• Закону України "Про охорону праці";

  • Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення";

  • Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

  1. Суміші, сировину, некондиційну продукцію, інші відходи зберігають та транспортують з дотриманням вимог розділу 9.

  2. Повинна проводитись радіаційно-гігієнічна оцінка сумішей та/або сировини згідно з Основ­ними санітарними правилами забезпечення радіаційної безпеки України.

  3. Працівники, які задіяні у роботах із виробництва, використання, з відбору проб та випро­бування сумішей (або використання, відбору проб та випробування сировини, утилізування некон- диції, відходів), при виконанні інших дорожніх робіт з сумішами повинні проходити:

  • медичні огляди відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій;

  • навчання і перевірку знань з питань охорони праці згідно з НПАОП 0.00-4.12, НПАОП 63.21-1.01.

  1. До роботи з органічними в'яжучими, розріджувачами допускаються робітники, які пройшли попередній і періодичний медичні огляди та інструктаж з безпечних методів роботи з такими речовинами (з урахуванням вимог 6.5).

Не дозволяється допускати до робіт з цими речовинами вагітних жінок, підлітків, а також осіб з захворюваннями шкіри.

  1. При попаданні органічного в'яжучого чи суміші на шкіру (настільки гарячих, що може з'явитися опік) треба швидко охолодити місце опіку, розчинити нафтовими оливами або прова­реною соняшниковою олією та обережно зняти бинтом або ватою. При попаданні в очі - швидко охолодити і терміново звернутися до медичного закладу за відповідною допомогою.

  1. Навчання, інструктажі і перевірку знань з питань пожежної безпеки та заходів щодо охорони праці здійснюють відповідно до НАПБ А.01.001.

  2. Під час виконання операцій з виробництва та використання, випробування сумішей чи використання, випробування сировини, бітумних в'яжучих, а також при їх транспортуванні, збері­ганні і утилізуванні некондиційної продукції сумішей та/або інших відходів необхідно дотримуватись вимог пожежної безпеки відповідно до НАПБ А.01.001, НАПБ В.01.048, ГОСТ 12.1.004.

    1. До горючих віднесені речовини згідно з ГОСТ 12.1.044.

Температура займання горючих речовин повинна відповідати вимогам ДСТУ 4058, ДСТУ 4840, а для бітумів нафтових дорожніх - ДСТУ 4044.

На обладнанні, яке являє небезпеку займання, згідно з НАПБ А.01.001 необхідно вивішувати знаки, що забороняють застосування відкритого вогню, а також знаки, які попереджують про наявність пожежонебезпечних речовин згідно з ДСТУ ISO 6309 та ГОСТ 12.4.026.

  1. Виробничі та складські приміщення, де проводяться роботи з органічними в'яжучими та сумішами за пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002, повинні відноситись до категорії В, клас, зону визначають відповідно до НПАОП 40.1-1.32. Ці приміщення за пожежною безпекою повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001, ДСТУ Б А.3.2-12, ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010, ГОСТ 12.1.044.

Категорію інших будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначають згідно з НАПБ Б.03.002.

  1. Дільниці, цехи, виробничі та лабораторні приміщення для виготовлення, випробування сумішей повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з НАПБ А.01.001, НАБП Б.03.001, НАПБ В.01.048, ГОСТ 12.4.009.

Виробничі та складські приміщення обладнують автоматичними установками пожежогасіння і пожежної сигналізації відповідно до ДБН В.2.5-56.

  1. Під час виконання операцій з виготовлення, випробування чи використання сумішей та операцій, які супроводжуються виділенням речовин у вигляді суспензій та забруднюючих речовин, працівники забезпечуються спецодягом і спецвзуттям, захисними окулярами та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 63.21-3.03 та у порядку, який визначається згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.01 (необхідними засобами індивідуального захисту згідно з ДСТУ 3835, ДСТУ 7239, ДСТУ ГОСТ 12.4.041, ДСТУ EN ISO 20347, ГОСТ 12.4.010, ГОСТ 12.4.099, ГОСТ 12.4.100, ГОСТ 12.4.103).

  2. При виконанні робіт дотримуються правил охорони праці згідно з НПАОП 63.21-1.01 та санітарних правил організації технологічних процесів і гігієнічних вимог до виробничого устатку­вання згідно з ДСТУ 3273, ГОСТ 12.3.002, а також згідно з СанПиН 4607 - при роботі з ртутними термометрами. Працюючі повинні бути забезпечені санітарно-побутовими приміщеннями згідно з ДБН В.2.2-28.

  3. Обладнання і комунікації процесів виробництва та використання сумішей, використання сировини повинні відповідати вимогам безпеки та охорони праці згідно з ГОСТ 12.2.003. Облад­нання, комунікації, ємкості у виробничих приміщеннях повинні бути заземлені та захищені від статичної електрики згідно з вимогами НАПБ А.01.001 та ДСТУ ГОСТ 12.1.038, ГОСТ 12.1.018, ГОСТ 12.1.030, ГОСТ 12.4.124.

Електробезпечність цехів або дільниць, електрообладнання установок повинні відповідати вимогам ДСТУ 7237, ГОСТ 12.1.030, електрообладнання дільниць та цехів для виробництва сумі­шей - вимогам НПАОП 40.1-1.21, НПАОП 40.1-1.32.

  1. При проведенні випробувань сумішей (та ущільнених сумішей) чи сировини у виробничих приміщеннях необхідно застосовувати системи вентиляційні згідно з ДСТУ Б А.3.2-12 з дотри­манням положень та вимог санітарних норм мікроклімату - згідно з ДСН 3.3.6.042. Температура повітря у приміщенні при здійсненні цих робіт повинна бути від 15 °С до 25 °С, природне і штучне освітлення виробничих приміщень повинне відповідати вимогам ДБН В.2.5-28.

  2. Рівень шумового навантаження на працюючих при виробництві та використанні (чи випро­буванні) сумішей, при використанні (чи випробуванні) мінеральної сировини не повинен пере­вищувати 80,0 дБА еквівалентного рівня згідно з ДСН 3.3.6.037, загальні вимоги безпеки за рівнем шуму впроваджують згідно з ГОСТ 12.1.003, контроль - згідно з ГОСТ 12.1.050.

  3. Гігієнічний контроль еквівалентних рівнів загальної вібрації на робочих місцях здійснюють згідно з ДСН 3.3.6.039 та ДСТУ ГОСТ 12.1.012 (показники еквівалентних рівнів загальної вібрації не повинні перевищувати 92 дБ).

  4. Концентрації пилу у повітрі робочої зони під час виконання операцій із використання мінеральних складових сумішей, а також при транспортуванні, зберіганні, утилізуванні їх неконди­ційної продукції та/або інших відходів не повинні перевищувати ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони.

При цьому концентрація речовини у вигляді суспендованих твердих частинок в повітрі робочої зони визначається та контролюється для пилу, а також для кожної модифікуючої добавки чи активатора (добавки мінеральних речовин) згідно з ГОСТ 12.1.005.

Контроль за станом повітря робочої зони при виробництві, транспортуванні, використанні сумішей (контроль за концентраціями викидів та метод контролювання - відповідно до методичних вказівок [10]), враховуючи вимоги ГОСТ 12.1.014 та ГОСТ 12.1.016. Періодичність контролювання - один раз на квартал згідно з ГОСТ 12.1.005.

  1. Матеріали у вигляді сумішей, мінеральної сировини, а також активаторів (у вигляді вапна будівельного, цементу) пилу чи відходів цементу за ступенем шкідливої дії на організм людини відносяться до малонебезпечних речовин - IV клас небезпечності згідно з ГОСТ 12.1.007, а також відносяться до негорючих, нетоксичних, пожежо - і вибухобезпечних речовин.

  2. При виконанні робіт, додатково до вимог 6.13, 6.14, необхідно дотримуватись вимог безпеки за характером робіт з кожним видом модифікуючих добавок згідно з 5.3.8, компонентів БРД згідно з 5.3.9 - відповідно до чинних нормативних документів тощо на такі матеріали. Ці речовини повинні відповідати класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007.

Концентрації летких шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничого середовища при випробуванні сумішей, модифікуючих добавок не повинні перевищувати ГДК згідно з ГОСТ 12.1.005 для кожної з цих добавок.

Органічні в'яжучі повинні відповідати класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007, а саме:

  1. - шкідливі речовини помірно небезпечні при інгаляційному впливі;

  2. - речовини малонебезпечні при потраплянні на шкіру та в шлунок.

При роботі з дорожніми бітумами, БРД, розріджувачами, модифікуючими добавками, сумішами з ними до повітря робочої зони та атмосферного повітря надходять викиди - хімічні речовини, при цьому за технологічної температури не відбувається надходження канцерогенних та мутагенних речовин у навколишнє середовище, що вказано в 6.16 ДСТУ Б В.2.7-119.

При зазначених температурах згідно з ДСТУ 4044 та при випробуванні сумішей згідно з ДСТУ Б В.2.7-306 у викидах превалюють пари аліфатичних насичених вуглеводнів С2-С13.

Концентрація шкідливих речовин виробничого середовища при виробництві та використанні сумішей, при роботі з органічними в'яжучими та розріджувачами не повинні перевищувати показ­ників ГДК, що контролюють згідно з ГОСТ 12.1.005, наведені в таблиці 12 (у тому числі - ГДК сірки діоксиду згідно з ДСТУ 4044).

Шкідливі речовини, вказані у таблиці 12, повинні відповідати класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007.Таблиця 12 - ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони

Назва шкідливої речовини

ГДК, мг/м3

Пари вуглеводнів С3 - С13 (у перерахунку на вуглець)

300,0

Парафін

300,0

Етанол

1000,0

Пари ксилолу

50,0

Вуглецю оксид

20,0

Азоту оксиди (у перерахунку на NO2)

5,0

Азоту діоксид

2,0

Сірки діоксид

10,0

Пари фенолу

0,3

Пари бензолу

15,5

Пари толуолу

50,0

Пари етилакрилату

5,0

Циклогексан

80,0



Контроль за концентраціями викидів у повітрі робочої зони здійснюють відповідно до вимог [10, 11, 12].

6.16 Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009, застосовуючи вакуумне або шнекове навантаження та розвантаження мінераль­ного порошку, інших тонкодисперсних фракцій мінеральних складових сумішей, запобігаючи їх розпорошенню.

7 ВИМОГИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА. УТИЛІЗУВАННЯ

  1. У процесі підготовки, організації виробництва, при виконанні робіт з виготовлення сумішей, при роботах з використання, випробування, транспортування, зберігання сумішей (чи сировини), утилізування некондиційної продукції та/або інших відходів виконують вимоги чинного законо­давства, у тому числі:

  • Земельного кодексу України;

  • Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища";

  • Закону України "Про охорону атмосферного повітря";

  • Закону України "Про відходи".

  1. При технологічних операціях з виготовлення сумішей, при роботах з використання, випробування (транспортуванні та зберіганні згідно з розділом 9) сумішей чи сировини, неконди­ційної продукції та/або інших відходів дотримуються вимог, спрямованих на запобігання забруд­ненню всіх об'єктів навколишнього природного середовища відповідно до Переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню.

  2. Для недопущення небезпечних режимів застосування сировини для виготовлення сумі­шей, а також при використанні сумішей (чи ущільнених сумішей) дотримуються вимог розділу 6 ДСТУ Б В.2.7-119 щодо охорони навколишнього природного середовища при виробництві сумішей із застосуванням бітумних в'яжучих.

  1. Викиди в атмосферу шкідливих речовин не повинні перевищувати ГДВ, які встановлені згідно з ГОСТ 17.2.3.02. Контроль за станом повітряного середовища при виробництві сумішей, при роботах з використання, випробування (транспортуванні та зберіганні згідно з розділом 9) сумішей чи сировини, некондиційної продукції та/або інших відходів, а також контроль за впровадженням природоохоронних заходів під час виконання цих робіт здійснюють відповідно до правил, настанов щодо контролю забруднення атмосфери згідно з [13].

  2. Контроль за станом ґрунту та охорону ґрунту від забруднення некондиційною продукцією або іншими відходами здійснюють згідно з СанПиН 42-128-4433 та ДСанПІН 2.2.7.029.

  3. Заходи та умови з відведення стічних вод та охорони поверхневих вод від забруднення повинні здійснюватись згідно з правилами та нормами СанПиН 4630, а також Правилами охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами.

  4. Некондиційна продукція мінеральних складових сумішей направляється на технологічну переробку для повторного використання.

  5. Порядок накопичення некондиційної продукції та її підготування (за необхідності) до утилі- зування некондиційної продукції та/або інших відходів згідно з ДСТУ 3910, а також порядок їх транспортування, утилізування, знешкодження, захоронения повинен відповідати вимогам ДСанПІН 2.2.7.029.

  1. МАРКУВАННЯ ТА ПАКУВАННЯ

    1. У неупакованому вигляді суміші транспортують насипом у транспортних засобах.

    2. Холодні суміші, у випадку необхідності, упаковують у тару (поліетиленові мішки тощо) для забезпечення збереження показників їх якості.

Місце маркування - на ярликах чи етикетках (закріплюють на упаковці) де, як правило, мають міститись дані згідно з 8.3.1 чи 8.3.2. Суміші пакують таким чином, щоби їх маса та властивості були незмінні до початку використання. При транспортуванні та зберіганні забезпечують цілісність пакування та ярлика чи етикетки.

  1. Виробник (постачальник) зобов'язаний супроводжувати кожну партію суміші (або її час­тину), що постачається споживачу, документом про якість (паспортом) на відповідність вимогам цього стандарту. При відвантаженні споживачу на кожний транспортний засіб обов'язково надають паспорт.

    1. У документі про якість (паспорті) гарячої суміші зазначають: