підроблювані території
Території, під якими провадяться підземні гірничі виробки
повне розвантаження будівельної конструкції
Розвантаження існуючої будівельної конструкції, коли все навантаження сприймається елементами підсилення
ремонт
Комплекс операцій із відновлення працездатності об'єкта і (або) збільшення його довговічності - усунення дефектів, ушкоджень, запобігання передчасному зношенню конструкцій, а також (при капітальному ремонті) заміна і відновлення окремих частин конструкцій
складні умови
Наявність інтенсивних біологічних або хімічних, динамічних чи термодинамічних впливів на будівельні конструкції
складний об'єкт
Об'єкт, у якому ремонт і підсилення будівельних конструкцій і основ пов'язані з використанням нетрадиційних підходів і технологій, необхідністю застосування пристроїв та устаткування, не передбачених нормативними документами
поточний ремонт
Роботи з запобігання передчасному зношенню та усуненню незначних ушкоджень окремих елементів будівельних конструкцій будинку і споруди
підсилення будівельної конструкції і основи
Роботи з відбудови або зі збільшення можливості сприйняття навантажень будівельною конструкцією (її елементами) або основою
часткове розвантаження будівельної конструкції
Розвантаження існуючої будівельної конструкції, коли частина навантаження сприймається конструкцією, а частина - елементами підсилення
4 ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ
У цьому стандарті використано такі познаки:
Латинські великі літери
В - ширина поперечного перерізу кам'яного стовпа, м;
Е - початковий модуль деформації кладки,
Elongterm ~ довготривалий модуль деформації кладки,
Ео - модуль загальної деформації ґрунту ненавантаженої основи,
Et - модуль деформації ґрунту тривало навантаженої основи,
І/ - показник консистенції грунтів,
Л/Стах “ зусилля вдавлення палі наприкінці занурення, кН;
A/s2 - несуча здатність металевих кутиків підсилення стовпа, кН;
Fd - розрахункова несуча здатність палі по ґрунту, кН;
R - розрахунковий опір ґрунтів основи з усунутою просадністю під підошвою фундаменту, кПа;
Rfix - розрахунковий опір закріпленого ґрунту під фундаментом, кПа;
Rt - розрахунковий опір ґрунту основи існуючого фундаменту, МПа;
Rq - розрахунковий опір природного (не ущільненого) ґрунту, кПа;
Rd - розрахунковий опір ґрунту основи, кПа;
Sr - коефіцієнт водонасичення,
Латинські малі літери
ct - питоме зчеплення ґрунту тривало навантаженої основи, кПа;
d - глибина закладання підошви фундаменту, м;
fCkcube ~ характеристичне значення кубкової міцності бетону, МПа,
fpk - характеристичне значення міцності попередньо напруженої арматури, МПа;
fpo и “ характеристичне значення умовної границі текучості попередньо напруженої арматури при залишкових деформаціях 0,1%, МПа;
кс - коефіцієнт, що характеризує зміну стисливості,
кдt - коефіцієнт, що враховує зміну несучої здатності палі в часі,
т - коефіцієнт, що враховує зміну фізико-механічних властивостей ґрунту за період
експлуатації будинку (споруди),
pmjn, pmax - граничні тиски під підошвою фундаментів, кПа;
рхтах, Рутах _ максимальні крайові тиски при дії згинальних моментів уздовж осей х та у, кПа;
р - тиск під підошвою фундаменту, кПа;
р0 - середній тиск під підошвою існуючого фундаменту, кПа,
psl - середня величина початкового просадного тиску ґрунту в межах глибини верхньої зони просідання, кПа;
sd - розрахункове осідання фундаменту, м;
su - гранично-допустиме середнє осідання фундаменту, м;
Гоецькі малі літери
уЬґі - коефіцієнт умов роботи для бетону,
ус - коефіцієнт надійності; коефіцієнт умов роботи,
у3f - коефіцієнт, що враховує зміну несучої здатності палі в часі,
ysr1 - коефіцієнт умов роботи арматури,
ул - коефіцієнт надійності за відповідальністю згідно з ДБН В.1.2-14,
<р( - кут внутрішнього тертя ґрунту тривало навантаженої основи, град.
У цьому стандарті використані такі скорочення:
ПВР - проект виконання робіт.
5 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
Рішення щодо необхідності ремонту або підсилення будівельних конструкцій з метою відновлення чи збільшення їх несучої здатності та експлуатаційної придатності приймається на основі даних, отриманих при їх обстеженні згідно з ДСТУ-Н Б В. 1.2-18, інженерних вишукувань, виконаних згідно з ДБН А.2.1-1 а також з урахуванням результатів перевірних розрахунків, виконаних згідно з відповідними нормативними документами.
Обсяг і номенклатура обстежень і вишукувань визначається у залежності від технічного стану, ступеня відповідальності будинків (споруд), особливостей запланованих заходів щодо ремонту і підсилення.
