Якщо контактний затискач призначений для приєднання багатодротових проводів, провадять додаткове випробовування з одним жорстким мідним багатодротовим проводом. Якщо, крім цього, зазначений діапазон перерізів, випробовування провадять окремо з проводом найбільшого і найменшого поперечного перерізу. Кожен провід один раз приєднують і від’єднують від одного контактного затискача.
Після останнього приєднання кожен провід піддають натягу з зусиллям 4 Н.
Штирові і штепсельні з’єднання також піддають натягу з зусиллям 4 Н.
Зусилля прикладають до зразка протягом 1 хв плавно, без ривків, в напрямку, протилежному напрямку введення в дане з’єднання жили або закінцьоеаного проводу.
Під час випробовування жила чи окінцьований провід не повинні виходити за межі контактного затискача, і після випробовування не повинно бути пошкоджень контактного затискача, жили або закінцьоеаного проводу, який перешкоджає їх подальшому використанню.
Зусилля, яке прикладають до жили чи окінцьованого проводу для введення їх в з’єднання чи для розриву з’єднання, повинно бути не більше ніж 50 Н, а для штирового і штепсельного з'єднання — не більше зазначеного для роз’єднання.
Нерознімні з’єднання
З’єднання повинні повністю зберігати роботоздатність під час прикладення розтягувально- го зусилля 20 Н протягом 1 хв в напрямку розриву з’єднання проводів. У деяких випадках для правильного прикладення зусилля (наприклад, під час випробовування з’єднання крученням) може бути застосований спеціальний інструмент.
Під час випробовування контактних затискачів для деяких проводів розтягувальне зусилля прикладають до кожного проводу почергово.
Електричне випробовування
Контактні затискачі і з’єднання повинні мати відповідну електричну міцність.
Перевірку здійснюють випробовуваннями відповідно до 15.6.1 і 15.6.2.
Перевіряння контактного опору
Перевіряють контактний опір контактних затискачів (чи з’єднань) на вибірці із чотирьох затискачів. Якщо в світильнику не всі наявні контактні затискачі відносяться до одного типу, то зазначене перевіряння провадять на чотирьох зразках кожного типу.
Перевіряють безгвинтові контактні затискачі пружинного типу відповідно до 15.6.1,3 з чотирма мідними однодротовими неізольованими проводами.
Якщо передбачений діапазон перерізів, то два затискачі перевіряють з проводами найбільшого перерізу, а два Інших — з проводами найменшого перерізу.
Перевіряють штирові чи штепсельні з’єднання відповідно до 15.6.1.3 з закінцьовани- ми проводами.
Через кожний контактний затискач з приєднаним проводом протягом однієї години пропускають випробовувальний (змінний або постійний) струм. Через одну годину за тієї самої сили струму вимірюють спад напруги на кожному контактному затискачі. Місця вимірювання вибирають за можливістю ближче до місць контактування, між якими повинен бути виміряний спад напруги. Виміряне значення спаду напруги не повинно перевищувати 15 мВ.
Перевіряють спад напруги на кожному контакті і в кожному з 'єднанні окремо, наприклад, окремо вимірюють спад напруги в місцях з’єднання «провід — гніздовий контакт» І «штир — гніздо».
Сумарне значення спаду напруги в двох незалежних місцях, виміряне після зчленування з 'єднання повинно бути не більше подвоєного значення, зазначеного у цьому переліку,
Випробовування на нагрівотривкість
Контактні затискачі (або з'єднання) на нормовану силу струму до 6 А включно випробовують на старіння в знеструмленому стані 25 циклами з тривалістю кожного циклу ЗО хв, під час якого температуру на контактному затискачі підтримують на рівні (Т ± 5) °С або (100 ±5) °С, вибираючи більше з них, з подальшим охолодженням до температури 15—ЗО °С. Контактні затискачі (або з’єднання) на нормовану силу струму більше ніж 6 А випробовують на старіння впливом 100 таких циклів.
Примітка. Температура Г — це зазначена у маркованні максимальна нормована температура таких компонентів, як патрони для ламп.
Спад напруги вимірюють знову на кожному контактному затискачі:
після 10 чи 25-го циклів для контактних затискачів з нормованою силою струму до 6 А включно;
після 50 і 100-го циклів для контактних затискачів на нормовану силу струму понад 6 А.
Результати випробовування вважають задовільними, якщо виміряні в обох випадках значення спаду напруги на кожному затискачі не перевищють більш ніж на 50 % виміряного спаду напруги на цьому самому затискачі під час випробовування відповідно до 15.6.1, з граничним відхилом +2 мВ.
Результати випробовування вважають незадовільними, якщо виміряне значення спаду напруги на будь-якому із контактних затискачів перевищує 22,5 мВ.
Якщо на одному із випробовуваних зразків значення спаду напруги, виміряне відповідно до а) чи Ь), перевищує більше ніж на 50 %, і з граничним відхилом +2 мВ, спад напруги, виміряної на тих самих контактних затискачах відповідно до 15.6.1, але разом із тим не перевищує 22,5 мВ, то провадять випробовування далі відповідно до нормованої сили струму 25 чи 100 циклами у знеструм- леному стані.
Після 10 і 25-го або 50 і 100-го циклів (відповідно до нормованої сили струму) знову вимірюють спад напруги. Спад напруги на будь-якому контактному затискачі не повинен перевищувати 22,5 мВ.
Сумарне значення спаду напруги у двох незалежних місцях, вимірюване одночасно, не повинно перевищувати подвоєного значення, зазначеного у цьому пункті.
Якщо в контактному затискачі одна з поверхонь, до якої притискають жилу проводу, виготовлена з ізоляційного матеріалу, то ця поверхня під час випробовування на нагрівотривкість не повинна деформуватися.
Перевіряють зовнішнім огляданням.
КОНТАКТНІ ЗАТИСКАЧІ І З’ЄДНАННЯ
ДЛЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПРОВОДКИ
Проводи
Безгвинтові контактні затискачі пружинного типу повинні бути розраховані на приєднання жорстких одно- або багатодротових проводів площею поперечного перерізу, зазначеною у таблиці 15.1,
Таблиця 15.1 — Ряд поперечних перерізів проводів
|
Нормована сила струму контактних затискачів, А, не більше |
Площа поперечного перерізу проводу, |
|
6 |
Від 0,5 до 1,0 включ. |
|
10 |
Понад 1,0 »1,5 » |
|
16 |
» 1,5 л 2,5 » |
Примітка. Безгвинтові контактні затискачі прийнято позначати цифрою. Наприклад, цифра 0, зазвичай, позначає сипу струму, що проходить через затискач, не більше ніж 6 А.
Якщо сила струму для будь-якої деталі затискача меншаніждля самого затискача, то цифру присвоюють відповідно до сипи струму цієї деталі.
Перевіряють зовнішнім огляданням, вимірюванням і приєднанням проводів найменшого І найбільшого перерізу з числа зазначених.
Механічне випробовування
Контактні затискачі і з’єднання повинні мати відповідну механічну міцність.
мати відповідну механічну міцність.
Перевіряють випробовуваннями відповідно до 15.8.1 і 15.8.2 на одному з кожних чотирьох зразків.
Випробовування безгвинтових контактних затискачів пружинного типу можна провадити з мідними однодротовими проводами найменшого і найбільшого поперечних перерізів, зазначених у 15.7. Випробовування провадять п’ятикратним приєднанням і від’єднанням проводу до кожного контактного затискача. Якщо в світильнику не всі наявні затискачі відносяться до одного типу, випробовування провадять на одному затискачі кожного типу.
Для перших чотирьох приєднань кожний раз використовують новий провід. Для п'ятого приєднання використовують провід, який застосовували в четвертому циклі, і який встановлюють в затискачі в те саме місце, як в четвертому циклі. В кожному циклі провід вводять в контактні затискачі до упору.
Якщо виробник зазначає, що контактний затискач також розрахований на приєднання багатодротових проводів (див. 15.3.10), то провадять додаткові випробовування з жорсткими мідними багатодротовими проводами найбільшого і найменшого поперечних перерізів, зазначених у 15.1. Кожний провід один раз приєднують і від’єднують від одного контактного затискача.
Після останнього приєднання кожний провід піддають натягу з зусиллям, вказаним у таблиці 15.2.
