Фарби і лаки. Визначання стійкості до дії рідин. Частина 1. Загальні методи

Випробовування проводять за температури (23 ± 2) °С, якщо тільки не обумовлено інше.

Випробовування проводять тричі, якщо не обумовлено інше.

1. 1. Випробовуваний зразок установлюють в горизонтальне положення. Необхідну кількість абсорбувальних дисків (8.1.2) занурюють у випробовувальну рідину (8.1.2), зайва рідина в цей час витікає. Диски треба розміщувати на випробовуваному зразку так, щоб вони були рівномірно роз­ташовані на ньому і відстань до країв зразка була не менша ніж 12 мм. Кожен диск накривають годинниковим склом (8.1.3). Яким-небудь способом треба відмітити положення кожного диска. Зразок на час випробовування, який не повинен перевищувати 7 днів, залишають, вживши заходів для усунення протягів. Якщо використовувати леткі рідини, може виникнути потреба замінити диски на свіжі, які занурюються в рідину. Це повинно бути зазначено у протоколі.

   2. Через певний проміжок часу диски треба забрати, зразок ретельно промити у проточній воді, якщо використовували водний розчин, або в розчиннику, який явно не зашкодить покриттю, якщо використовували неводний розчин. Залишки рідини видаляють з поверхні за допомогою будь- якої абсорбувальної тканини чи паперу. Після цього зразок відразу ж перевіряють на наявність здуттів відповідно з ISO 4628-2 або інших ознак погіршення якості покриття. Якщо передбачено, через деякий час, необхідний для відновлення, треба провести повторний огляд і порівнювання.

   3. Якщо потрібно перевірити основу на пошкодження, покриття знімають передбаченим способом.

2. МЕТОД 3 (метод нанесення проб)

   1. Необхідні матеріали

      1. Випробовувальна рідина — як передбачено.

   2. Температура випробовування

Випробовування проводять за температури (23 + 2) °С, якщо тільки не обумовлено інше.

Випробовування проводять тричі, якщо не обумовлено інше.

9. 4. Через певний проміжок часу диски забирають, зразок треба ретельно промити у про­точній воді, якщо використовували водний розчин, або в розчиннику, який явно не зашкодить по­криттю, якщо використовували неводний розчин. Після цього зразок треба відразу ж перевірити на наявність будь-яких ознак погіршення якості покриття.

   5. Якщо потрібно перевірити основу на пошкодження, покриття знімають передбаченим способом.

10. ТОЧНІСТЬ

Для цього стандарту точні дані не застосовуються.

9. ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАНЬ

Протокол випробування має містити таку інформацію:

1. всі дані, необхідні для ідентифікації випробовуваного лакофарбового покриття;

2. посилання на цей стандарт;

3. додаткову інформацію за пунктами, зазначеними у додатку А;

4. посилання на міжнародний або національний стандарт, специфікацію на продукт чи інший документ, що містить інформацію, зазначену в підпункті с);

5. будь-які виявлені відхили від процедури випробовування; якщо застосовували метод № 2 — треба зазначити, чи міняли диски;

6. результати випробування згідно з висунутими вимогами;

д) дату проведення випробовування.ДОДАТОК А
(обов'язковий)

НЕОБХІДНА ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ

Додаткова інформація за пунктами, зазначеними у цьому додатку, повинна бути надана як необхідна для забезпечення проведення випробовування.

Бажано, щоб необхідну інформацію узгоджували сторони і щоб вона повністю або частково логічно витікала з міжнародних чи національних стандартів або інших документів, пов’язаних з випробовуваним продуктом.

1. Природа основи (див. 6.1).

2. Спосіб нанесення випробовуваного покриття на основу, а також деталі кінцевого ущільнен­ня випробовуваних зразків та захисту зворотних поверхонь (якщо таке використовується) — див. 6.2.1 і 6.2.2.

3. Тривалість і умови сушіння покриття (природного або сушіння в печі) і витримування (якщо такий метод застосовується) —див. 6.3.

4. Товщина (в мікрометрах) шару сухого покриття та метод її вимірювання згідно з ISO 2808, а також відповідно до того, яку систему застосовувати — одно чи багатошарового покриття (див. 6.4).

5. Усі подробиці стосовно імерсійної рідини або рідин, що повинні бути використані під час здійснення випробовування (див. 7.1.1, 8.1.2 і 9.1.1).

6. Спосіб випробовування, який передбачено використовувати, а також усі деталі, пов’язані з його застосовуванням — такі як: тривалість випробовування, температуру (якщо вона відрізняєть­ся від нормальної (мається на увазі (23 ± 2) °С). Якщо потрібно буде застосовувати метод випро­бовування № 1, то надана інформація повинна охоплювати і глибину занурювання, незалежно від того, чи будуть застосовувати в цьому випадку стрижні або панелі, чи будуть вимагати у цьому разі яку-небудь аерацію, чи збовтування або циркуляцію, і чи буде це початковий обсяг речовини або ж його концентрат. Якщо будуть застосовувати методи випробовування № 1 і 2, то у надану інфор­мацію треба вносити відповідні подробиці, що мають відношення до спресованого картону, і про те, чи необхідна заміна дисків. У разі застосування методу № 3 надана інформація буде містити відповідно такі моменти: чи має бути покрита зона проведення випробовування (див. 7—9).

д) Коли і як слід проводити випробовування покриття, а також подробиці щодо періоду віднов­лення (виходу), а також, якщо буде потрібно, метод видалення покриття з основи (див. 7—9).

і) Технічні характеристики покриття, що підлягає випробовуванню, та основи, які треба роз­глядати під час оцінювання характеристик опірності покриття ( див. 1.1 і 1.2).

87.040

Ключові слова: фарба, лаки, випробовування, визначання, стійкість до дії хімічних речовин, рідини.