Страница 5: ДСТУ 4437:2005. Напівфабрикати м’ясні та м’ясорослинні посічені. Технічні умови (61817)

ДОДАТОК А (довідковий) КОДИ ПРОДУКЦІЇ

Таблиця А.1 — Коди ДКПП на напівфабрикати м'ясні та м'ясорослинні посічені охолоджені та заморожені

ДОДАТОК Б
(обов'язковий)

МЕТОДИ ВИЗНАЧАННЯ

ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ НАПІВФАБРИКАТІВ

Б.1 Визначання масово* частки фаршу у пельменях

Визначають масову частку фаршу після визначання маси нетто. Для цього з 2—З коробок відби­рають по 20 шт. пельменів, відокремлюють оболонку з тіста, отриманий фарш зважують на терезах згідно з ГОСТ 24104.

Масову частку фаршу (х), у відсотках, обчислюють за формулою:

пі. 100

х = —¹

т₂

де т, — маса фаршу 20 шт. пельменів г.

лі_г — маса 20 ця. пельменів, г.

За результат беруть середнє арифметичне значення отриманих результатів.

Б.2 Визначання масової частки жиру методом Сокслета

Б.2.1 Апаратура, матеріали та реактиви;

• шафа сушильна лабораторна електрична з терморегулятором — згідно з чинними нормативними документами;

• апарат Сокслета;

• терези лабораторні загального призначення — згідно з ГОСТ 24104;

• водяна баня електрична — згідно з чинними нормативними документами,

• ефір етиловий — згідно з ГОСТ 22300;

• хлористий кальцій — згідно з чинними нормативними документами;

— папір фільтрувальний лабораторний — згідно з ПОСТ 12026;

— лійка 0-36-8ОХС — згідно з ГОСТ 25336,

Б. 2.2 Аналізування

Наважку фаршу масою 3—5 г зневоднюють згідно з ГОСТ 9793, після чого кількісно переносять у гільзу з фільтрувального паперу для екстрагування. Гільзу загортають і кладуть в ексикатор. У прий­мальну колбу наливають на 2/3 об'єму ефіру і приєднують до ексикатора, потім колбу кладуть у во­дяну баню. Пускають воду у холодильник і підігрівають баню до (50—55) ’С

Наважку екстрагують протягом 6 год.

Повноту знежирювання визначають нанесенням на фільтрувальний папір рідини, яка стікає з ек­сикатора. Після випарювання ефіру не повинно залишатися слідів жиру. Після закінчування екстрагу­вання ефір з приймальної колби відганяють на водяній бані через холодильник. Жир, що залишився у приймальній колбі, висушують за температури від 100 °С до 105 °С до постійної маси,

Б.2.3 Опрацьовування результатів

Масову частку жиру (х), у відсотках, обчислюють за формулою;

х-^-^т^.-!00. (2)

т

де лі, — маса колби з жиром, г.

т₂— маса пустої колби, г, т — наважка фаршу, г.

Б.З Визначання масової частки жиру експрес-методом

Б.3.1 Апаратура, матеріали та реактиви:

— жироміри скляні — згідно з ПОСТ 23094,

— центрифуга,

• посуд лабораторний порцеляновий — згідно з ГОСТ 9147,

• корки резинові — згідно з чинними нормативними документами;

• кислота сірчана — згідно з ПОСТ 4204,

• спирт ізоаміловий — згідно з ПОСТ 5630;

— водяна баня електрична.

Б. 3.2 Аналізування

Наважку фаршу масою від 1 г до 3 г кладуть у порцелянову чашку, додають 5 см⁵ сірчаної кис­лоти і нагрівають 5—10 хв до утворювання однорідної маси, яку кількісно переносять крізь лійку у жи- ромір, куди попередньо додають 5 см’ сірчаної кислоти. Залишки з чашки зливають крізь лійку 5 см³ кислоти невеличкими порціями. Потім у жиромір додають від 2 см³ до 4 см³ ізоамілового спирту і за­кривають корком Суміш перемішують, перевертаючи 2—3 рази, кладуть на 10 хе корком вниз у водяну баню за температури від 70 ^&С до 75 °С. а потім центрифугують 15 хв.

