Figure 4 - illustration of the procedure-according to method b to determine the actual length
of the heating season (monthly method)
Якщо Yh,i > YH,lim тоді весь місяць не належить опалювальному періоду: fH = - If Yh,i > YH,lim the whole month is outside the heating period: fH = 0. 0.
Інакше опалювальному періоду належить лише частка місяця: - Otherwise, a fraction of the month is part of the heating perfect:
якщо - if
УМ > 'ї^ІЙЛ- - ЇЙПІФл# "Yw.O -
-
- якщо
if7Н ~ +,8m “ 7нУ^7Н,2 У/>)*
7.4.1.2 Період охолодження
За відсутності національного метода дійсна тривалість періоду охолодження для визначення кількості годин роботи певних сезонозалежних технічних засобів (наприклад, насосів, вентиляторів, центрального охолодження, див. 14.3) може бути визначена наступним чином.
Дійсну тривалість періоду охолодження LC, виражену у кількості місяців, розраховують за формулою (13):
г її,
НЗ і^4ГГ- 1 '
де fC,m часткою m-го місяця, що є частиною періоду охолодження. Визначення fC для кожного місяця здійснюють у відповідності з одним із двох наступних методів:
метод а: спрощений метод на базі співвідношення між енергопотребами для охолодження та опалення;
метод b: на базі місячних значень співвідношення надходжень і втрат теплоти для режиму охолодження YC, що визначають у відповідності з 12.2.1.2.
Метод а:
Частку місяця, що є частиною періоду охолодження, розраховують за формулою (14):
fc = Oc.nd ) ■
де
QH,nd - місячна енергопотреба для опалення, МДж, визначена у відповідності з 7.2.1.1;
QC,nd - місячна енергопотреба для охолодження, МДж, визначена у заповідності з 7.2.1.2.
7.4.1.2 Cooling season
In the absence of a national method; the actual length of the cooling season to determine the number of hours of operation of certain season-length-dependent provisions (e.g. pumps, fans, cento: pre-coding; see 14.3) can be determined as follows.
The actual length of the coding season, LC expressed, in the number of months, is calculated by using Equation (13):
where fC,m is the fraction of the month m that is part of the cooling season. Determine fC for each month according to one of the following two methods:
method a: simplified method, on the basis of the ratio between the energy need for cooling and heating.
method b: on the basis of the monthly values for the heat-balance ratio for the cooling mode, yc , determined in accordance with 12.2.1.2.
Method a:
The fraction of the month that is part of the cooling season, is calculated by using Equation (14):
where
QH,nd is the monthly energy need for heating, expressed in megajoufes, determined in accordance with 7.2.t.1;
QC,nd is the monthly energy need for cooling, expressed in megajoutes, determined in accordance with 7.2.1.2
.
Метод b:
Method b:
Примітка 1. Процедура подібна до процедури для опалювального режиму, але з 1 / YC замість YH■
Визначити fC,m для кожного місяця можна, наступним чином.
Визначення першого граничного значення безрозмірного співвідношення надходжень і втрат теплоти для режиму, охолодження YC,im здійснюють за формулою
де aC - є безрозмірний числовий параметр, який залежить від часової константи будівлі, який визначають у відповідності з 12.2.1.2.
Примітка 2. Значення (1/yc)lm відповідає точці на ідеальній кривій використання втрат з коефіцієнтом використання втрат, який дорівнює дійсному коефіцієнту використання втрат при (1/yc) = 1. Нижча крива (менше використання, нижче аС) призводить до більшого обмеження, в ідеальній ситуації обмеженням є (1/yc)lm = 1: коефіцієнт використання втрат дорівнює 1 та теплові втрати за рахунок трансмісійної та вентиляційної теплопередачі є достатнім тільки для компенсації місячних теплових надходжень.
Тоді для кожного місяця визначають:
Значення 1/yc на початку та в кінці місяця, як середнє значення 1/yc для місяця, що розглядається, та попереднього місяця та, як середнє значення 1/ yc для місяця, що розглядається, та наступного місяця (попереднім місяцем для січня є грудень; наступним місяцем для грудня є січень). Найменше з двох значень позначають (1/ yc )1, найбільше - (1/ yc )2. Від’ємне значення 1/ yc повинно бути замінене на значення найближчого місяця з додатним значенням 1/yc .
Якщо (1/ yc )2 < (1/ yc ) lm, тоді весь місяць є частиною періоду охолодження: fC = 1.
Якщо (1/yc ) > (1/ yc ) lm, тоді весь місяць не належить періоду охолодження: fC = 1.
Інакше, періоду охолодження належить лише частка місяця:
NOTE 1 The procedure is similar to the procedure for the heating mode, but with 1 / yc instead of yH■
Determine fC,m for each month as follows.
Determine first the limit value of the dimension-less heat-balance ratio for the cooling mode yCim , by using Equation (15):
(15)
where aC is a dimensionless numerical parameter depending on the time constant of the building, determined in accordance with 12.2.1.2.
NOTE 2 The value for (1/yc)lm corresponds to the point at the ideal loss utilization curve with less utilization factor equal to the actual toss utilization factor at (1/ yc ) = 1. A lower curve (less utilization, lower aC) leads to a higher limit; for the ideal curve the limit is (1/yc)lm = 1: the loss utilization factor = 1 and the monthly heat losses by transmission and ventilation heat transfer are just enough to compensate the monthly heat gains.
And determine for each month:
the value of 1/yc at the beginning and end of the month, as the mean value of 1/yc for the considered month and the previous month and the mean value of 1/ yc for the considered month and the next month (previous month for January is December; next month for December is January). The lowest of the two values is called (1/yc)1 > the highest is called (1/yc)2. Negative values of 1/yc shall be replaced by the value from the nearest month with positive value of 1/ yc .
If (1/yc)2 < (1/yc)lm whole month is part of the cooling period: fC = 1.
If (1/yc) > (1/yc)lm the whole month is outside the cooling period: fC = 1.
Otherwise, a fraction of the month is part of the cooling period
:я
-If
кщо(''JC)>(1/7c)lm:fc^®S[(1/1c>;ta-(VVc)1]/[(1/yC)-(VTC)l],
якщо -If
0'7с)4(1'7с)іяЛ =«S m5[(’'vc)to (М'ІСМИ'"*:)]
Сезонний метод
Дійсна тривалість опалювального періоду та періоду охолодження залежить від співвідношення надходжень і втрат теплоти та теплової інерції. Ці тривалості є необхідними, щоб дізнатись про кількість годин роботи певних сезонозалежних технічних засобів (наприклад, насосів, вентиляторів).
(Метод розрахунку з визначення дійсної тривалості опалювального періоду та періоду охолодження може бути визначеним на національному рівні. За відсутності національного методу, фіксована тривалість опалювального періоду та періоду охолодження (додаток І.3) може бути використана, як консервативне число.
Спрощений погодинний метод
Тривалість опалювального періоду та періоду охолодження є необхідними, і щоб дізнатись про кількість годин роботи технічних засобів із споживанням додаткової енергії (наприклад, насосів, вентиляторів).
Тривалість опалювального періоду та періоду охолодження (кількість діб чи годин) визначають за усередненням потреб на опалення чи охолодження за попередні чотири тижні. Початок та кінець опалювального періоду та періоду охолодження визначають з пороговим значенням 1 Вт/м2 площі підлоги.
Тривалість періоду охолодження може бути знижена за рахунок додаткового (енергопоглинаючого) забезпечення, такого як механічна чи природна нічна вентиляція або природне охолодження; в результаті для періоду роботи такого обладнання необхідно розрахувати тривалість періоду охолодження без цього обладнання чи підрахувати години роботи такого обладнання.
Seasonal method
The actual length of the heating and cooling season depends on the heatbalance ratio and thermal inertia. These lengths are needed to know the number of operation hours of certain season-length-dependent provisions (e.g. pumps, fans).
A calculation method to determine the actual length of the heating and cooling season may be determined at national level. In the absence of a national method, the fixed length of the heating and cooling season (see Annex I.3) may be used as a conservative number.
Simple hourly method
The length of heating and cooling season is needed to know the number of hours of operation of certain systems with auxiliary energy use (e.g. pumps, fans).
The lengths of the heating and cooling season ‘ (number of days or hours) are determined by averaging the heating or cooling need over the previous four weeks. The start and end of the heating and cooling seasons is determined with a threshold value of 1 VV/m2 floor area.
The length of cooling season can be reduced by an extra (energy-consuming) provision such as mechanical or natural night-time ventilation or free cooling; consequently, for the operation period of such provision it is necessary to calculate the length of the cooling season without this provision or count the hours of operation of such a provision
.
8 ТЕПЛОПЕРЕДАЧА ТРАНСМІСІЄЮ
8 HEAT TRANSFER BY TRANSMISSIO
N
8.1 Calculation procedure
8.1 Методика розрахунку
Методика розрахунку залежить від типу розрахункового методу, але припущення (щодо умов навколишнього середовища, поведінки споживача та регулювання) та базові фізичні дані, повинні бути однаковими для кожного типу розрахункового методу (сезонний, місячний, спрощений погодинний та деталізований метод моделювання). Див. табл.4.
The calculation procedure depends on the type of calculation method, but the assumptions (on environment conditions, user behaviour and controls) and the basic physical data shall be the same for each type of calculation method (seasonal, monthly, simple hourly and detailed simulation methods). See Table
4
Тип методу
Type of method
Таблиця 4 - Методика розрахунку теплопередачі трансмісією для різних типів методів
Table 4 - Calculation procedure for thermal transmission heat transfer for the different types of methods
Сумарна теплопередача Узагальнені коефіцієнти Вхідні дані та граничні умови
трансмісією теплопередачі трансмісією , , , , ,
Input data and boundary
Total heat transfer by transmission Transmission heat transfer coefficients condition
s
Сезонний або місячний метод
Seasonal or monthly method
Спрощений погодинний метод
Simple hourly method
Деталізований метод моделювання
Detailed simulation method
8.2
He застосовується
Not applicable
He застосовуєтьсяа
Not applicab^
8.3
8.3
He застосовуєтьсяа
Not applicable3
8.4
8.4
8.4
a Але має бути продемонстровано дотримання стаціонарних умов.
a But compliance with steady-state properties is to be demonstrated
.
для опалення:
For heating:
для охолодження:
For cooling:
Сумарна теплопередача трансмісією через зону будівлі
Для місячного та сезонного методів, сумарну теплопередачу трансмісією Qtr, МДж, розраховують для кожного місяця чи сезону та для кожної z -ої зони за формулою (16):
Total heat transfer by transmission per building zone
For the monthly and seasonal method, the total heat transfer by transmission, Qtr, expressed in megajoules, is calculated for each month or season and for each zone, z, as given by Equation (16):
де (для кожної z -ої зони будівлі та для кожного розрахункового інтервалу):
Htr.adj - загальний коефіцієнт теплопередачі трансмісією зон», Вт/К, встановлений для різниці температур всередині-ззовні (якщо застосовується). визначають згідно з 8.3;
9int,set,H - задана температура зони будівлі для опалення, °С, визначають згідно з розділом 13;
9int,set,C _ задана температура зони будівлі для охолодження, °С, визначають згідно з розділом 13;
ве- температуру зовнішнього середовища, °С, визначають згідно з додатком F;
t - тривалість розрахункового інтервалу, Мс, визначають згідно з додатком F.
Примітка. Теплопередача або частим» теплопередачі може мати від’ємний знак протягам певного періоду
Узагальнені коефіцієнти теплопередачі трансмісією
Загальні положення
Значення загального коефіцієнта теплопередачі трансмісією Htr,adj, Вт/К, повинно бути розраховане згідно з ISO 13758, використовуючи наступну формулу:
*’*»♦"*•
де
HD - безпосередній узагальнений коефіцієнт теплопередачі трансмісією до зовнішнього середовища, Вт/К;
Hg - стаціонарний узагальнений коефіцієнт теплопередачі трансмісією до ґрунту, Вт/К;
where (for each building zone, z, and for each calculation step)
Htr,adj is the overall heat transfer coefficient by transmission of the zone, adjusted for the indoor-outdoor temperature difference (if applicable), determined in accordance with 8.3, expressed in watts per kelvin,
9int,set,H is the set-point temperature of the building zone for heating, determined in accordance with Clause 13, expressed in degrees centigrade;
9int,set,C is the set-point temperature of the building zone for cooling, determined in accordance with Clause 13, expressed in degrees centigrade;
Qe is the temperature of the external environment, determined in accordance with Annex F, expressed in degrees centigrade;
t is the duration of the calculation step, determined in accordance with Annex F, expressed in megaseconds.
NOTE The heat transfer or part of the heat transfer can have a negative sign during a certain period.
8.3 Transmission heat transfer coefficients
General
The value for the overall transmission heat transfer coefficient, Htr,adj, expressed in watts per kelvin, shall be calculated in accordance with ISO 13789, using the following equation:
where
HD is the direct heat transfer coefficient by transmission to the external environment, expressed in watts per kelvin;
Hg is the steady-state heat transfer coefficient by transmission to the ground, expressed in watts per kelvin
;
HU - узагальнений коефіцієнт теплопередачі трансмісією через некондиціоновані об’єми, Вт/К;
HU is the transmission heat transfer coefficient by transmission through unconditioned spaces, expressed in watts per kelvin;
HA - узагальнений коефіцієнт теплопередачі трансмісією до суміжних будівель, Вт/К.
У загальному випадку Hx, що відображає HD, Hg, HU або НА, складається з трьох доданків (див. ISO 13789): де
Ai - площа і-го елемента оболонки будівлі, м2;
Ui - коефіцієнт теплопередачі і-го елемента оболонки будівлі, Вт/(м2К);
lk - довжина k-го лінійного теплопровідного включення, м;
Wk - лінійний коефіцієнт теплопередачі к-го лінійного теплопровідного включення, Вт/(м-К);
Xj - точковий коефіцієнт теплопередачі j-го точкового теплопровідного включення, Вт/К;
btr,x - поправочний коефіцієнт зі значенням btr,x # 1 за температури на іншому боці конструкції елемента, що не дорівнює зовнішній температурі повітря, для випадку розділення на суміжні кондиціоновані та некондиціоновані об’єми або у випадку нижнього поверху; значення визначають згідно з 8.3.2;
Примітка. Поправочний коефіцієнт b коригує коефіцієнт, а не різницю температур.
