ДСТУ 2195-99. Охорона природи. Поводження з відходами. Технічний паспорт відходу. Склад, вміст, виклад і правила внесення змін (62119)

ДСТУ 2195—99 (ГОСТ 17.9.0.2-99)

_т4. _*

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Охорона природи
Поводження з відходами

ТЕХНІЧНИЙ ПАСПОРТ ВІДХОДУ

Склад, вміст, виклад
і правила внесення змін

Видання офіційне

ДЕРЖСТАНДАРТ УКРАЇНИ
Київ

ПЕРЕДМОВА

1. РОЗРОБЛЕНО I ВНЕСЕНО Чернівецьким державним науково-технічним центром з міжгалузевих і регіональних проблем екологічної безпеки та ресурсозбереження (ДНТЦ «Екоресурс»), Міждержавним технічним комітетом зі стандартизації «Вторинні матеріальні ресурси» (МТК 349), Міждержавним технічним комітетом зі стандартизації «Управління станом довкілля» (МТК 508), Київським інститутом промислової екології (ІПЕ), Всеросійським науково- дослідним інститутом стандартизації, інформації і сертифікації сировини, матеріалів та речовин (ВНИИЦСМВ)

2. ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Держстандарту України від 8 вересня 1999 р. № 167

3. НА ЗАМІНУ ДСТУ 2195—93 (ГОСТ 17.0.0.05 -93)

4. РОЗРОБНИКИ 3. С. Бройде, канд. техн. наук (керівник розробки); Ю. А. Макаров;

1. Й. Рождов; С. П. Сушон, канд. техн. наук; В. А. Довбах; А. І. Сігал, канд. техн. наук; і. 3. Аронов, канд. if техн. наук; В. Г. Братчиков, канд. техн. наук; В. А. Уліцький, канд. фіз.-мат. наук, О. Ю. Васильвицький, канд. хім. наук

че

© Держстандарт України, 2000

Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований
і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Держстандарту УкраїниЗМІСТ

с.

1. Галузь використання 1

2. Нормативні посилання 2

3. Визначення 2

4. Позначення і скорочення „ З

5. Загальні положення ; З

6. Структура, вміст, правила і послідовність заповнення технічного паспорта відходу. 4

Додаток А Форма титульного аркуша технічного паспорта відходу 9

Додаток Б Форма подання відомостей про місце утворення відходу 10

Додаток В Форма подання відомостей про процес, у якому утворюються

в ідход и 11

Додаток Г Форма подання первинних даних про відхід 12

Додаток Д Форма подання характеристики відходу 13

Додаток Е Форма подання відомостей про наявні та можливі технології

перероблення, зберігання, транспортування, утилізації або видалення відходу 14

Додаток Ж Вимоги до складу показників відходу 15

Додаток Й Реєстраційний бланк 16

Додаток К Форма подання відомостей про аналоги відходу 17

Додаток Л Джерела інформації 18ДСТУ 2195-99 (ГОСТ 17.9.0.2 — 99)

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ОХОРОНА ПРИРОДИ
ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ

ТЕХНІЧНИЙ ПАСПОРТ ВІДХОДУ

Склад, вміст, виклад
і правила внесення змін

ОХРАНА ПРИРОДЫ

ОБРАЩЕНИЕ С ОТХОДАМИ

ТЕХНИЧЕСКИЙ ПАСПОРТ ОТХОДА

Состав, содержание, изложение
и правила внесения изменений

NATURE PROTECTION
WASTE TREATMENT

TECHNICAL CERTIFICATE OF WASTE

Make-up, content, writing
and alteration rules

Чинний від 2001—01—01

1. ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

Цей стандарт установлює вимоги до складу, вмісту, правил та послідовності заповнення технічного паспорта відходів (ТПВ) і внесення подальших змін.

Вимоги цього стандарту поширюються на будь-які виявлені відходи виробництва і спо­живання (в тому числі на відходи, які раніше накопичені на території України), а також на ті, які прогнозуються за технологіями, ідо вводяться, виробництвами та іншими видами взаємодії люди­ни з довкіллям.

