У разі коригування позиції основи за допомогою регулювальних гайок на фундаментних болтах під опорною плитою їх можна залишити на місці, якщо не зазначається інше. При виборі гайок необхідно забезпечити їхню придатність до підтримання стійкості частково змонтованої конструкції, але не ставити під загрозу роботу фундаментного болта при використанні.
Примітка. Так само як шайби-прокладки або блоки, неповні або пластикові гайки часто використовуються як регулювальні гайки.
Підливка та герметизація
Якщо необхідно виконати підливку розчином зазору під опорною плитою, має бути використаний свіжий матеріал згідно з 5.8. Матеріал для підливки необхідно застосовувати наступним чином:
виготовлення суміші матеріалу та її використання має відповідати рекомендаціям виробника виробу, зокрема щодо консистенції розчину при застосуванні. Суміш не мають виготовляти або використовіувати за температури нижче 0 °C, окрім випадків, коли це дозволено у рекомендаціях виробника;
матеріал необхідно підливати під належним тиском, аби зазор було повністю заповнено;
слід виконати ущільнення та трамбування впритул до належним чином зафіксованих опор, якщо це зазначено та/ або рекомендовано виробником розчину;
за необхідності, слід забезпечити вентиляційні отвори.
Безпосередньо перед підливкою зазор під сталевою опорною плитою необхідно очистити від рідини, льоду, будівельного сміття та забрудників.
Підливку колон у фундаментах з приямками необхідно виконувати щільним бетоном, характеристичне значення міцності на стискання якого не менше, ніж у навколишнього бетону.
У фундаментах з приямками спочатку необхідно забетонувати закладну довжину елементів колони, при цьому довжина забетонованої частини має бути достатньою для забезпечення стійкості в тимчасовому стані. Потім, перед видаленням тимчасових підпірок і клинів, колону витримують у ненапруженому стані протягом часу, достатнього, принаймні, для досягнення половини характеристичної міцності на стискання.
Необхідно зазначити, якщо перед підливкою вимагається обробка сталевих конструкцій, опорних частин або бетонних поверхонь.
Необхідно вжити заходів, аби зовнішній профіль підлитого розчину забезпечував стікання води з конструктивних сталевих компонентів.
Якщо під час експлуатації існує небезпека затримки води або агресивних рідин,ДСТУ Б EN 1090-2-201Х не слід створювати надлишок підлитого навколо опорної плити розчину, аби він піднімався над найнижчою поверхнею опорної плити. Геометрія бетонної підливки має утворювати кут з опорною плитою згідно з рис. 6.
Якщо підливка не вимагається, а окрайки опорної плити потрібно загерметизувати, необхідно зазначити спосіб виконання.
Рисунок 6 - Підливка під опорну плиту
Бетон та підливання необхідно виконувати згідно з 5.8 та IZ EN 13670 ZU.
Анкерування
Анкерні пристрої у бетонних частинах конструкції або суміжних конструкціях слід встановлювати згідно з технічними умовами на них.
Потрібно вжити належних заходів, аби уникнути пошкодження бетону, щоб забезпечити необхідну стійкість кріплень анкерами.
Примітка. Особливо це стосується розпірних анкерів, для яких необхідно витримувати мінімальну відстань від поверхні, аби уникнути виривання бетону.
Монтаж та роботи на будівельному майданчику
Монтажні креслення
Необхідно забезпечити наявність монтажних креслень або еквівалентних інструкцій, які складають частину проекту виконання робіт з монтажу.
При розробленні креслень на них необхідно надати види зверху, розрізи в масштабі, при якому можна зазначити монтажні відмітки для всіх компонентів.
На кресленнях необхідно показати розташування координатної сітки, місця опорних частин та компоненти у комплекті разом з вимогами стосовно допусків.
На планах фундаментів необхідно покзати розташування основи та розташування сталевих конструкцій на плані відносно сторін світу, будь-які інші компоненти у прямому контакті з фундаментами, розташування їх основ та позначки рівнів, заплановані рівні опорних частин та нульову позначку. У фундаменти необхідно включити опори баз колон та інші конструктивні опори.
На розрізах слід показати необхідні позначки рівня підлоги та/ або конструкції.
