нітрозних газів у виробництві слабкої азотної кислоти під атмосферним тиском,
ГДж/т слабкої азотної кислоти 3,1—3,3
нітрозних газів у виробництві слабкої азотної кислоти на агрегаті 45 тис.т/рік,
ГДж/т слабкої азотної кислоти 2,9—3,3
відпрацьованих газів у виробництві слабкої азотної кислоти на агрегаті (5 тис.т/рік, ГДж/т слабкої азотної кислоти 2,1
иітрозних газів у виробництві слабкої азотної кислоти на агрегаті 120 тис.т/рік
і400 тис. т/рік, ГДж/т слабкої азотної кислоти 4,6—5,0
мостових газів у виробництві слабкої азотної кислоти на агрегаті 120 тис.т/рік
І400 тис.т/рік, ГДж/т слабкої азотної кислоти 2,1
■окових парів у виробництві аміачної селітри, ГДж/т аміачної селітри 1,0—1,3
"нвертованих газів у виробництві метанолу, ГДж/т метанолу 1,2—3,0
реакції синтезу у виробництві метанолу, ГДж/т метанолу 1,0—1,7
іимових газів t = 350 °С у виробництві ацетилену, ГДж/т ацетилену 2,43
іимових газів t ~ 250 °С у виробництві ацетилену, ГДж/т ацетилену 0,8
їірчистих газів у виробництві сірчаної кислоти із сірки, ГДж/т сірчаної кислоти 1,7—3,3
огрітого огарку у виробництві сірчаної кислоти, ГДж/т сірчаної кислоти 0,25—0,33
іагрітої промивної кислоти у виробництві сірчаної кислоти,
■Дж/т сірчаної кислоти 0,5—1,15
юнтактування у виробництві сірчаної кислоти, ГДж/т сірчаної кислоти 1,3—1,7
моногідрату у виробництві сірчаної кислоти, ГДж/т сірчаної кислоти 0,11—0,13
іагрітого вологого хлоргазу у виробництві каустичної соди діафрагменим
методом, ГДж/т каустичної соди 0,8—1,7
/сушеного хлору у виробництві каустичної соди діафрагменим методом,
Дж/т каустичної соди 0,04
димових газів у виробництві кальцинованої соди аміачним методом, ГДж/т кальцинованої соди 0,67—0,84
конденсату у виробництві кальцинованої соди аміачним методом, ГДж/т кальцинованої соди 0,84
дистилерної рідини у виробництві кальцинованої соди, ГДж/т кальцинованої соди 2,9—3,35
димових газів у виробництві монохромату натрію, ГДж/т монохромату натрію 6,3—7,5
нагрітого шлаку у виробництві жовтого фосфору, ГДж/т жовтого фосфору 12,6
нагрітого ферофосфору у виробництві жовтого фосфору, ГДж/т жовтого фосфору 0,13—0,17
нагрітого агломерату у виробництві жовтого фосфору, ГДж/т жовтого фосфору,., 5,4—6,3
димових газів у виробництві знефторених фосфатів гідротермічним методом, ГДж/т знефторених фосфатів 4,6
димових газів у виробництві знефторених фосфатів циклонною плавкою, ГДж/т знефторених фосфатів 11
димових газів у виробництві склокульок, ГДж/т склокульок 8,8
розплаву у виробництві карбіду кальцію, ГДж/т карбіду кальцію 2,9
парогазової суміші у виробництві етилену, ГДж/т етилену 3,8—5,9
Нафтоперероблення та нафтохімія
Пальні ВЕР в УП
Абгаз у виробництві синтетичного каучуку, т/т каучуку 0,8
Метано-воднева фракція у виробництві етилену, т/т етилену 1,4
Відхідний сажний газ, т/т сажі 1,0
Теплові ВЕР
Кількість теплоти у виробництві: — етилену, ГДж/т етилену 3,36
— синтетичного спирту, ГДж/т спирту 18,4
— синтетичних каучуків, ГДж/т каучуку 43,2
Кількість теплоти у: переробленні нафти, ГДж/т нафти 0,14
первинному переробленні нафти, ГДж/т нафти 0,20
— каталітичному крекінгу, ГДж/т нафти 0,80
— каталітичному риформінгу, ГДж/т сировини 0,50
Кількість теплоти під час гідроочищення: — дизельного палива, ГДж/т сировини 0,92
— гасу, ГДж/т сировини 0,77
Кількість теплоти під час гідрокрекінгу, ГДж/т сировини 0,23
Целюлозно-паперове виробництво
Кора та деревинні відходи — вихід у масі натурального продукту, кг/м3 87
— можливе використання як палива (в УП), кг/м3 13,4
Упарені луги сульфітні, використовувані як паливо (в УП), кг /т целюлози сульфітної 144
Упарені луги сульфатні, використовувані як паливо в (УП), кг/т целюлози сульфатної 442
ДОДАТОК Г (довідковий)
ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ ВИХОДУ ВЕР
ТА ЕКОНОМІЇ ПАЛИВА ВНАСЛІДОК
ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
Умова. Трубчата піч опалюється сірчистим мазутом з масовими частками вуглецю, водню, сірки, кисню, азоту, золи та вологи такого складу, у відсотках:
9с Рн 9s Эо дн д*. ffw
83,18 11,25 2,93 0,29 0,2 0,2 1,95
QP =39600 кДж/кг (9460 ккал/кг).
Температура відхідних газів на виході із печі Г, = 400 °С, коефіцієнт надлишку повітря а = 1,25. ’ічна витрата мазуту — 53,65 тис. т. За піччю планується встановлення котла-утилізатора. Тем- Ілература відхідних газів за котлом-утилізатором f2 = 200 °С. Підсоси повітря в котлі-утилізаторі М5 «w
Визначити вихід ВЕР, можливий виробіток пари та річну економію палива внаслідок упро- адження котла-утилізатора. Питома витрата умовного палива на заміщуваній теплогенеру- ^альній установці — Ь3^= 44,2 кг/ҐДж.
Рішення. Теоретичну витрату повітря Уо у кубічних метрах на кілограм спалюваного мазуту Іобчислюємо за формулою (23):
Vo = 0,0899 (83,18 + 0,375-2,93) + 0,265И,25-
-0,0333-0,29 = 10,55.
Теоретичний об'єм сухих трьохатомних газів у кубічних метрах на кілограм спалюва- Інопо мазуту обчислюємо за формулою (20):
УЯОг =0,01866 (83,18 + 0,375 2,93) = 1,57.
Теоретичний об’єм водяних парів у кубічних метрах у разі спалювання кілограма мазуту обчислюємо за формулою (21):
(/о 8,94 -11,25 +1,95 , л
= —! і і—+ 0,0161-10,55= 1,45.
нг° 80,4
Теоретичний об’єм азоту V'J у кубічних метрах в разі спалювання кілограма мазуту обчис- ч Лоємо за формулою (22): г
V* = 0,79-10,55+0,008 0,2 = 8,33.
Ентальпію продуктів згоряння 1 кг мазуту у кілоджоулях на виході з печі за = 400 °С, і = 1,25 і відповідних значеннях середніх об’ємних теплоємностей (із додатка Б) ссо. =1.937, =1,316, =1,565 і сп =1,354 кДж/(м3 • °С) обчислюємо за формулою (15):
Ну = [1,937 -1,57+ 1,565 -1,45+ 1,316-8,33+ 1,354-(1,25-1,0) х
х 10,55] 400 = 7937,6.
Вихід ВЕР з відхідними газами QeT у гігаджоулях за рік визначаємо за формулою (14):
= 53,65 ■ 106 7937,6 ■ 1О6 = 4,258■ 105.
Ентальпію продуктів згоряння 1 кг мазуту Н2у кілоджоулях на виході з котла-утилізатора за , = 200 °С, а = 1,4 І відповідних значень середніх об'ємних теплоємностей сс0 = 1,796, =1,3,
^jO = 1,522 і сп =1,332 обчислюємо за формулою (15): 2н2 = [1,796 • 1,57 + 1,522 • 1,45 + 1,3 • 8,33 + 1,332 х
х(1,4-1,0) 10,55] - 200 = 4295.
Беручи значення с, = 0,1 І р = 0,95 (відповідно до 4.13 і 5.1), обчислюємо можливий виробіток енергії внаслідок використання теплових ВЕР пари в котлі-утилізаторі QT у гігаджоулях за рік за формулою (46):
QT = 53,65 1 06 -(7937,6 - 4295)-0,95 (1-0,1) 10"® = 167 103.
Можливу економію умовного палива ®еКуп У тоннах за коефіцієнта використання виробітку о = 1 обчислюємо за формулою (54):
Вм = 44,2-10-3-167,6 103 1,0 = 7380. «Куп
ДОДАТОКД
(ДОВІДКОВИЙ)
БІБЛІОГРАФІЯ
Тепловой расчет котельных агрегатов (нормативный метод) — под редакцией Н. В. Кузнецова, В. В. Митора, И. Е. Дубовского, Э. С. Красиной — М: Энергия, 1973. — 295 с.
Варгафтик Н. Б. Справочник по теплофизическим свойствам газов и жидкостей — М: Наука, 1972. — 720 с.
З Равич М. Б. Эффективность использования топлива. — М: Наука, 1977. — 343 с.
Справочник «Металлургическое топливо» — под редакцией Сушкина И. Н. — М: Металлургия, 1965. — 471 с.
Методика определения выхода и возможного использования вторичных энергетических ресурсов в черной металлургии (методика). — Киев, УкрНИИПиН, 1971. — 148 с,
Колобков П. С., Осипенко В. Д. Использование вторичных энергоресурсов черной металлургии. — Киев: Техника, 1979. — 168 С.
Тепловые и атомные электрические станции: Справочник/ Под общей редакцией В, А. Григорьева и В. М. Зорина. — М.: Энергоиздат, 1982. — 624 с.
Промышленная теплоэнергетика и теплотехника: Справочник/А. М. Бакластов, В. М. Бородянский, Б. П. Голубев и др.; Под общей ред. В. А. Григорьева и В. М. Зорина. — М.: Энерго- атомиздат; 1983. — 552 с.
Усік А. П., Куц Г. О. Шляхи підвищення рівня, ефективність та перспективи використання вторинних енергетичних ресурсів в промисловості. / Проблеми загальної енергетики. — 2000. — № 2. С. 42 — 45
.*03.100.50
27.160
Ключові слова: вторинні енергетичні ресурси (ВЕР), пальні ВЕР, теплові ВЕР, ВЕР надлишкового тиску, вихід ВЕР, можливе (фактичне) використання ВЕР, використання виробітку, ентальпія, економія палива, кількість теплоти.Редактор Н. Куземська
Технічний редактор О. Касіч
Коректор С. Мельниченко
Комп’ютерна верстка 1. Сохач
Підписано до друку 05.09.2002. Формат 60 х 84 1/8.
Ум. друк, арк, 3,25. Зам, В203Ц'на договірна.
Редакційно-видавничий відділ УкрНДІССІ
03150, Київ-150, вул. Горького, 174