Вимоги цього стандарту застосовують:

• під час планування та здійснення будь-якої діяльності, внаслідок якої утворюються (про­гнозуються) відходи;

• за будь-яких видів поводження з відходами;

• під час пошукових, проектних робіт і підготовки виробництв, зв'язаних з утворенням відходів і поводженням з ними;

Видання офіційне

• під час розробки технологічної, будівельної, житлово-комунальної та іншої нормативної і технічної документації на всі види діяльності, в яких утворюються, перероблюються, викорис­товуються чи видаляються відходи;

• під час формування обліку і звітності з відходів виробництва.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

¹ У цьому стандарті використано посилання на такі стандарти:

ДСТУ 3911—99 (ГОСТ 17.9.0.1—99) Охорона природи. Поводження з відходами. Виявлення відходів і подання інформаційних даних про відходи. Загальні вимоги

ДСТУ 3910—99 (ГОСТ 17.9.1.1—99) Охорона природи. Поводження з відходами. Класи­фікація відходів. Порядок найменування відходів за генетичним принципом і віднесення їх до класифікаційних категорій

ДСТУ 2102—92 Ресурси матеріальні вторинні. Терміни та визначення

ДСТУ 3278—95 Система розроблення і поставлення продукції на виробництво. Основні терміни та визначення

ГОСТ 17.0.0.04—90 Охрана природы. Экологический паспорт промышленного предприятия. Основные положения.

3. ВИЗНАЧЕННЯ

У цьому стандарті використано такі терміни та визначення:

Примітка 1. У довкіллі відходи виступають, з одного боку, як забруднення, що займають у ньому (довкіллі) певний простір та (або) спричиняють негативний вплив на інші живі і неживі_об'єкти і субстанції, а з ін­шого боку — як вторинні матеріальні і енергетичні ресурси для можливої утилізації безпосередньо слідом за ут­воренням або після відповідного перероблення.

Примітка 2. Термін «відхід» застосовують для позначки конкретного різновиду відходів, що утворюється у фіксованому процесі і характеризується певною сукупністю показників, методів їхнього контролю і полів зна­чень.

3. 3. Відходи виробництва — за ДСТУ 2102.

   4. Відходи споживання — за ДСТУ 2102.

   5. Видалення відходів — здійснення операцій з відходами, що не призводять до їхньої ути­лізації.

   6. Екологічна безпека — стан довкілля, за якого сукупність природних причин і наслідків людської діяльності (виробничої, військової, комунікаційної, будівельної, наукової, інформаційної, рекреаційної, медико-біологічної та будь-яких інших видів, зокрема дії щодо попередження на­слідків природних і антропогенних катастроф і надзвичайних ситуацій) унеможливлює або міні­мізує безпосередні і подальші деградаційні зміни екосистем у довкіллі та негативні впливи на стан здоров'я населення.

   7. Енергоносій — товар, що може служити для вироблення механічної роботи, отримання тепла або приведення у дію фізичних і хімічних процесів.

   8. Життєвий цикл продукції — за ДСТУ 3278.Класифікація відходів — процес упорядкування даних про відходи, який охоплює іден­тифікацію виду відходів відповідно до їхнього стану, складу і властивостей через номенклатурну назву, співвіднесення з певним процесом утворення та видом економічної діяльності та від­несення до будь-яких інших діючих систем групування чи переліків (забруднювачів, вторинних ресурсів, токсикантів і т. ін.), категорій речовин, матеріалів та інших об'єктів, а також до ви­значених видів перероблення, утилізації та видалення відходів.

   9. Матеріальний (матеріально-енергетичний) баланс -- співвідношення кількісних по­казників (маси, об'єму тощо) речовин (продуктів, субстанцій) і енергоносіїв, які надходять до місця (процесу), де утворюються відходи, і речовин (продуктів, субстанцій) і енергоносіїв, які утворюються у цьому місці (процесі), сюди входять готова продукція, напівфабрикати і відходи. Матеріальний (матеріально-енергетичний) баланс визначається шляхом аналізу матеріальних (материально-енергетичних) потоків і перетворень у технологічних процесах (операціях) з ви­користанням бухгалтерського обліку, нормативних даних і т. ін.

   10. Перероблення відходів — здійснення будь-яких технологічних операцій, зв'язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення.

   11. Повідомлення даних — за ДСТУ 2229.

