Допустимі розміри правки встановлює підприємство-виробник.

    1. Контроль глибини та структури дифузійного шару прово­диться на зразках, які виготовлені з тієї ж марки сталі, що і деталь, чи із сталі марки 20 (для цементованих деталей) та були піддані термічному обробленню одночасно з контрольованою деталлю.

    2. Контроль твердості поверхні термічно оброблених вели­когабаритних деталей виконується переносним твердоміром ударної ДІЇ.

  1. Вимоги до покриттів

    1. Технічні вимоги до металевого і неметалевого неорганіч­ного покриттів та до поверхні основного металу мають відповідати ГОСТ 9.301.

Підготовка металевої поверхні до фарбування деталей і складаль­них одиниць повинна здійснюватися згідно з ГОСТ 9.402.

  1. Якість лако-фарбового покриття зовнішньої поверхні за показниками зовнішнього вигляду не повинна бути нижча за VI клас згідно з ГОСТ 9.032.

  2. Лако-фарбові покриття виробів, які поставляються в ра­йони з холодним кліматом, мають відповідати вимогам ГОСТ 9.401.

Вологість деревини, яку покривають, не повинна перевищувати 15%.

Глибина просочування дерев’яних деталей зазначається на крес­ленні.

  1. Вимоги до зварних з’єднань

    1. Види зварних з’єднань, конструктивні елементи, їхні роз­міри та граничні відхилення повинні відповідати вимогам ГОСТ 5264, ГОСТ 8713, ГОСТ 11533, ГОСТ 11534, ГОСТ 14771, ГОСТ 14776, ГОСТ 15164, ГОСТ 15878, ГОСТ 16037, ГОСТ 16098 та ГОСТ 23518.

В технічко обгрунтованих випадках допускається застосування нестандартних швів і зварних з’єднань.

  1. Точність розрізання деталей і заготівок, які утворюють зварне з’єднання, і якість поверхні розрізу повинні відповідати ви­могам ГОСТ 12169, ГОСТ 14792 та галузевим нормативно-технічним документам.

Розміри припусків на механічне оброблення заготівок, які вирі зуються газовим різанням, установлює підприємство-виробник.

  1. Електроди, які застосовуються для зварювання, мають задовольняти вимоги ГОСТ 9466, ГОСТ 9467, ГОСТ 10051 і ГОСТ 10052.

  2. Дріт для зварювання стальних конструкцій мас відпові­дати вимогам ГОСТ 2246.

  1. Флюси, які застосовуються для зварювання вуглецевої низьколегованої і середньолегованої сталей, мають відповідати ви­могам ГОСТ 9087.Захисні гази, які використовуються для зварювання вуг- ецевої і низьколегованої сталей, мають відповідати вимогам: вуг- екнелий газ — ГОСТ 8050, аргон — ГОСТ 10157.

  2. Ацетилен, який використовують для кисневого різання талі, має відповідати вимогам ГОСТ 5457, а природний газ — мати еплотворну здатність не нижчу за 8000 ккал/м5.

  3. Кисень, який використовують для різання, має відлові* ати першому чи другому сорту згідно з ГОСТ 5583 і ГОСТ 6331.

  4. Якість зварних з'єднань має перевірятися перед грунту- анням методами контролю згідно з ГОСТ 3242.

Методи визначення механічних властивостей зварного з'єднання наплавленого металу мають відповідати вимогам ГОСТ 6996. Ме- оди випробування зварних з'єднань на міжкрмсталітну корозію — гідно з ГОСТ 6032.

  1. Вимоги до заклепочних з'єднань

    1. Спрямувальні поверхні деталей заклепочних з’єднань ма- угь бути очищені від продуктів корозії та масляних забруднень.

    2. Опорні поверхні закладної і замикаючої головок заклепки гають щільно, без зазору, прилягати до поверхні заклепочних з’єднань.

    3. Глибина клепаного відбитку на поверхні наклепочвого єднання не повинна бути більша за 5% висоти замикаючої головки.

    4. Зазор між склепаними деталями поза зоною заклепок аиного заклепочного з'єднання не повинен бути більший за 0,3 мм. азор між склепаними деталями міцного заклепочного з'єднання в эні заклепок не допускається.

