CEN EN 626-2;

  • структурні елементи стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ» та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України.

Міжнародні документи, на які є посилання у стандарті є рекомендованими. В Україні вони не прийняті як національні, і чинні документи замість них відсутні.

Копії документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Головному фонді нормативних документів ДП «УкрНДНЦ».

ВСТУП

Цей стандарт розроблено для конструкторів, виробників та інших зацікавлених осіб з ме­тою забезпечення відповідності основних вимог безпеки європейському законодавству з питань безпечності машин.

Цей стандарт є один із групи стандартів, розроблених CEN/CENELEC за дорученнями від СЕС* і EFTA** Цю програму було розподілено на декілька категорій, що дозволяє уникнути дублювання та розробити логічні принципи, які пришвидшать створення стандартів і спростять перехресні по­силання між ними.

Національна примітка

  1. СЕС — Комісія Європейського Співтовариства.

  2. * EFTA — Європейська асоціація вільної торгівл

Комплекс взаємопов’язаних стандартів:

  1. Стандарти типу A (загальні стандарти безпеки) встановлюють основні поняття, основні принципи проектування і загальні вимоги безпеки для всіх машин, приладів та установок.

  2. Стандарти типу В (групові стандарти безпеки) розглядають окремі вимоги безпеки або окремі пристрої для убезпечнювання, що їх можна використовувати для широкого діапазону машин:

  • стандарти типу В1 щодо спеціальних вимог безпеки (наприклад безпечні відстані, тем­пература поверхні, шум тощо);

  • стандарти типу В2 на пристрої, що убезпечнюють роботу (блокувальні пристрої, давачі тиску тощо).

  1. Стандарти типу C (стандарти безпечності машин) встановлюють конкретні вимоги безпеки для конкретної машини або для групи машин, що належать до сфери застосування стандарту.

Цей стандарт належить до стандартів типу В1 і, насамперед, повинен бути настановою для розробників стандартів типу С для машин, в яких небезпечні речовини є джерелами значного ризику. Цим стандартом треба керуватися під час контролювання ступеню ризику таких машин, на які відсутні стандарти типу С.ДСТУ EN 626-1:2003

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

БЕЗПЕЧНІСТЬ МАШИН

ЗНИЖЕННЯ РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я, СПРИЧИНЮВАНОГО
НЕБЕЗПЕЧНИМИ РЕЧОВИНАМИ, ЩО ЇХ ВИДІЛЯЮТЬ МАШИНИ

Частина 1. Принципи і технічні вимоги
для виробників машин

БЕЗОПАСНОСТЬ МАШИН

СНИЖЕНИЕ РИСКА ДЛЯ ЗДОРОВЬЯ, ВЫЗВАННОГО ОПАСНЫМИ
ВЕЩЕСТВАМИ, КОТОРЫЕ ВЫДЕЛЯЮТ МАШИНЫ
Часть 1. Принципы и технические требования
для производителей машин

SAFETY OF MACHINERY

REDUCTION OF RISK TO HEALTH FROM HAZARDOUS

SUBSTANCES EMITTED BY MACHINERY

Part 1. Principles and specifications
for machinery manufacturers

Чинний від 2004-10-01

  1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

У цьому стандарті розглядаються принципи контролювання ризику для здоров’я від дії небезпечних речовин, що їх виділяють машини. Цей стандарт не розповсюджується на речовини, які небезпечні для здоров’я тільки через вибухонебезпечність, займистість, високу або низьку температуру, високий або низький тиск або радіоактивні властивості.

  1. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Цей стандарт містить вимоги з інших стандартів за допомогою посилань на ці стандарти з зазначенням та без зазначення року їхнього опублікування. Ці нормативні посилання наведено у відповідних місцях у тексті, а перелік стандартів наведено нижче. У разі посилань на стандарти з зазначенням року їхнього опублікування подальші зміни або подальші редакції цих стандартів чинні для цього стандарту тільки в тому випадку, якщо їм надано чинності зміною або підготов- ленням нової редакції. У разі посилань на стандарти без зазначення року опублікування чинним є останнє видання наведеного стандарту.

EN 292-1 Safety of machinery — Basic concepts, general principles for design — Part 1: Basic terminology, methodology

EN 292-2 Safety of machinery — Basic concepts, general principles for design — Part 2: Technical principles and specifications

Видання офіційне

EN 626-2 Safety of machinery — Reduction of risk to health from hazardous substances emitted by machinery — Part 2: Methodology leading to verification procedures.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

EN 292-1 Безпечність машин. Основні поняття, загальні принципи проектування. Частина 1. Основна термінологія, методологія (на сьогодні в Україні чинний ДСТУ EN 292-1:2001 Безпечність машин. Основні положення, загальні принципи проектування. Частина 1. Основні терміни, методологія)

EN 292-2 Безпечність машин. Основні поняття, загальні принципи проектування. Частина 2. Технічні принципи та вимоги

EN 626-2 Безпечність машин. Зниження ризику для здоров’я, спричинюваного небезпечними речовинами, що їх виділяють машини. Частина 2. Методологія визначання порядку перевіряння.