На кресленнях слід показати необхідні деталі кріплень сталевих конструкцій або болтів до фундаментів, спосіб коригування пакетами підкладок чи клинів, вимоги до підливки розчином, а також кріплення сталевих конструкцій та опорних частин до опор.каНа кресленнях необхідно показати деталі та схему будь-якої сталевої конструкції або інших тимчасових споруд, які є необхідними для цілей монтажу, аби забезпечити стійкість конструкції або безпеку персоназ.
На кресленнях слід зазначити вагу всіх компонентів або вузлів, що перевищують 5 т, а також центр ваги всіх великих частин неправильної форми.
Для тонколистових елементів обшивки необхідно мати монтажні креслення, в яких, як мінімум та у відповідних випадках, необхідно зазначити наступне:
тип, товщину, матеріал, довжину та призначення листового матеріалу;
тип кріпильних виробів та порядок (послідовність) кріплення, включаючи спеціальні примітки щодо встановлення певного типу кріпильних виробів (наприклад, діаметр свердління отвору та мінімальний крутний момент);
конструкцію системи обшивки;
шви та з’єднання внапуск із зазначенням типу кріпильного виробу, шайб та послідовності робіт;
вимоги до виробництва на майданчику;
розташування всіх монтажних з’єднань без використання попередньо просвердлених отворів;
типи та деталі що стосуються укрупненого складання листових елементів обшивки таких, як матеріал, осьові інтервали, формування опор, нахил і деталі карнизів та звисів дахів;
температурні шви;
прорізи та необхідні каркасні конструкції (наприклад, купола освітлення, обладнання витяжної та теплової вентиляції, водовідвід з покрівлі);
арматура та пристрої (для прокладки трубопроводів, кабельних трас та підвісних стель);
обмеження пересування персоналу по обшивці під час монтажу та вимоги до пристроїв розподілу навантажень.
Маркування
На компоненти, які окремо складаються або монтуються на будівельному майданчику, необхідно нанести монтажну позначку.
Компонент пованен маркуватися позначкою стосовно орієнтації в просторі після монтажу, якщо це не є наочним за його формою.
Примітка. Позначки необхідно наносити, якщо це можливо, в місцях, де їх можна буде побачити під час зберігання та після монтажу.
Способи маркування мають відповідати 6.2.
Переміщення та зберігання на майданчику
Навантаження, розвантаження, транспортування та зберігання на майданчику мають відповідати вимогам 6.3, а також зазначеному нижче.
Переміщення та складування компонентів має відбуватися таким чином, аби мінімізувати можливість пошкоджень. Особливу увагу слід звернути на методи строповки, аби уникнути пошкоджень сталевих конструкцій та захисної обробки.
Сталеві конструкції, що пошкоджено під час розвантаження, транспортування, зберігання або монтажу, необхідно відновити, аби досягти стану відповідності.
До початку ремонту необхідно визначити процедуру такого відновлення. Для класів виконання EXC2, EXC3 та EXC4 така процедура відновлення має бути оформлена документально.
Кріпильні вироби, що зберігаються на будівельному майданчику, мають
ДСТУ Б EN 1090-2-201Х утримуватися у сухих умовах, у належному пакуванні та піддаватися ідентифікації. Операції з переміщенню та використання кріпильних виробів мають відповідати рекомендаціям виробника.
Всі пластини малих розмірів та інші пристосування мають бути запаковані та ідентифіковані належним чином.
Пробний монтаж
Будь який пробний монтаж на будівельному майданчику необхідно виконувати згідно з вимогами 6.10. Необхідність пробного монтажу слід розглядати в наступних випадках:
для підтвердження підгонки між компонентами;
для підтвердження методики, якщо заздалегідь необхідно оцінити здатність забезпечення стійкості під час виконання послідовних операцій монтажу;
для підтвердження тривалості операцій, якщо за умовами майданчика є обмеження за часом.
Способи монтажу
Загальні положення
Монтаж сталевих конструкцій необхідно виконувати згідно з проектом виконання робіт та у такий спосіб, аби забезпечити стійкість у будь-який момент часу.
Фундаменті болти не можна використовувати для кріплення колон без відтягів, аби перешкодити їх перекидуванню, окрім випадків, коли колони було перевірено для цього режиму використання.
Протягом всього монтажу необхідно убезпечити сталеві конструкції від дії тимчасових монтажних навантажень, включаючи ті, що спричиняє монтажне обладнання або його експлуатація, а також від дії вітрових навантажень на незавершену конструкцію.
Для будівель принаймні одну третину постійних болтів у кожному з’єднанні необхідно встановити до того, коли буде вважатися, що з’єднання працює на стійкість частково завершеної конструкції.
Тимчасові споруди
Всі тимчасові зв’язки та тимчасові закріплення мають залишатися на місці доти, поки монтаж не просунеться достатньо, аби забезпечити їх безпечний демонтаж.
Необхідно, аби зв’язки у високих будівлях вивільнялися з-під напруження в міру просування монтажу, аби вивільнити зусилля, які викликано вертикальними навантаженнями. Це необхідно робити поступово, по одній панелі за один раз. Під час вивільнення з-під напруження з метою забезпечення стійкості необхідно встановлювати достатні альтернативні зв’язки. У разі необхідності, слід використати тимчасові додаткові зв’язки з цією метою.
Всі з’єднання тимчасових компонентів, що забезпечено для цілей монтажу, мають виготовлятися згідно з вимогами цього стандарту та у такий спосіб, аби вони не послабили постійну конструкцію або не порушили її здатність до використання.
Якщо під час зварювання для обпирання конструкції використовуються підкладальні прутки або витяжні планки, необхідно забезпечити, аби вони були достатньої міцності, а стримуючі зварні шви відповідали умовам навантажень під час монтажу.
Якщо в процедуру монтажу включено кочення або будь-який інший рух конструкції, або частини конструкції, для встановлення її в кінцеве положення після складання, необхідно зазначити забезпечення регульованого гальмування маси, що рухається. Можливо, знадобиться врахувати положення щодо забезпечення зворотного напрямку руху.
Всі тимчасові анкерні пристрої мають бути захищені від ненавмисного ослаблення.
Якщо не зазначено інших положень щодо безпеки, слід використовувати лише ті домкрати, які можна блокувати в будь-якій позиції під навантаженням.
Підгонка та суміщення
Необхідно вжити заходів, аби жодна частина конструкції не зазнавала постійних деформацій або перенавантажень, які викликані складуванням компонентів сталевих конструкцій або монтажними навантаженнями в процесі монтажу.
Слід сумістити кожну частину конструкції якнайшвидше після її встановлення, а остаточне складання завершити як можна швидше після цього.
Не можна виконувати постійні з’єднання компонентів, доки для достатньої частини конструкції не проведено перевірку співвісності, вирівнювання в горизонтальній площині, вертикальності та не виконано тимчасові з’єднання, аби забезпечити, що під час наступного підйому або суміщення решти конструкції компоненти не будуть зміщені.
Суміщення конструкції та недостатню підгонку з’єднань можна відкоригувати шляхом використання регулювальних шайб. Шайби можна закріпити, якщо є небезпека їх ослаблення. Для класів виконання EXC3 та EXC4 фіксування регулювальних шайб за допомогою зварювання підпадає під дію вимог у пункті 7.
Якщо не зазначено інше, регулювальні шайби необхідно виготовляти з листової сталі. Шайби повинні мати таку ж саму довговічність, що і сама конструкція. Для конструкцій з нержавіючих сталей шайби необхідно виготовляти з нержавіючих сталей, мінімальна товщина для зовнішнього використання складає 2 мм.
Якщо регулювальні шайби використовуються для вирівнювання конструкцій, що містять матеріал з покриттям, шайби необхідно захистити в той же спосіб, аби забезпечити зазначену довговічність, окрім випадків, коли регулювальні шайби мають задовольняти зазначеній класифікації щодо тертя.
Залишкові зазори болтів без попереднього натягу та болтів з попереднім натягом мають узгоджуватись із 8.3 та 8.5.1 відповідно.
Якщо недостатню підгонку змонтованих компонентів не можна виправити за допомогою регулювальних шайб, компоненти конструкції слід місцево змінити згідно з методами, що зазначені у цьому стандарті. Ці зміни не мають ставити під загрозу експлуатаційні якості конструкції як у тимчасовому, так і постійному стані. Таку роботу можна виконати на майданчику. Необхідно приділити увагу конструкціям, що виконані зі зварних ґратчастих компонентів, та просторовим конструкціям, аби забезпечити відсутність надмірних зусиль, прикладених у спробі примусового вирівнювання та без врахування власної жорсткості таких конструкцій.
Окрім заборонених випадків для суміщення отворів можна використовувати спеціальне оправлення (пробійники). Овальність отворів під болти, які використовуються для передачі навантажень, не має перевищувати значення, надані у 6.9.