    5. В заклепочному з'єднанні не допускаються заклепки, які шють:

замикаючу головку неповного профілю;

заклепочний рант, зовнішній діаметр якого більше, ніж на 20% еревищує номінальний діаметр головки, а висота — більша за 10% номінальної висоти головки;

забоїни, розташовані на торцевій поверхні головки, загальна пло­да яких більша за 2% площі нормованої поверхні;

заруби, розташовані на товцевій поверхні головки, глибиною біль­шою за 5% номінальної висоти головки;

несуцільяість в тілі головки у вигляді тріщин;

розшарування обжатої головки;

розриви стержня заклепки.

    1. Виправлення дефектів заклепочного з'єднання допуска­ться переклепуванням встановлених заклепок.

  1. Вимоги до паяних з'єднань

Поверхні деталей, призначених для нанесення розплав- іеного припою, мають бути очищені від фарби, масляних забруднень га оксидної плівки

    1. .Паяний шов повинен мати плавний перехід поверхні паяного з'єднання. Поверхня паяного шва, звичайно, повинна мати форму угнутого меніска.

    2. Паяльні зазори мають відповідати наведеним у додатку 1 ГОСТ 19249.

    3. В паяному з'єднанні не допускаються; тріщини, нспропай, ерозія і підріз припайки, а також залишки флюсу» бризки та натіки припою.

    4. Виправлення дефектів допускається перепаюванням па­яних швів.

  1. Вимоги до збирання

    1. Деталі та складові частини, що надійшли на збирання, мають бути очищені від стружки, металевого рилу, притиральних паст, продуктів корозії та інших видів забруднення.

    2. Незазначені граничні відхилення на складання метало- конструкцій мають відповідати ГОСТ 25670.

    3. Комплектуючі вироби, що надійшли на збирання в стані консервації, мають бути розконсервовані. Розконсервація виробів має проводитись відповідно до вимог розділу 8 ГОСТ 9.014.

Розконсервації не підлягають комплектуючі вироби, в супроводиш документації яких є відповідні вказівки.

  1. Застосування клинів і прокладок, не передбачених крес­ленням, а також збільшення діаметрів спряжуваних поверхонь де­талей за рахунок насічок, керновок чи поверхневого пластичного деформування, з метою збільшення натягу в з’єднанні, не допуска­ється.

  2. Тертьові поверхні деталей і підшипники кочення під час складання мають бути змащені мастилом, передбаченим до застосу^- вання під час експлуатації виробів.

  3. Підшипники кочення мають установлюватися маркованим боком до кришки підшипникового з'єднання. Перекоси кілець під­шипника відносно осі валу чи od отвору, а також передача зусиль запресовування через тіла кочення ке допускаються.

  4. При запресовуванні підшипників кочення з нагріванням їхня температура не повинна бути вища за 120 °С.

  5. Гумові армовані манжети для залів під час збирання мають бути змащені мастилом, передбаченим до застосування під час експлуатації виробу. Установка манжетів має бути виконана відповідно до вимог ГОСТ 8752.

  6. Гумові ущільнювальні кільця круглого перерізу для гі­дравлічних і пневматичних пристроїв, які застосовуються для ущіль­нення деталей, під час збирання мають бути змащені мастилом, яке передбачене до застосування під час експлуатації виробу. Монтаж кілець має бути виконаний відповідно до вимог ГОСТ 9833.Ущільнювальні повстяні кільця перед установленням в канавки мають бути просочені мастилом.

  7. Після закінчення збирання в корпусах редукторів та інших складальних одиниць, які мають внутрішні робочі порожнини, не допускається свердління отворів, нарізання нарізок та інші до­роблення, які можуть призвести до забруднення цих порожнин.

  8. Трубопроводи мають бути розміщені у місцях, де виключена можливість їх механічного пошкодження і не ПОВИННІ закривати доступ до складальних одиниць, які потребують регу­лювання.

  9. Під час міжопераційного транспортування виробів отвори промитих і змащених трубопроводів, гнучких рукавів мають бути закриті технологічними пробками чи заглушками. Застосування про­бок та заглушок з дерева чи текстильних матеріалів не допускається.

