Перейти до вмісту
ДНАОП — нормативні документи з охорони праці
ДСТУ 4132-2002
/ 6

  • пластичне мастило застосовують у разі колової швидкості на ділильному діаметрі зубчас­того з'єднання менше ніж 40 м/с;

  • рідке мастило застосовують тільки до початку процесу центрифугування, який визна­чають значенням відцентрового прискорення IV, в метрах за секунду в квадраті, і обчислюють за формулою:

W^oj2, (7)

де ddi — діаметр ділильного кола зубчастого з’єднання, м;

а) — кутова швидкість, с*1.

Допустиме граничне прискорення у разі змащування оливою — 4,5 ■ 104 м/с2. У разі переви­щення вказаного значення треба застосовувати змащування під тиском.

    1. Муфти повинні мати захисне огородження.

    2. Захисне огородження треба знімати для можливого контролювання роботи і технічно­го обслуговування муфт.

    3. Конструкція захисного огородження повинна бути досить жорстка, щоб у разі випадко­вого натискування, огородження не могло доторкатися до муфти під час роботи агрегату.

    4. У вертикальних насосах дозволено не застосовувати захисні огородження муфт, якщо їх функції виконують ліхтарі або інші корпусні деталі.

    5. Захисне огородження повинно мати власне кріплення до фундаменту, рами або пли­ти, щоб унеможливити його знімання без застосування інструментів.

    6. Захисне огородження, яке монтують на основі, рекомендовано виготовляти з суціль­ного металевого листа або пластини. Не дозволено використовувати захисне огородження з пле­теного дроту.

    7. Якщо муфти мають власний корпус (кожух), захисне огородження не потрібне.

  2. Фундаменти, фундаментні плити і рами

    1. Завдання на проектування фундаментів насосного агрегату повинно містити:

  • технічну характеристику агрегату (тип, частоту обертання, потужність двигуна і насоса, масу);

  • дані про максимальні значення і місця прикладення статичних і динамічних навантажень, у т.ч. зусиль, що діють на фундаментні шпильки або болти, сил і моментів, що діють на патрубки насоса;

  • креслення з зазначенням габаритів фундаментів в межах розташування насосного агре- гагу, елементів його кріплення і розмірів підливки;

  • креслення допоміжних комунікацій (мастильних трубопроводів, трубопроводів охолоджу­вальної та запірної рідин тощо).

  1. Фундаменти насосних агрегатів повинні бути бетонні або залізобетонні — монолітні, відповідно до чинних будівельних норм і правил.

  2. Постачання фундаментних плит або рам під насоси і насосні агрегати, їх типи і конст­рукції повинні бути узгоджені між постачальником і споживачем насосного агрегату.

    1. Фундаментні плити або рами повинні бути досить жорсткі, щоб запобігти їх деформу­ванню під час встановлення на фундамент.

Висота опорної частини плити під лапи насосів повинна бути розрахована з урахуванням ви­мог 6.2.8.1.

    1. Фундаментні плити і рами, фундаментні болти треба розраховувати на максимальні статичні і динамічні навантаження від насоса і електродвигуна (з урахуванням крутних моментів машин) і на задані сили і моменти від трубопроводів.

    2. У горизонтальних насосах, в яких розташування патрубків не дає змоги їх випорожню­вати, в фундаментних плитах необхідно передбачати пристрій для дренажування рідини, що зли­вається з насоса.

    3. Дренажування рідини повинно бути організовано в напрямку вільного кінця вала насоса.

  2. Фундаментні плити або рами рекомендовано закріплювати на фундаменті за допомогою шпильок з анкерними плитами або фундаментних болтів, які розміщують всередині втулок або ста­канів, що їх заповнюють набивкою чи наповнювачем (наприклад, піском) перед заливанням фун­даменту.

  3. Для насосів з осьовим входом (консольних), що їх розробляють згідно з ISO 2858, і на­сосних агрегатів на їх основі фундаментні плити або рами повинні відповідати ISO 3661.

  4. Вертикальні насоси із зовнішнім корпусом повинні мати монтажну (опорну) плиту, яку закріплюють безпосередньо на зовнішньому корпусі.

Вертикальні однокорпусні насоси повинні мати опору в нижній частині.

  1. Допоміжні трубопроводи

    1. Допоміжні трубопроводи насоса призначені для підведення і відведення допоміжних тех­нологічних середовищ:

  • охолоджувальної води;

  • мастильного матеріалу;

  • гідравлічного розвантажування;

  • відведення витоків;

  • промивання проточної частини;

  • прогрівання зовнішнього корпусу.

