НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
СКЛАД ТА ЗМІСТ
НАУКОВО-ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ЩОДО
ВИЗНАЧЕННЯ МЕЖ І РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ
ЗОН ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК АРХІТЕКТУРИ
ТА МІСТОБУДУВАННЯ
ДСТУ Б Б.2.2-10:2016
Київ
ДП "УкрНДНЦ"
2017ПЕРЕДМОВА
РОЗРОБЛЕНО: Державне підприємство "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" (ДП "НДПІ МІСТОБУДУВАННЯ"), ТК 314 "Планування територій та населених пунктів", ПК 3 "Планування історико-архітектурних та курортно-рекреаційних територій"
РОЗРОБНИКИ: М. Сюр (науковий керівник); В. Онищенко, канд. архіт.; І. Соколов;
Т. Жаворонкова
ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:
наказ Мінрегіону від 24.06.2016 р. № 178, чинний з 2017-04-01
З НА ЗАМІНУ ДБН Б.2.2-2-2008
4 Згідно з ДБН А. 1.1-1-93 "Система стандартизації та нормування в будівництві. Основні положення" стандарт відноситься до комплексу Б.2.2 "Планування та забудова міст і функціональних територій".
Право власності на цей національний стандарт належить державі.
Забороняється повністю чи частково видавати, відтворювати задля
розповсюдження і розповсюджувати як офіційне видання цей національний
стандарт або його частини на будь-яких носіях інформації без дозволу
ДП "УкрНДНЦ" чи уповноваженої ним особи
ДП "УкрНДНЦ", 2017
ЗМІСТ
с.
Сфера застосування 1
Терміни та визначення понять 1
Загальні положення 2
Склад науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування 2
Зміст науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування 4
Додаток А
Форма завдання на розроблення науково-проектної документації "Зони охорони пам'ятки (пам'яток) архітектури та містобудування" 7
Додаток Б
Склад вихідних даних, які надаються замовником для розроблення науково-
проектної документації "Зони охорони пам'ятки (пам'яток) архітектури та містобудування" 8
Додаток В Бібліографія 9НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
СКЛАД ТА ЗМІСТ НАУКОВО-ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ МЕЖ І РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ ЗОН ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК
АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДУВАННЯ
СОСТАВ И СОДЕРЖАНИЕ НАУЧНО-ПРОЕКТНОЙ ДОКУМЕНТАЦИИ
ПО ОПРЕДЕЛЕНИЮ ГРАНИЦ И РЕЖИМОВ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ЗОН ОХРАНЫ
ПАМЯТНИКОВ АРХИТЕКТУРЫ И ГРАДОСТРОИТЕЛЬСТВА
COMPOSITION AND CONTENT OF SCIENTIFICALLY-PROJECT DOCUMENTATION
FOR DETERMINING THE BOUNDARIES AND REGIMES OF USE OF ZONES OF GUARD
OF SIGHTS OF ARCHITECTURE AND TOWN-PLANNING
Чинний від 2017-04-01
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт встановлює вимоги до складу та змісту науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування і застосовується як для окремих пам'яток, так і для їх груп, комплексів, ансамблів, містобудівних утворень. Науково-проектна документація відповідно до цього стандарту розробляється для пам'яток архітектури та для пам'яток містобудування (далі - пам'яток архітектури та містобудування).
ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
У цьому стандарті вживаються терміни, встановлені:
Земельним кодексом України [1]: землі історико-культурного призначення;
Законом України "Про охорону культурної спадщини" [7]: об'єкт культурної спадщини; нерухомий об'єкт культурної спадщини; пам'ятка культурної спадщини; зони охорони пам'ятки; історичне населене місце; історичний ареал населеного місця; традиційний характер середовища; дослідження; об'єкти культурної спадщини за видами: об'єкти архітектури; об'єкти містобудування; об'єкти садово-паркового мистецтва; ландшафтні об'єкти;
ДБН Б.2.2-3:2012 Склад та зміст історико-архітектурного опорного плану населеного пункту [24]: науково-проектна документація; щойно виявлені об'єкти культурної спадщини; значні історичні будівлі; рядові історичні будівлі; дисгармонійні будівлі та споруди.
Нижче подано терміни, додатково вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять
зона охоронюваного ландшафту
Природна незабудована чи переважно природна з розосередженою історичною забудовою територія за межами охоронної зони, з якою пам'ятки складають єдине композиційно-пейзажне ціле, яка встановлюється для збереження характерного історичного природного оточення пам'яток та відіграє разом з ними важливу роль в образі населеного пункту або окремого пейзажу
зона регулювання забудови
Забудована чи призначена під забудову територія за межами охоронної зони, що виділяється для збереження ролі пам'яток в композиції та пейзажі населеного пункту при формуванні традиційного характеру середовища
зони охорони пам'яток архітектури та містобудування
Зони, що встановлюються навколо пам'яток архітектури та містобудування (охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту), та в яких діє спеціальний режим використання території
комплексна охоронна зона пам'яток архітектури та містобудування
Спільна охоронна зона, встановлена для певної сукупності пам'яток на території з їх високою концентрацією при межуванні або частковому суміщенні зон охорони пам'яток з метою комплексного збереження традиційного характеру середовища
охоронна зона пам'яток архітектури та містобудування
Територія, що прилягає до території пам'яток та спрямована на збереження їх найближчого оточення
пам'ятки архітектури та містобудування
Об'єкти культурної спадщини (за видами - архітектура, містобудування), які занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категоріями національного або місцевого значення
режим використання територій зон охорони пам'яток архітектури та містобудування
Умови допустимих перетворень у близькому та віддаленому оточенні пам'яток з метою збереження традиційного характеру середовища та містоформуючої ролі пам'яток
території пам'яток архітектури та містобудування
Земельні ділянки, на яких розташовані пам'ятки, які пов'язані з ними історично і функціонально та забезпечують їх збереження і функціонування як об'єктів культурної спадщини.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Основою щодо розроблення або коригування зон охорони пам'яток архітектури та містобудування є матеріали історико-архітектурного опорного плану.