   12. Поводження з відходами — дії, спрямовані на запобігання утворенню (мінімізацію) відходів, їхнє збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), а також утилізацію, видалення, знешкодження і захоронения, а також контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

   13. Стадія життєвого циклу продукції —за ДСТУ 3278.

   14. Утилізація відходів — використання відходів як вторинних матеріальних чи енерге­тичних ресурсів,

4. ПОЗНАЧЕННЯ І СКОРОЧЕННЯ

ТПВ — технічний паспорт відходу;

ІЕС — інформаційно-експертна система (підприємства, міста, регіону, галузева, державна) з відходів;

НД — нормативний документ;

БД — база даних.

3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   1. До ТПВ (нормативно-інформаційного документа) вводять дані про найменування, місце, умови і обсяги утворення кожного окремого виду відходів, його технічні, фізико-хімічні, техно­логічні, екологічні, економічні та інші показники, методи їхнього контролю, зокрема враховані чинники впливу, про поля значень, а також відомості про наявні та можливі технології пере­роблення, зберігання, транспортування, утилізації або видалення цього відходу.

   2. Структура ТПВ передбачає його послідовне доповнення і уточнення з використанням місцевих, територіальних, галузевих і державних ІЕС, а також зв'язаних з відходами даних про продукцію, природну сировину, інші види речовин і матеріалів з такою метою:

• уточнення назви і показників відходу, що паспортизується, для віднесення його до наявних класів, груп, переліків та інших категорій;

• виявлення оптимальних технологій перероблення, зберігання, транспортування, утилізації або видалення відходу;

• вироблення пропозицій щодо заміни первинних джерел сировини паспортизованими відходами;

• покращення наявних і проектованих технологій, в яких утворюються (прогнозуються) від­ходи з метою мінімізації їхнього утворення і забезпечення екологічної безпеки, зокрема операції поводження з відходами, які не ведуть до їхнього альтернативного використання;

• визначення ефективних методів контролю відходів;

• уточнення термінологічних, класифікаційних і метрологічних вимог.;

• оптимальне розміщення підприємств'з перероблення, утилізації або видалення відходів.

3. СТРУКТУРА, ВМІСТ, ПРАВИЛА І ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗАПОВНЕННЯ ТЕХНІЧНОГО ПАСПОРТА ВІДХОДУ

   1. ТПВ містить такі структурні елементи:

• титульний аркуш;

• відомості про місце утворення відходу;

• відомості про процес, в якому утворюються відходи;

• первинні дані про відхід;

• характеристику відходу;

• відомості про наявні і можливі технології перероблення, зберігання, транспортування, утилізації або видалення відходу;

• загальні вимоги до складу показників відходів;

• реєстраційний бланк;

• відомості про аналоги відходу.

Форми структурних елементів ТПВ повинні відповідати додаткам А— К.

На лівому верхньому полі титульного аркуша зазначають погоджувальний природоохоронний орган, якому передають копію ТПВ і повідомляють про подальші зміни. Згідно із своєю компе­тенцією цей природоохоронний орган координує погодження ТПВ з іншими уповноваженими державними органами (статистики, охорони здоров'я, регіонального і місцевого самоврядування, тощо).

На правому верхньому полі титульного аркуша зазначають організацію, що затверджує ТПВ, якою є підприємство — виробник відходу або інша юридична особа, яка розпоряджається цим відходом і відповідає за достовірність даних, наведених у ТПВ, відповідно до законодавства.

Назва відходу на титульному аркуші повинна повністю відповідати вимогам до порядку най­менування відходів за ДСТУ 3910. Записи про реєстрацію і припинення утворення відходу повинні відповідати вимогам ГОСТ 17.0. 0.04.

У разі зміни реквізитів юридичної особи без зміни змісту ТПВ, зміни відповідних записів у ТПВ доводять до відома всіх утримувачів його копій.

1. —6 — основна юридична особа, яка відповіє за утворення відходу і має право вступати в договірні або інші відносини, зв'язані з його переробленням, зберіганням, транспортуванням, утилізацією або видаленням.

Якщо в означених діях беруть участь кілька підприємств (об'єднання, посередницька фірма, біржа, переробник відходу), в графах 1—6 наводять відомості про кожне з них із зазначенням у графі 1 їхніх відносин з основною юридичною особою;7—10 засіб зберігання, транспортування відходу і реквізити відвантаження.