Пристрій або складову частину перевіряють після проходження через полум'я і, якщо вони продовжують горіти, заносять це до звіту.

  1. Рівень шуму

    1. Принцип

Вимірюють рівень шуму в дБ (А) у вухах випробовувана під час носіння пристрою.

  1. Устатковання

    1. Мікрофони, здатні розміститися у вухах випробовувана.

    2. Шумомір типу 1 або 2, як це визначено в EN 60651.

  2. Процедура

    1. Виконують калібрування шумоміра за інструкціями виробника.

    2. Упевнюються в тому, що випробний пристрій споряджений повністю зарядженим елементом живлення і одним із типів фільтрів, призначених для використовування з пристроєм.

    3. Закріплюють мікрофони в центрі кожної вушної раковини випробовувана на однако­вому горизонтальному рівні.

    4. Одягають пристрій на користувача.

    5. Вмикають живлення пристрою і послідовно вимірюють за допомогою шумоміра, встановленого на вимірювання частоти з характеристикою навантаги А, рівень звукового тиску для кожного вуха.

    6. Перевіряють фоновий рівень шуму у випробовувальному приміщенні, який повинен бути не менше ніж на 10 дБ (А) нижчий, ніж виміряний для пристрою, і за необхідності відрегу­льовують фоновий рівень шуму так, щоб задовольнити цю умову.

    7. Заносять до звіту максимальний із результатів вимірів в обох вухах як шум, створю­ваний пристроєм і чутний користувачем.

    8. Повторюють процедуру для повного набору типів фільтрів, призначених для вико­ристовування з пристроєм. 2

8 МАРКУВАННЯ

  1. Загальні положення

Складові частини і деталі, які впливають на безпеку використовування, повинні бути помар- ковані так, щоб їх можна було ідентифікувати.

  1. Лицева частина

Лицева частина повинна мати таке марковання:

  1. назву, торгову марку або інші засоби ідентифікації виробника;

  2. розмір, за наявності більше ніж один;

  3. ідентифікаційну познаку типу;

  4. рік виготовлення.

  1. Нагнітальний пристрій і корпус елемента живлення (якщо корпус відокремлений від нагнітального пристрою)

Кожен повинен мати таке марковання:

  1. назву, торгову марку або інші засоби ідентифікації виробника;

  2. ідентифікаційну познаку типу;

  3. у відповідному випадку позначення, що пристрій безпечний для використовування у ви­бухонебезпечному середовищі і посилання на EN 50020;

  4. рік виготовлення;

  5. номер цього стандарту;

  6. речення «Див. інформацію, яку надає виробник» офіційною мовою(-ами) країни призна­чення, або відповідну піктограму.

  1. Фільтри

    1. Загальні положення

      1. Усі фільтри, за винятком безкорпусних фільтрів, повинні мати таке марковання:

  1. відповідний тип, клас і кодовий колір

протиаерозольні фільтри

тип колір

Р білий

протигазові і скомбіновані фільтри

тип колір

А коричневий

В сірий

Е жовтий

К зелений

АХ коричневий

SX фіолетовий

NOP синій-білий

НдР червоний-білий

або комбінація перелічених вище типів. Якщо протигазовий фільтр скомбінований з проти аеро­зольним фільтром, такий фільтр повинен містити додатково периферійну смугу білого кольору.

У разі, якщо марковання не нанесене безпосередньо на корпус фільтра, воно повинно бути нанесене відповідним кольором на допоміжну етикетку, прикріплену до корпусу фільтра. У такому випадку колір корпуса не вважають кодовим кольором.

Срібний колір або колір легких металів не можна розглядати як білий.

  1. номер цього стандарту;

  2. рік і місяць закінчення строку придатності або еквівалентну інформацію;

  3. назву, торгову марку або інші засоби ідентифікації виробника;

  4. речення «Див. інформацію, яку надає виробник» офіційною мовою(-ами) країни призна­чення, або відповідну піктограму.

  1. ідентифікаційну познаку типу.Безкорпусні фільтри повинні мати таке марковання:

  1. відповідний тип фільтра;

  2. ідентифікаційну познаку типу;

  3. усю іншу інформацію, визначену в 8.4.1.1, треба додавати або наносити на найменше па­ювання.

  1. Протиаерозольні фільтри

Усі протиаерозольні фільтри повинні мати таке марковання.

Фільтри, які не випробовували з використовуванням парафінового масла, треба чітко мар­кувати словами «для захисту лише від твердих аерозолів і аерозолів на водній основі» або літе­рою «S». Якщо на фільтрі присутня лише літера «S», слова «для захисту лише від твердих аеро­золів і аерозолів на водній основі» повинні бути в найменшому паюванні або на ньому. Усі інші протиаерозольні фільтри позначають літерами «SL».

  1. Протигазові І скомбіновані фільтри

  1. усі фільтри типу АХ позначають словами «Лише для разового використовування»;

  2. усі фільтри типу SX позначають назвами хімічних речовин, якими фільтр випробовували;

  3. усі фільтри типу NOP позначають словами «Лише для разового використовування»;

  4. усі фільтри типу НдР позначають словами «Максимальний час використовування 50 год».

  1. Скомбіновані фільтри

Скомбіновані фільтри маркують, як це визначено відповідно до 8.4.1, 8.4.2 і 8.4.3.

  1. Фільтр або паковання фільтра, якщо марковання не нанесене прямо на фільтр

Фільтр або паковання фільтра у випадку відсутності прямого нанесення такого марковання на фільтр, треба маркувати такою інформацією:

  1. відповідний тип фільтра і кодовий колір, поданий відповідно до 8.4.1, 8.4.2, 8.4.3 або 8.4.4;

  2. номер цього стандарту;

  3. рік і місяць закінчення строку придатності або еквівалентна інформація;

  4. назва, торгова марка або інші засоби ідентифікації виробника;

  5. речення «Див. інформацію, яку надає виробник» офіційною мовою(-ами) країни призна­чення, або відповідна піктограма;

  6. ідентифікаційна познака типу;

д) рекомендовані виробником умови зберігання (щонайменше температура і вологість).

Визначена в с), f) і д) інформація повинна бути видимою без відкривання паковання.

8.6 Будь-яке паковання

Будь-яке паковання повинно мати таке марковання або це марковання повинно бути види­мим без відкривання паковання:

  1. рекомендовані виробником умови зберігання (щонайменше температура і вологість);

  2. речення «Див. інформацію, яку надає виробник» офіційною мовою(-ами) країни призна­чення, або відповідна піктограма;

  3. позначення вмісту.

9 ІНФОРМАЦІЯ, ЯКУ НАДАЄ ВИРОБНИК

  1. Укомплектований пристрій

    1. Під час постачання кожен апарат треба супроводжувати інформацією офіційною мовою(-ами) країни призначення щодо експлуатування для сприяння у використовуванні апарата навченими і кваліфікованими особами.

Передбачено, що детальна Інформація щодо технічного обслуговування І зберігання повинна бути досяжною окремо від інформації, яку надає виробник.

  1. Інформація повинна містити діапазон застосування і вказівки щодо правильного скла­дання, технічного обслуговування, догляду, заряджання елементів живлення і зберігання. Вона повинна містити діапазон температури і вологості для зберігання і роботи. Звертають увагу на можливе неправильне застосовування й у відповідних випадках на можливість перегинання шлангів і кабелів.

  2. В Інформації треба точно і вичерпно описувати допустиму комбінацію складових час­тин, які використовують у визначеному типі і класі пристрою.

Примітка. За необхідності до неї можна додавати ілюстрації, нумерацію деталей, марковання.

    1. Надають попередження, що режим вимкненого живлення вважають ненормальним станом.

    2. Звертають увагу на забезпечення відповідного маркування, якщо дозволено викорис­товувати пристрій у вибухонебезпечному середовищі.

    3. В інформації вказують визначені виробником тривалість роботи і мінімальні робочі параметри, а також деталі їх перевіряння перед кожним використовуванням.

    4. В інформації описують метод перевіряння правильної роботи контрольного пристрою, визначеного в 6.7.

    5. Надають попередження, що пристрій непридатний для використовування в атмосфері з нестачею кисню.

    6. Надають попередження, що користувач не повинен переплутати марковання фільтра, яке стосується іншого, ніж EN 12941, стандарту, з класифікацією пристрою, з яким використову­ють цей фільтр.

  1. Фільтри

Інформація, подана в 9.1.3, і інформація щодо застосовування, складання, обслуговування, діапазону умов зберігання (щонайменше температура і вологість), можливого неправильного використовування повинна бути долученою до найменшого торгового паковання.



Рисунок 1 — Положення кулькового пробовідбірника




























  1. — ковпак;

— доріжка;

— помпа;

— двоходовий вентиль;

— аналізатор.


  1. — камера;

  2. — трубопровід;

  3. — відбирання проби з ковпака;

  4. — відбирання проби з дихальної зони;

  5. — дихальне повітря;

Рисунок 2а) — Випробовувальне устатковання для визначання коефіцієнта підсмоктування з використовуванням гексафториду сірки і (або) натрію хлор

у
































  1. — камера;

  2. — трубопровід;

  3. — відбирання проби з ковпака;

— відбирання проби з дихальної зони:

  1. — ковпак;

  2. — доріжка;

  3. — генератор аерозолю;

  4. — вентилятор;


  1. помпа;

  2. — фотометр;

  3. перекривальний вентиль;

  4. додаткове повітря;

  5. фільтр;

  6. чисте повітря;

  7. манометр;

  8. система розподілу фаз вдихання-видихання

Рисунок 2Ь> — Випробовувальне устатковання для визначання коефіцієнта підсмоктування повітря з використовуванням гексафториду сірки і (або) хлориду натрі

ю





































  1. — дихальна машина;

  2. — допоміжна легеня;

— односторонній клапан;

— витратомір;

— компенсатор;


  1. — аналізатор діоксиду вуглецю;

  2. — соленоїдний клапан;

  3. — муляж голови;

  4. — трубка для відбирання проб із вдихуваного повітря;

  5. — поглинач діоксиду вуглецю.

а) діоксид вуглецю

Рисунок 3 — Випробовувальне устатковання для вимірювання вмісту діоксиду вуглецю у вдихуваному повітр

і











































  1. — всмоктувальний пристрій;

— вихідний отвір;

— пристрій регулювання швидкості.


  1. — вхідний отвір;

  2. — мікроманометр;

  3. — витратомір;

  4. — регулювальна заслінка;

Рисунок 4 — Випробовувальне устатковання для вимірювання об’ємної швидкості потоку подавання повітря (маска, півмаска або чвертьмаска

)

Розміри у міліметрах


1 — рухома пластина;

2 — дихальний шланг.


Рисунок 5 — Випробовувальне устатковання для вимірювання опору сплющенню дихального шланга















































































  1. — манометр;

  2. — фільтр;

— нагнітальний пристрій;

— вентиль;


  1. — помпа;

  2. — витратомір;

  3. — дихальна машина;

  4. — елемент живлення або джерело постачання живлення.

Рисунок 6 — Випробовувальне устатковання для вимірювання інтерактивних швидкостей поток

у



Розміри у міліметрах



К сталевий ящик;

N обертальний кулачок;