Страница 9: ДСТУ IEC 60502-1:2009. Кабелі силові з екструдованою ізоляцією й арматура до них на номінальну напругу від 1 кВ (Um = 1,2 кВ) до 30 кВ (Um = 36 кВ). Частина 1. Кабелі на номінальну напругу 1 кВ (Um = 1,2 кВ) і 3 кВ (Um = 3,6 кВ) (61852)

Таблиця 23 — Випробовування і вимоги до безгалогенних компаундів

ДОДАТОК А
(обов’язковий)

МЕТОД УМОВНОГО РОЗРАХОВУВАННЯ
ДЛЯ ВИЗНАЧАННЯ РОЗМІРІВ
ЗАХИСНИХ ПОКРИТТІВ

Товщину елементів кабелю, таких як оболонки і броня, залежно від номінальних діаметрів кабелів зазвичай визначають за допомогою таблиць.

У зв’язку з цим іноді виникають проблеми. Розрахункові номінальні діаметри не завжди співпа­дають з фактичними значеннями, які отримують під час виготовлення. У деяких випадках можуть виникнути проблеми, якщо товщина покриття не відповідає фактичному діаметру, оскільки розра­хунковий діаметр дещо інший. Відхили розмірів фасонних жил у різних виробників і різні методи розраховування є причиною деяких відмінностей у номінальних діаметрах і можуть, відповідно, призводити до відхилів у товщині покриттів, які накладають на той самий тип кабелю.

Щоб уникнути цих труднощів було розроблено метод умовного розраховування. Його принцип полягає в тому, що форму і ступінь ущільнення жил не враховують, а визначають розрахункові діа­метри, за допомогою формул, що базуються на площі перерізу жил, номінальній товщині ізоляції та кількості ізольованих жил. Товщини оболонки та інших покриттів визначають залежно від роз­рахункових діаметрів за допомогою формул або таблиць. Розрахунковий діаметр визначають одно­значно і немає жодних розбіжностей у товщинах покриттів, які слід використовувати; вони не за­лежать від невеликих відмінностей, обумовлених методами виготовлення. Цей метод стандарти­зує конструкцію кабелів, оскільки товщину розраховують заздалегідь і встановлюють для кожної площі перерізу жили.

Метод умовного розраховування застосовують лише для визначання розмірів оболонок і по­криттів кабелів. Він не замінює звичайних розраховувань діаметрів, потрібних для практичних цілей, які треба проводити окремо.

А.1 Загальні положення

Під час розраховування товщини різних покриттів кабелю за цим методом, відмінностей, які могли б виникнути під час незалежних розраховувань, наприклад, внаслідок відмінності розмірів жили, і відповідних відмінностей між номінальними і фактичними діаметрами, не повинно бути.

Усі значення товщин і діаметрів округляють відповідно до правил, наведених у додатку В, до першого десяткового знака.

Стрічки для скріплення, наприклад накладені відкритою спіраллю по броні, якщо їх товщина не перевищує 0,3 мм, під час розраховування не враховують.

А.2 Метод

А.2.1 Струмопровідні жили

У таблиці А.1 наведено розрахунковий діаметр струмопровідної жили (d_L) залежно від номі­нальної площі перерізу і без урахування її форми або ступеня ущільнення.

Таблиця А.1 — Розрахунковий діаметр струмопровідної жили

А.2.2 Ізольовані жили

Розрахунковий діаметр будь-якої ізольованої жили D_c визначають за формулою:

D_c= d_L + 2fj;

де fj — номінальна товщина ізоляції, мм (див. таблиці 5—7).

Якщо використовують металевий екран або концентричну жилу, то діаметр збільшують відпо­відно до А.2.5.

А.2.3 Діаметр по скручених ізольованих жилах

Розрахунковий діаметр по скручених ізольованих жилах (D_f) визначають за формулами:

1. для кабелів, усі жили яких мають однакову номінальну площу перерізу:

D_f = k-D_c, де коефіцієнт скручування k визначають за таблицею А.2

2. для чотирижильних кабелів із однією жилою з меншою площею перерізу:

2,42(ЗО_С1+О_с2)
^D<= і •

де D_c1 — розрахунковий діаметр ізольованої фазної жили, разом із металевим шаром, якщо він є, мм;

D_c2 — розрахунковий діаметр ізольованої жили з меншою площею перерізу, враховуючи ізоля­цію або покриття, якщо вони є, мм.

