Необхідний хронометр Із зручним відліком показів секундної стрілки.
Послідовність випробовування така.
Світильник у знеструмленому стані витримують у камері протягом часу, який необхідний для досягнення встановленого теплового режиму на оболонках комплектувальних світильних виробів, разом з баластом, за практично незмінної температури навколишнього середовища (М, яка за цей час не повинна відхилятися більше ніж на З °С.
Вимірюють опір (f?i) обмотки баласту в холодному стані і фіксують значення Потім світильник вимикають І витримують до досягнення встановленого теплового режиму, про що судять з показів закріпленого на корпусі баласту пристрою для вимірювання температури. Записують температуру навколишнього середовища (і,) в захищеній від протягів камері.
Світильник вимикають з мережі, фіксують час і, максимально швидко, перемикнувши баласт на міст Уітстона, вимірюють опір його обмотки.
Під час охолодження баласту, за необхідності, через певні фіксовані проміжки часу додатково вимірюють опір обмотки. Ці вимірювання забезпечують побудову функціювальної залежності опору від часу з екстраполяцією її в точці, яка відповідає моменту від’єднання світильника з мережі і опору R2 гарячої обмотки.
Оскільки значення опору мщі змінюється пропорційно до значення температури, починаючи від контрольної точки мінус 234,5 °С, то значення температури t? може бути обчислене через відношення опорів Rt за формулою:
Я2І2 +234,5
Я, ^+234,5
Стала 234,5 стосується мідних проводів обмотки; для проводів обмотки з алюмінію ця стала становить 229,
Для обмоток з мідних проводів одержуємо:
/2 = ~ (/t+234,5)-234,5.
Перевищення температури це різниця між розрахунковою температурою t2 І температурою навколишнього повітря f3 у камері в кінці випробовування, тобто різниця температур = (t2—13) К.
ДОДАТОКF
(обов'язковий)
ПЕРЕВІРЯННЯ КОРОЗІЙНОЇ ТРИВКОСТІ МІДІ
І МІДНИХ СПЛАВІВ
F.1 Випробовувальна посудина
Під час випробовування використовують скляні посудини, що щільно закриваються. Ними можуть бути, наприклад, ексикатор або простий скляний посуд у вигляді лотків з бортами і покришкою. Місткість посудин становить не менше ніж 10 л. Об'ємне співвідношення еипробову- вального простору до випробовувального розчину повинно підтримуватися (від 20:1 до 10:1).
F.2 Випробовування и й розчин
Готування 1,0 л розчину.
Розчиняють 107 г хлориду амонію (особливо чистий NH4C!) в 0,75 л здистильованої чи повністю здемінералізованої води, додаючи необхідну кількість 30%-го розчину гідроокису натрію (готують з особливо чистого NaOH в здистильованій або повністю здемінералізованій воді) для забезпечення значення pH на рівні Юза температури 22 °С. Для інших значень температур розчин підбирають для відповідного значення pH, зазначеного у таблиці F.1.
Таблиця F.1 —Значення pH випробувального розчину.
|
Температура, °С |
Значення pH випробувального розчину |
|
22+1 |
10,0 ±,01 |
|
25+1 |
9,9 ±0,1 |
|
27+ 1 |
9,8 ±0,1 |
|
ЗО ± 1 |
9,7 ±0,1 |
Після готування об’єм pH розчину збільшують до 1,0 л додаванням здистильованої чи повністю здемінералізованої води.
Це не повинно значно змінити значення pH.
У цьому разі, за будь-яких обставин, температуру підтримують сталою з допуском ±1 °С: значення pH вимірюють приладом (інструментом), який дозволяє підтримувати значення pH з точністю ± 0,02.
Випробовувальний розчин можна використовувати протягом досить тривалого часу за умови що значення pH, яке визначає рівень концентрації амонію в парах атмосфери, вимірюють не рідше одного разу у три тижні і, за необхідності, корегують.
F.3 Випробний зразок
Випробовування провадять на зразку, із складу світильника.F.4 Процедура випробовування
Поверхню зразків ретельно очищають, лак знімають ацетоном, знежирюють бензином або аналогічною за властивостями речовиною.
