У разі можливості зберігання і транспортування відходу кількома способами зазначають кожний з них.
Примітка. При цьому всі технологічні операції щодо поводження з відходами під час зберігання і транспортування, а також відомості про тару і пакувальні матеріали повинні бути відбиті у відповідних графах додатку В.
Відомості про процес, у якому утворюються відходи, подають згідно з додатком В на основі оцінювання матеріально-енергетичного балансу кожного процесу (операції), в якому утворюються відходи, в графах:
—1 3 — відомості про основні, допоміжні матеріали і оснащення (сировина, інструмент, мастила, мийні речовини, пакувальні матеріали і т.ін.), енергоносії (вода, газ, повітря і т.ін. ) та інші матеріали і речовини, що входять у процес, в якому утворюються відходи;
— 20 — відомості про процес, який здійснюється (передбачається) на підприємстві і в якому утворюються (прогнозуються) відходи. В графах 16 — 20 послідовно наводять відомості про параметри технологічного процесу, що можуть впливати на формування відходу. Якщо відхід утворюється в окремій технологічній операції, у графах 14 — 20 окремо наводять конкретні дані про кожну операцію;
—23 — відомості про основні і побічні продукти, що утворюються в процесі або операції, означені у графі 14, зокрема матеріали і речовини, що можуть опинитися в складі відходу як брак, забруднення і т. ін. Назви відходів у графі 21 наводять відповідно до чинних НД і технічної документації підприємства.
У разі утворення відходу на різних ділянках, устаткованні та інших технологічних одиницях додатки В і Г* заповнюють щодо кожної з них.
Відомості, що їх наводять згідно з додатком В, є власністю підприємства, на якому утворюється відхід, і не підлягають наданню іншим юридичним особам, окрім випадків, спеціально передбачених законодавством. Ці відомості зберігають за місцем заповненняТПВ як первинну документацію підприємства.
5 Первинні дані про відхід подають згідно з додатком Г.
Первинні дані наводять у ТПВ на кожний вид відходів. Для .відходів, стан яких змінюється на підприємстві, в ТПВ наводять відомості про кінцевий стан відходу. Наприклад, залежно від наявності і складу очисних споруд, відходом може бути збезводнений відстій, відстій шламо- накопичувачів (відстійників) або неочищені стічні води.
Відомості наводять у графах:
— 26 — повна назва відходу (номенклатурна назва відходу, уніфікована назва процесу, в якому утворюються або виявляються відходи і уніфікована назва виду економічної діяльності, в якому реалізовано цей процес) відповідно до вимог ДСТУ 3910 (розділ 5). Ці відомості уточнюють за вказівками ІЕС;
— код відходу за державним класифікатором;
— послідовно наводять назви і (або) позначки НД та іншого документа (наприклад, «СНиП 2.01.28 — 85, додаток 1» або спеціальний список, затверджений рішенням місцевого органу влади), згідно з яким відхід, що паспортизується, як речовина (матеріал, продукт) може бути віднесений до певних переліків, груп та інших категорій речовин, матеріалів та об'єктів відповідно до ДСТУ 3910 (розділ 6). Ці відомості уточнюють за вказівками ІЕС;
— код (шифр, клас, групу або порядковий номер) цього виду відходів за відповідним документом, означеним у графі 28. Ці відомості наводять окремо проти кожної назви документа в графі 28 (наприклад, проти вищезгаданого СНиП 2.01.28 — 85 для відходу, що містить ртуть, роблять запис: «група № 9»);
— назва та (або) позначення НД на відхід, що паспортизується; у разі відсутності ставлять риску;
—32— одиниці вимірювання і кількісні показники накопичення, виходу і нормативу утворення відходу.
Для накопиченого на підприємстві (або за місцем виявлення) відходу в графі 31 зазначають одиницю маси, об'єму або обсягу відходу, що утворився раніше, а в графі 32 — його фактичну кількість на момент заповнення ТПВ.
Для відходу, що утворюється знов, у графі 31 наводять одиницю продуктивності, наприклад, т/рік, л/год і т. ін. Проти цього запису в графі 32 зазначаюсь фактичний або прогнозований вихід відходу.
За встановленого нормативу виходу відходу на одиницю сировини, продукції, енергоносія або іншого показника підприємства в графі 31 зазначають відповідне співвідношення (наприклад, «кг відходу/1000 од. продукту, означеного в графі 21»), а в графі 32 — числове значення нормативу вихрду відходу в цих одиницях.
