Зазначений норматив визначають за наявною в технологічній документації інформацією чи згідно з [14], [15].

Розділ II. Характеристики небезпечності відходів (пункти Б.1.6—Б.1.11)

У пункті Б.1.6 вказують небезпечні властивості відходів, що визначають характер (тип) їх не­безпечності.

Закреслюють ту клітинку, яка відповідає типу небезпечності. Тип небезпечності встановлюють за Переліком небезпечних властивостей, затвердженим у встановленому порядку [5]. Небез­печність визначає утворювач (власник) відходів згідно зі встановленим порядком [12], [13].

У пункті Б.1.7 наведено інформацію, яка деталізує (розкриває) встановлені небезпечні влас­тивості як якісні, так і кількісні (щодо токсичності, реакційної здатності, корозійної активності, тем­ператури займистості тощо).

У пункті Б.1.8 закреслюють клітинку, яка вказує належність даного виду відходів до класу не­безпеки за ступенем токсичності — згідно з чинними нормативно-правовими актами.

У пункті Б.1.9 вказують належність відходів до регламентованих переліків небезпечних відходів, затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері поводження з відходами, із зазначанням назви переліку і коду відходів за ним. У цьому пункті на вимогу місцевих природоохоронних органів можна визначати належність, згідно з Базельською конвенцією, до Жовтого чи Зеленого переліку відходів тощо [9]. Цю позицію кореспондують зі змістом титульного аркуша Паспорта.

У пункті Б.1.10 зазначають небезпечні складники відходів та їх вміст (у відсотках, мг/л, кг/м3 тощо). Назви та коди наводять за додатком І до Базельської конвенції та додатково згідно з ДСанПіН 2.2.7.029 [2].

Перелік небезпечних складників (компонентів) відходів, який підлягає визначанню, встанов­люють виходячи з особливостей технологічних процесів, в яких відходи утворюються, складу си­ровинних та інших вхідних компонентів та очікуваних їх фізико-хімічних перетворень. Цей перелік можна коригувати відповідно до вимог місцевих природоохоронних органів.

Якщо відходи утворюються за результатом виробничого споживання матеріалів, речовин, предметів, на які є відповідні технічні умови чи інші регламенти (як то розчинники, каталізатори, фільтрувальні матеріали, мастила, абсорбенти тощо), то показники їх складу за розділами ІІ-ІІІ паспорта можна обмежувати тими компонентами, що є для них привнесеними чи новоутворени­ми. Ця засторога стосується усіх видів пакувальних матеріалів і тари, списаного устатковання та його складових частин, захисного одягу, а також відходів кінцевої продукції виробництва, зокрема некондиційної, забрудненої, простроченої і т. ін.

У пункті Б.1.11 наводять додаткову та узагальнювальну інформацію щодо небезпечності відходів, яка може мати суттєве значення під час поводження з ними.

Розділ III. Фізико-хімічні характеристики відходів (пункти Б.1.12—Б.1.17).

У пункті Б.1.12 закреслюють ту клітинку, яка вказує тип відходів за складом: неорганічний, органічний, біологічний, змішаний, а в пункті Б.1.13 — фізичний (агрегатний) стан: твердий, рідин­ний, шламоподібний, тощо.

У пункті Б.1.14 в табличній формі вказують речовинний чи компонентний (наприклад міне­ральний) склад відходів. Таблиця містить порядковий номер компонента, його загальноприйняту або застандартизовану назву і вміст (у відсотках, кг/т, кг/м3, мг/л тощо). Компонентний склад може охоплювати тверду і рідку фазу, речовини або матеріали, літологічні різновиди порід, мінералогіч­ний склад тощо.

У пункті Б.1.15 для кускових, шламо-, пилоподібних та інших дисперсних відходів вказують гранулометричний склад, фракції та коливання їх вмісту у відсотках.

У пункті Б.1.16 в табличній формі вказують хімічний склад відходів (за винятком небезпечних складників, наведених у Б.1.11) за порядковими номерами, видами сполук чи хімічних елементів та їх вмістом (у відсотках).

У пункті Б.1.17 вказують кількісні показники фізико-механічних, зокрема теплофізичних чи інших властивостей відходів. Вказують ті властивості відходів, які є характерними для даного виду, і визначають напрямки подальшого поводження з ними.

Розділ IV. Поводження з відходами (пункти Б. 1.18—Б. 1.30).

У пункті Б.1.18 вказують спосіб та умови транспортування відходів закресленням клітинки. У цьому разі закреслюють дві клітинки, наприклад автомобільний і навалом чи автомобільний і в упаковці (тарі) тощо.

У пункті Б.1.19 закреслюють ту клітинку, яка вказує на умови зберігання відходів.