Посудину, що містить випробний розчин, нагрівають до температури (ЗО ± 1) °С. Випробні зразки, нагріті до ЗО °С швидко кладуть у випробовувальну посудину, щоб не знизити концентрацію парів амонію. Зразки, за змогою, розміщують так, щоб вони не торкались випробного розчину і не доторкалися один до одного. Пристрої підвісу або кріплення повинні бути виготовлені з матеріалів, тривких до руйнівної дії розчину амонію, наприклад, скла або кераміки.
Випробовування провадять за сталої температури (ЗО ± 1) °С, що усуває можливість виникнення конденсату, який спотворює результати випробовування. Через 24 год після закінчення випробовування, зразки промивають проточною водою; під час зовнішнього оглядання зразків за допомогою приладу із восьмикратним збільшенням на їхній поверхні не повинно бути тріщин.
Примітка. Для того, щоб не спотворювались результати випробовування, до випробовувальних зразків не треба доторкатись руками.
ДОДАТОК G: вилучений
ДОДАТОК Н: вилучений
ДОДАТОК J
(довідковий)
ПОЯСНЕННЯ «ЧИСЛА ІР» СТУПЕНЯ ЗАХИСТУ
Детальні пояснення наведені в ІЕС 60529, з якого взяті наступні дані.
Класифікація IP характеризує захист таких видів:
від дотику чи доступності до струмовідних деталей, від дотику до рухомих деталей (крім гладких обертових валів тощо), що знаходяться всередині корпуса, а також від проникнення всередину твердих тіл;
від проникнення всередину корпуса води.
Характеристика ступеня захисту складається з букв IP І двох наступних за буквами цифр («номер характеристики»), що позначають відповідність умовам, зазначених у таблицях J. 1 і J.2, згідно з послідовністю цифр в позначенні. Перша цифра означає ступінь захисту згідно з переліком а), інша — згідно з переліком Ь).
Таблиця J.1 — Перша цифра «характеристики» і відповідний ступінь захисту.
|
Перша цифра характеристики |
Ступінь захисту |
|
|
Короткий опис |
Коротка характеристика предметів, які не повинні проникати всередину корпуса |
|
|
0 |
Захист відсутній |
Спеціальний захист відсутній |
|
1 |
Захист від проникнення твердих тіл розміром більше ніж 50 мм |
Захист від проникнення всередину оболонки великої ділянки поверхні тіла людини, наприклад, руки, і від проникнення твердих предметів діаметром більше ніж 50 мм |
|
2 |
Захист від проникнення твердих тіл розміром більше ніж 12 мм |
Стрижні, тощо довжиною не більше ніж 80 мм. Тверді тіла діаметром більше ніж 12 мм |
|
3 |
Захист від проникнення твердих тіл розміром більше ніж 2,5 мм |
Інструмент, дріт, тощо, діаметр або товщина яких більше ніж 2,5 мм. Тверді тіла діаметром більше ніж 2,5 мм |
Кінець таблиці J.1
|
Перша цифра характеристики |
Ступінь захисту |
|
|
Короткий опис |
Коротка характеристика предметів, які не повинні проникати всередину корпуса |
|
|
4 |
Захист від проникнення твердих тіл розміром більше ніж 1,0 мм |
Дріт або смуги товщиною більше ніж 1 мм. Тверді тіла діаметром більше ніж 1,0 мм |
|
5 |
Захист від пилу |
Проникнення пилу повністю не попереджено, але проникаючий всередину пил не порушує нормальну роботу |
|
6 |
Повний захист від пилу |
Проникнення пилу попереджено повністю |
|
Таблиця J.2 |
— Друга цифра «характеристики» І відповідний ступінь захисту |
|
|
Друга цифра характеристики |
Ступінь захисту |
|
|
Короткий опис |
Коротка характеристика захисту |
|
|
0 |
Захист відсутній |
Спеціальний захист відсутній |
|
1 |
Захист від крапель води, які падають вертикально |
Краплі води (які падають вертикально) не повинні шкідливо впливати |
|
2 |
Захист від крапель води, які падають під кутом 15° до вертикалі |
Краплі води (які падають вертикально) не повинні шкідливо впливати, коли корпус нахилений на кут 15° від його нормального положення |
|
3 |
Захист від дощу |
Дощ, який падає під кутом 60" до вертикалі не повинен шкідливо впливати |
|
4 |
Захист від бризок води |
Бризки води, які падають на корпус зі всіх сторін, не повинні шкідливо впливати |
|
5 |
Захист від струменя води |
Струмінь води з насадки, який падає з усіх напрямків на корпус, ке повинен шкідливо впливати |
|
6 |
Захист від хвиль води |
Вода під час хвилювання чи потужні струмені не повинні проникати в корпус у кількості, яка шкідливо впливає |
