Доступ до небезпечної зони повинен бути неможливий, доки в установці буде будь-який залиш­ковий тиск. Потрібно застосовувати загальні норми захисту, що містяться у 3.8 EN 292-2:1991. Коли будь-яка установка (наприклад, автоклав), що перебуває під тиском, повинна відкриватись, додатко­во потрібно застосовувати систему блокування, що запобігає відкриванню до того часу, доки не буде скинуто тиск. На люках потрібно передбачити стримувальні засуви, щоб запобігти можливому приму­совому відкриванню, якщо ймовірно, що під час їх відкривання залишається будь-який залишковий тиск.

  1. Ковзання

Конструктори повинні передбачити, де, ймовірно, може мати місце розлиття і повинні вжити за­ходів, щоб запобігти або зменшити таке розлиття.

  • Розлиття потрібно усунути, де можливо забезпечити закриту (відкачування, якщо необхідно) систему транспортування. Бункери і подібне обладнання повинні бути достатньо великі, щоб вмісти­ти об’єм, який може вливатися.

  • Там, де розлиття не можна усунути, приймальні резервуари потрібно забезпечити стоком, на­приклад, лотками.

  • Будь-які робочі площадки, східці тощо, що їх постачають як частину обладнання, повинні відпо­відати вимогам 6.2.4 EN 292-2.

  1. Електрична небезпека

    1. Запобігання ураженню електричним струмом

Електричне обладнання повинно відповідати EN 60204-1. У тому, що стосується 1.3.3 згаданого стандарту, його потрібно підсилити вимогами до конструктора: на підставі аналізування небезпеки, встановити,чи буде передбачено очищання обладнання поливанням зі шлангу водою, чи занурюван­ням у воду. Конструктор повинен докладно визначити в інструкції для споживачів будь-які обмежен­ня щодо такого використовування.

  1. Там, де передбачено поливання із шлангу під тиском, головна мета — забезпечити, щоб проникнення води у закрите електричне обладнання не призвело до аварії або пошкодження, які ве­дуть до перебоїв, пов’язаних з безпекою частин систем керування. Знаючи, що рівні захисту, перед­бачені для запобігання проникненню твердих речовин або води, викладено в EN 60520, не можуть га­рантувати захист від дії водяних струменів, конструктор повинен використовувати стратегічні запобіжні засоби, вибрані з одного чи більше таких заходів:

Для нерухомої установки:

  • вибрати огородження обладнання з вищим рівнем придатного параметра IP;

  • забезпечити якнайменшу вірогідність прямого (або непрямого) впливу водяних струменів на електричне обладнання за допомогою:

  • конструювання обладнання таким чином, щоб його частини були знімними для очищання занурюванням, а не миттям цілої (або частини) машини струменем;

  • передбачання додаткових бар’єрів (наприклад, розміщення електричного обладнання все­редині механічного кожуха установки);

  • продуманого розміщення пристроїв, таких як регулятор перемикання, щоб уникнути можли­вих струменів і, якщо необхідно, передбачити бар'єри/екрани, які у разі встановлення на обладнанні відхилятимуть струмінь;

  • розміщення корпусу системи керування в іншому місці, наприклад, віддаленому від машини і в зоні, малоймовірній для потрапляння струменю води.

Для рухомої установки (особливо такої, що тримають у руці) ці додаткові заходи потрібно оціню­вати з точки зору:

  • забезпечення захисту від залишкового електричного струму;

  • контролювання цілісності захисного електричного провідника мережі, що з’єднує обладнання із заземлювальним контуром будівлі;

  • захисту кабелю живлення — наприклад, екрануванням/армуванням.

  1. Там, де передбачено занурення, не потрібно покладати надію на подвійну або армовану ізоляцію для захисту від ураження електричним струмом, що виникає під час занурення. Такі технічні заходи безпеки потрібно розглядати як допоміжні на додаток до зазначених вище для рухомих уста­новок:

  • захист обладнання IP більш високого рівня для повного занурення, якщо можливо;

  • забезпечення безпечним розділювальним трансформатором, установленим на кабелі живлення до обладнання, наприклад, таким, що створює невід'ємну частину з'єднувача, якщо це можливо;

  • забезпечення пристроєм для усунення залишкового струму, що вміщений як частина під'єднан- ня кабелю живлення, якщо можливо;

  • забезпечення інструкціями для споживачів щодо небезпек і методиками, яких потрібно дотри­муватись, супроводжуючи занурювання;

  • використання низьковольтного кола керування, коли органи керування встановлюють на облад­нанні або поблизу нього і його тримають рукою.

Контроль використовуваної напруги потрібно встановлювати на самому початку, у разі потреби, забезпечувати точне керування системами функціювання.

  1. Статична електрика

Секції машини та установки повинні бути належно скріплені разом і належно заземлені, якщо виявлено, що може існувати небезпека наявності статичної електрики.

  1. Теплова небезпека

    1. Гарячі або холодні поверхні

Поверхні, які можуть спричинити шкоду, потрібно ізолювати або захищати, щоб запобігти контакту з ними (prEN 563 Температури поверхні). Теплова ізоляція повинна бути така, яку можна очищати.

  1. Теплове навколишнє середовище

Конструктор обладнання для харчової промисловості повинен провести аналізування небезпеки, щоб встановити, чи вимагають будь-які дії біля машини роботу оператора у тепловому навколишньому середовищі за межами, встановленими в EN...(CEN ТС 122).

У таких випадках потрібно виробити необхідні запобіжні заходи та інструкції.

  1. Радіаційна небезпека

Не можна використовувати негерметичні джерела радіації, які можуть забруднювати відкриті хар­чові продукти.

Коли використовують герметичні джерела радіації, конструктори повинні вибрати відповідний рівень захисту (згідно з ISO 1677 і ISO 2919, останні видання), враховуючи оцінку умов роботи, щоб запобігти механічному ушкодженню, пожежі або корозії.

  1. Контролювання небезпеки від контакту або вдихання оброблюваних матеріалів або речовин

На додаток до дотримання вимог EN...(TC 114/WG 15), для обладнання харчової промисловості є унікальні або особливо важливі такі запобіжні заходи:

  1. Небезпека від сировини

    1. Алергічна реакція

Згідно з розділом 6 prEN 626 потрібно передбачити найвищі норми технічного контролювання, які будуть перешкоджати виділянню з харчового продукту речовин, що пов'язані з професійною алергіч­ною реакцією. Якщо з обладнання у робоче приміщення може просочуватись пил або дим, то облад­нання необхідно спроектувати так, щоб перешкодити такому витоку або контролювати його1*. Щоб зменшити забруднення атмосфери у робочому приміщенні, потрібно передбачити кожух та/або витяжну вентиляцію. Там, де неможливо запобігти виділянню пилу за допомогою кожуха, конструктор повинен передбачити інші засоби зменшення виділяння пилу.

  1. Ферментація

Там, де можуть утворюватись інертні гази, такі, як діоксид вуглецю або токсичні речовини, або там, де збіднений вміст кисню, такі посудини потрібно чітко позначати застережнимии написами. Щоб запобігти потраплянню небезпечної кількості цих газів у загальну атмосферу робочого приміщення, потрібно передбачити кожух, вентиляцію і запірні клапани, щоб запобігти їх протіканню в інші взаємо- з'єднані посудини. Там, де можна передбачити потребу входу в установку, схильну до вмісту небез­печної кількості таких газів або позбавлену кисню, потрібно передбачити пристрої, щоб запобігти, де можливо, необхідності входу — наприклад, виносні пробовідбірні крани у місці системи очищання або механічного перемішування. Коли вхід все-таки передбачено, тоді потрібно передбачити люк достат­нього розміру згідно з prEN 547-2 (розміри отворів доступу). Конструктор повинен розробити систему безпечної роботи і внести її в інструкцію для споживача.

  1. Запахи

Там, де утворюються неприємні або подразнювальні запахи або випари, потрібно передбачити вентиляцію для обмеження їх впливу на людину.

  1. Небезпека внаслідок засипання і задушення

Щоб усунути ризик бути засипаним у разі входу у деякі установки, що містять харчові продукти (наприклад, силосні зерносховища), конструктор повинен, де тільки можливо, уникати потреби входити. Установку потрібно спроектувати так, щоб продукт тік вільно і не створював затору. Повинні бути при­стосовані струшувані або вібраційні подушки і конструкція установки повинна сприяти потокові продук­ту. Якщо такі пристрої можна застосувати і все-таки передбачено можливість блокування продукту, тоді необхідно забезпечити виготовляння і використовування пристроїв дистанційного керування розбло- куванням і очищанням. Якщо ж передбачено зробити місце входу, незважаючи на те, що існує ризик завалювання, то потрібно передбачити люк входу достатнього розміру (див. 5.5.1.2) та інструкцію щодо безпечного способу роботи, встановленого для споживача.