  10. Внутрішні поверхні стальних трубопроводів, баків та інших ємкостей після зварювання мають бути очищені від продуктів корозії.

При травленні поверхонь стальних трубопроводів, баків та інших ємкостей, з метою очищення від продуктів корозії, водним розчином кислоти (сірчаної —> за ГОСТ 2184, ортофосфорної — за ГОСТ 10678) залишки розчину мають бути нейтралізовані, а поверхні — очищені, промиті водою і просушені. Концентрацію водного розчину кислоти і способи його нейтралізації установлює підприємство-виробник.

  1. Робочі поверхні деталей гідравлічного і пневматичного обладнання, з мстою очищення їх від стружки, металевого пилу, притиральних паст та інших видів забруднення перед збиранням мають бути промиті пожежобезпечиим миючим розчином і просу­шені.

Марку (чи склад) миючого розчину, а також способи промивки і сушки деталей установлює підприємство-виробник.

  1. Заповнення гідросистем і гідравлічних пристроїв гірни­чих машин і комплексів робочою рідиною має проводитись через фільтр, який забезпечує чистоту робочої рідини відповідно до ВИМОГ ГОСТ 17216.

Чистота робочої рідини має бути зазначена в робочій конструк­торській документації на вироби.

    1. Робоча рідина баку має бути прокачана через робочий фільтр на холостому режимі роботи насоса з триразовим обміном її об’єму (без попадання рідини в привідні гідравлічні пристрої). Після цього робоча рідина гідросистеми має бути поокачана через привідні гідравлічні пристрої на холостому режимі роботи привідних агрегатів з триразовим обміном об'єму робочої рідини в привідних пристроях.

    2. Якщо вироби з очищеними та промитими поверхнями надходять на збирання не раніше, ніж через 8 годин після сушіння, то поверхні виробів мають бути змащені сумішшю мінерально масла з антикорозійною присадкою. Марку мінерального маса і антикорозійної присадки» а також процентний вміст присадки су­міші встановлює підприємство-виробник.

  1. Вимоги до монтажу

    1. Монтаж виробів має проводитися відповідно до виш­нього стандарту, ГОСТ 24444, будівельних норм і правил та інстрх- ції на монтаж для конкретного виробу.

    2. Під час монтажу трубопроводів на місці їх установлена: радіус кривизни осі труби на відрізку вигину мас бути білшнм за подвоєну величину зовнішнього діаметра труби;

довжина прямого відрізка труби в місцях її приєднання має оти більша за подвоєну величину зовнішнього діаметра;

деталі кріплення трубопроводу мають встановлюватись поза зоою зварних швів трубопроводу.

  1. Довжина прямого відрізка рукава в місці його приєднав» мас бути більша за подвоєну величину зовнішнього діаметра рукаа. Скручування рукавів відносно їх поздовжньої осі під час складами не допускається.

  2. Під час монтажу трубопроводів гідравлічних систем-с- обхідно уникати утворення місцевих підвищень, аби запобігти за­ранню в них повітря, а також вигинів» які перешкоджатимуть злву робочої рідини.

  3. Під час монтажу трубопроводів пневматичних скгтм необхідно передбачити ухил для стікання конденсату.

Монтаж електроустаткування гірничих машин має сти виконаний відповідно до вимог «Правил устройства злектроустзо- вок», а також з урахуванням вимог ГОСТ 12.2.007.0, ГОСТ 2273-0, ГОСТ 24754 та ГОСТ 27307.ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

  1. РОЗРОБЛЕНО Державним проектно-конструкторським інсти- vtom збагачувального устаткування «Діпромашзбагачення»

РОЗРОБНИКИ: В. М. Острога (керівник теми); Л. Е. Назарова

ВНЕСЕНО Міністерством машинобудування, військово-промисло- ого комплексу і конверсії України

  1. ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту країни № 23 від 2 лютого 1994 р.

  2. НА ЗАМІНУ ОСТ 24.070.01-86

  3. НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ, НА ЯКІ Є ПОСИ­ЛАННЯ

Позначення НТД, на який е посилання | Номер пункту, підпункту