Ремонт і підсилення несучих і огороджувальних будівельних конструкцій та основ будівель і споруд

2. збільшення несучої здатності конструкцій, у тому числі:

1. без зміни розрахункової схеми - шляхом підсилення розтягнутої та стиснутої зон, зони зрізу, підсилення конструкцій для сприйняття крутного моменту, при місцевому зминанні, відриві і про­давлюванні;

2. із зміною розрахункової схеми шляхом зміни місця передачі навантаження на конструкцію, підвищення ступеня зовнішньої статичної невизначеності введенням додаткових в'язей, що забез­печують нерозрізність і просторову роботу;

3. із зміною напруженого стану за рахунок влаштування додаткових затяжок, розпірок, шпрен- гелів, шарнірно-стрижневих ланцюгів;

3. розвантаження залізобетонних конструкцій з допомогою передачі навантажень на інші конструкції;

4. заміну конструкцій, у тому числі:

1. розбирання існуючих аварійних конструкцій з наступним спорудженням нових;

2. спорудження нових з наступним розбиранням існуючих;

3. спорудження нових без розбирання існуючих.

1. підсилення розтягнутої зони;

2. підсилення стиснутої зони;

3. підсилення зони зрізу;

4. підсилення просторового перерізу від крутіння;

5. підсилення при місцевому зминанні, продавлюванні чи відриві.

При повному розвантаженні новими елементами сприймається усе навантаження, при част­ковому - частина навантаження сприймається існуючими конструкціями, а інша частина - еле­ментами підсилення.

• розбирання і демонтажу старих конструкцій з наступним спорудженням нових;

• зведення нових з тимчасовим використанням як опалубки або на період монтажу конструкцій, що замінюються, з подальшим їх розбиранням;

• зведення нових конструкцій без розбирання існуючих із забезпеченням заходів, що запо­бігають їх обваленню.

Конструкції підсилення при цьому розраховуються на повне фактичне навантаження.

З метою більш повного включення в спільну роботу елементів підсилення з плитами реко­мендується на період виконання робіт плити піддомкрачувати або забезпечувати їх розвантаження.

• підведенням зверху розвантажувальних металевих балок з підвісками у швах між плитами;

• підведенням згори двоконсольних розвантажувальних балок над опорами плит з підвісками у швах між плитами;

• встановленням знизу горизонтальних затяжок з анкерами-упорами і натяжними гайками;

• встановленням надопорних арматурних каркасів згори в порожнечі з замонолічуванням бетоном;

• підведенням знизу металевих розвантажувальних балок з підклинюванням і зачеканенням розчином.

• замонолічуванням знизу простору між поздовжніми ребрами з армуванням;

• встановленням додаткової робочої арматури знизу з приварюванням до основної арматури ребер з допомогою "коротишів" і наступним замонолічуванням;

• влаштуванням армованого набетонування згори при забезпеченні зчеплення поверхонь;

• влаштуванням додаткової армованої ребристої плити згори з розчищенням швів і встанов­ленням арматурних каркасів.

• встановлення знизу по поздовжніх ребрах металевих балок зі стяжними болтами у швах між плитами;

• підведення металевих парних розвантажувальних балок знизу під поздовжні чи поперечні ребра з підклинюванням і їх опертя на балки чи ферми покриття;

• улаштування монолітних розвантажувальних балок крізь вирубані прорізи в полицях плит зі збереженням арматурних сіток;

• встановлення арматурних чи смугових горизонтальних чи похилих шпренгельних затяжок у швах між плитами, на поперечних чи поздовжніх ребрах з кутиковими упорами і гайками для натягу;

• встановлення розвантажувальних сталевих балок на консолях по верхніх поясах балок або ферм із підклинюванням поздовжніх ребер для включення в роботу;

• влаштування монолітної залізобетонної плити на додаткових металевих балках замість обваленої;

• встановлення надопорних сталевих елементів на болтах для створення нерозрізності плит;

• встановлення додаткової арматури у швах між поздовжніми ребрами плит;

• встановлення додаткових поперечних хомутів з обрізком швелера знизу і гайками для попереднього напруження;

• підведення розвантажувальних металевих ферм чи шпренгельних балок під поперечні ребра плит з опертям на кроквяну конструкцію.