6 Характеристику відходу подають згідно з додатком Д в графах:
— усі відомі показники відходу згідно з додатком Ж.
Відповідно до уніфікованої назви процесу утворення відходів (графа 25) склад показників відходу починають визначати, виходячи з даних матеріально-енергетичного балансу цього процесу.
З НД, означених у графах 13, 15, 23, підбирають уніфіковані показники речовин, матеріалів і процесів, що їх можна використати як показники характеристик цього виду відходів. Водночас, після відповідного перевіряння, підбирають також одиниці вимірювання і методи контролю, які наведені в означених НД і можуть бути застосовані до відходів, що паспортизуються.
Окрім*:означених джерел у разі подання характеристик відходу слід використовувати показники відходів, що регламентуються НД, означеними в графі 28, а також галузеві стандарти, довідники з вторинної сировини, наведені в додатку Л, та інші джерела, що рекомендуються ДСТУ 3910.
Якщо виявлених таким чином показників і методів контролю недостатньо для повного опису відходу — необхідно використовувати наявні НД, відповідну літературну та інші джерела інформації про первинні ресурси (руди, мінерали, корисні копалини, воду і т. ін.) та інші аналоги відходу.
— порядкові номери показників для кожного ТПВ, що заповнюється, або для уніфікованих показників — спеціальні коди, шифри та інші ідентифікаційні ознаки згідно з чинними НД (у графі 45 наводять посилання на відповідний НД);
— одиниця вимірювання показника відходу, означеного в графі 33;
— можливі методики визначення показника відходу, які добирають аналогічно вимогам до заповнення графи 33;
— передбачуване значення показника (заповнюють за відсутності достовірних даних з літератури, розрахункових даних, результатів, отриманих побічними методами, у разі аналізу аналогічного відходу, тощо);
— використана методика визначення показника відходу;
Запис методики в графах 36 і 38 необхідно супроводжувати посиланням на джерело (НД, патент, статтю, книгу, місце використання). У разі великої кількості посилань допускається їхнє винесення в графу 45.
— найменування врахованого чинника впливу на визначення показника за методикою, визначеною в графі 36 або 38;
— одиниця виміру врахованого чинника впливу;
— значення чинника;
— мінімальне фактичне значення показника відходу;
— номінальне (середнє) фактичне значення показника відходу;
— максимальне фактичне значення показника відходу.
Допускається заповнення граф 39 — 41 за незаповнених граф 38, 42 — 44 для наведення передбачуваних чинників впливу на визначення показника, означеного у графі 33.
38 і 42—44 —заповнюють тільки за фактичними результатами аналізу відходу, що паспортизується.
Для показників, що не мають кількісного виразу (органолептичних, агрегатного стану, консистенції і т. ін.), запис у графах 42 — 44 роблять словами.*
— посилання на НД, літературні та інші джерела інформації.
За результатами попереднього оброблення ТПВ у ІЕС здійснюють уніфікацію показників, одиниць вимірювання і методів контролю відповідно до виявлених класифікаторів та аналогів. За даними, отриманими після доопрацювання ТПВ (додатки И та К), підприємство доповнює і уточнює характеристику відходу.
Після уніфікації і доопрацювання ТПВ відомості про відхід вводять до БД ІЕС.
Під час подальшого виявлення аналогів, які подають згідно з додатком К, дані, що наведені згідно з додатком Д, можуть бути доповнені з урахуванням відомостей у графах 52 — 65.
Склад показників, одиниці їхнього вимірювання, методи контролю, чинники впливу і поля значень уточнюють до тих пір, доки не буде задоволено:
вимоги НД, що регламентують поводження з цим видом відходів, а також із певними категоріями матеріалів і речовин, до яких відноситься відхід, який паспортизується, відповідно до законодавства України і міжнародних угод;
вимоги до відходу відповідно до технології його перероблення, зберігання, транспортування, утилізації або видалення, що її використовують або передбачають використати згідно з додатком Е;
пропозиції, офіційно надіслані підприємству за формою додатків И та К;
запити регіональної, галузевої ІЕС та інших уповноважених державних органів, що відповідають вимогам чинного законодавства.
