Примітка. Посічка - ненаскрізна відкрита або закрита тріщина завширшки не більше 0,5 мм.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ І ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Черепиця не токсична і не може бути небезпечною у процесі виготовлення, транспортування, зберігання та експлуатації.
При виробництві черепиці необхідно додержуватися вимог ГОСТ 12.1.005 і "Санитарных правил организации технологических процессов и гигиенических требований к производственному оборудова нию", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР.
Матеріали, які використовують при виробництві черепиці, не токсичні, шкідливої дії на шкіру не чинять.
Глина у вигляді аерозолю має фіброгенну дію на органи дихання. ГДК згідно з ГОСТ 12.1.005 6 мг/м3, клас небезпеки IY. Визна
чення концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони та ко- нтроль за ними повинні здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005.
Загальні вимоги безпеки повинні відповідати ГОСТ 12.0.001.
Оцінка на радіаційну активність сировини та матеріалів, а також методи радіаційного контролю проводяться згідно з РБН 356-91.
Сумарна питома активність природних радіонуклідів не по
винна перевищувати 370 Бк/кг (1 клас).
Виробничі приміщення повинні бути обладнані загальнообмі-
нною припливно-витяжною вентиляцією згідно з СНиП 2.04.05-91.
Працюючі повинні бути забезпечені індивідуальними засоба
ми захисту згідно з ГОСТ 12.4.028.
Цехи повинні бути забезпечені засобами гасіння пожежі згідно з правилами пожежної безпеки на промисловому підприємстві.
Відходи виробництва повинні тимчасово зберігатися і видалятися згідно з вимогами санітарних правил 3188-84.
ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
Приймання черепиці виконуються партіями, розмір партії встановлюється в обсязі добового виготовлення, але не більше 25 тис.шт.
Кожна партія повинна складатися з черепиці одного виду, типу і розміру, кольору та способу офактурювання.
Кожна партія черепиці, що відвантажується споживачеві, повинна супроводжуватися сертифікатом (або іншим документом встановленої форми), який засвідчує якість виробів. У документі має бути вказано:
номер і дату видачі документа;
назву підприємства-виготівника та його адресу;
назву одержувача;
номер партії та дату виготовлення;
тип, вид та розміри (габаритні та покрівельні) черепиці;
кількість черепиці у партії, тис.шт.;
результати випробувань:
позначення даного стандарту.
Черепиця повинна поставлятися за специфікацією замовника, де повинна бути вказана кількість рядових черепиць, половинок та гребеневих.
При відсутності специфікації в кожній партії штампованої або стрічкової черепиці повинно бути гребеневої 5 % від рядової, у комплекті мунк-нун - по 50 % кожного типу.
При перевірці якості черепиці встановлюється приймальний вибірковий контроль та періодичні випробування.
Для приймального вибіркового контролю від кожної партії відбирають у раніш встановленому порядку зразки у кількості 1 %
від партії, але не менше 25 штук і випробовують за такими показниками:
розміри, викривлення поверхні та ребер (жолоблення), показники зовнішнього вигляду - вся вибірка;
руйнівне навантаження на злом у повітряно-сухому стані - 5
шт.;
водонепроникність - 5 шт.;
однотонність забарвлення виробів з покриттям - не менше 1 м2 площі, що перекривається.
Періодичним випробуванням піддають продукцію, яка витримала приймальний відбірковий контроль із визначенням таких показ
ників:
морозостійкість - 5 шт.:
наявність вапнякових включень - 5 шт.;
маса 1 м2 покриття у насиченому водою стані -
5 шт.:
- кількість штук черепиці на 1 м2 покриття - 5 шт.
Визначення наявності вапнякових включень проводять не рідше одного разу на місяць і кожного разу при зміні вихідної сировини.
Визначення маси 1 м2 покриття з черепиці у насиченому водою стані виконують не рідше одного разу на місяць і кожного разу при зміні технології та сировини.
Морозостійкість виробів визначається не рідше одного разу на квартал і кожного разу при зміні технології і сировини.
При одержанні незадовільних результатів випробувань хоча б по одному з наведених показників по ньому проводять повторні випробування на подвійній вибірці, яка відібрана від тієї самої партії.
При незадовільних результатах повторних випробувань партія прийманню не підлягає.
Споживач має право виконувати контрольну перевірку якості продукції відповідно до вимог даного стандарту.
МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
Визначення розмірів, правильності форми і показників зовнішнього вигляду виконують візуально та замірюванням металевою лінійкою згідно з ГОСТ 427 з похибкою вимірювань не більше 1 мм.
Вимірювання габаритних розмірів черепиці проводиться у двох місцях на відстані від 20 мм до 60 мм від дольових кромок. За довжину та ширину черепиці приймають середнє арифметичне значення результатів двох вимірів.
Вимірювання покривної поверхні черепиці виконується на фрагменті з 3 шт. виробів.
Викривлення поверхні черепиці визначають такими методами.
При угнутій поверхні - вимірюванням за допомогою щупа згідно з ТУ 2-034-225 найбільшого зазору між лицьовою поверхнею покривної частини черепиці і ребром металевої лінійки, поставленої по діагоналі або по краях черепиці.
При випуклій поверхні - шляхом вимірювання найбільшого зазору між лицьовою поверхнею покривної частини черепиці і ребром металевої лінійки, поставленої по діагоналі або краях черепиці і яка опирається одним кінцем на щуп (калібр), рівний допустимій величині викривлення.
Величину відбитості кутів, відбитості та вм'ятини шипів визначають лінійкою по найбільшій довжині відбитості.
Однотонність кольору черепиці визначається на відстані 10 м. Черепицю вкладають на похило встановленому щиті розміром не менше 1 м .
Структуру черепка визначають візуально за однорідністю у
зломі.
Ступінь випалювання (перепал, недопал) визначають порівнянням із зразком-еталоном.
Руйнівне навантаження на злом черепиці у повітряно-сухому стані визначають при руйнуванні зразка зосередженим навантаженням, яке прикладається в середині прогону за однопрогоновою схемою. За результат приймається середнє арифметичне п'яти випробувань. Перед випробуванням нижню поверхню черепиці вирівнюють по ватерпасу
двома поперечними смужками гіпсового розчину завширшки від 20 мм
до 30 мм, розташованими у місцях спирання чєрєпиці на опори.
На середині верхньої поверхні черепиці таким же чином робиться одна поперечна смужка у місці навантаження.
Для рівномірного розподілення навантаження по перерізу виробів допускається використання накладок з металу або твердого дерева, які мають профіль черепиці, на опорні площини для прикладання
зосередженого навантаження.
Швидкість навантаження повинна складати від 10 Н за секунду до 40 Н за секунду.
При випробуваннях на злом черепиця вкладається лицьовою поверхнею догори.
Довжина прогону при випробуванні штампованої, пазової
стрічкової (з габаритною шириною 200 мм і 220 мм) та S-подібної черепиці - 200 мм, плоскої стрічкової та пазової стрічкової (з габаритною шириною 165 мм) - 180 мм.
Опорами можуть служити циліндричні котки діаметром від 20 мм до 30 мм або призми із закругленням ребрами. Довжина опор повинна перевищувати ширину зразка.
Допускається при прискореному випробуванні вирівнювати поверхню черепиці смужками з повсті, гуми та інших еластичних матеріа
лів такої самої ширини, визначивши перехідний коефіцієнт.
Арбітражні випробування виконуються тільки на гіпсових смуж
ках.
Водонепроникність черепиці визначається таким методом: зразок, призначений для випробування, укладають на опори лицьовою
поверхнею догори. На лицьовій поверхні черепиці встановлюють цилі
ндричну прозору трубку внутрішнім діаметром 25 мм і висотою 200 мм. Зазор між краями трубки та поверхнею виробу герметизують плас
тиліном, парафіном або іншим герметизуючим матеріалом. Трубку заповнюють водою до висоти 150 мм і підтримують цей рівень поступовим доливанням води. Після 3 годин оглядають нижню поверхню зразка
і встановлюють наявність або відсутність на ній крапель води. Від
сутність крапель води свідчить про водонепроникність черепиці.
Наявність вапнякових включень (дутика) визначають шляхом пропарювання виробів.
Зразки, що знаходяться у стані повітряної вологості, укладають на грати, поміщені у посудині з кришкою. Налиту під грати воду доводять до кипіння. Кип'ятіння триває 1 годину.
Потім зразки охолоджують у закритій посудині протягом 4 го
дин, після чого їх виймають і оглядають. Після випробування зразки не повинні мати тріщин, а також відколів на поверхні.