  1. Небезпека, спричинена очищанням

Небезпеку від потреби окремих способів очищання і речовин потрібно регулювати, де можливо, усуваючи контакт між оператором і очищувальними речовинами установки — наприклад, використо­вуючи в установці замкнуту очищувальну систему.

  1. Пожежна небезпека та небезпека вибуху

Там, де існує ризик вибуху пилу, установку або машину потрібно проектувати так, щоб унемож­ливити такий ризик або протистояти породженим силам. Всі зусилля потрібно спрямувати на усунення потенціальних джерел самозаймання; там, де вірогідність вибуху не можна усунути, потрібно перед­бачити пристрої, щоб запобігти наслідкам вибуху від розповсюдження його від однієї частини установки до іншої, і потрібно передбачити встановлення повітряного клапана апарата у безпечному місці. Як альтернативу, потрібно передбачити засоби для виявляння і гасіння спалаху.

1> Конструктор повинен виконати вимірювання виділяння пилу, диму і газу згідно з відтворюваним методом випро­бовування і повинен точно встановити для споживача, як отримати результати, щоб саме ці результати можна було по­рівняти з результатами іншого обладнання.

  1. Біологічна і мікробіологічна небезпека

Там, де існують мікроорганізми, які ставлять під загрозу здоров'я операторів обладнання для хар­чової промисловості, потрібно вживати всіх необхідних застережних заходів, щоб запобігти шкоді здо­ров'ю. Беруться до уваги як мікроорганізми, що вводяться як частина технологічного процесу, так і ті, що наявні там ненавмисне, внаслідок властивості технологічного процесу або навколишнього середо­вища.

Конструктор повинен оцінити ризик для здоров’я і вибрати необхідні заходи безпеки. Там, де це можливо, потрібно передбачити кожух або вентиляцію, крім того потрібно написати інструкцію для спо­живача.

Оператори потребують захисту і гігієнічних заходів від біологічної небезпеки, що можуть відрізня­тись від тих, які необхідні для споживачів харчових продуктів.

  1. Ергономічна небезпека

На додаток до вимог 4.9 EN 292-1, EN...(TC 122), конструктори повинні забезпечити установлю­вання оснащення для механізації операцій завантажування/розвантажування продукту в/із обладнан­ня, коли ручне керування може стати загрозою для здоров'я і безпеки (наприклад, розвантажувати пе­ревертаючи бункер у високу завантажувальну воронку), а також обладнання, призначеного для вико­нування технологічних операцій особливо небезпечних через шкоду одноманітного навантаження за температури/вологості навколишнього середовища, наприклад, загортання та пакування.

  1. Небезпека від накопичення продукту

На підставі аналізування небезпеки, конструктор повинен встановити, чи може виникнути небез­пека, якщо все обладнання буде зупинено одночасно (наприклад, внаслідок аварійного зупинення). Якщо небезпека може виникнути, наприклад, від загорання у секції сушильної камери, то схему зупи­нення потрібно змінити, щоб дати змогу частинам продовжувати роботу, доки для них стане безпеч­ним припинення технологічного процесу.

Конструктор повинен передбачити, чи може виникнути небезпека від накопичення продукту, спроектувати обладнання так, щоб запобігти їй або контролювати її, де можливо, і надати інструкцію для споживача.

  1. КОНТРОЛЮВАННЯ ВИМОГ ТА/АБО ЗАХОДІВ БЕЗПЕКИ

Вимоги щодо безпеки, визначені у вищенаведених розділах, потрібно контролювати, як зазначено нижче. Нумерація відповідає вимогам, зазначеним у розділі 5.

  1. Механічна небезпека: огляданням.

  2. Накопичена енергія: огляданням та вимірюванням.

  3. Ковзання: огляданням.

  1. Електрична небезпека: огляданням та випробовуванням згідно з EN 60204 та перевірянням на відповідність обладнання використовуванню та настанові з експлуатації.

  2. Теплова небезпека: вимірюванням та огляданням.

  3. Радіаційна небезпека: вимірюванням (див. ISO/TR 4826).

  4. Небезпека від матеріалів та речовин: огляданням сировини.

  5. Небезпека, спричинена очищанням: огляданням.

  6. Пожежна небезпека та небезпека вибуху: огпяданням і розрахунком та пробою на вибуховість.

  7. Біологічна небезпека: огляданням та аналізуванням проб.

  1. Ергономічна небезпека: огляданням.

  2. Небезпека від накопичення продукту: огляданням та випробовуванням.