6.7 Відомості про наявні і можливі технології перероблення, зберігання, транспортування, утилізації або видалення відходу згідно з додатком Е подає підприємство, що укладає ТПВ на основі власних даних, відомостей, які надійшли від ІЕС згідно з додатками И, К та іншими джерелами в графах:
— назва, товарний знак технології;
— код (шифр) технології за наявними НД;
— НД, патенти, каталоги, інші джерела відомостей про технологію;
— назва підприємства, де реалізовано технологію, та його код (аналогічно графі 2);
— адреса підприємства, телефон, факс;
— станція відвантаження, порт (аналогічно графам 9 і 10);
— показники відходу, що повинні відповідати вимогам технології перероблення, зберігання, транспортування, утилізації або видалення;
— одиниця вимірювання показника відходу, який перероблюється;
— методика контролю показника відходу, який перероблюється;
— мінімальне значення показника відходу, який перероблюється;
— номінальне (середнє) значення показника відходу, який перероблюється;
— максимальне значення показника відходу, який перероблюється;
— назви кінцевих продуктів поводження з відходом за цією технологією, їхні коди (аналогічно графам 21 і 22);
— НД, патент на кінцевий продукт поводження з відходом;
— показники кінцевого продукту поводження з відходом;
— одиниця вимірювання показника кінцевого продукту поводження з відходом;
— методика контролю показника кінцевого продукту поводження з відходом;
— мінімальне значення показника кінцевого продукту поводження з відходом;
— номінальне значення показника кінцевого продукт/ поводження з відходом;
— максимальне значення показника кінцевого продукту поводження з відходом;
— одиниця вимірювання фактичного обсягу перероблення відходу;
— кількісний показник обсягу перероблення відходу.
За відсутності повних відомостей про технологію поводження з відходом, що його відпускає підприємство на сторону, заповнюють тільки графи 49 — 57 і 66 — 67.
У графах 52 — 57 відображають вимоги до відходу з боку підприємства-переробника. Порядок заповнення граф 52 — 57 повністю відповідає вимогам до порядку заповнення граф 33, 35, 38,42 — 44.
У разі перероблення відходу безпосередньо на підприємстві, де він утворюється, заповнення граф 58 —65 є обов'язковим і повинно передувати заповненню графи 67.
8 Реєстраційний бланк (додаток И) заповнює підприємство спільно з ІЕС.
Літеру «П» у ТПВ проставляє розробник на стадіях життєвого циклу продукції, що передують виробництву, в якому передбачається утворення відходу, або підприємство на стадії підготовки виробництва. Літеру «П» вилучають з ТПВ за порядком, що встановлюється підприємством, з моменту, коли починається регулярне застосування технологічного процесу, в якому утворюється відхід, що паспортизується.
ІЕС повідомляє розробнику ТПВ відомості про аналоги відходів як інформацію про матеріали і речовиуи, яка наводиться в графах 11—13 або 21 —23 згідно з додатком В, або з додатком Г, або в графах 52 — 57 чи 58 — 65 згідно з додатком Е.
У виявлених ІЕС аналогах повинні міститися відомості або тільки про речовину (матеріал, суміш і т. ін.), або водночас із відомостями про речовину також дані про технологію поводження з відходом (графи 46 — 57 додатку Е), або про кінцевий продукт поводження з відходом (графи 46-57 і 58-65).
9 Відомості про повідомлені підприємству — розробнику ТПВ аналоги відходу фіксують згідно з додатком К. Відомості про аналоги відходу вносять фахівці ІЕС згідно з додатком К. Пропозиції про доопрацювання ТПВ заносять до реєстраційного бланка (додаток И, пункт 2).
Після внесення змін і доповнень до ТПВ роблять відповідну позначку в пункті 3 реєстраційного бланка.
Запис про внесення відходу до БД підписує керівник місцевого (територіального) підрозділу ІЕС.
Запис про внесення технології поводження з відходом до БД ІЕС роблять після заповнення графи 67 додатку Е.
Додатки И та К ведуть тільки підприємство — розробник ТПВ та ІЕС.
Підприємство — розробник ТПВ доводить до відома утримувачів копій ТПВ, які перебувають на обліку, внесення змін з дотриманням вимог ДСТУ 3911, розділ 6.Форма титульного аркуша
технічного паспорта відходу
ПОГОДЖЕНО
Керівник місцевого (територіального) природоохоронного підрозділу
(посада) (підпис) (розшифровка підпису)
«»200 р.
М. П.
ЗАТВЕРДЖУ ю
Керівник підприємства
(посада) (підпис) (розшифровка підпису)
«»200 р.
М. П.
ТЕХНІЧНИЙ ПАСПОРТ ВІДХОДУ
<_
повна назва відходу
Населений пункт
Рік укладання паспорт