  1. Конструкція трубопроводів повинна забезпечувати:

  • закріплення і їх захист від механічних пошкоджень під час навантажування, транспортуван­ня та монтажування, а також від від’єднування внаслідок вібрації під час експлуатування;

  • можливість нормального доступу для монтажування, технічного обслуговування (у т.ч. до­ступність до оглядових вікон) і очищання;

  • оптимальне компонування;

  • запобігання виникненню місць можливого назбирування повітря;

  • повне випорожнення без їх розбирання;

  • надійність з’єднань.

  1. Трубопроводи треба виготовляти переважно згинанням і зварюванням. У місцях при­єднання трубопроводів до насосного агрегату треба застосовувати фланцеві або штуцерні з'єднан­ня. Трубопроводи з внутрішнім діаметром понад 40 мм повинні мати тільки фланцеві з’єднання.

Різьбові з'єднання (муфтові) застосовувати не рекомендовано.

  1. Якщо немає особливих вказівок, то всі трубопроводи і їх арматуру в межах насоса, на­сосного агрегату і допоміжного обладнання треба постачати в зібраному стані.

  2. Трубопроводи охолоджувальної води рекомендовано виконувати з внутрішнім діамет­ром не менше ніж 12 мм.

Інші допоміжні трубопроводи рекомендовано виконувати з внутрішнім діаметром не менше ніж 10 мм.

  1. Вимоги щодо проектування мастильних трубопроводів відповідно до 6.5.8, 6.5.9.

    1. Мастильні трубопроводи з вуглецевих сталей треба протравлювати. Трубопроводи з нержавкої сталі повинні бути очищені відповідними розчинниками.

Не дозволено застосовувати оцинковані труби для мастильних трубопроводів.

  1. Для мастильних трубопроводів рекомендовано:

  • стальна арматура;

  • фланці з виступом і западиною.

Застосовувати плоскі фланці не дозволено.

    1. Трубопроводи повинні підлягати контролюванню та гідравлічним випробовуванням відпо­відно до вказівок креслень.

  2. КОНТРОЛЮВАННЯ І ВИПРОБОВУВАННЯ

    1. Загальні вимоги

      1. Приймання насосного устатковання відбувається відповідно з договором (контрактом), зазначеною в ньому нормативною документацією, комплектом конструкторської документації і си­стемою якості, чинною на підприємстві-виробнику.

      2. Приймання на основі заводських випробовувань не повинно містити вимоги до експлу­атаційних випробовувань, обумовлених в договорі (контракті), або звільняти виробника від відпо­відальності за якість устатковання.

      3. Рекомендовано визначати такі види випробовувань (контролювань), які повинні бути про­ведені в присутності замовника:

  1. гідравлічні випробовування тиском;

  2. заводське контролювання за системою якості, зазначеною у договорі (контракті);

  3. випробовування насоса згідно з ГОСТ 6134 або іншими нормативними документами.

    1. Після випробовувань відповідно до 8.1.3 розбирання і контролювання, консервування і пакування рекомендовано проводити в присутності замовника.

  2. Заводське контролювання та приймання комплектувального обладнання

    1. Якість матеріалів, які надходять для виготовлення насосного агрегату, необхідно підтверд­жувати сертифікатами або протоколами випробовувань постачальника матеріалів.

    2. Вхідне контролювання матеріалів і комплектувального купованого обладнання (елект­родвигун, арматура тощо) здійснює виробник насосного агрегату відповідно до прийнятої на підприємстві системи контролювання згідно з ГОСТ 24297 або ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ISO 9002, ДСТУ ISO 9003.

    3. У разі необхідності, дозволено перепакування купованого обладнання, щоб забезпечи­ти умови і терміни транспортування та зберігання, обумовлених в договорі (контракті). Рекомен­довано купований електродвигун не використовувати для заводських випробовувань, щоб уник­нути його перевантажень і спростування гарантій.

  3. Випробування

    1. Гідравлічним випробовуванням піддають порожнини деталей насосів і допоміжного об­ладнання, які знаходяться під тиском (корпуси, кришки, кінцеві ущільнення спільно з їх кріпильними деталями) відповідно до вимог робочих креслень.

      1. Гідравлічні випробовування вважають задовільними, якщо протягом часу їх проведення не спостерігалося просочування рідини, «потіння» стінок або протікання з’єднань (роз'ємів, стиків зварних швів тощо).

      2. Величину пробного тиску для гідравлічних випробовувань треба розраховувати вра­ховуючи температури перекачуваної рідини.

      3. Напірні корпуси випробовують тиском, що перевищує максимальний робочий тиск на­соса не менш ніж у 1,3 рази.

      4. У двокорпусних насосах (горизонтальних і вертикальних) зовнішні і внутрішні корпу­си (корпусні деталі) треба випробовувати окремо.