Таблиця А.2 — Коефіцієнт скручування k для скручених ізольованих жил

Кінець таблиці А.2

А.2.4 Поясна ізоляція

Розрахунковий діаметр по поясній ізоляції (О_в) визначають за формулою:

О в ⁼⁺2f_B,

де f_B = 0,4 мм для розрахункових діаметрів по скручених жилах (D_f) до 40 мм включно;

t_B= 0,6 мм для Of більше ніж 40 мм.

Це розрахункове значення f_B прийнято для:

1. багатожильних кабелів:

• незалежно від наявності або відсутності поясної ізоляції;

• незалежно від того, внутрішнє покриття екструдоване або у вигляді обмотки;

• за умови, що розділову оболонку згідно з 12.3.3 не застосовують замість або додатково до поясної ізоляції; у цьому випадку використовують розраховування відповідно до А.2.7.

2. одножильних кабелів:

— якщо застосовують поясну ізоляцію екструдовану або у вигляді обмотки.

А.2.5 Концентричні жили і металеві екрани

Збільшення діаметра, зумовлене концентричною жилою або металевими екранами, наведено в таблиці А.З.

Таблиця А.З — Збільшення діаметра за рахунок концентричної жили і металевих екранів

Кінець таблиці А.З

Якщо значення площі перерізу концентричної жили або металевого екрана перебуває між двома значеннями в наведеній таблиці, приймають те збільшення діаметра, яке встановлене для більшої площі перерізу.

Якщо є металевий екран, то його площу перерізу визначають таким чином:

1. стрічковий екран

площа перерізу = n_t -f_t -w_t, де n_t — кількість стрічок;

f_t — номінальна товщина окремої стрічки, мм;

w_t— номінальна ширина окремої стрічки, мм.

Якщо загальна товщина екрана менша ніж 0,15 мм, то діаметр не збільшують:

1. для екрана у вигляді обмотки двома або однією стрічкою з перекриттям, за загальну тов­щину приймають подвоєну товщину однієї стрічки;

2. для екрана у вигляді подовжньо накладеної стрічки:

• якщо перекриття складає менше ніж ЗО %, за загальну товщину приймають товщину стрічки;

• якщо перекриття дорівнює або більше ніж ЗО %, за загальну товщину приймають под­воєну товщину стрічки;

2. дротяний екран (з накладеною по відкритій спіралі скріпною стрічкою, якщо вона є)

• n_w ' t/_w • 7t
площа перерізу = + n_h-f_h -w_h,

4

де n_w— кількість дротів;

c/_w — діаметр окремого дроту, мм;

n_h — кількість скріпних стрічок;

t_h — товщина скріпної стрічки, мм, якщо вона більше ніж 0,3 мм;

w_h— ширина скріпної стрічки, мм.

А.2.6 Свинцева оболонка

Розрахунковий діаметр по свинцевій оболонці D_pb визначають за формулою:

Opb - Dg + 2t_pb, де D_g— розрахунковий діаметр під свинцевою оболонкою, мм;

f_pb —товщина, визначена згідно з розділом 11, мм.

А.2.7 Розділова оболонка

Розрахунковий діаметр по розділовій оболонці (D_s) визначають за формулою:

D_s⁼ Оц ⁺ 2 t_s,

де D_u — розрахунковий діаметр під розділовою оболонкою, мм;

f_s — товщина, визначена згідно з 12.3.3, мм.

А.2.8 Стрічкова подушка

Розрахунковий діаметр по стрічковій подушці (D|_b) визначають за формулою:

D|_b = D_U|_b + 2f|_b, де D_U|_b — розрахунковий діаметр під стрічковою подушкою, мм;

fib — товщина стрічкової подушки, тобто 1,5 мм відповідно до 12.3.4.

А.2.9 Додаткова подушка для кабелів зі стрічковою бронею (розташованою по по­ясній ізоляції")

Таблиця А.4 — Збільшення діаметра за рахунок додаткової подушки

А.2.10 Броня

Розрахунковий діаметр по броні (D_x) визначають за формулами:

1. для броні з плаского або круглого дроту:

Ох ^_ Од + 2ї_А + 2f_w,