В аварійних ситуаціях з метою запобігання обваленню будівельних конструкцій допускається розроблення проектів тимчасового страхувального кріплення (розвантаження) або підсилення цих конструкцій без повних матеріалів обстеження.
У процесі обстеження рекомендується вивчати наявну проектну та експлуатаційну документацію (паспорт технічного стану будинку або споруди, генеральний план, дані бюро технічної інвентаризації стосовно планів поверхів і віку споруди, що ремонтується, робочі креслення існуючих конструкцій, паспорти на конструкції заводів-виготовлювачів, виконавчу документацію), виконувати візуальний огляд та інструментальну оцінку параметрів конструкцій.
До складу результатів обстежень конструкцій та інженерних вишукувань включаються дані, потрібні для обґрунтованого вибору способів і прийняття надійних технічних рішень щодо ремонту і підсилення конструкцій.
Характеристики матеріалів існуючих конструкцій визначаються з залученням спеціалізованих лабораторій, акредитованих у відповідній галузі випробувань.
Всі отримані при обстеженні та використані в розрахунках будівельні параметри, що характеризують навантаження і впливи, а також міцність і деформативність матеріалів повинні мати довірчу імовірність відповідно до чинних нормативних документів на проектування. Забезпеченість нормативних значень характеристик міцності матеріалів та характеристик інженерно-геологічних елементів приймають, як правило, не менше ніж 0,95.
Технічний стан конструкцій будинків і споруд рекомендується визначати на підставі аналізу наявних дефектів та пошкоджень, а також результатів перевірних розрахунків, виконаних з врахуванням фактичних характеристик матеріалів та ґрунтів основи.
Технічний стан об'єкта за рівнем придатності до подальшої експлуатації визначається на підставі технічного стану окремих конструкцій і згідно з ДСТУ-Н Б В. 1.2-18 характеризується однією з чотирьох категорій: "нормальний", "задовільний", "непридатний до нормальної експлуатації" та "аварійний". Визначення цих категорій технічних станів об'єктів та конструкцій приймається відповідно до ДСТУ-Н Б В. 1.2-18.
Якщо збільшення навантажень не планується, то:
при нормальному технічному стані - необхідність у ремонтних роботах відсутня;
при задовільному технічному стані - виконується відновлення захисних покриттів конструкції та їх дрібний ремонт;
при непридатному до нормальної експлуатації технічному стані передбачається контроль (моніторинг) за станом об'єкта (конструкції); виконання захисних заходів; контроль за параметрами процесу експлуатації (наприклад, обмеження навантажень) та виконання ремонту чи підсилення конструкції у звичайному режимі;
при аварійному технічному стані вживаються заходи для недопущення перебування людей в аварійно небезпечній ділянці будівлі, виконується ремонт чи підсилення конструкції з попереднім вжиттям заходів проти її раптового руйнування; як альтернатива може розглядатися заміна аварійних конструкцій чи демонтаж конструкцій або об'єкта в цілому (в залежності від ступеня ушкоджень та безпечності проведення ремонтно-відновлювальних робіт).
Перевірні розрахунки існуючих конструкцій проводяться при зміні об'ємно-планувальних вирішень та умов експлуатації, збільшенні діючих навантажень від технологічного обладнання, збільшенні тимчасових навантажень внаслідок зміни призначення будівлі або її частини, а також при виявленні дефектів та пошкоджень, що впливають на несучу здатність конструкцій. Перевірні розрахунки виконуються з метою встановлення достатньої несучої здатності та придатності за умов роботи, що змінилися. Конструкції, які не задовольняють вимоги перевірних розрахунків, підлягають підсиленню або заміні на нові.
Існуючі конструкції можуть не підсилюватися, якщо:
їх фактичні прогини перевищують гранично-допустимі згідно з ДСТУ Б В.1.2-3, проте не перешкоджають нормальній експлуатації конструкцій і не змінюють їх розрахункову схему;
наявні відхилення від конструктивних вимог чинних норм, проте конструкція експлуатувалась тривалий час, а її обстеження не виявило пошкоджень, обумовлених цими відхиленнями.
В розрахункових схемах будинків і споруд, а також розрахункових моделях будівельних конструкцій і основ рекомендується відображати їх фактичний стан, умови роботи, встановлені в результаті обстежень, прийняті методи ремонту і підсилення. В особливо складних і відповідальних випадках, коли розрахункові схеми і моделі розрахунків не відображають повною мірою фактичний стан конструкцій і не можна зробити прогноз зміни технічного стану без натурних випробувань, а також коли виникає небезпека для життя людей або екологічних наслідків, допускається перевіряти підсилені конструкції пробним навантаженням.
При розрахунку будівельних конструкцій і основ, підсилення яких виконується під навантаженням, враховуються напруження, наявні на час підсилення у конструкціях і основах, що зберігаються, і послідовність включення в роботу елементів підсилення.
Навантаження і впливи визначаються згідно з ДБН В.1.2-2. Тимчасові снігові і вітрові навантаження можуть уточнюватися за результатами вишукувань (обстежень).
При перевірних розрахунках конструкцій враховується коефіцієнт надійності за відповдаль- ністю у„ згідно з ДБН В.1.2-14. При цьому посилені конструкції за надійністю мають відповідати класу надійності (відповідальності) будинків і споруд, для яких конструкції підсилення розробляються.
Вибір способу ремонту чи підсилення рекомендується робити на основі техніко-еконо- мічного порівняння варіантів з урахуванням:
необхідного ступеня збільшення (відновлення) несучої здатності;
виключення або мінімізації додаткових пошкоджень (ослаблень) конструкції при виконанні посилення;
можливості реалізації прийнятого способу в конкретних виробничих умовах (пожежо- і вибухо- небезпека, хімічна агресивність середовища тощо);
обмежень, що накладаються виробництвом, яке функціонує;
ступеня надійності і довговічності конструкцій;
забезпечення необхідних показників теплового опору, корозійної стійкості, вогнестійкості підсилених конструкцій;
перспектив подальшого розвитку виробництва;
місцевих умов і досвіду проектування і будівництва.
Рішення про підсилення конструкцій рекомендується приймати після того, як установлено, що інші способи забезпечення надійності, такі як перерозподіл технологічних навантажень, застосування ефективних матеріалів для покриттів і огороджувальних конструкцій, використання тимчасових розвантажувальних елементів і пристроїв, необхідних для монтажу-демонтажу устаткування, неможливі чи недоцільні.
При виборі способу підсилення враховуються наступні умови, що утруднюють виконання робіт:
неможливість зупинення виробничих процесів;
необхідність улаштування риштування для встановлення елементів підсилення;
необхідність розбирання стінових і покрівельних огорож;
необхідність тимчасового виключення з роботи основних несучих конструкцій і контролю за їх напружено-деформованим станом.
Ремонт і підсилення будівельних конструкцій і основ виконуються на підставі проектної документації. Склад та зміст проектної документації визначаються згідно з ДБН А.2.2-3.
Ремонт будівельних конструкцій без їх підсилення може виконуватися на підставі відомостей робіт та кошторисів, складених на основі відомостей дефектів та пошкоджень.
При проектуванні ремонту і підсилення конструкцій і основ в особливих умовах експлуатації (просадні основи, підроблювані території, сейсмічні впливи, агресивні середовища тощо) дотримуються вимог ДБН В.1.1-5, ДБН В.1.1-12, ДСТУ-Н Б В.2.6-186, СНиП 2.03.11-85.
На всіх стадіях виконання робіт (часткове розбирання, тимчасове видалення в'язей тощо) забезпечується відповідність конструкцій, що підсилюються, вимогам несучої здатності та стійкості. У необхідних випадках в проекті можливо передбачати їх розкріплення або розвантаження.
При проектуванні підсилення конструкцій враховуються необхідність виконання робіт без зупинки виробництва або з короткочасною його зупинкою, а також вимоги технології та умов виконання робіт. При цьому враховуються: терміни ремонту, умови і режими експлуатації, види і величини навантажень, інженерно-геологічні та гідрогеологічні умови майданчика, характеристики внутрішнього середовища, відомості про аварії, що мали місце, та їх причини, зони та ділянки з раніше виконаними підсиленнями конструкцій.
При розробленні проектної документації з ремонту і підсилення враховуються вимоги з технології та організації будівельного виробництва при реконструкції і технічному переоснащенні підприємств, а також вимоги охорони навколишнього середовища згідно з ДБН А.3.1-5. Виконання робіт з підсилення конструкцій здійснюється з дотриманням вимог безпеки праці у будівництві згідно з ДБН А.3.2-2. Крім того, дотримуються особливих вимог, пов'язаних із специфікою і умовами виконання робіт, зазначеними у проекті підсилення та ПВР.
Якщо ремонт і підсилення будівельних конструкцій і основ складних і унікальних об'єктів пов'язаний з використанням нетрадиційних підходів і технологій, необхідністю застосування матеріалів, пристроїв, устаткування, не передбачених нормативними документами, то крім системи контролю якості, передбаченої у розділі 8 ДБН А.3.1-5, здійснюється також спеціальний контроль якості згідно ДБН В.1.2-5.
Підсилення і ремонт конструкцій із використанням прийомів (схем), що вперше впроваджуються у виробництво або вперше освоюються будівельною організацією, а також нових конструкцій і технологій, рекомендується виконувати за участі автора проекту у відпрацюванні технології робіт та (або) її дослідної перевірки .
3 метою скорочення обсягів робіт з ремонту і підсилення, а в деяких випадках і відмови від таких робіт рекомендується виявляти і використовувати резерви несучої здатності конструкцій шляхом:
