д) після перевіряння не має бути ніяких ознак корозії на вихідному відводі та у будь-якій POCED (трубі для видалення продуктів згорання).
6.9 Вимірювання оксидів азоту NOX |
Таблиця 2 — Класи NOX |
|
У таблиці 2 виробник має зазначити клас NOX, який застосовується до систем. Під час вимірювання відповідно до методу випробовування, зазначеного у 7.4.1, концентрація(-ї) NOX в сухих продуктах згорання без домішок повітря має бути така, щоб зважене значення NOX, визначене як відповідне згідно з 7.4.2, не перевищувало максимальної концентрації NOX класу NOX, заявленої виробником. |
Клас NOK |
Максимальна концентрація NOX мг/кВт • год |
1 |
260 |
|
2 |
200 |
|
3 |
150 |
|
4 |
100 |
7 МЕТОДИ ВИПРОБОВУВАННЯ
Загальні положення
Характеристика випробовувальних газів: газів порівнювання та граничних газів
Системи призначені для використання газів різної якості. Однією з цілей даного стандарту є перевіряння задовільної роботоздатності системи й тиску для кожного сімейства або групи газів, для якого вона сконструйована, якщо необхідно, з використанням регулювальних пристроїв.
Випробовувальні гази, випробовувальні тиски та категорії системи, наведені у цьому стандарті, відповідають параметрам, зазначеним у EN 437.
Характеристики газів порівнювання і граничних газів наведено в таблицях 4 і 5. Значення в таблиці 4, заміряні і виражені за температури 15 °С, отримані з ISO 6976.
Таблиця 3 — Чистота випробовувальних газів
7.1.2 Умови для готування випробову- вальних газів
Склад газів, використовуваних для випробовувань, має бути максимально наближений до значень, наведених у таблиці 4. Щодо складу цих газів встановлено такі вимоги:
число Воббе використаного газу має бути в межах ± 2 % значення, наведеного в таблиці 4, для відповідного випробовувального газу (це допущення охоплює похибки вимірювальних інструментів);
компоненти, використовувані для готування сумішей, повинні мати принаймні чистоту, вказану в таблиці 3.
г Газ |
Чистота, % |
Азот (N2) |
99 |
Водень (Н2) |
99 |
Метан (СН4) |
95а) |
Пропілен (С3Н6) |
95а) |
Пропан (С3Н8) |
95а) |
Бутан4’ (С4Н10) |
95а) |
а) 3 повною концентрацією Н2, CO та О2 — нижче 1 %, та повною концентрацією N2 та СО2 — нижче 2 %. 4) Може бути використана будь-яка суміш ізо/н-бутану. |
Проте ці вимоги не є обов'язковими для кожного компонента, якщо остаточна суміш за складом ідентично відповідає складу, який міг би бути складений із компонентів, що задовольняють умови таблиці 3. Тому для приготування суміші можна розпочати з газу, що вже містить у відповідних пропорціях кілька компонентів остаточного складу.
Для газів другого сімейства:
для випробовувань, виконаних з газами порівнювання G 20 або G 25, газ, що належить відповідно до будь-якої групи Н чи групи L, або групи Е, може бути використано, навіть якщо його склад не задовольняє вказаних вище умов, за умови, що після додавання пропану або водню відповідно, остаточний склад матиме число Воббе в межах ± 2 % від значення, наведеного в таблиці 4 для відповідного газу порівнювання;
для приготування граничних газів, в якості основного газу замість метану можна використовувати інші гази:
для граничних газів G 21, G 222 і G 23 можна використовувати природний газ групи Н;
для граничних газів G 27 і G 231 можна використовувати природні гази групи Н, L або Е;
для граничних газів G 26 можна використовувати природний газ групи L.
У всій випадках остаточний склад, досягнутий додаванням* пропану або водню, матиме число Воббе в межах ± 2 % значення, наведеного в таблиці 4, для відповідного граничного газу, і вміст водню в остаточному складі відповідно дорівнюватиме значенню, наведеному в таблиці 4.