  1. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті застосовують такі терміни та їх визначення:

  1. застосовування за призначеністю (intended use)

Див. EN 292-1

  1. небезпечна речовина (hazardous substance)

Усі хімічні або біологічні речовини, небезпечні для здоров’я, субстанції, препарати тощо ділять на1):

  • дуже токсичні;

  • токсичні;

  • шкідливі;

  • їдкі;

  • подразнювальні;

  • сенсибілізівні;

  • канцерогенні;

  • мутагенні;

  • тератогенні;

  • патогенні;

  • задушливі.

4 ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКУ

  1. Ідентифікацію небезпек і оцінювання передбачуваного ризику від дії небезпечних для здоров’я речовин здійснює виробник устатковання. Він повинен, наскільки це можливо, передбачити будь-яку імовірну дію машини на персонал на будь-якій стадії її життєвого циклу.

Примітка. Методологію оцінювання ризику детальніше подано в EN 292-1.

  1. Ступінь ризику залежить від класу небезпечності речовини й імовірності дії її на персонал та ступеня дії. Дія небезпечних речовин на здоров’я може бути:

  • короткочасною або тривалою;

  • зворотною або незворотною.

  1. Небезпечні речовини можуть існувати в будь-якому фізичному стані (газоподібному, рідкому, твердому) і впливати на організм людини через:

  • вдихання;

  • заковтування;

  • контакт із шкірою, очима і слизовою оболонкою;

  • проникнення через шкіряний покрив.

  1. Джерелом небезпечних речовин може бути:

  • будь-яка частина машини;

  • речовини, наявні в машині;

  • продукти, які утворюються із виробів і (або) речовин, що їх обробляє машина або, що їх використовують у ній.

  1. Стадії життєвого циклу машини можуть містити (див. також EN 292-1):

  • виготовлення;

  • транспортування і введення в експлуатацію:

  • транспортування;

  • установку;

  • уведення в експлуатацію;

  • експлуатацію;

  • роботи, які містять пуск і зупинення;

  • вихід з ладу;

  • налагоджування або змінення процесу;

  • очищення;

  • регулювання;

  • технічне обслуговування та ремонтування;

  • виведення з експлуатації, розбирання та утилізацію з урахуванням вимог безпеки.

  1. ВИДИ ПЕРЕДАВАННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ РЕЧОВИН

    1. Виділення, передавані через повітря

      1. Виділення, передавані через повітря, можуть бути істотними джерелами дії небезпечних речовин. Вдихання, як правило, найпоширеніший з усіх шляхів проникнення небезпечних речовин в організм (див. 4.3). Крім того, речовини, що виділяються у повітря, можуть потрапити в організм іншими шляхами, зокрема через шкіряний покрив або шлунково-кишковий тракт.

      2. Виділення, передавані через повітря, можуть мати різні джерела, зокрема:

  • механічне оброблення (розпилювання, шліфування, заточування, фрезерування);

  • випаровування і конвективне теплопередавання (відкриті резервуари, тиглі, ванни з роз­чинниками);

  • роботу з гарячим металом (зварювання, паяння твердим припоєм, паяння м’яким припоєм, профільне різання, лиття);

  • вантажно-розвантажувальні операції (завантаження бункерів, пневматичний конвеєрний транспорт, розфасовування в мішки);

  • розпилення (забарвлення, очищення під високим тиском);

  • витікання (через ущільнення насосів, фланці);

  • побічні продукти і стоки (гази від шлаків, дим від вулканізації гуми);

  • технічне обслуговування (очищення кишень фільтрів);

  • процеси утилізації (руйнування батарей свинцевих акумуляторів, зняття азбестової ізоляції);

  • згоряння палива (відпрацьовані гази двигунів внутрішнього згоряння);

  • апарати для змішування харчових продуктів;

  • механічне обробляння металів (нітроаміни від розчинних у воді мастильно-охолоджувальних рідин для обробляння металів різанням).

  1. Нижче наведено деякі приклади небезпечних речовин, передаваних через повітря:

  • респіраторні подразники (сірчастий ангідрит, хлор, пари кадмію);

  • сенсибілізатори (ізоціанати, ферменти, пари каніфолі);

  • канцерогени (азбест, хром VI, бензол, вінілхлоридовий мономер);

  • фіброгенний пил (вільний кристалічний кремнезем, азбест, кобальт);

  • задушливі речовини (азот, аргон, метан);

  • біологічні агенти (Legionella pneumophila, сінний пил);

  • речовини, які діють на окремі органи людини, наприклад ртуть (нервова система, нирки); свинець (нервова система, кров); тетрахлорид вуглеводу (нервова система, печінка); моноксид вуглеводу (кров).

    1. Виділення, що переносяться через повітря, треба контролювати методом вимірювання концентрацій речовин у зоні дихання. Результати таких вимірювання, зазвичай, порівнюють із відповідним критерієм.

    2. Існує багато методів відбирання проб повітря та аналізування проб на забрудненість виділеними в повітря небезпечними речовинами. Відбирання проб та аналізування треба про­водити з урахуванням характеру дії небезпечної речовини.

  1. Виділення, не передавані через повітря

    1. Виділення, що не передаються через повітря, можуть бути істотними джерелами небезпечної дії в разі заковтування, контакту зі шкірою, очима або слизовою оболонкою або проникнення в організм через шкіряний покрив (див. 4.3).

    2. Джерелами виділень, не передаваних через повітря, можуть бути: