Страница 3: ДСТУ 4366:2004. Одяг пожежника захисний. Загальні технічні вимоги та методи випробовування (61943)

• назва, торговельна марка, товарний знак підприємства — виробника або інший засіб іден­тифікації виробника;

• місцеперебування підприємства — виробника;

• назва виробу;

• розмір ЗО пожежника згідно з ДСТУ ISO 13688 та номер партії;

• позначення нормативного документа на продукцію;

• місяць та рік виготовляння;

• знак відповідності, згідно з ДСТУ 2296, про підтвердження факту сертифікації та реєстра­ційний номер органу сертифікації в Системі УкрСЕПРО, що видав сертифікат відповідності;

• гарантійний термін експлуатування ЗО пожежника;

• познаки рівня діяльності згідно з ДСТУ ISO 13688;

• піктограма типу захисту та застосування захисного одягу;

• символи по догляду за виробом відповідно до нормативного документа на конкретний вид ЗО пожежника згідно з ISO 3758.

• для шрифту — 2 мм;

• для піктограм — 10 мм.

Спосіб нанесення фарби марковання повинен забезпечувати неушкодженість марковання протягом всього терміну експлуатування ЗО пожежника.

• назва, торговельна марка, товарний знак підприємства-виробника або інший засіб іден­тифікації виробника;

• місцеперебування підприємства-виробника;

• назва виробів;

• номер партії;

• позначення нормативного документа на продукцію;

• місяць та рік виготовляння;

• номера пакувальника;

• кількості упакованих комплектів ЗО пожежника;

• знак відповідності згідно з ДСТУ 2296 про підтвердження факту сертифікації та реєстра­ційний номер органу сертифікації в Системі УкрСЕПРО, що видав сертифікат відповідності.

4. 1. Ярлик потрібно прикріплювати до упакованої одиниці способом, який забезпечує його неушкодженість.

   2. Настанову (інструкцію) щодо експлуатування, яку додають до кожного пакувального місця, потрібно запаковувати таким чином, щоб забезпечити його неушкодженість під час транс­портування та зберігання.

5. МЕТОДИ ВИПРОБОВУВАНЬ

Метою випробовувань є визначання відповідності ЗО пожежника вимогам цього стандарту. Випробовування, залежно від їх виду, проводять за переліком показників якості та програм ви­пробовувань, які наведено у таблиці А.1.

Засоби вимірювальної техніки, які використовують під час випробовувань ЗО пожежника, повинні бути вивірені, згідно з ДСТУ 2708, або піддати метрологічному атестуванню згідно з ДСТУ 3215, а випробовувальне устатковання атестувати згідно з ГОСТ 24555.

Перед проведенням випробовувань ЗО пожежника кондиціюють за нормальних кліматичних умов згідно з ГОСТ 15150 протягом не менше 24 год. У приміщеннях, де проводять випробову­вання ЗО пожежника потрібно створити також нормальні кліматичні умови згідно з ГОСТ 15150.

Суть методу полягає у визначанні відповідності зразків ЗО пожежника конструктивним ви­могам, які висувають до ЗО пожежника, перевірянню його марковання та огляданню його на предмет пошкоджень, відсутності у нього порушень цілісності будь-яких конструктивних елементів, оздоблення тощо.

• назву і адресу випробовувальної лабораторії;

• місце проведення випробовувань;

• назву і адресу замовника (за умови сертифікаційних випробовувань);

• мету проведення випробовувань;

• характеристику і познаку зразка для випробовувань;

• дату отримування зразків і дату проведення випробовувань;

• опис процедури відбирання зразків або колію акта відбирання зразків, якщо його прово­дила стороння організація;

• умови готування зразків до випробовувань;

• опис зразків для випробовувань;

• умови випробовувань;

• вимоги нормативних документів до показників (характеристик) продукції;

• критерії відповідності та правила прийняття рішення;

• висновки та вказівку, що результати випробовувань відносяться тільки до зразків, які випробовували;

• підпис і посаду керівника випробовувань та осіб, що проводили випробовування.

Суть методу полягає у визначанні маси комплекту одиниці ЗО пожежника та його розмірів.

Ваги для статичного зважування, згідно з ГОСТ 29329, з границею зважування 10 кг, ціною поділки 0,01 кг та похибкою + 0,01 кг.

Лінійка вимірювальна металева, згідно з ГОСТ 427, з ціною поділки 1 мм.

Рулетка вимірювальна металева, згідно з ГОСТ 7502, з ціною поділки 1 мм.

На випробовування надають по одному комплекту одиниці ЗО пожежника кожного умовного розміру — всього не менше трьох.

Під час визначання маси за результат беруть максимальне значення, яке виміряно.

• назву і адресу випробовувальної лабораторії;

• місце проведення випробовувань;

• назву і адресу замовника (за умови сертифікаційних випробовувань);

• мету проведення випробовувань;

• характеристику і познаку зразка для випробовувань;

• дату отримування зразків і дату проведення випробовувань;

• опис процедури відбирання зразків або копію акта відбирання зразків, якщо його прово­дила стороння організація;

• умови готування зразків до випробовувань;

• опис зразків для випробовувань;

• умови випробовувань;

• вимоги нормативних документів до показників (характеристик) продукції;

• метод випробовувань;

• перелік засобів випробовувань (устатковання, засоби вимірювальної техніки та їх метро­логічні характеристики);

• фактичні значення показників (дані вимірювань, спостережень, результати обчислень) та будь-які виявлені пошкодження;

• похибку вимірювання;

• критерії відповідності та правила прийняття рішення;

• висновки та вказівку, що результати випробовувань відносяться тільки до зразків, які випробовували;

• підпис і посаду керівника випробовувань та осіб, що проводили випробовування.

Суть методу полягає у визначанні тривалості дії теплового випромінювання певної густини, за якого у матеріалів ЗО пожежника відбудуться зміни зовнішнього вигляду — деформування, обвуглювання, знебарвлювання, формування підпалин, загоряння, розплавлювання та визначання кількості тепла, що передається через зразок під дією теплового випромінювання.

Випробовування проводять згідно з ДСТУ 4125.

Якщо ЗО пожежника виготовляється з пакета матеріалів, то випробовування проводять на пакеті матеріалів.

Суть методу полягає у визначанні тривалості залишкового горіння та (або) залишкового тління зразка матеріалу після дії на нього відкритого полум'я.

Випробовування проводять згідно з ДСТУ EN 532. Як паливо використовують газ пропан, бутан або їх суміш, згідно з ДСТУ 4047, із ступенем очищання не менше ніж 95 %.

Тривалість контакту зразка матеріалів з полум’ям залежно від виду ЗО пожежника становить:

• для зразка матеріалів ЗОЗП — 10 с;

• для зразка матеріалів ТЗОЗТ — 15 с.

Такі самі результати випробовувань мають бути і після п’яти разів прання або чищення та (або) знезаражування випробовувальних зразків матеріалів за методом, який наведено в норматив­ному документі на конкретний виріб.

Суть методу полягає у визначанні тривалості перебування зразків матеріалу у камері тепла за певної температури, за якої у цих зразків відбудеться деформування, спалахування, руйну­вання зовнішньої поверхні та (або) зміна його лінійних розмірів.

Пристрій для закріплювання зразків.

Камера тепла об’ємом не менше 0,01 м³, яка здатна створювати температуру випробову­вання з похибкою ЇЇ регулювання не більше ± З °С.

Лінійка металева, згідно з ГОСТ 427, з ціною поділки 1 мм.

Засіб вимірювання часу з похибкою вимірювання ± 1 хв.

Засіб вимірювання часу з похибкою вимірювання ± 1 с.