ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ


СПЛАВИ
МІДНО-ФОСФОРИСТІ

Технічні умови

ДСТУ 2530—94 (ГОСТ 4513-93)

Видання офіційне

ДЕРЖСТАНДАРТ УКРАЇНИ
Київ


У

Група В» і

ДК 669.3» 779-.006.3Й4

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

С

ДСТУ 2530-94 (ГОСТ 4515-93)

ПЛАВИ МІДНО-ФОСФОРИСТІ Технічні умови

СПЛАВЫ МЕДНО-ФОСФОРИСТЫЕ

Технические условия

COPPER PHOSPHORUS ALLOUS

Specifications

Чинний від 01,07.9»

Цей стандарт поширюється на мідно-фосфористі сплави, застосо­вані під час виробництва сплавів кольорових металів та виробів з них, які виготовляються для потреб цародного господарства І експорту.

Вимоги пунктів 1.3, 1,6, 4.314.6 цього стандарту є рекомендовани­ми, решта пунктів-обов’язковими.

(.Технічні ВИМОГИ

  1. Мідно-фосфористі сплави виробляють відповідно до вимог цьо­го стандарту за технологічною інструкцією, затвердженою у встановлено­му порядку.

  2. Марки та хімічний склад мідно-фосфористих сплавів повинні відповідати зазначеним у таблиці.

  3. Масову частку вісмуту, сурми та заліза визначають на вимогу споживача.

Сплав марки МФ10 виробляють з міді згідно з ГОСТ 859 з масовою часткою міді не менше 99,9 % та червоного технічного фосфору згідно з ГОСТ 8653.Таблиця

Марка сплаву

КодОКП

Масова частка, %

основних компонентів

домішок, не більше

фосфору

мідь+фосфор, на Менше

Вісмуту

сурми

валіза

МФ10

17 332510| 1

9,5-11,0

99,8

0,002

0,002

МФ9

1733252011

8,0-9,5

99,5

0,005

0,100

0,15



  1. Сплави виробляють у вигляді плиток габаритних розмірів (370 ± 10) и (215 ± 10) * (30 ± 5) мм.

Плитка поділена пережимами на 40 частин.

Залцви деяких пережнмів на окремих плитках (до 10 % плиток у партії) не є бракувальною ознакою.

  1. За погодженням виробника із споживачем допускається вироб­лення сплавів у вигляді штаби (стрічки) товщиною від 0,3 мм до 1,2 мм і прутків за погодженими розмірами.

  2. Поверхня плиток Не повинна мати сторонніх включень.

  3. Метал у зламі плиток повинен мати однорідну будову та не містити шлакових та інших сторонніх включень.

Приклади умовних Иозначень. Плитка з сплаву марки МФ9:

ПлМФ9 ДСТУ 1530-94 (ГОСТ 4515-93).

1. Правила приймання

2.1. Сплави пред’являють до приймання партіями. Партія повинна складатися В плиток (штаб) однієї марки сплаву та однієї плавки.

Наявність дольових часток плитки (до 10 % маси партії) не є бра­кувальною ознакою.

Результати приймально-здавальних випробувань відображають у супровідному документі про якість продукції, в якому зазначають: товарний знак чи найменування і товарний знак підприємства-ви- робника;

марку сплаву;

месу партії;

номер плавки;

номер партії;

результати хімічного аналізу;

позначення цього стандарту.

  1. Контроль якості поверхні проводять на усіх чи не менше чим двадцяти плитках від партії.

  2. Для контролю хімічного складу, розмірів та якості зламу відбирають не менше трьох плиток (штаб) від партії.

Для контролю хімічного складу на підприсмстві-виробнику допу­скається відбирання проби від кожного ковша рідкого металу.

  1. В разі одержання незадовільних результатів випробувань хоча б за одним з показників за ним проводять повторне випробування на подвоєній вибірці, відібраної від тієї ж партії.

Результати повторного випробування поширюються на всю партію.

  1. Методи випробувань

    1. Контроль якості поверхні, зламу та маси окремої плитки (шта­би, прутка) проводять візуально.

    2. Контроль розмірів проводять універсальним міряльним ін­струментом згідно з ГОСТ 166 та ГОСТ 427,

    3. Для визначення хімічного складу від кожної відібраної плитки беруть пробу свердлінням з подальшим подрібнюванням; від кожної віді­браної тонкої штаби (стрічки) - подрібнюванням.