Штирові та штепсельні з'єднання також піддають випробовуванню на розтяг відповідно до таблиці 15.2
Таблиця 15.2 — Сила розтягання проводу
|
Нормована сила струму контактних затискачів, А, не більше |
Сила, Н |
|
|
Для контактних затискачів пружинного типу |
Для штирового і штепсельного з'єднання |
|
|
6 |
20 |
8 |
|
10 |
ЗО |
15 |
|
16 |
ЗО |
15 |
Примітка. Якщо сила струму для будь-якої деталі менша ніж для самого з'єднання, то значення сили вибирають відповідно до сипи струму цієї деталі.
Силу прикладають до зразка протягом 1 хе плавно, без ривків в напрямку, протилежному напрямку введення в дане з’єднання жили чи закінцьованого проводу.
Під час випробовування жила або закінцьований провід не повинні виходити за межі з’єднання. Після випробовування не повинно бути пошкоджень контактного затискача, жили або закінцьованого проводу, які перешкоджають їх подальшому нормальному використанню.
Електричні випробовування
Контактні затискачі і з’єднання повинні мати відповідні робочі електричні характеристики.
Перевіряють випробовуваннями відповідно до 15.9.1 або 15.9.2.
Перевіряння контактного опору
Перевіряють контактний опір контактних затискачів (або з'єднання) на 10 контактних затискачах. Якщо в світильнику не всі контактні затискачі відносяться до одного типу, то перевірку провадять на 10 зразках кожного типу.
Перевіряють безгвинтові контактні затискачі пружинного типу відповідно до 15.9.1.3 з десятьма мідними неізольованими одножильними проводами.
До п'яти контактних затискачів приєднують як в умовах експлуатації провід найбільшого перерізу, зазначеного в 15.7.
До останніх п’яти затискачів приєднують провід найменшого поперечного перерізу, зазначеного в 15.7.
Перевіряють штирові і штепсельні з’єднання відповідно до 15.9.1.3 з закінцьованими проводами.
Через кожний контактний затискач з приєднаним проводом протягом 1 хв пропускають випробовувальний (змінний або постійний) струм. Через одну годину за цієї самої сили струму вимірюють спад напруги на кожному контактному затискачі. Місця вимірювання вибирають за можливості ближче до місць контактування, між якими повинен бути виміряний спад напруги.
Спад напруги повинен бути не більше ніж 15 мВ.
Сумарне значення спаду напруги в двох незалежних місцях, виміряне після зчленування з’єднання, повинно бути не більше подвоєного значення, зазначеного у цьому переліку.
Випробовування на нагрівотривкість
Випробовування контактних затискачів (або з'єднань) на нагрівотривкість провадять на контактних затискачах, які пройшли випробовування відповідно до 15.9.1.
Після охолодження до температури навколишнього середовища, кожний провід замінюють новим мідним одножильним неізольованим проводом найбільшого поперечного перерізу, зазначеного е 15.7, кожний закінцьоеаний провід замінюють новим І п'ять разів вставляють у відповідну частину і п'ять раз виймають.
Потім знову міняють проводи на нові, неізольовані.
Через кожний контактний затискач з приєднаним проводом пропускають випробовувальний (змінний або постійний) струм стільки часу, скільки необхідно для вимірювання спаду напруги. На ц/ вимірювання, а також на вимірювання відповідно до 15.9.2.4 розповсюджують вимоги 15.9.1.
Контактні затискачі (або з’єднання) на нормовану силу струму до 6 А включно випробовують на старіння в знеструмленому стані 25 циклами з тривалістю кожного циклу ЗО хв, під час якого температуру на контактному затискачі підтримують на рівні (Т ± 5) °С або (100 ± 5) °С, вибираючи більше значення, з наступним охолодженням до температури 15 — ЗО °С. Контактні затискачі (або з’єднання) на нормовану силу струму понад б А випробовують на старіння впливом 100 таких циклів.
Примітка. Температура Г — це зазначена у маркованні максимальна нормована температура таких компонентів, як патрони для ламп,
Спад напруги вимірюють знову на кожному контактному затискачі:
після 10 І 25-го циклів для контактних затискачів на нормовану силу струму до 6 А включно;
після 50 і 100-го циклів для контактних затискачів на нормовану силу струму понад б 4,
Результати випробовування вважають задовільними, якщо виміряні після обох циклів значення спаду напруги на кожному затискачі не перевищують більше ніж 50 % виміряний спад напруги на цьому самому затискачі під час випробовування відповідно до 15.9.2.2, з граничним відхилом +2 мВ.