• влаштуванням залізобетонного нарощування плити знизу з застосуванням сталевих смуг або арматурних сіток, прикріплених на анкерних болтах крізь просвердлені в плиті отвори чи іншим способом з наступним торкретуванням;

• влаштуванням залізобетонного нарощування плити згори з анкерами або шпонками для зчеплення нового бетону зі старим.

• установленням напружених розвантажувальних шпренгелів зі стрижневої арматури в поздовжніх і похилих борознах з анкерними пристроями і натяжними гайками;

• заміною існуючої плити монолітною новою з улаштуванням кутикової залізобетонної обойми підсилення балок;

• підведенням знизу розвантажувальних металевих балок з підвіскою на опорні "коротиші" по ребрах плити з допомогою стяжних болтів і підклинювання.

• влаштуванням повного чи часткового розвантаження шляхом зведення зверху нового залізо­бетонного перекриття, об'єднаного з існуючим стяжними хомутами по головних балках з зазором чи без нього між розвантажувальними головними і другорядними балками та існуючим перекриттям;

• влаштуванням згори чи знизу перекриття балкової розвантажувальної клітки із прокатного металу з передачею зусиль на колони каркаса.

• кріпленням додаткових столиків до верхніх поясів кроквяних елементів;

• кріпленням додаткових столиків до полиць чи граней ригелів.

• встановленням сталевих горизонтальних накладок на вертикальних стяжних болтах у просвердлених отворах для багатопустотних і ребристих плит перекриттів;

• встановленням горизонтальних стяжних болтів для ребер плит перекриттів, що примикають;

• встановленням вертикальних стяжних хомутів зі швелерною підкладкою для ребер плит перекриттів;

• влаштуванням залізобетонних шпонок з установленням арматурних сіток і арматурних скоб у примиканнях порожнистих і ребристих плит;

• створенням збірно-монолітних конструкцій покриттів і перекриттів за рахунок влаштування арматурних випусків і шпонок у зонах контакту плит з ригелями і кроквяними конструкціями і між собою з установленням арматурних каркасів у шви між елементами і замонолічуванням бетоном.

• нарощуванням балок із приварюванням поздовжньої арматури чи кутиків підсиленння з допомогою арматурних "коротишів", пластин чи відгинів з наступним набетонуванням;

• улаштуванням залізобетонної обойми з бетонуванням крізь вікна в залізобетонних плитах.

• встановленням знизу горизонтальних арматурних затяжок, що напружуються, з анкерними пристроями і натяжними гайками;

• встановленням шпренгелів з арматурної сталі чи прокатного металу з опорними пристроями, поперечними розпірками і стяжними хомутами для їх попереднього напруження;

• встановленням попередньо напружених шпренгельних елементів із прокатного металу з похилими натяжними хомутами для створення вигину елемента, що підсилюється.

• підведенням стояків у прогоні балки з розпірками і відтяжками для створення додаткових опор;

• установленням напружених шпренгельних затяжок з додатковим сталевим елементом у стиснутій зоні при її ослабленні;

• включенням у спільну роботу з ригелем плит перекриттів.

• підведенням розвантажувальних стояків-опор з підклинюванням під ригель;

• підведенням розвантажувальних портальних рам;

• підведенням розвантажувальних підкосів із затягуванням, що спираються на обойму колони;

• підведенням розвантажувальних кронштейнів на оголовках колон під опори балок;

• створенням шарнірно-стрижневих ланцюгів зі стояками-упорами по низу балки.

Є.4.2.2 Підсилення опорних частин залізобетонних балок виконується:

• встановленням вертикальних і похилих поперечних хомутів і нижніх кутиків, з'єднаних план­ками в зоні похилих тріщин;

• влаштуванням обойми з кутиків і вертикальних поперечних стрижнів, що напружуються стяжними хомутами;

• установленням додаткових похилих стрижнів у вирубаних борознах із приварюванням до поздовжньої арматури внизу і наступним закладанням розчином.