ДСТУ 3680-98 (ГОСТ 30586-98)

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СУМІСНІСТЬ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ
ЕЛЕКТРОМАГНІТНА
СТІЙКІСТЬ ДО ДІЇ
ГРОЗОВИХ РОЗРЯДІВ
Методи захисту

СОВМЕСТИМОСТЬ ТЕХНИЧЕСКИХ СРЕДСТВ
ЭЛЕКТРОМАГНИТНАЯ
СТОЙКОСТЬ К ВОЗДЕЙСТВИЮ
ГРОЗОВЫХ РАЗРЯДОВ
Методы защиты

ELECTROMAGNETIC COMPATIBILITY
OF TECHNICAL EQUIPMENT
IMMUNITY TO ACTION PRODUCED
BY LIGHTNING DISCHARGES
Methods protection ■

Чинний від 1999—07—01

  1. ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

Цей стандарт розповсюджується на нові радіоелектронні засоби, технічні засоби (ТЗ) ви­мірювання, контролю та управління технологічними та промисловими процесами, що розроб­ляються, виготовляються та експлуатуються в стаціонарних (штатних) і польових умовах, вклю­чаючи електронно-обчислювальні машини, які застосовуються в автоматизованих системах управління та обробки даних різного призначення.

Стандарт установлює основні положення з вибору методів та засобів захисту ТЗ від ура- жувальної дії та дестабілізувального впливу грозових розрядів (далі грозозахисту ТЗ) і спрямо­ваний на реалізацію основних вимог забезпечення електромагнітної сумісності, підвищення завадовитривалості та стійкості ТЗ, що мають у своїй основі радіо- і електротехнічне облад­нання відносно електромагнітних полів, струмів та напруг грозового походження.

Вимоги цього стандарту є обов’язковими.

Видання офіційне

(032Стандарт не поширюється на радіоелектронну апаратуру і електротехнічні пристрої побу­тового призначення і ТЗ, розташовані в середині захисного заземлювального контура при­строїв високої напруги або поза цим контуром, якщо потенціал землі може досягати небезпеч­них значень.

  1. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:

ДСТУ 2793—94 Сумісність технічних засобів електромагнітна. Стійкість до потужних елек­тромагнітних завад. Загальні положення

ГОСТ 464—79 Заземления для стационарных установок проводной связи, радиорелейных станций, радиотрансляционных узлов проводного вещания и антенн систем коллективного приема телевидения. Нормы сопротивления

ГОСТ 5238—81 Установки проводной связи. Схемы защиты от опасных напряжений и то­ков, возникающих на линиях. Технические требования

ГОСТ 14857—76 Установки проводного вещания. Схемы защиты от опасных напряжений и токов, возникающих на линиях провОдного вещания. Общие требования и нормы

ГОСТ 27049—86 Защита оборудования проводной связи и обслуживающего персонала от атмосферных разрядов

ГОСТ 29037—91 Совместимость технических средств электромагнитная. Сертификацион­ные испытания. Общие положения

ГОСТ 29073—91 Совместимость технических средств измерения, контроля и управления промышленными процессами электромагнитная. Устойчивость к электромагнитным помехам. Общие положения

ГОСТ 29280—92 Совместимость технических средств электромагнитная. Испытания на помехоустойчивость. Общие положения.

З ВИЗНАЧЕННЯ

У цьому стандарті подані такі терміни і визначення:

  • електромагнітна сумісність ТЗ — здатність ТЗ зберігати потрібну якість функціону­вання за дії на них електромагнітних завад з регламентованими значеннями параметрів та не створювати в цьому випадку електромагнітних завад іншим ТЗ;

  • технічні засоби — електротехнічні, радіотехнічні та електронні вироби, обладнання та апаратура виробнично-технічного, народногосподарського та культурно-побутового призна­чення;

  • витривалість ТЗ до електромагнітних завад (завадовитривалість) — здатність ТЗ зберігати потрібну якість функціонування за дії на них електромагнітних завад із регламенто­ваними значеннями параметрів;

  • стійкість ТЗ до дії грозових розрядів (грозостійкість) — здатність ТЗ протистояти уражувальній дії великих струмів, високих напруг (перенапруг) та електромагнітних полів гро­зових розрядів до певного їх рівня;

  • грозозахист ТЗ — комплекс заходів та технічних засобів, спрямованих на застерігання та (або) запобігання небезпечній грозовій дії (впливу) на ТЗ, що заважає;

  • занесення високих потенціалів — перенесення високих електричних потенціалів із зони розтікання струмів блискавки у землі в розглядувану галузь за надземними чи підземни­ми провідниками;

  • імпульсний опір заземлювача — електричний перехідний опір між електродами за­землювача та землею під час протікання струмів блискавки;

  • небезпечний тракт ТЗ — зовнішнє електричне коло ТЗ, підвладне грозовій дії (впли­ву), що впливає на якість функціонування ТЗ;

  • система заземлення грозозахисту — пристрій, який призначений для захисту ТЗ від занесення високих потенціалів та дестабілізувального впливу на ці засоби електромагніт­них завад грозових розрядів шляхом з'єднання із землею;

  • пряма поразка блискавкою ТЗ (прямий удар) — грозова дія, під час якої канал блис­кавки безпосередньо контактує з ТЗ;

  • електромагнітна дія блискавки на ТЗ — дія на ТЗ електричних та магнітних (електро­магнітних) полів грозових розрядів;

  • імпульсна електрична міцність ТЗ — здатність обладнання, виробів та елементів ТЗ виконувати свої функції та зберігати параметри в межах норм, установлених в НД, у про­цесі або після дії імпульсу напруги заданої амплітуди, форми і тривалості;

  • захисний заземлювальний пристрій — пристрій, призначений для з’єднання з землею проводів нейтралі обмоток силових трасформаторних підстанцій, блискавковідводів, розряд­ників, екранів апаратури та проводів внутрішньостанційного монтажу, металевих оболонок бро- непокриття кабеля, металевих цистерн, підсилювальних пунктів, які не обслуговуються, метале­вих частин силового обладнання установок провідного зв'язку та радіотрансляційних вузлів, установок для витримування кабеля під тиском та іншого обладнання, які звичайно не знахо­дяться під напругою, але можуть опинитися під напругою в разі ушкодження ізоляції струмопро- відних проводів, та призначені для забезпечення вирівнювання потенціалів металевих частин обладнання з потенціалом землі та тим самим забезпечують захист обслуговуючого персоналу та апаратури від виникнення на них небезпечної різниці потенціалів відносно землі.

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

    1. ТЗ та системи, що забезпечують їх нормальне функціонування, повинні мати надійний захист від:

прямих поразок (ударів) блискавок;

електромагнітних дій грозових розрядів;

занесення високих потенціалів;

струмів та напруг, що виникають в небезпечних трактах ТЗ під час грозових розрядів.

Захист від одного з видів уражувальної (дестабілізувальної) дії грозових розрядів не виклю­чає необхідності забезпечення захисту від інших їх видів і повинен здійснюватися комплексно.

  1. Вибір конкретних методів і схем захисту ТЗ для різних їх типів здійснюється під час розробки цих засобів з проведенням необхідних досліджень, спрямованих на забезпечення збереження потрібного рівня працездатності ТЗ в умовах активної грозової діяльності.

  2. Вимоги до грозозахисту ТЗ встановлюються з умов експлуатації ТЗ, інтенсивності грозової діяльності, важливості цих засобів, аварійних та економічних наслідків, пов’язаних з виходом їх з ладу, а також економічних міркувань, але не нижче вимог РД 34.21.122 блискав- козахисту будов та споруд, віднесених до першої категорії.

  3. Усі без винятку ТЗ, що мають небезпечні тракти, відповідно до ДСТУ 2793 повинні бути обов’язково захищені з боку входу та виходу цих трактів, а також з боку кіл електропостачання, включаючи дистанційні.

  4. Грозозахист засобів зв’язку — за ГОСТ 5238, засобів провідного мовлення — за ГОСТ 14857, повітряних провідних ліній зв'язку, підвісних кабельних ліній зв’язку і підземних кабельних ліній зв’язку — за ГОСТ 27049.

  5. Значення електричних опорів систем, що заземлюються, грозозахисних пристроїв ТЗ — за ГОСТ 464.

Норми опорів заземлення іскрових розрядників та струмовідведень — за ГОСТ 14857.

  1. Системи грозозахисту ТЗ, що застосовуються, повинні забезпечувати безпеку екс­плуатації цих засобів обслуговуючим персоналом.ЗАХИСТ ВІД ПРЯМИХ УДАРІВ БЛИСКАВКИ

    1. Захист ТЗ від прямих ударів блискавки здійснюється за допомогою природних або штучних блискавковідводів»

    2. Експлуатація ТЗ в стаціонарних (штатних) умовах повинна здійснюватися в будівлях та спорудах, обладнаних системою блискавкозахисту за РД 34.21.122 [1].

    3. Експлуатація ТЗ в польових умовах повинна здійснюватися в захисних зонах природ­них або штучних блискавковідводів. Зони захисту блискавковідводів визначаються за РД 34.21.122 [1].

  2. ЗАХИСТ ВІД ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ДІЙ ГРОЗОВИХ РОЗРЯДІВ

    1. Елементна база, блоки, вузли та системи ТЗ, чутливі до дестабілізувальної дії елект­ромагнітних полів грозових розрядів повинні бути обов'язково розташовані у захисних елект­ромагнітних екранах.

    2. Конструкція захисних електромагнітних екранів повинна забезпечувати послаблення полів грозових розрядів, що несуть завади, до потрібних за умовами збереження працездат­ності ТЗ рівнів.

    3. Захисні електромагнітні екрани обов’язково повинні бути заземлені підключенням до низькоомної системи заземлення грозозахисту, яка відповідає вимогам 7.1.

Підключення електромагнітних екранів до системи заземлення грозозахисту повинно здійснюватися за 7.4.

    1. ТЗ та їх системи, що включають підвідні лінії зв'язку та мережі електропостачання, повинні бути розташовані на безпечних з точки зору стійкості до електромагнітних завад гро­зових розрядів відстанях від струмовідведень і струмопровідних частин і конструкцій, якими можуть текти струми блискавки.

    2. ТЗ повинні розташовуватися (розміщуватись) на відстанях не менше 3 м від струмо­відведень і струмопровідних частин та конструкцій, включаючи металеві елементи залізобе­тонних носійних конструкцій будівель.

    3. Підвідні до ТЗ проводи та кабелі повинні бути прокладені в заземлених металевих екранах та закритих жолобах на відстанях не менше 1 м від струмопровідних частин та конст­рукцій.

    4. Під час конструювання та проектування ТЗ елементна база, внутрішнє обладнання, системи, блоки та вузли повинні вибиратися з підвищеним ступенем електромагнітної стійкості.

    5. Експериментальна перевірка ефективності захисних заходів від електромагнітних дій грозових розрядів — за ГОСТ 29280.

  1. ЗАХИСТ ВІД ЗАНЕСЕННЯ ВИСОКИХ ПОТЕНЦІАЛІВ

    1. Для захисту ТЗ від занесення високих потенціалів у місцях експлуатації цих засобів повинна бути обладнана спеціальна низькоомна система заземлення грозозахисту з опором меншим за опір робочого та захисного заземлення, але не більше 0,5 Ом.

    2. Система заземлення грозозахисту обладнується автономно і повинна бути ізольована від усіх інших заземлювальних пристроїв (робочого, захисного, вимірювального тощо).

Дозволяється використовувати систему заземлення грозозахисту в якості заземлення захисту від електростатичної індукції.

  1. Система заземлення грозозахисту повинна мати лише один заземлювач будь-якого типу, що забезпечує опір заземлення відповідно до 7.1.

Відстань між неізольованими частинами цього заземлювача та заземлювальних пристроїв інших видів повинна бути не менше 20 м.

  1. Підключення до системи заземлення грозозахисту здійснюється за одноточковою схе­мою найкоротшим шляхом за допомогою заземлювальних проводів, які забезпечують контакт з перехідним електричним опором, значення якого не більше 0,03 Ом на один контакт.

  2. Для запобігання занесення високих потенціалів в ТЗ та місця їх експлуатації вводи (виводи) будь-якого призначення повинні виконуватися кабелями підземного прокладання.

Кабелем повітряного прокладання допускається виконання лише вводів антено-фідерних пристроїв.

  1. Для виключення можливості занесення високих потенціалів в ТЗ по підземних кабель­них лініях зв'язку, в тому числі і по кабелях електроживлення, заземлювачі захисту від прямих ударів блискавки повинні бути віддалені від цих комунікацій на максимально можливі за техно­логічними вимогами відстані. Найменші дрпустимі відстані — за РД 34.21.122 [1].

  2. Металева броня та оболонка кабелів, у тому числі кабелів з ізоляційним покриттям металевої оболонки, крім кабелів електроживлення, повинні бути приєднані біля вводу (виво­ду) у місцях експлуатації ТЗ до системи заземлення грозозахисту.

Металева броня та оболонки кабелів електроживлення у місцях вводу повинні бути при­єднані до захисного заземлення електрообладнання.

  1. Вводи повітряних ліній зв’язку в ТЗ та їхні виводи повинні здійснюватися через кабель­ну вставку підземного прокладення довжиною не менше 50 м.

  2. У місці переходу повітряної лінії в кабель повинні бути виконані такі вимоги:

  • металева броня та оболонка кабеля, а також штирі чи гаки ізоляторів повітряної лінії повинні бути приєднані до заземлювача з імпульсним опором не більше 10 Ом;

  • між кожною жилою кабеля та заземленими елементами повинні бути захисні повітряні іскрові проміжки з міжелектродною відстанню 2—3 мм або встановлено низьковольтний вен­тильний розрядник типу РВН-0,5.

    1. Перехід повітряної лінії електроживлення в кабельну здійснюється відповідно до пра­вил влаштування електропристроїв.

  1. ЗАХИСТ ВІД СТРУМІВ ТА НАПРУГ, ЩО ВИНИКАЮТЬ В НЕБЕЗПЕЧНИХ ТРАКТАХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ

    1. Вхідні (вихідні) кола ТЗ, які мають зв’язок з небезпечними трактами цих засобів, по­винні мати схеми грозозахисту, що забезпечують обмеження імпульсних напруг та струмів, які виникають в цих трактах під час грозових дій до рівнів, що задовольняють умови збереження працездатності ТЗ.

    2. Схеми грозозахисту повинні розроблятися з урахуванням діючого захисту небезпеч­них трактів від грозових дій за 4.5.

    3. Захист вхідних (вихідних) кіл ТЗ повинен розроблятися за каскадним (східчастим) прин­ципом із застосуванням гібридних схем захисту, які містять у собі розрядники, згладжувальні фільтри, нелінійні обмежувачі напруги, стабілітрони, діоди.

    4. Ступені захисту розробляються за принципом: перший ступінь (грубий захист) пови­нен забезпечувати зниження грозових перенапруг до рівня не більше 1 кВ; другий ступінь (середній захист) повинен знижувати амплітуду напруги завад з 1 кВ до 100 В, третій ступінь (точний захист) повинен забезпечувати зниження напруги завад з 100 В до 0,1 В.