Перемішування, нагрівання та центрифугування повторюють доти, доки висота стовпчика жиру перестане збільшуватися.

Б. 3.3 Опрацьовування результатів

Масову частку жиру (х), у відсотках, обчислюють за формулою:

Э 0,01133-100

X - . (Зі

т

де а — висота стовпчика жиру за шкалою жиромгра з малими поділками;

гп — наважка фаршу, г;

0.01133 — кількість жиру, яка відповідає одній малій поділці жиромгра, г.

ДОДАТОК В
{довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Правила № 28 Правила перед забійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясних продуктів, затверджені наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України 07.06.02 № 28

2. СП № 3238-85 Санитарные правила для предприятий мясной промышленности (Санітарні пра­вила для підприємств м’ясної промисловості}, затверджені Міністерством м'ясної та молочної проми­словості СРСР 05.08.85 № 3238

З № 123-5/990-11-85 Инструкция по мойке и профилактической дезинфекции на предприятиях мяс­ной и птицеперерабатывающей промышленности (Інструкція щодо миття та профілактичного дезінфіку­вання на підприємствах м’ясної та птахопереробної промисловості), затверджена Міністерством м'яс­ної та молочної промисловості СРСР 15.01.85 №123-5/990-11

4. МБТ № 5061-89 Мед и ко-биологические требования и санитарные нормы качества продоволь­ственного сырі я и пищевых продуктов (Медико-біологічні вимоги та санітарні норми якості продовольчої сировини та харчових продуктів), затверджені Міністерством охорони здоров'я СРСР 01.08.89 № 5061

5. ДСанПІН 8.8.1.2.3.4-000-2001 Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті, затверджені МОЗ України 20.09.2001 № 137

6. ДР-97 Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs¹³⁷ і Sr⁹⁰ в продуктах харчування та питній воді, затверджені МОЗ України 19.08.97 Ns 255

7. ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджені МОЗ України 01.12.99 №37

4. ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень, затверджені МОЗ України 01.1299 №42ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від за­бруднення хімічними та біологічними речовинами) затверджені Міністерством охорони здоров'я України 09.07.97 № 201

5. СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы по охране поверхностных вод от загрязнений (Санітарні правила та норми ло охороні поверхневих вод від забруднення), затверджені МОЗ СРСР 04 07 88 № 4630

6. СанПиН 42-128-4690-88 Санитарные правила содержания территорий населенных мест (Сані­тарні правила утримування територій населених місць), затверджені МОЗСРСР 05.08.88 Na 4690

7. MB Методичні вказівки. Організація контролю і методи виявлення бактерії Listeria monocytogenes у харчових продуктах, розроблені МОЗ України, 2004 р.

8. МВК 4.4.1.011-93 Определение летучих нитрозаминов в продовольственном сырье и пищевых продуктах (Визначання летких нітрозамінів у продовольчій сировині та харчових продуктах), затверд­жені МОЗ Російської Федерації 22.12.93 №011

9. № 2273-80 Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению со­держания афлатоксинов в пищевых продуктах (Методичні рекомендації з виявляння, ідентифікування та визначання вмісту афлатоксинів у харчових продуктах), затверджені МОЗ СРСР 10.12.80 № 2273

10. № 3202-85 Инструкция по проведению ветеринарно-токсикологических, меди ко-би алогических исследований стимуляторов роста сельскохозяйственных животных и гигиенической оценки продуктов животноводства (Інструкція по проведенню ветеринарно-токсикологічних, медико-біологічних досліджень стимуляторів росту сільськогосподарських тварин та гігієнічного оцінювання продуктів тваринництва), затверджена МОЗ СРСР № 115-6а

11. МР 4 4 4 -108-2004 Методичні рекомендації. Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки, затверджені МОЗ України 02.07.2004 № 329