Как скачать ДСТУ Б В.2.1-17:2009. Основи та підвалини будинків і споруд. Ґрунти. Методи лабораторного визначення фізичних властивостей ?

Скачать ДСТУ Б В.2.1-17:2009. Основи та підвалини будинків і споруд. Ґрунти. Методи лабораторного визначення фізичних властивостей можно нажав на кнопку Скачать бесплатно внизу страницы.

Закінчення таблиці 5.1

N з/п		Засоби випробування та матеріали	Номер пунктів стандарту
			Вологість					Щільність
			6.1	6.2	6.3	6.4	6.5	6.6	6.7	6.8	6.10	6.11	6.12
15		Штангенциркуль згідно з ДСТУ ГОСТ 166 (ИСО 3599)				+		+
16		Прес гвинтовий						+
17		Насадка для вдавлювання кілець						+
18		Пластинки гладкі (скло, метал тощо)				+		+
19		Вазелін технічний			+			+
20		Консистентне мастило (тавот тощо)			+			+
21		Склянки лабораторні 0,5 л та 1 л							+	+
22		Підставки різні			+				+	+
23		Термометр із шкалою від 0 °С до 50 °С, з ціною поділки 0,5 °С згідно з ГОСТ 28498							+	+	+	+	+
24		Парафін							+
25		Голка, нитка, лісочка							+
26	Папір фільтрувальний				+	+	+		+			+
27	Набір ареометрів згідно з ДСТУ ГОСТ 18481 (ГОСТ 18481) з ціною поділки 0,001 г/см³ від 15 °С до 35 °С									+		+
28	Нейтральна рідина (гас, лігроїн тощо)									+		+
29	Пікнометри згідно з ГОСТ 22524										+	+
30	Баня піщана										+
31	Ванна з водою										+	+	+
32	Піпетка або крапельниця										+	+	+
33	Вакуумна шафа зі скляними дверцятами або насос із вакуумною тарілкою або ковпаком											+
34	Секундомір СМ-60				+		+
35	Вода дистильована			+	+	+	+		+		+		+
36	Балансирний конус				+
37	Лійка скляна										+	+	+
38	Посудина скляна (банка) з кришкою				+		+
39	Тканина бавовняна				+		+
40	Прес важільний або гідравлічний до 3 т						+
Примітка. Балансирний конус являє собою металевий пенетраційний конус (кут при вершині 30°) із двома противагами, жорстко закріпленими на ньому так, що центр ваги пристрою в робочому положенні опущений нижче вершини конуса для стійкості при вимірюваннях. Конус має кільцеву позначку в 10 мм від вершини та загальну масу (76 ± 0,2) г. Комплектується чашкою для ґрунтової пасти й підставкою.

6 МЕТОДИ ВИПРОБУВАННЯ

6.1 Визначення вологості ґрунту методом висушування до постійної маси

Вологість ґрунту визначають як відношення маси води, вилученої із ґрунту висушуванням до постійної маси, до маси висушеного ґрунту.

6.1.1 Підготовка до випробування

6.1.1.1 Зразок ґрунту для визначення вологості відбирають масою від 15 г до 50 г, поміщають у заздалегідь висушений, зважений і пронумерований стаканчик і щільно закривають кришкою.

6.1.1.2 Зразки ґрунту для визначення гігроскопічної вологості ґрунту масою від 10 г до 20 г відбирають способом квартування із ґрунту в повітряно-сухому стані розтертого, просіяного крізь сито із сіткою № 1 і витриманого відкритим не менше ніж 2 год за даної температури і вологості повітря.

6.1.2 Проведення випробування

6.1.2.1 Зразок ґрунту в закритому стаканчику зважують.

Стаканчик відкривають і разом із кришкою поміщають у нагріту сушильну шафу. Ґрунт висушують до постійної маси за температури (105 ± 2) °С. Загіпсовані ґрунти висушують за температури (80 ±2) °С.
Піщані ґрунти висушують протягом 3 год, а інші - протягом 5 год. Наступні висушування піщаних ґрунтів виконують протягом 1 год, інших - протягом 2 год.
Загіпсовані ґрунти висушують протягом 8 год. Наступні висушування виконують протягом 2 год.
Після кожного висушування ґрунт у стаканчику охолоджують в ексикаторі із хлористим кальцієм до температури приміщення та зважують. Висушування виконують до одержання різниці мас ґрунту зі стаканчиком при двох наступних зважуваннях не більше ніж 0,02 г.
Якщо при повторному зважуванні ґрунту, що містить органічні речовини, спостерігається збільшення маси, то за результат зважування приймають найменшу масу.

6.1.3 Обробка результатів випробування

6.1.3.1 Вологість ґрунту w у відсотках обчислюють за формулою:

де т - маса порожнього стаканчика з кришкою, г;

т₁- маса вологого ґрунту зі стаканчиком і кришкою, г;

m₀ - маса висушеного ґрунту зі стаканчиком і кришкою, г.

Допускається подавати вологість ґрунту в часткових одиницях.

6.2 Визначення сумарної вологості мерзлого ґрунту

6.2.1 Підготовка до випробування

6.2.1.1 Пробу мерзлого ґрунту із шаруватою або сітчастою кріогенною текстурою масою від 1 кг до 3 кг (яка має не менше трьох льодяних і мінеральних прошарків кожного напрямку) поміщають у попередньо висушену, зважену та пронумеровану тару. Допускається відтавання проб ґрунту в щільно зав'язаних поліетиленових пакетах під час транспортування і зберігання.

6.2.2 Проведення випробування

Пробу ґрунту в тарі зважують, дають їй розмерзтися та доводять до однорідного стану, близького до границі текучості для пилувато-глинистих ґрунтів, або повного насичення водою для піщаних ґрунтів, перемішуючи ґрунт металевим шпателем і додаючи дистильовану воду або обережно зливаючи надлишок води після її освітлення.
Ґрунт у тарі знову зважують і відбирають із нього зразки для визначення вологості перемішаного ґрунту згідно з 6.1.2 і 6.1.3.

6.2.3 Обробка результатів випробування

6.2.3.1 Сумарну вологість мерзлого ґрунту w_toty відсотках обчислюють за формулою:

де т₂- маса тари, г;

m₃ - маса зразка ґрунту (з тарою), г;

m₄ - маса перемішаного ґрунту (з тарою), г;

w - вологість перемішаного ґрунту, %.

6.3 Визначення границі текучості

Границю текучості визначають, як вологість приготовленої з досліджуваного ґрунту пасти, коли балансирний конус поринає під дією власної ваги за 5 с на глибину 10 мм.

6.3.1 Підготовка до випробування

6.3.1.1 Для визначення границі текучості використовують моноліти або проби ґрунту порушеної структури, для яких потрібно збереження природної вологості.

Для ґрунтів, що містять органічні речовини, границю текучості визначають відразу після розкриття проби.

Для ґрунтів, що не містять органічних речовин, допускається використання зразків ґрунту в повітряно-сухому стані.

6.3.1.2 Зразок ґрунту природної вологості розминають шпателем у порцеляновій чашці або нарізають ножем у вигляді тонкої стружки (з додаванням дистильованої води, якщо це потрібно), видаливши з нього рослинні залишки, крупніші ніж 1 мм, відбирають із подрібненого ґрунту методом квартування зразок масою близько 300 г і протирають крізь сито із сіткою № 1.

Скачать бесплатно

Предыдущий документ

Следующий документ

Предыдущая страница

Следующая страница