Масу 1 м2 покриття з черепиці у насиченому водою стані
вираховують множенням середньої маси черепиці у насиченому водою стані на кількість штук: черепиці на 1 м2 покриття.
Для насичення зразки укладають у посудину з водою в один ряд
на підкладки так, щоб рівень води у посудині був вищий верху зраз
ків не менше, ніж на 10 мм і не більше ніж на 100 мм. У такому стані зразки витримують не менше 48 год. Після цього їх виймають з
посудини, негайно витирають м'якою тканиною і кожний зразок зважують. Маса води, яка витікає з пор зразка на чашу ваг, повинна
включатися у масу насиченого водою зразка. Зважування кожного зразка повинно закінчитися не пізніше ніж через 5 хв.
Допускається, крім випадків арбітражного випробування, насичення зразків у киплячій воді. Для насичення в киплячій воді зраз
ки поміщають у посудину, заповнену водою і оснащену гратами для забезпечення вільної циркуляції води між зразками та дном посудини.
Воду нагрівають до кипіння і витримують зразки у воді, дове
деній до кипіння, не менше 3 год., після чого їх охолоджують у тій самій воді до температури приміщення і зважують. Зважування зразків виконують з похибкою до 1 г.
Маса однієї черепиці у насиченому водою стані визначається як
середнє арифметичне результатів зважування п'яти зразків.
Кількість штук черепиці на 1 м2 покриття визначають з
2 похибкою до першого десяткового знака як частку від ділення 1 м на середню покривну площу однієї черепиці у квадратних метрах.
Морозостійкість черепиці визначають при об'ємному заморожуванні відповідно до вимог ГОСТ 7025.
ТРАНСПОРТУВАННЯ I Зберігання
Черепиця транспортується усіма видами відкритого транспорту (автомобільним, залізничним та водним), у контейнерах і на піддонах згідно з правилами перевезення вантажів, що діють на даному виді транспорту.
Черепиця повинна зберігатися у контейнерах, на піддонах за діючими нормативними документами або покладеною на більше ребро у штабелях окремо за типами, видами, розмірами та кольором. При укладенні у штабель його висота не повинна перевищувати п'яти рядів, причому кожен ряд повинен бути перекладений тонкими дошками, рейками чи іншими перекладними матеріалами, які запобігають пошкодженню черепиці.
Черепиця з декоративним покриттям повинна попарно стикатися лицьовою поверхнею.
Навантаження та вивантаження черепиці виконується механізованим або ручним способом.
За узгодженням із споживачем допускається відвантаження черепиці автотранспортом без контейнерів та піддонів. При цьому че
репиця укладається по довжині вздовж кузова з прокладкою між ярусами і рядами дошками, рейками та іншими перекладочними матеріалами, які забезпечують зберігання продукції від пошкодження.
Навантаження черепиці навалом (накидом) та вивантаження її скиданням забороняється.
ГАРАНТІЇ ВИГОТОВЛЮВАЧА
Виготовлювач гарантує відповідність черепиці, що
поставляється, вимогам цього стандарту при додержанні умов транспортування та зберігання.
УДК: 691.024
Ключові слова:
черепиця керамічна, штампована черепиця, стрічкова черепиця, покрівельні розміри, габаритні розміри, технологічний регламент, руйнівне навантаження, водонепроник
ність, морозостійкість, полива, ангоб.ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ УКРАИНЫ
Строительные материалы
ЧЕРЕПИЦА КЕРАМИЧЕСКАЯ
Технические условия
Издание официальное
Государственный комитет Украины
по делам градостроительства и архитектуры
Киев 1996
ПРЕДИСЛОВИЕ
РАЗРАБОТАН
Украинским научно-исследовательским и проектно-конструкторским институтом строительных материалов и изделий (НИИСМИ) (к.тл. В.И.Сай, к.т.н.Б.М.Даценко,
к.т.н.О.Н.Каракозов, О.В.Хроменко, Е.Г.Иванова,
О.А.Бурая, О.Н.Шляковская)
ВНЕСЕН
Управлением строительной индустрии, механизации и промышленности строительных материалов Госкомгра- достроительства Украины
УТВЕРЖДЕН И ВВЕДЕН В ДЕЙСТВИЕ Приказом Госкомградостроительства Украины от 14.09.1995 г. N 188
ВВЕДЕН ВПЕРВЫЕ