У разі коригування чи доповнення раніше встановлених зон охорони пам'яток проводиться порівняльний аналіз та оцінка цих зон.
Науково-проектна документація щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування враховується при розробленні генеральних планів населених пунктів, планів зонування території, детальних планів території.
Науково-проектна документація щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування використовується при формуванні вихідних даних для проектування.
Науково-проектна документація щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування використовуються при розробленні проектної документації.
Матеріали науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування передаються замовнику у кількості, зазначеній у договорі на її розроблення, а також - на електронних носіях.
СКЛАД НАУКОВО-ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ МЕЖ І РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ ЗОН ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДУВАННЯ
При розробленні науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування проводяться наукові дослідження, спрямовані на одержання нової інформації про об'єкти культурної спадщини, історичні населені пункти, традиційний характер середовища окремих пам'яток, їх комплексів (ансамблів), який є типовим для певних культур або періодів розвитку, природні ландшафти, що мають історичну цінність.Склад зазначених досліджень визначається завданням на розроблення науково-проектної документації "Зони охорони пам'ятки (пам'яток) архітектури та містобудування" (додаток А).
Науково-проектна документація щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування складається з графічних та текстових матеріалів.
Графічні матеріали поділяються на аналітичні схеми, проектно-регулятивні креслення (основне креслення) та ілюстративні матеріали.
В залежності від величини території, пов'язаної з пам'ятками, наявності інших об'єктів культурної спадщини на оточуючій території, природних особливостей місцевості, ступеня складності архітектурно-просторової композиції історичного центру, умов видового розкриття пам'яток тощо основне креслення (відповідно до завдання на розроблення науково-проектної документації "Зони охорони пам'ятки (пам'яток) архітектури та містобудування") може бути доповнено аналітичними схемами. При цьому, критеріями для визначення ступеня складності архітектурно-просторової композиції історичного центру виступають: кількість взаємопов'язаних складових планувальної структури (вулиць, площ тощо); характер зв'язку відкритих, замкнених просторів; наявність (або відсутність) містобудівних домінант, природних планувальних осей (річок), вузлів, ландшафтних об'єктів на території історичного центру.
На основі матеріалів історико-архітектурного опорного плану, на доповнення і обґрунтування основного креслення, виконуються аналітичні схеми, що містять:
аналіз видового розкриття пам'ятки (пам'яток) (М 1:2000, М 1:5000, М 1:10000);
композиційно-художню оцінку територій (М 1:2000, М 1:5000);
а у разі необхідності:
класифікацію забудови за ступенем історико-культурної цінності (М 1:2000, М 1:5000);
історико-культурну оцінку територій (М 1:2000, М 1:5000);
природно-ландшафтну оцінку територій (М 1:2000, М 1:5000, М 1:10000).
Проектно-регулятивне креслення - основне креслення "Зони охорони пам'яток архітектури та містобудування" - виконується в одному масштабі з основним кресленням генерального плану населеного пункту, детального плану території або іншого в залежності від необхідної деталізації висвітлення питань охорони пам'яток.
У разі незначної інформаційної насиченості основного креслення припустимо суміщати з ним креслення, зазначені у 4.2.1.1.
Основне креслення та аналітичні схеми виконуються на базі даних актуалізованої картографічної основи масштабу 1:2000 в місцевій системі координат, що має зв'язок з Державною геодезичною референційною системою координат УСК-2000, виготовленою з використанням геоінформаційних технологій. Базовий масштаб деталізації об'єктового складу (М 1:2000) є вихідним для одержання інших масштабів. Цифрова картографічна основа надається замовником на паперовому та електронному носіях у складі вихідних даних для розроблення науково-проектної документації "Зони охорони пам'ятки (пам'яток) архітектури та містобудування" (додаток Б).
Примітка. Актуальність цифрової картографічної основи на рік розроблення науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування засвідчується виконавцем зйомки на паперовому носії.
Ілюстративні матеріали включають фотофіксацію видового розкриття пам'яток, пов'язаного з ними міського середовища і ландшафту.
Текстові матеріали складаються з пояснювальної записки та додатків.
У додатках до пояснювальної записки подають: списки нерухомих об'єктів культурної спадщини різних видів та категорій, списки об'єктів природно-заповідного фонду, що знаходяться на територіях, з якими пам'ятки мають активний візуальний зв'язок, списки використаних документів та матеріалів, літератури, архівних джерел.ЗМІСТ НАУКОВО-ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ МЕЖ І РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ ЗОН ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДУВАННЯ
Зони охорони пам'яток архітектури та містобудування визначаються на основі натурних досліджень території, детального аналізу історичних, іконографічних і картографічних матеріалів щодо розвитку планувальної структури та ролі пам'яток у довкіллі, з максимальним використанням матеріалів здійснених раніше досліджень і обстежень, зокрема історико-архітектурного опорного плану.
При розробленні науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування проводяться такі дослідження:
аналіз природної основи території щодо визначення особливостей рельєфу, гідрографії, видів рослинності; J
історико-містобудівний аналіз щодо визначення історичного розвитку планування і забудови; >
натурні дослідження середовища щодо визначення просторової побудови, поверховості '
забудови, її стильових ознак, кольорового вирішення, впорядження, дисгармонійних будівель та споруд;
аналіз об'єктів культурної спадщини та існуючої забудови, розташованих на прилеглих до пам'яток територіях;
аналіз видового розкриття пам'яток;
визначення композиційної ролі пам'яток.