Свердління проводять свердлом діаметром 10-20 мм, без застосу­вання мастила, з мінімально можливою швидкістю, у п’яти точках: у середині і чотирьох точках за діагоналлю на відстані від 1/5 до 1/6 діагоналі від кута. Місця входу і виходу свердла попередньо зачищують на глибину не менше 0,5 мм.

Отриману об’єднану пробу обробляють магнітом, перемішують, за необхідності скорочують і використовують для хімічного аналізу.

    1. Хімічний склад визначають згідно з ГОСТ 6674.1, ГОСТ 6674.2, ГОСТ 6674.3, ГОСТ 6674.4. Допускається застосовувати інші методи визначення хімічного складу, якщо вони за точністю не по­ступаються зазначеним у стандартах.

  1. Якщо виникають розбіжності у оцінці хімічного складу, ви­значення проводять згідно з ГОСТ 6674.1, ГОСТ 6674.2, ГОСТ 6674.3, ГОСТ 6674.4.Маркування* пакування* транспортування І зберігання

    1. На кожній плитці повинні бути нанесені:

товарний знак чи найменування 1 товарний знак підприємства-ви­робника;

номер плавки;

кольорове маркування.

  1. Кольорове маркування наносять фарбою, яка не змивається, за всією довжиною плитки та дольових частинок у вигляді смуг для сплавів марок

МФ10 - білою (тільки для експорту)

МФ9-чорно ю.

  1. Плитки транспортують транспортом усіх видів у критих транс­портних засобах відповідно до правил перевезення вантажів, які діють на транспорті кожного вида.

  2. Зберігання проводять у критих приміщеннях в умовах, ніо виключають попадання вологи.

  3. Плитки транспортують транспортними пакетами відповідно до вимог ГОСТ 21399 І ГОСТ 24597 чи способами* узгодженими із спожива­чем. Пакет повинен складатися із плиток (штаб, прутків) однієї марки та однієї плавки. Відсутність товарного знака на окремих іиіиткая у пакеті не є бракувальною ознакою.

Маса та габаритні розміри пакету повинні відповідати вимогам ГОСТ 24597.

Пакети обв'язують штабами сталевої пакувальної стрічки зіідмо з ГОСТ 356.0* натягнутими та скріпленими у замок; Вільний кінець стрічки у поясі зрізають під кутом 90°. Довжина вільного кінця після обрізування не новинка перевищувати 50 мм.

Допускається застосовувати інші засоби скріплення плиток у nave tax відповідно до вимог ГОСТ 21650.

На боковій стороні пакета до засобу пакетування дротом діаметром не менше і,5ммкріпитьсяметалсвнйчидерев'яиий ярлик Із зазначенням транспортного маркування згідно з ГОСТ 14192.

На експорт плитки транспортують упакованими відповідно до ГОСТ 24634 у ящики типу ПІ згідно з ГОСТ 299!.

  1. Стрічки (штаби) упаковують у дерев’яні ящики згідно з ГОСТ 2991, в кожний із яких укладають документ відповідно до вимог п. 2.1 і на кожний з яких приклеюють бірку, на якій зазначають:

товарний знак підприємства-виробника;

умовне позначення сплаву;

номер партії;

позначення цього стандарту.ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

  1. РОЗРОБЛЕНО 1 ВНЕСЕНО Донецьким інститутом кольорових металів

РОЗРОБНИКИ: В. І. Гель, к.т.н.; В. Г. Левнцький, к.т.и.; Р. П. Петро­ва; В. 1. Петров

  1. ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України № 3124 від ЗО Травня 1994 р.

  2. НА ЗАМІНУ ГОСТ 4515-75

  3. НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ, НА ЯКІ Є ПОСИ­ЛАННЯ

Позначення НТД, на пий е посилання

Номер пункту, підпункту

ГОСТ 166-89

3.2

ГОСТ 427-75

3.2

ГОСТ 859-78

1.4

ГОСТ 2991-85

4.5, 4.6

ГОСТ 3560-73

4.5

ГОСТ 6674.1-74

3.4

ГОСТ 6674.2-74

3.4

ГОСТ 6674.3-74

3.4

ГОСТ 6674.4-74

3.4

ГОСТ 8655-75

1.4

ГОСТ 14192-77

4.5

ГОСТ 21399-75

4.5

ГОСТ 21650-76

4.5

ГОСТ 24597-81

4.5

ГОСТ 24634-81

4.5

Виданій офіційне ф Держстандарт України, 1994

Цей стандарт ве може бути повністю чи частково відтворений, тиражований

1 розповсюджений без дозволу Держстандарту України * 1