Таблиця 4 — Характеристики випробовувальних газіва) (газ сухий за температури 15 °С і 1 013,25 мбар)
Сімейство і група газів |
Випробовувальні гази |
Познаки |
Обсяг складу, % |
Wj, МДж/м3 |
Ні, МДж/м3 |
ws, МДж/м3 |
н„ МДж/м3 |
d |
Гази першого сімействаЬ) |
||||||||
Група А |
газ порівнювання |
G 110 |
СН4 = 26 |
|
|
|
|
|
газ неповного згорання, відриву полум’я |
Н2= 50 |
21,76 |
13,95 |
24,75 |
15,87 |
0,411 |
||
граничний сажоутворю- вальний газ |
N2 =24 |
|
|
|
|
|
||
граничний газ проскакування полум'я |
G 112 |
СН4 = 17 |
|
|
|
|
|
|
Н2= 50 |
19,48 |
11,81 |
22,36 |
13,56 |
0,367 |
|||
N2 =24 |
|
|
|
|
|
|||
Гази другого сімейства |
||||||||
Група Н |
газ порівнювання |
G 20 |
СН4 = 100 |
45,67 |
34,02 |
50,72 |
37,78 |
0,555 |
газ неповного згорання |
G 21 |
СН4= 87 |
|
|
|
|
|
|
і граничнии сажоутворю- вальний газ |
|
СзНд=13 |
49,60 |
41,01 |
' 54,76 |
45,28 |
0,684 |
|
граничний газ проскакування полум’я |
G 222 |
СН4 = 77 |
42,87 |
28,53 |
47,87 |
31,86 |
0,443 |
|
граничний газ відриву полум’я |
G 23 |
Н2 =23 |
|
|
|
|
|
|
СН4 = 92,5 N2 = 7,5 |
41,11 |
31,46 |
45,66 |
34,95 |
0,586 |
|||
N2 = 7,5 |
|
|
|
|
|
Сімейство і група газів |
Випробовувальні гази |
Познаки |
Обсяг складу, % |
Wi, МДж/м3 |
Ні, МДж/м3 |
ws, МДж/м3 |
Hs, МДж/м3 |
d |
Група L |
газ порівнювання проскакування полум'я |
G 25 |
СН4 = 86 |
37,38 |
29,25 |
41,52 |
32,49 |
0,612 |
граничний газ |
|
N2 = 14 |
|
|
|
|
|
|
газ неповного згорання |
G 26 |
СН4 = 80 |
|
|
|
|
|
|
граничний сажоутворю- вальний газ |
|
С3Н8 = 7 |
40,52 |
33,36 |
44,83 |
36,91 |
0,678 |
|
граничний газ відриву полум’я |
|
N2 = 13 |
|
|
|
|
|
|
G 27 |
СН4 = 82 |
35,17 |
27,89 |
39,06 |
30,98 |
0,629 |
||
|
N2 = 18 |
|
|
|
|
|
||
Група Е |
газ порівнювання |
G 20 |
СН4 = 100 |
45,67 |
34,02 |
50,72 |
37,78 |
0,555 |
газ неповного згорання |
G 21 |
СН4 = 87 |
49,60 |
41,01 |
54,76 |
45.28 |
0,684 |
|
граничний сажоутворю- вальний газ |
|
С3НВ = 13 |
|
|
|
|
|
|
граничний газ проскакування полум’я |
G 222 |
СН4 = 77 |
42,87 |
28,53 |
47,87 |
31,86 |
0,443 |
|
граничний газ відриву полум'я |
|
Н2 = 23 |
|
|
|
|
|
|
G 231 |
СН4 = 85 |
36,82 |
28,91 |
40,90 |
32,11 |
0,617 |
||
|
N2 = 15 |
|
|
|
|
|
||
Гази третього сімействас) |
||||||||
Третє Сімейство і групи ЗВ/Р і ЗВ |
газ порівнювання, |
G ЗО |
пС4Н10 - 50 |
80,58 |
116,09 |
87,33 |
125,81 |
2,075 |
неповного згорання і граничний сажоутворю- вальний газ |
1^4^10 = 50 |
|||||||
граничний газ відриву полум'я |
G 31 |
С3Н8 = 100 |
70,69 |
88,00 |
76,84 |
95,65 |
1,550 |
|
граничний газ проскакування полум’я |
G 32 |
С3Н6 = 100 |
68,14 і |
82,78 |
72,86 |
88,52 |
1,476 |
|
Група ЗР |
газ порівняння, неповного згорання, граничний сажоутворювальний4) газ та газ відриву полум'я |
G 31 |
С3Н8 =100 |
70,69 |
88,00 |
76,84 |
95,65 |
1,550 |
газ відриву полум’я і граничний сажоутворю- вальний ra3d) |
G 32 |
С3Н6 = 100 |
68,14 |
82,78 |
72,86 |
88,52 |
1,476 |
а) Для газів, використовуваних у міжнародному або місцевому масштабі (див. додаток В. 4).
Ь) Для інших груп (див. додаток В.4).
с) Див. таблицю 5.
d) Див. пункт 7.1.2 виноска
Таблиця 5 — Теплота згорання випробовувальних газів третього сімейства
Познаки випробовувального газу |
Ні, МДж/кг |
Hs. МДж/кг |
G ЗО |
45,65 |
49,47 |
G 31 |
46,34 |
50,37 |
G 32 |
45,77 |
48,94 |
Практичне застосування випробовувальних газів
Вибір випробовувальних газів
Гази, необхідні для випробовувань, описаних у 7.3.2, 7.3.3, 7.3.4 і 7.3.6, мають відповідати 7.1.1 і бути підготовлені відповідно до 7.1.2.
Щоб полегшити випробовування, описані в інших розділах, дозволено замінити газ порівнювання газом, що фактично розповсюджений, за умови, що його число Воббе буде в межах ± 5 % від значення газу порівнювання.
Якщо система може використовувати гази кількох груп або сімейств, застосовують випробо- вувальні гази, обрані зі списку, наведеного в таблиці 2, відповідно до 7.1.5.1. Обрані гази для кожної категорії системи наведені в таблиці 4.
Умови подавання та регулювання пальникових пристроїв
Початкове регулювання пальникових пристроїв
До необхідних випробовувань пальниковий пристрій має бути оснащено необхідним устат- кованням (інжектором(-ами)), що відповідає сімейству або групі газів, яких стосуються зазначені випробовування (таблиця 2). Будь-який(-і) пристрій(-ої) регулювання рівня газу встановлений відповідно до інструкцій виробника, з використанням відповідного газу(-ів) порівнювання (див. 7.1.5.1) і відповідним нормальним тиском(-ами), зазначеним у 7.1.4.
Початкове регулювання пальникових пристроїв виконують згідно з обмеженнями, зазначеними в 5.1.1.
Тиск подавання
Крім випадків, коли тиск подавання необхідно регулювати (як описано у 7.1.3.2.3 і 7.1.3.2.4), нормальний, мінімальний і максимальний тиск подавання, використовуваний для випробовувань, має відповідати зазначеному в 7.1.4.
Якщо не зазначено інше, початкове регулювання пальникових пристроїв не треба змінювати.