Страница 2: ДСТУ EN 1310:2005. Лісоматеріали круглі та пиляні. Метод вимірювання параметрів (61385)

Рисунок 11 — Скошений сучок

Вимірюють на крайці, див. 4.1.2.5 та рисунок 11.

Рисунок 12 — Групові сучки

Сучки вимірюють по пласті, поперек якої вони були зрізані.

Розмір d повинен бути сумарною шириною групи сучків (рисунок 12 А: вимірюють </), або су­мою розмірів кожного окремого сучка (рисунок 12 В),

де d = d-t + d₂ +...+d_n, який би він не був маленький.

Залежно від правил сортування, що використовують,

1. вимірюють головні осі смоляних кишеньок, виражені в міліметрах. Якщо їх більше ніж одна, записують також їхню кількість на метр довжини куска або на повну довжину куска, або

2. не вимірюють, записують їх наявність.

Залежно від правил сортування, що використовують,

1. вимірюють довжину і (або) ширину прямокутника, в який вписана крень, виражають у сан­тиметрах або як відсоткове відношення до довжини і (або) ширини поверхні (пласті або крайки), що розглядають. За наявності двох або більше площин креньової деревини кожна має бути ви­міряна, як вказано вище, та підраховані відповідні розміри, або

не вимірюють, записують їх наявність

.

4. Волокно

   2. Нахил волокна

Для визначання нахилу волокон використають розмічальний інструмент.

Розмічальний інструмент показаний на рисунку 13.1. Він складається із зігнутого стрижня з ручкою, що обертається на одному кінці, та голки, що встановлена під невеликим кутом нахи­лу на іншому.

Якщо розмічальним інструментом розмічають кусок лісоматеріалу вздовж волокна, застосо­вуючи достатній, але не надмірний тиск, він намалює лінію, яка точно показує напрям волокна.

Для перевірки рекомендують намітити кілька сусідніх ліній з напрямом волокна, що відхи­ляється злегка вліво і вправо; розмічальний інструмент повинен все ще слідувати за правильним напрямом (див. рисунок 13.2).




Рисунок 13.1 — Розмічальний інструмент




Рисунок 13.2 — Використовування розмічального інструмента




Результат виражають у відсотках, використовуючи формулу:

-•100

У ’

де х — відхил волокна, мм;

у — довжина, на якій проводили вимірювання, мм.

2. Спіральні, зрощені волокна

Не вимірюють, записують їх наявність.

2. Косошарість

Залежно від правил сортування, що використовують,

1. вимірюють довжину і (або) ширину прямокутника, в який вписано косошар, виражають у сантиметрах або як відсоткове відношення до довжини і (або) ширини поверхні (пласті або край­ки), що розглядають. За наявності двох або більше площин косошару деревини кожна має бути виміряна, як вказано вище, та підраховані відповідні розміри, або

2. не вимірюють, записують їх наявність.

5. Показник приросту

На одному кінці куска, намічають якнайдовшу можливо пряму лінію, перпендикулярну до річних шарів. Перераховують кількість річних шарів уздовж цієї лінії. Повторити в іншому кінці кус­ка. Не враховують частину, що лежить, в межах 25 мм від серцевини. Сума довжин двох ліній в двох кінцях ділиться на загальну кількість підрахованих річних шарів, щоб отримати норму при­росту, вираженого як середня ширина річних шарів у міліметрах (див. рисунок 14).

Рисунок 14 — Показник приросту





6. Кишенька з корою

Залежно від правил сортування, що використовують,

1. вимірюють довжину і (або) ширину прямокутника, в який вписано кишеньку з корою, ви­ражають у сантиметрах або як відсоткове відношення до довжини і (або) ширини поверхні (пласті або крайки), що розглядають. За наявності двох або більше площин з кишеньками з корою кож­на має бути виміряна, як вказано вище, та підраховані відповідні розміри

або

2. записують кількість кишеньок з корою на один метр довжини чи на довжину куска, або

3. не вимірюють, записують їх наявність.

7. Заболонь

Залежно від правил сортування, що використовують,

1. знаходиться та частина поверхні (пласть або крайка), що розглядають, де заболонь найбільш широка. Вимірюють ширину і виражають результат у міліметрах або як відсоткове відно­шення до ширини поверхні,

або

2. не вимірюють, записують їх наявність.

8. Обзел

Залежно від правил сортування, що використовують,

1. вимірюють довжину (с) обзелу та виражають його в сантиметрах або як відсоткове відно­шення до довжини. Якщо обзел видно більш ніж на одній частині ребра, додають різні довжини (щ, с₂, ... с_п), див. рисунок 15;

2. вимірюють найбільшу ширину обзелу на пласті або крайці та виражають результат у міліметрах або як десятковий дріб, використовуючи такі формули:

а-а<

= ^L,

де Wf — ширина обзелу на пласті, як десятковий дріб; w_e — ширина обзелу на крайці, як десятковий дріб; а — повна ширина пласті, мм;

а! — ширина пласті, що зменшена обзелом, мм;





b— повна ширина крайки, мм;

b-i — ширина крайки, що зменшена обзелом, мм, див. рисунок 15; або

3. не вимірюють, записують його наявність.

Рисунок 15 — Обзел





9. Тріщина

   2. Пластьові, крайкові та торцеві тріщини, щілини

Залежно від правил сортування, що використовують,

1. вимірюють її довжину, визначаючи відстань між двома лініями, що проходять через кінці тріщини та перпендикулярні до поздовжньої осі куска деревини. Для групи тріщин вимірюють су­марну довжину групи. Якщо є кілька тріщин або груп, підраховують їхню довжину. Виражають ре­зультат у міліметрах або як відсоткове відношення до довжини куска, або

2. не вимірюють, записують їх наявність.

2. Кільчасті та серцевинні тріщини

Якщо вони с тільки з одного або обох кінців куска, записують їх наявність.

Якщо вони є на пласті або крайці, вимірюють відповідно до 4.9.1.

2. Щілини

Залежно від правил сортування, що використовують,

1. вимірюють довжину і(або) ширину прямокутника, в який вписують частину з цими дефек­тами, виражають у міліметрах або як відсоткове відношення до довжини і (або) ширини поверхні (пласта або крайки), що розглядають, або

2. записують їх наявність.

10. Пожолобленість

    2. Поздовжня пластьова та крайкова пожолобленість

Вимірюють максимальне викривлення від випрямленого стану:

1. для кусків з максимальною довжиною 2 м застосовують лінійку, виражають у міліметрах;

2. для кусків з довжиною більше двох метрів використовують жорстку лінійку довжиною два метри, яку прикладають симетрично напроти куска в точці максимального візуально оціненого викривлення. Виражають результат у міліметрах на 2 м (див. розмір w на рисунку 16, розмір х на рисунку 17).





Р

Рисунок 16 — Поздовжня пластьова пожолобленість

2 м

исунок 17 — Поздовжня крайкова пожолобленість





2. Поперечна пожолобленість

Вимірюють максимальне викривлення по ширині куска, виражають у міліметрах або як відсоткове відношення до ширини. Див. розмір z на рисунку 18.

Рисунок 18 — Поперечне коробления





2. Криластість

Вимірюють максимальне викривлення поверхні у зразках довжиною понад 2 м завдовжки, виражають у міліметрах або як відсоткове відношення до довжини куска. Див. розмір у на рисунку 19.

Рисунок 19 — Крилатість





4. КРУГЛІ ЛІСОМАТЕРІАЛИ

   1. Сучки

      2. Відкритий сучок

Вимірюють, найближче до викривленої поверхні круглого лісоматеріалу, найменший діаметр сучка. Виражають результат у міліметрах. Нарости не враховують.

2. Зарощений сучок

Не вимірюють, записують його наявність.

2. Роза

Залежно від правил сортування, що використовують,

1. вимірюють найменший діаметр зовнішнього повного концентричного кільця, виражають у міліметрах, або

2. не вимірюють, записують його наявність.

2. Водяний пагін

Не вимірюють, записують його наявність.

2. Наріст

Не вимірюють, записують його наявність.

2. Китайський вус

Залежно від правил сортування, що використовують,

1. вимірюють висоту дуги описаної поверхні, виражають у міліметрах, або

2. не вимірюють, записують його наявність.

2. Тріщини

   2. Тріщина серцевинна

Залежно від правил сортування, що використовують,

1. вимірюють довжину тріщини, видимої на одному кінці поверхні круглого лісоматеріалу, починаючи від серцевини, виражають у міліметрах, або

2. не вимірюють, записують її наявність.

2. Тріщина зіркоподібна

Залежно від правил сортування, що використовують,

1. вимірюють довжину найдовшої тріщини, видимої на одному кінці поверхні круглого лісо­матеріалу, починаючи від серцевини, виражають у міліметрах, або

2. не вимірюють, записують її наявність.

2. Тріщина кільцева

Залежно від правил сортування, що використовують,

а) вимірюють діаметр кола, за яким кільце тріснуло по дузі, виражають у міліметрах або як відсоткове відношення до діаметра круглого лісоматеріалу, або

в) не вимірюють, записують її наявність.

4. Морозна тріщина, блискавична тріщина

Залежно від правил сортування, що використовують,

1. вимірюють її довжину, виражають у сантиметрах або як відсоткове відношення до довжини круглого лісоматеріалу. Якщо тріщин більше одної, вимірюють сумарну їхню довжину, або

2. не вимірюють, записують її наявність.

4. Щілина, що перетинає тріщину

Не вимірюють, записують її наявність.

4. Тріщина лісорубна

Вимірюють її довжину, виражають у сантиметрах або як відсоткове відношення до довжини круглого лісоматеріалу.

3. Кривизна

   1. Кривизна проста

Якщо умови дозволяють, вимірюють максимальну відстань між оціненою увігнутою середин­ною лінією колоди і прямою лінією, що об’єднує центри кожного з кінців, виражають у сантиметрах на метр довжини колоди (див. рисунок 20 А).

Якщо згаданий вище метод неможливо застосувати, вимірюють максимальну відстань між закругленою увігнутою поверхнею та прямою лінією, що об’єднує найглибші точки торцевих по­верхонь (див. рисунок 20 В).

А — серединне лінійне вимірювання; В — поверхневе вимірювання.

Рисунок 20 — Проста кривина





2. Кривизна складна

Ділять колоду теоретичними поперечними точками на прямій частині або на простій кривизні. Вимірюють кожну частину, як визначено в 5.3.1 (див. рисунок 21 А та 21 В).

Записують кожне значення окремо в сантиметрах на метр довжини частини.





А — серединне лінійне вимірювання; В — поверхневе вимірювання.

Рисунок 21 — Складна кривизна

3. Овальність

У точці як мінімум на відстані 1 м від товщого кінця вимірюють найбільший і найменший діа­метри. Виражають результат як різницю між двома діаметрами або в сантиметрах, або як відсот­кове відношення до найбільшого діаметра.

3. Збіжистість

Виміряють діаметр на кожному кінці як мінімум на відстані 5 см від торців (якщо це нижня частина деревини, то на відстані 1 м від більшого кінця).

Виражають результат як різницю між двома діаметрами в сантиметрах на метр довжини між точками, що вимірювали.

Примітка. Якщо існує очевидне зменшення або збільшення діаметра на місці (-ях), зазначеному для вимірювання, ви­мірюють на відстані 5 см від цього місця на нормальній частині круглого лісоматеріалу.

3. Нахил волокон

Вибирають частину викривленої поверхні довжиною 1 м, яка має найбільший нахил волок­на. Якщо це нижня частина деревини, то вибирають частину на відстані щонайменше 1 м від більшого кінця. Виміряють значення, з яким волокно відхиляється від лінії, паралельної до осі колоди на відстані 1 м. Виражають результат а в сантиметрах на метр, як показано на рисунку 22, або як відсоткове відношення.

Рисунок 22 — Нахил волокна





3. Креньова деревина

Скачать бесплатно