Пункт Б.1.20 заповнюють у випадку, коли на підприємстві виконують попереднє оброблення відходів для їх знешкодження для подальшого видаляння. У таблиці вказують назву операції з об­робляння (знешкоджування тощо) і обсяги відходів, оброблені зазначеним способом за роками. Одиницю вимірювання вказують у назві пункту.

Пункт Б.1.21 заповнюють у випадках, коли на підприємстві виконують попереднє перероблян­ня відходів (грануляція, подрібнення тощо) для подальшого утилізування. В таблиці вказують на­зву операції переробляння відходів та обсяги відходів за роками, перероблені зазначеним спосо­бом. Одиницю вимірювання вказують у назві пункту.

У пункті Б.1.22 вказують обсяги відходів за роками, взяті на баланс на підприємстві в якості вторинної сировини (якщо таке мало місце). Вказують загальні обсяги відходів, взятих на баланс, і окремим рядком — обсяги перероблених відходів, взятих на баланс як вторинну сировину. Оди­ницю вимірювання вказують у назві пункту.

У пункті Б.1.23 вказують спосіб поводження з відходами для утилізування та обсяги за напрям­ками такого поводження за роками. Відповідні показники зазначають щорічно. Одиницю вимірю­вання вказують у назві пункту.

Позицію 1 пункту Б.1.23 заповнюють у випадку, коли відходи використані самим підприєм­ством як матеріальні (сировинні) ресурси. Вказують загальні обсяги використовування відходів, і окремим рядком — обсяги використовування перероблених відходів.

Позицію 2 пункту Б.1.23 заповнюють у випадку, коли відходи використані самим підприєм­ством як енергетичні ресурси. У цьому разі вказують загальні обсяги використовування відходів як енергетичних ресурсів, і окремим рядком — обсяги утилізації перероблених відходів.

Позицію 3 пункту Б.1.23 заповнюють у випадку, коли відходи реалізують іншим споживачам для утилізації. Вказують загальні обсяги реалізації і окремими рядками —обсяги реалізації пере­роблених відходів і обсяги реалізації відходів на експорт (якщо таке мало місце).

Позицію 4 пункту Б.1.23 заповнюють у випадку, коли підприємство утилізує відходи, накопи­чені протягом минулих років.

Позицію 5 пункту Б.1.23 заповнюють у випадку, коли підприємство утилізує відходи якимось іншим чином (наприклад, для планування території, закладання виробленого простору, споруджен­ня дамб тощо). Вказують яким саме способом утилізовано відходи.

У пункті Б.1.24 вказують спосіб поводження з відходами для видаляння або зберігання та обсяги за напрямками такого поводження за роками. Відповідні показники проставляють щорічно. Одиницю вимірювання вказують у назві пункту.

Пункт Б.1.25 заповнюють у випадку, коли в процесі інвентаризації було виявлено відходи, накопичені протягом минулих років. Вказують рік, коли були виявлені відходи, і обсяг виявлених відходів.

Пункт Б.1.26 заповнюють у випадку, коли частину відходів було втрачено в процесі зберіган­ня. Підставою для обґрунтування обсягів втрат відходів можуть бути розрахунки, здійснені вихо­дячи з коефіцієнтів неминучих безповоротних втрат, затверджених у встановленому порядку, або акти комісій щодо втрат відходів, якщо відходи були втрачені в результаті нерегламентованих дій.

У пункті Б.1.27 вказують загальний обсяг даного виду відходів, що розміщено на належних підприємству об’єктах, зокрема на спеціалізованих об’єктах видаляння (захоронения), на об’єктах неорганізованого складування чи безпосередньо на території підприємства (майданчиках, складсь­ких приміщеннях, вмістищах тощо).

Обсяг накопичення в загальному випадку має відповідати алгебраїчній сумі таких показників:

  • обсягу накопичення за даними на попередній рік;

  • обсягу утворювання відходів у звітному (поточному) році;

  • обсягу утилізування відходів за всіма напрямками;

  • обсягу втрачених відходів (в процесі зберігання тощо);

  • обсягу дооблікованих відходів (в результаті інвентаризації тощо).

В окремих випадках можна враховувати обсяг відходів, взятих на баланс як вторинних ре­сурсів, якщо передбачено їх окреме зберігання.

У пункті Б. 1.27 зазначають також (закреслюють відповідну клітинку) чи накопичують даний вид відходів відокремлено від інших, чи він змішується з іншими відходами в колективному накопичу­вані (об’єкті видаляння, зберігання).

У пункті Б.1.28 закреслюють ту клітинку, яка вказує можливу ресурсну придатність відходів — для виробництва чи для отримування яких матеріалів (продукції) їх можна використовувати (в ме­жах регіону, країни в цілому) і яку сировину чи матеріали можна замінювати. У цьому разі можливе закреслення двох і більше клітинок.

У пункті Б.1.29 наводять відомості про можливі технології утилізування (використання) відходів в Україні та про розробників (власників) технологій.

У пункті Б.1.30 вказують причини невикористання даного виду відходів (в межах підприємства, регіону, країни). Закреслюють ту клітинку, яка вказує причини невикористання.

Розділ V. Контроль ведення паспорта відходів

У цей розділ вносять зауваги щодо ведення паспорта із зазначанням дати, посади і прізвища контролівної особи. До останніх належать: відповідний персонал підприємства, представники місцевих природоохоронних органів чи санітарної служби. Відповідальний виконавець за веден­ня паспорта повинен зазначати здійснені заходи для усунення зауваг.

Паспорт відходів підписує відповідальний виконавець, керівник структурного підрозділу, відпо­відального за ведення паспорта відходів підприємства, погоджує і затверджує керівник (заступник керівника) підприємства.

ДОДАТОК В
(довідковий)

ОПЕРАЦІЇ З ВИДАЛЯННЯ ТА УТИЛІЗУВАННЯ ВІДХОДІВ

(відповідно до Базельської конвенції)

В.А. Операції, які не призводять до можливої рекуперації, рециркуляції, утилізації, пря­мого повторного чи альтернативного використання

Розділ В.А охоплює всі подібні операції з видаляння відходів, які виконують практично.

Таблиця В.1

Код операції

Назва операції

D1

Складування (звалювання) на землі чи під поверхнею землі. Наприклад, на звалищі тощо

D2

Обробляння ґрунту. Наприклад, біохімічний розклад рідких або мулистих відходів у ґрунті.

D3

Закачування на глибину. Наприклад, вприскування відходів відповідної консистенції у свердло­вини, в соляні куполи або природні резервуари тощо

D4

Скидання у поверхневі (як правило, штучні) водоймища. Наприклад, розміщення рідких або шламоподібних відходів в котлованах, ставках-накопичувачах, відстійних басейнах, лагунах тощо

D5

Скидання на спеціально обладнані звалища (на полігони). Наприклад, розміщення в окремих відсіках з прокладкою і поверхневим покривом, які ізолюють їх один від одного та від довкілля

D6

Скидання відходів у водоймища, крім морів та океанів

D7

Скидання в моря та океани, зокрема розміщування (захоронения) на морському дні

D8

Біологічне обробляння, не обумовлене в інших розділах цього додатка, і в результаті якого утворюються кінцеві сполуки чи суміші, які потім видаляють за допомогою будь-якої з операцій, зазначених у розділі А

D9

Фізико-хімічне обробляння, не обумовлене в інших розділах цього додатка, і в результаті якого утворюються кінцеві сполуки чи суміші, які потім видаляють за допомогою будь-якої з операцій, зазначених у розділі А. Наприклад, випарювання, сушіння, прожарювання, нейтралізування, осаджування і т. ін.

D10

Спалювання (обзолення) на суші (на землі)

D11

Спалювання (обзолення) в морі

D12

Постійне зберігання. Наприклад, у спеціальних контейнерах в шахті тощо

D13

Змішування, перемішування перед застосуванням будь-якої з операцій, перелічених у розділі А

D14

Переупаковування перед застосуванням будь-якої з операцій, перелічених у розділі А

D15

Зберігання в очікуванні будь-якої з операцій, перелічених у розділі А

D16

Інші способи видаляння, не зазначені вище



В.Б. Операції, які можуть призвести до рекуперації, рециркуляції, утилізації, прямого по­вторного чи альтернативного використання

Розділ В.Б охоплює всі подібні операції з матеріалами, які визначені як небезпечні відходи чи вважаються такими і які в іншому разі потрібно призначати для операцій, передбачених в розділі А.



Таблиця В.2

Код операції

Назва операції

R1

Використання у вигляді палива (крім прямого спалювання для знищування) чи іншим чином для одержування енергії

R2

Регенерація (рекуперація) розчинників

R3

Регенерація органічних речовин, не використовуваних як розчинники

R4

Рециркуляція (утилізація) металів та їх сполук

R5

Рециркуляція (утилізація) інших неорганічних матеріалів

R6

Регенерація (рекуперація) кислот і лугів

R7

Регенерація (рекуперація) компонентів, використовуваних для боротьби з забрудненнями (викидами)

R8

Регенерація (рекуперація) компонентів каталізаторів

R9

Повторне переганяння (рафінування) використаних нафтопродуктів або інші способи повторного застосування раніше використаних нафтопродуктів

R10

Обробляння ґрунту (внесення в землю), що сприяє його сільськогосподарському використанню чи покращує екологічне становище, зокрема компостування та інші процеси біотрансформації

R11

Використання залишкових матеріалів (відходів другої генерації), одержаних в результаті операцій за номерами R1—R10

R12

Обмін відходами для виконання операцій за номерами R1—R11

R13

Накопичення, заготівля матеріалів, призначених для будь-якої з операцій (R1—R14)

R14

Інші не визначені вище способи утилізації