      5. У технічно обґрунтованих випадках дозволено для багатоступінчастих секційних на­сосів проводити гідравлічне випробовування посекційно тиском, відповідним для кожної секції.

      6. Допоміжне обладнання, яке підпадає під час роботи під вплив технологічних рідких середовищ, треба випробовувати тиском, який перевищує максимальний робочий тиск не менш ніж у 1,3 рази, але не менше ніж 1 МПа (10 кгс/см2), якщо інші умови не обумовлені у договорі (контракті).

      7. Порожнини для охолодження вальниць і оливи кінцевих ущільнень, змійовики охолод­ника треба перевіряти тиском не менше ніж 0,8 МПа (8 кгс/см2).

      8. Усунення дефектів заварюванням або іншими способами необхідно здійснювати за чинними нормативними документами.

      9. Після усунення дефектів деталі або вироби повинні підлягати повторним гідравлічним випробовуванням.

    2. Гарантії робочих характеристик і параметрів, методи їх контролювання, обсяг та правила їх перевірення під час випробовувань, терміни і місце проведення випробовувань повинні бути обу­мовлені у договорі (контракті).

      1. У договорі (контракті) виробником (постачальником) насосів можуть бути гарантовані: — подавання;

  • напір;

  • к.к.д.;

  • стабільна форма напірної характеристики;

  • частота обертання;

  • NPSHr;

  • витоки через кінцеві ущільнення ротора насоса;

  • технічні віброшумові характеристики;

  • показники безпеки.

У разі відсутності вказівок у договорі (контракті) виробник насоса повинен гарантувати обсяг параметрів, що їх перевіряють, і методи їх випробовувань та правила приймання за результата­ми випробовувань згідно з ГОСТ 6134. На вимогу споживача випробовування можна проводити за іншими нормативними документами і програмами та методиками, узгодженими у встановленому порядку.

    1. Всі показники відповідно до 8.3.2.1 мають відношення тільки до насоса, який обме­жується на випробувальній насосній установці вхідним та вихідним перерізами насоса.

    2. Якщо постачання приводних електродвигунів здійснює не виробник насосів, то до ви­пробовувань йому повинні бути передані точні дані щодо частоти обертання, значення і характе­ристик крутного моменту, значення махового моменту та залежність к.к.д. від потужності.

    3. До проведення випробувань треба визначити їх вид згідно з ГОСТ 6134 і кількість на­сосів, що підлягають випробовуванням, визначити склад відповідальних підприємств та органі­зацій, які беруть участь у прийманні, та організацію (підприємство) — керівника випробовувань.

    4. Організація (підприємство) — керівник випробовувань складає програму випробову­вань і подає її на узгодження зацікавленим сторонам.

    5. Програма випробовувань повинна охоплювати обсяг та методи випробовувань згідно з ГОСТ 6134, якщо інше не обумовлено договором (контрактом).

    6. Для випробовувань відповідно до 8.1.3, в перелік треба подавати насоси, що мають позитивні результати всіх попередніх перевірень, контролювань і випробовувань.

    7. Якщо під час випробовувань спіральнокорпусного насоса напір за номінального пода­вання перевищує п'ятивідсотковий допуск і необхідне обточування робочих коліс за зовнішнім діа­метром, то після обточування робочих коліс повторні випробовування можна не проводити, якщо зменшення їх діаметра не перевищує 5 % від попереднього. У цьому разі зміна діаметра повин­на бути обумовлена в протоколах випробовувань і після завершення приймання насосів внесена у технічну документацію. Попередні характеристики повинні бути перераховані на новий діаметр робочих коліс.

    8. Якщо необхідне розбирання насоса і його ревізія, для усунення механічних пошкод­жень або інших недоліків, з метою доведення його до вимог нормативної документації (технічних вимог, технічних умов або стандартів), то після його доведення і збирання треба проводити ос­таточні випробовування.

  2. ПІДГОТУВАННЯ НАСОСІВ ДО ВІДВАНТАЖУВАННЯ, МАРКУВАННЯ, ПОКРИВАННЯ, КОНСЕРВУВАННЯ, ПАКУВАННЯ

    1. Після проведення контролювання і випробовувань, насоси і насосні агрегати та комплек­тувальне обладнання повинні бути підготовлені до відвантаження, виходячи з умов транспорту­вання, зберігання, монтажування та експлуатування згідно з вимогами договору (контракту).

Побачили розбіжність з офіційним текстом?

Повідомити про неточність

Напишіть, що саме розходиться з офіційною публікацією. Код документа вкажіть у повідомленні — так ми швидше знайдемо потрібне місце.

Перейти до форми зворотного зв'язку

Дивіться також

Весь розділ →