---

и - граничний (ultimate);

и - тимчасовий опір (ultimate strength);

w - вітер (wind);

w - зварювання (welding);

у - границя текучості (yield point);

j - стрілка (jib);

br - гілка (branch);

cr - кран (crane);

ef - ефективний (effective);

exp - експлуатація (exploitation);

max - максимальний (maximum);

min - мінімальний (minimum);

wh - цілий (whole).

4.2 Основні літерні познаки

A - площа перерізу брутто;

А_п - площа перерізу нетто;

A_ef - площа послабленого перерізу;

Е - модуль пружності;

F - сила, зосереджене навантаження;

І - момент інерції перерізу брутто;

/,■ - момент інерції 7-го елемента;

І_Ьг - момент інерції перерізу гілки;

l_ef - момент інерції послабленого перерізу;

М - згинальний момент;

M_ef - згинальний момент послабленого перерізу;

N - поздовжня сила;

N_ef - поздовжня сила послабленого перерізу;

Q - поперечна сила, сила зсуву;

R_bs - розрахунковий опір зрізу одноболтового з'єднання;

R_bt - розрахунковий опір розтягу одноболтового з'єднання;

R_rs - розрахунковий опір зрізу заклепкового з'єднання;

R_rt - розрахунковий опір розтягу заклепкового з'єднання;

R_u - розрахунковий опір сталі розтягу, стиску і згину за тимчасовим опором;

R_um- характеристичний опір прокату сталі, який визначається на підставі результатів випробування зразків і дорівнює мінімальному значенню тимчасового опору о_в за державними стандартами і технічними умовами на сталь;

R_un - характеристичний опір прокату сталі, який приймається таким, що дорівнює міні­мальному значенню тимчасового опору о_в за державними стандартами і технічними умовами на сталь;

R_wu ~ розрахунковий опір стикових зварних швів розтягу, стиску і згину за тимчасовим опором;

R_wy - розрахунковий опір стикових зварних швів розтягу, стиску і згину за границею теку­чості;

R_y - розрахунковий опір сталі розтягу, стиску і згину за границею текучості;

R_ym- характеристичний опір прокату сталі, який визначається на підставі результатів випробування зразків і дорівнює значенню границі текучості a_t за державними стан­дартами і технічними умовами на сталь;

R_yn - характеристичний опір прокату сталі, який приймається таким, що дорівнює значенню границі текучості o_f за державними стандартами і технічними умовами на сталь;

S - статичний момент зсувної частини перерізу брутто відносно нейтральної осі;

S_ef - статичний момент зсувної частини послабленого перерізу відносно нейтральної осі;

W - момент опору перерізу брутто відносно однієї з головних осей інерції;

W_ef - момент опору послабленого перерізу відносно однієї з головних осей інерції;

b - геометричний розмір наскрізного стрижня;

f - стрілка викривлення стрижня;

f_x,f_y- стрілка викривлення стрижня у площинах, перпендикулярних до осей х - х, у - у відповідно;

/ - радіус інерції перерізу;

і_х, і - радіус інерції перерізу у площинах, перпендикулярних до осей х - х, у - у відповідно; i_ef - радіус інерції послабленого перерізу;

І -довжина, прогін;

l_ef - розрахункова, умовна довжина;

l_x, І - розрахункові довжини елемента у площинах, перпендикулярних до осей х - х, у - у відповідно;

m_f - відносний ексцентриситет викривленого стрижня;

m_ef - приведений відносний ексцентриситет;

t - товщина елемента;

t_p - товщина послабленого елемента;

у_с - коефіцієнт умов роботи;

y_fe - коефіцієнт надійності за навантаженням;

y_fm - коефіцієнт надійності за граничним навантаженням;

у_т - коефіцієнт надійності за матеріалом;

у_п - коефіцієнт надійності за відповідальністю, визначається згідно з ДБН В.1.2-14;

т| - коефіцієнт впливу форми перерізу;

к - гнучкість (X = l_ef/і);

X - умовна гнучкість (X = X ^R_y/Е)'

Л_х, А._у - розрахункові гнучкості елемента у площинах, перпендикулярних до осей х- х, у- у відповідно;

Х_Ьг^_ умовна гнучкість гілки;

X_ef - приведена гнучкість стрижня наскрізного перерізу;

л_е/- “ умовна приведена гнучкість стрижня наскрізного перерізу (X_ef = k_ef^R_y/Е);

ц - коефіцієнт розрахункової довжини;

, Ру - коефіцієнт розрахункової довжини у площинах, перпендикулярних до осей х - х, у - у відповідно;

о - нормальне напруження;

а_в - тимчасовий опір сталі;

о_е - критичне нормальне напруження;

o_f - границя текучості сталі;

о_х, о_у- нормальні напруження, паралельні осям х, у відповідно;

Ф - коефіцієнт стійкості при центральному стиску;

Ф_х, фу— коефіцієнт стійкості при центральному стиску у площинах, перпендикулярних до осей х - х, у - у відповідно;

Ф_о - коефіцієнт стійкості при згині викривленого стрижня.

4.3 У цих нормах використані такі скорочення:

ПН - місячний максимум швидкості вітру з північного напрямку;

ПН-С - місячний максимум швидкості вітру з північно-східного напрямку;

СХ - місячний максимум швидкості вітру зі східного напрямку;

ПД-С - місячний максимум швидкості вітру з південно-східного напрямку;

ПД - місячний максимум швидкості вітру з південного напрямку;

ПД-3 - місячний максимум швидкості вітру з південно-західного напрямку;

ЗД - місячний максимум швидкості вітру із західного напрямку;

ПН-3 - місячний максимум швидкості вітру з північно-західного напрямку;

ЕОМ - електронна обчислювальна машина.