|
7 |
Захист у разі занурення у воду |
Вода не повинна потрапляти всередину корпуса в кількості, яка шкідливо впливає, у разі занурення його у воду на відповідний час і глибину |
|
8 |
Захист під час тривалого занурення у воду |
Світильники, придатні для тривалого занурення у воду за умов, встановлених виробником. Примітка. Зазвичай, такий виріб є герметичним, але для деяких виробів допускають проникнення води всередину, якщо це не спричиняє шкідливої дії. |
|
Номінальні характеристики IP не поширюються на методи спеціального очищення. Виробникам, де це необхідно, рекомендується надавати відповідну Інформацію щодо методів очищення. Це відповідає рекомендаціям, що містяться у JEC 60529, щодо методів спеціального очищення. |
||
ДОДАТОК К
(довідковий)
ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ
К. 1.1 ЦІ рекомендації відносять до методів вимірювання нагріву світильників в захищеній від протягів камері відповідно до вимог 12.4.1. Методи вимірювання розроблені спеціально для світильників, однак допускається використання Інших методів, якщо вони забезпечують результати, які можна співставити і відтворити.
Нагрівання твердих матеріалів, зазвичай, вимірюють термопарою. Значення напруги вимірюють високоомними приладами, наприклад, потенціометром. Треба мати на увазі, що внутрішній опір вимірювального пристрою повинен бути погоджений з внутрішнім опором термопари. Хімічні вказівники температури використовують тільки для контрольного перевіряння ступеня нагрівання світильників.
Проводи термопари повинні мати низький коефіцієнт теплопровідності. Вимірювальна термопара має один провід з вмістом нікель-хрому 80/20, інший — з вмістом мідь-нікель або нікель- алюміній 40/60. Кожен з двох проводів (плоского чи круглого перерізу) повинен бути достатньо тонким, щоб його можна було вводити в отвір діаметром 0,3 мм. Всі ділянки проводів, які можуть піддаватися дії прямого випромінення, повинні мати металеве покриття з високим коефіцієнтом відбиття. Ізоляція кожного проводу повинна відповідати нормованій температурі і напрузі, а також повинна бути тонкою і міцною.
Під час вимірювання, термопари закріплюють в точках, які дозволяють отримати найбільш достовірні результати нагріву з найменшим тепловим опором контакту. Якщо точки вимірювання на деталі заздалегідь передбачити важко, то місця найбільшого нагрівання можна визначити попередніми вимірюваннями, використовуючи термопару, що вмонтована в тримач, виготовлений з матеріалів із низькою теплопровідністю. Допускається використання термісторів. Попередні виміри особливо важливі для таких матеріалів, як скло, температура яких швидко змінюється від точки до точки. Встановлені всередині чи ззовні світильника термопари належно захищають від дії теплового випромінення і додаткового нагрівання за рахунок теплопровідності. їх також належить захищати, наскільки можливо, від дії електричних полів струмовідних деталей.
Для кріплення термопари в точці вимірювання рекомендовані такі методи.
Механічне кріплення, наприклад, притискання фіксувальним пристроєм (не допускається притискання струмовідними деталями);
Паяння до металевої поверхні (з мінімальною кількістю припою);
Приклеювання (з мінімальною кількістю клею). У цьому разі клей не повинен розділяти місце дотику термопари з точкою вимірювання. Під час вимірювання нагрівання світлопропуск- них матеріалів, належить використовувати, якщо це можливо, світлопропускний клей. Відповідним клеєм для скла є водний розчин однієї частини силікату натрію І двох частин сульфату кальцію.
Для усунення дії на термопару теплового випромінення під час вимірювання неметалевих деталей, термопару закріплюють на відстані не більше ніж 20 мм від спаю.
Кріплення на кабелі. Ізоляцію надрізають, термопару вводять в щілину (без дотику до провідника), і потім ізоляцію обв’язують.
Кріплення на поверхні монтажу (див. додаток D). Термопару закріплюють на мідному диску діаметром 15 мм і товщиною 1 мм, зафарбованому чорною матовою фарбою, який вдавлюють в поверхню в найбільш нагрітому місці.