5 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

• до вичерпання несучої здатності;

• до вичерпання встановленого нормативного терміну функціонування будівельного об'єкта;

• до найближчого запланованого капітального ремонту;

• до встановлюваного під час оцінки терміну, після закінчення якого сталеві конструкції знову підлягають оцінці з метою перевірки можливості продовження їх допустимого терміну експлуатації.

Визначення цих категорій технічних станів об'єктів та конструкцій приймати відповідно до ДБН В.1.2-ХХ¹). Для наведених у цих визначеннях категорій технічного стану розрахункові вимоги норм для граничних станів першої і другої груп приймати згідно з ДБН В.1.2-6 та ДБН В. 1.2-14.

Залежно від здатності сталевих конструкцій виконувати протягом прогнозованого терміну усі функції, які передбачені проектом та державними будівельними нормами, їх технічний стан реко­мендовано визначати за означеними категоріями.

При технічних станах "нормальний" і "задовільний" експлуатація сталевих конструкцій при фактичних навантаженнях і впливах можлива без обмежень зі встановленням вимог щодо про­ведення періодичних обстежень в процесі експлуатації.

При технічному стані "непридатний до нормальної експлуатації" для сталевих конструкцій необхідно забезпечити: контроль (моніторинг) за їх станом; виконання захисних заходів; здійснення контролю за параметрами процесу експлуатації (наприклад, обмеження навантажень, захисту конструкцій від корозії, відновлення або підсилення конструкцій тощо). Якщо в технічному стані "непридатний до нормальної експлуатації" сталеві конструкції залишаються непідсиленими, то доцільно виконувати обов'язкові повторні обстеження, терміни виконання яких визначаються на основі виконаного обстеження та наводяться в рекомендаціях щодо подальшої експлуатації об'єкта.

При технічному стані "непридатний до нормальної експлуатації" для сталевих конструкцій рекомендується оцінювати вплив зменшення несучої здатності конструкції, яку визначають під час обстеження технічного стану, та значення межі вогнестійкості цієї сталевої конструкції з тією системою вогнезахисту, яка була забезпечена під час будівництва об'єкта, шляхом проведення перевірочних розрахунків згідно з 7.3.

При технічному стані "аварійний" для сталевих конструкцій не може бути здійснена експлуа­тація:

а) функціонально і конструктивно виділеної частини об'єкта, сталеві конструкції якої знахо- дяться в технічному стані "аварійний"; £ |

б) всього об'єкта при відповідному обґрунтуванні. ’

Сталеві конструкції та їх елементи в залежності від наслідків, які можуть бути викликані їх відмовою, розділяються на категорії А, Б та В згідно з ДБН В.1.2-14. Дефекти і пошкодження елементів сталевих конструкцій залежно від відповідальності кожного елемента поділені на три категорії (A_d, B_d та B_d) згідно з 6.5.10.

5.4 Оцінка технічного стану сталевих конструкцій здійснюється на основі результатів обсте­ження технічного стану, під час якого проводиться комплекс робіт із визначення фактичного зносу сталевих конструкцій, уточнення властивостей сталей, перевірки відповідності проектним наван­таженням та впливам, виявленню дефектів і пошкоджень. Під час обстеження технічного стану, за необхідності, проводяться роботи з оцінки несучої здатності цих сталевих конструкцій.

5.5 Для підтвердження або перевірки несучої здатності сталевих конструкцій можливо засто­совувати методи оцінки, засновані на:

• аналізі досвіду експлуатації;

• використанні методів перевірного розрахунку;

• перевірки експериментальними методами (пробним навантаженням).

Ці методи та засоби можливо використовувати і в комбінації, а саме:

• для різних сталевих конструктивних елементів об'єкта підтвердження або перевірки несучої здатності можливо виконувати різними методами та засобами;

• для одного і того ж конструктивного елемента підтвердження або перевірки несучої здатності можливо виконувати декількома методами та засобами, при цьому, якщо вони дають різні резуль­тати, то приймається результат з найбільшим коефіцієнтом використання несучої здатності.

6 ОГЛЯДИ ТА ОБСТЕЖЕННЯ

• якщо під час поточного або періодичного оглядів виявлені дефекти і пошкодження категорії A_d за класифікацією згідно з 6.5.10 або такі дефекти і пошкодження, оцінка безпеки яких ускладнена для служби технічної експлуатації підприємства;

• при аварії аналогічних конструкцій, що експлуатуються в подібних умовах на інших об'єктах;

• за необхідності реконструкції або технічного переоснащення, які пов'язані із зміною наван­тажень або умов експлуатації, а також зміною функціонального призначення будинку чи споруди;

• після закінчення терміну експлуатації об'єкта, визначеного проектом.

• один раз на 3 роки для конструкцій, які експлуатуються понад ЗО років, а також для екологічно небезпечних об'єктів;

• один раз на 5 років для конструкцій, що експлуатуються в несприятливих умовах (агресивне середовище, підроблена територія, вібрація, підвищена вологість, сейсмічність 7 балів і вище);

• один раз на 7 років для інших конструкцій.

• підготовка до проведення обстеження;

• попереднє (візуальне) обстеження;

• детальне обстеження.